1. Вплив епохи Просвітництва на ідеологію та практику
соціальної роботи в Західній Європі.
2. Основні тенденції в царині соціальної роботи в Європі
та США.
Основні
поняття і категорії: соціальне
піклування, соціальне страхування, соціальний розвиток, ліберальна модель,
корпоративна модель, суспільна модель, патерналістська модель.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту:
становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. –
К.: Знання, 2005. – 381 с.
2. Вступ до соціальної роботи : навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. В. Семигіна
[та ін.]. – К. : Акадевидав,
2005. – 304 с.
3. Горілий А. Історія соціальної роботи:
навчальний посібник / А. Горілий –
Тернопіль : Видавництво Астон, 2004. – 174 с.
4. Основи соціальної роботи / Н. Б.
Бондаренко [та ін.]. – К. : Вид. дім
«Києво-Могилянська академія», 2004. –
178 с.
5. Поліщук В. А. Історія соціальної педагогіки
та соціальної роботи : курс лекцій / В. А. Поліщук, О. І. Янкович.
– Тернопіль : ТДПУ, 2009. – 256 с.
6. Соціальна робота в Україні : навч. посібник / І. Д. Звєрєва [та ін.].– К. : Центр навчальної літератури, 2004.
– 256 с.
7. Фурман А.В., Підгурська М.В.
Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.
ДОДАТКОВА
1. Костина Е. История
социальной работы / Е. Костина. – Владивосток : Издательство Дальневосточного
университета, 2004. – 110 с.
2. Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.].
– К. : Вид. дім «Києво-Могилянська
академія», 2004. – 178 с.
3. Социальная работа : теория и практика : учеб. пособие / А. В. Бабушкин [и др.].
– М. : ИНФРА-М, 2002. – 427 с. – (Серия «Высшее образование»).
4. Социальная работа : учеб. пособие / В. Д. Альперович [и др.] – Ростов н/Д : Феникс, 2006. – 480
с.
Методичні рекомендації
Перше питання слід розглядати через призму основних
світоглядних установок доби Просвітництва, для якого характерні декілька принципових
положень:
1. Раціоналізм, тобто віра в силу людського розуму.
2. Ідея суспільного прогресу – розвиток суспільства від
нижчих форм до вищих.
3. Теорія «природних прав», притаманних людині з
народження (особиста свобода, рівність перед законом, недоторканість
особистості, житла тощо) та ряд інших.
В епоху Просвітництва з’явилося розмежування бідняків
на здорових і хворих. Убогий, здатний працювати, став позитивним елементом,
який можна повернути на користь суспільства. Навпаки, хворий сприймався як «мертвий
тягар», що існує в суспільстві тільки на правах споживача. У цей період стало
зрозумілим, що хоч в опіці над убогими і нема ніякої матеріальної
(раціональної) необхідності, тим не менше благодійність є першим і абсолютним
обов’язком суспільства, нічим не обумовленим, так як саме вона – умова його
існування. Забуваючи і не турбуючись про знедолених і убогих, суспільство тим
самим прирікає себе на самознищення.
У результаті дискусії про форми благодійництва було
вирішено, що ізоляцією, тобто будівництвом госпіталів та інших закладів опіки
проблема не розв’язується. Допомогу слід надавати сім’ям.
Перші серйозні спроби законодавчої охорони здоров’я
зайнятих на виробництві людей були здійснені в кінці ХVІІІ ст. у м.Манчестері (Великобританія). Зусиллями лікарів Т.Персиваля і Дж. Феррієра в 1796
р. було створено Манчестерське санітарне бюро, яке ставило своїм завданням
оздоровлення умов праці та побуту робітників, законодавче обмеження тривалості
робочого дня.
У 1830-1840 рр. становище працюючих на англійських
фабриках привернуло увагу британського парламенту. У 1840 р. було створено
урядовий заклад Головне управління з охорони здоров’я. В результаті його роботи
з’явилися дослідження, що показували вплив умов праці і тривалості робочого дня
на захворюваність і смертність серед робітників.
Спроби вироблення комплексного підходу в галузі
соціальної політики визначалися в заходах, проведених в квітні-червні 1871 р.
Паризькою Комуною. Серед соціальних лих називались панування монополій,
експлуатацію трудящих. Була створена Рада Комуни, яка здійснювала серед інших
соціально-економічні заходи. Декретами Комуни заборонялось накладання штрафів,
нічна робота в пекарнях, встановлювався робітничий контроль над виробництвом та
ін.
Основи соціальної політики були закладені також у
Німеччині, де були вжиті заходи з поліпшення становища робітників. У 1896 р.
прийнято Німецький громадянський кодекс, де вперше в європейській практиці
утверджувались принципи соціальної справедливості і вводилось повсюдне
робітниче страхування. Приклад Німеччини наслідували інші європейські держави.
В Англії, зокрема, створювались біржі праці, в компетенцію яких входило
допомагати бідним у пошуку роботи. Слідом за законом про біржі вийшов закон про
страхування з безробіття. Соціальному забезпеченню підлягали також
інвалідність, старість, хвороби.
Друге питання потребує аналізу змін, що відбулися у
системі суспільного виробництва у Західній Європі та США у ХІХ ст. Слід
звернути увагу на позиції винахідника Фредеріка Тейлора (1856-1915), який вважав, що в якості одного з
найважливіших заходів, що мають здійснюватись на будь-якому підприємстві, є
створення товариства взаємного страхування від нещасних випадків, в якому
повинні брати участь і підприємці, і робітники.
КОНТРОЛЬНІ
ПИТАННЯ
1. Які види соціальної допомоги визначаються на різних
етапах історичного розвитку людства? Виявити їх особливості.
2. Яке значення мала поява програми Національного
медичного забезпечення та її значення для професійної соціальної роботи.
3. Чим принципово відрізняється релігійна або
філантропічна благодійність від професійної соціальної роботи?
4. Які реалії суспільного і індивідуального життя людини
в другій половині XIX ст. привели до розгортання масової підготовки професійних
соціальних працівників, широкому розгортанню наукових досліджень проблем
соціального захисту населення, підтримки «слабких» соціальних груп?
5. З якими теоретичними і практичними потребами пов'язано
появи держави загального добробуту?
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ
1. Діяльність Благодійної суспільної організації (COS) у
Лондоні. Перші благодійні асесори у Великобританії та інших країнах. Навчання
та підготовка перших благодійних асесорів.
2. Асоціація соціальних працівників у психіатрії як одна із
засновниць Британської асоціації соціальних працівників.
3. Стислий огляд соціальної роботи у періоди: до 1929 р,
з 30-х рр. по 90-ті рр.
4. Термін «соціальний працівник» як юридичне позначення
професії. Індустріалізація суспільства, її наслідки та соціальна робота.
5. Заснування першої професійно орієнтованої на соціальну
роботу школи. Хронологія утворення шкіл соціальної роботи у світі.
6. Зміна підходів до соціальної роботи в періоди криз та
стабілізації у суспільстві. Затвердження Національною асоціацією працівників
соціального забезпечення шестирівневої шкали
професійної кваліфікації.
7. Амалія Сівекінг – засновниця діяконічного руху в соціальній роботі.
8. Генріх Віхерн та його
рятувальний пункт для дітей, що піддаються моральній загрозі.
9. Теодор Фліднер як організатор
притулку для жінок, звільнених з місць позбавлення волі.
10. Перші притулки сімейного типу у проекті Віхерна.
11. Значення жіночого руху для розвитку соціальної роботи.