4.6.2. Комутаційні перенапруги, що виникають при
відключеннях малих індуктивних струмів
При відключенні струму навантаження або
струму КЗ гасіння дуги у вимикачах високої напруги відбувається при переході
струму через нульове значення. У цьому випадку запасена в індуктивності енергія
дорівнює нулю і перенапруги практично не виникають. Коли ж відключаються малі
індуктивні струми (наприклад, струм холостого ходу трансформатора, що становить
одиниці або навіть частку відсотків номінального струму трансформатора), обрив
струму відбувається раніше його природного проходження через нульове значення й
у цій ситуації можуть розвитися значні комутаційні перенапруги. Схема для
аналізу таких перенапруг представлена на рис. 4.44.
Явище обриву струму одержало
назву зрізу струму, а струм i0
називають струмом
зрізу (рис. 4.45). Ємність С у
розрахунковій схемі заміщення містить у собі вхідну ємність трансформатора і сумарну
ємність ошиновки
від трансформатора до вимикача. Індуктивність L
розрахункової схеми моделює індуктивність ненавантаженого трансформатора
(індуктивність намагнічування, що може становити десятки або сотні генрі).

Рис. 4.44. Принципова (а) і розрахункова
(б) схеми при відключенні ненавантаженого трансформатора: Т – трансформатор; В – вимикач; ВН, НН –
шини високої і низької напруги; e(t) – ЕДС джерела живлення; З – вхідна ємність
трансформатора; L – індуктивність
намагнічування трансформатора
Нехай контакти вимикача почали розходитися
в момент часу tн, (рис.
4.46), між контактами загоряється дуга, у вимикачі починається активний процес
дугогасіння й у момент t0
відбувається зріз струму при струмі зрізу i0.
Напруга на ємності С у цю мить
дорівнює U0. У
коливальному контурі залишається енергія, запасена в індуктивності Li02/2 і у ємності
CU02/2. У
контурі виникнуть коливання з максимальною амплітудою напруги на ємності,
обумовленої з рівняння балансу енергії:
i02. (4.83)
Звідси
Um =
i02 ≈
ZТi0, де Zт =
(4.84)
Напруга, обумовлена по (4.84), може
досягати більших значень. Реальні ж напруги обмежені пробоєм міжконтактного
проміжку. Процес повторних пробоїв у вимикачі представлений на рис. 4.46. Після
першого зрізу струму напруга на ємності С
починає зростати по формулі
Uc(t) = U0cosω0t + i0
sinω0t, (4.85)
де ω0 = 1/
– власна частота коливань контуру.
Uэл. пр(t) + е(t)
![]()

Рис. 4.46. Процес повторного запалювання
дуги у вимикачі при відключенні навантажень індуктивного характеру
На рис. 4.46 штриховими лініями показаний
також процес відновлення електричної міцності міжконтактного проміжку вимикача,
якби дуга згасла в момент tн.
Коли відбувається зріз струму (t0
і далі), то внаслідок інтенсивного розпаду дуги міцність проміжку швидко
зростає до значень кривої uэл. пр(t).
Повторний пробій наступить, коли напруга на
контактах вимикача Δu(t) перетнеться із кривій uэл. пр(t). У зв'язку з тим, що
Δu(t) = Uc(t) – e(t), те момент пробою можна визначити як крапку
перетинання перенапруг на ємності із кривій uэл. пр(t) + e(t). Після повторного пробою напруга на
ємності стає рівним ЭДС, у ланцюзі знову з'являється струм, у вимикачі знову
починається процес дугогашения й відбувається новий зріз струму, але вже при
меншому значенні, чим i0.
Внаслідок цього ій очікувана напруга виявляється менше. Але якщо воно достатньо
велике, то знову виникне повторний пробій у вимикачі, і так буде тривати доти,
поки максимальна напруга між контактами вимикача не буде менше відновлювальної
міцності, міжконтактного проміжку вимикача.
В експериментах по відключенню
трансформаторів 110…220кВ спостерігалися перенапруги до 4,3Uфm і для
трансформаторів 380…410кВ – до 2,75Uфm. Так як енергія, що запасається в
коливальному контурі, відносно невелика, то захист від цих перенапруг може
здійснюватися за допомогою звичайних грозозахисних вентильних розрядників або
ОПН