Практичне заняття 2.2

Тема: Розв’язування задачі лінійного програмування симплексним методом

 

Мета заняття: отримання навичок розв’язування задач лінійного програмування симплекс-методом

Приклад 1

Максимізувати функцію , при обмеженнях:

Розв’язок: Зводимо цільову функцію та систему обмежень до канонічної форми, шляхом введення додаткових змінних:

,

при обмеженнях:

Будуємо симплекс-таблицю:

Таблиця 2.1

Сі

 

 

2

5

0

0

0

 

Вх

аі0

А1

А2

А3

А4

А5

0

Х3

400

1

0

1

0

0

0

Х4

300

0

[1]

0

1

0

0

Х5

500

1

1

0

0

1

 

j

0

1=-2

2=-5

0

0

0

 

Заповнюємо елементи індексного рядка:  

Інші елементи індексного рядка заповнюються нулями.

Значення цільової функції при цьому буде наступним:

За обчисленими елементами індексного рядка вибираємо розв’язуючий стовпчик – з усіх обчислених елементів індексного рядка вибираємо максимальний за модулем. Цим елементом буде . Позначимо цей стовпчик стрілкою. Тепер вибираємо розв’язуючий рядок:

Позначаємо розв’язуючий рядок стрілкою. На перетині РС та РР  знаходиться РЕ, який дорівнює 1.

Виконуємо симплекс-перетворення (п.1,2,3). Результати записуємо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Сі

 

 

2

5

0

0

0

 

Вх

аі0

А1

А2

А3

А4

А5

0

Х3

400

1

0

1

0

0

5

Х2

300

0

1

0

1

0

0

Х5

200

[1]

0

0

-1

1

 

j

1500

1=-2

0

0

5

0

Значення цільової функції при цьому буде:

Так як в індексному рядку є від’ємні елементи, то це говорить про те, що є можливість покращення оптимального плану.

Вибираємо розв’язуючий стовпчик – ним буде перший стовпчик . Позначаємо його стрілкою. Тепер вибираємо розв’язуючий рядок:  Отже РЕ буде елемент х13=1. Виконуємо симплекс-перетворення, результати записуємо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Сі

 

 

2

5

0

0

0

 

Вх

аі0

А1

А2

А3

А4

А5

0

Х3

200

0

0

1

1

-1

5

Х2

300

0

1

0

1

0

2

Х1

200

1

0

0

-1

1

 

j

1900

0

0

0

3

2

 

Оскільки в індексній стрічці усі j>0, то це значить знайдено оптимальний план. Максимальне значення цільової функції:

 

Приклад 2

Нехай необхідно мінімізувати функцію , на яку накладено наступні обмеження:

Розв’язок: Зводимо цільову функцію та систему обмежень до канонічної форми, шляхом введення додаткових змінних :

при обмеженнях:

Так як змінні  та  є від’ємними, то необхідно ввести штучні змінні  та . Тоді цільова функція та обмеження будуть мати вигляд:

Надалі, використовуючи алгоритм симплекс-методу, який докладно показаний в прикладі 1, знайдемо оптимальний розв’язок задачі (таблиці 2.4, 2.5, 2.6).

Таблиця 2.4

Сі

 

 

8

11

0

0

0

M

M

 

Вх

аі0

А1

А2

А3

А4

А5

А6

А7

М

X6

380

1

1

-1

0

0

1

0

0

X4

830

4/5

1

0

1

0

0

0

М

X7

83

0

1

0

0

-1

0

1

 

j

0

-8

-11

0

0

0

0

0

М-рядок

 

463

1

2

-1

0

-1

0

0

 

Таблиця 2.5

Сі

 

 

8

11

0

0

0

M

M

 

Вх

аі0

А1

А2

А3

А4

А5

А6

А7

M

X6

297

1

0

-1

0

1

1

0

0

X4

747

4/5

0

0

1

1

0

0

11

X2

83

0

1

0

0

-1

0

0

 

j

913

-8

0

0

0

-11

0

0

М-рядок

 

297

1

0

-1

0

1

0

0

 

Таблиця 2.6

Сі

 

 

8

11

0

0

0

 

Вх

аі0

А1

А2

А3

А4

А5

8

X1

297

1

0

-1

0

1

0

X4

2547/5

0

0

4/5

1

1/5

11

X2

83

0

1

0

0

-1

 

j

3289

0

0

-8

0

-3

 

Так як в індексному рядку не має додатних елементів, то це означає, що отримано оптимальний план:  Мінімум цільової функції при цьому рівний