7.1. Класифікація електронних ключів

 

Електронні ключі, які є основним елементом силової частини як безконтактних, так і гібридних НА, представляють собою комутаційні пристрої, які виконують функції переривача струму. Вони дозволяють вмикати та вимикати навантаження в колі електричного струму, а також регулювати потужність.

За способом бездугової комутації ЕК поділяють на:

–       безконтактний ЕК, який забезпечує бездугову комутацію кола в безконтактних НА та виконується на основі СНП;

–       гібридний ЕК, який виконується на базі гібридних НА, де разом із напівпровідниковою схемою використовуються механічні контакти, які дозволяють знизити втрати енергії.

За родом струму ЕК поділяються на ЕК змінного та постійного струму. ЕК змінного струму виконуються на базі двох паралельно-ввімкнутих тиристорах або одного симистора. В залежності від кількості фаз мережі ЕК бувають однофазними та багатофазними (трифазними).

ЕК постійного струму виконуються або на базі силового тиристора за схемою примусової ємнісної комутації, або на базі потужних IGCT-тиристорів.

За способом керування ЕК класифікуються:

– нерегульований ЕК, який призначений тільки для ввімкнення та вимкнення кола;

– керований ЕК, в якому для зниження перехідних струмів, які супроводжують процес ввімкнення, вводиться перехідний період керування;

– регульований ЕК, який представляє собою електронний ключ, в якого може регулюватися або кут керування (ЕК змінного струму), або коефіцієнт заповнення (ЕК постійного струму), тобто, потужність в електричному колі.