Самостійна
робота № 10. Система соціального
забезпечення
1. Формування системи соціального захисту в Україні за
нових політико-ідеологічних та соціально-економічних умов.
2. Діяльність Української асоціації соціальних педагогів
і спеціалістів із соціальної роботи (УАСПССР): зміст, форми і методи
діяльності.
3. Основні тенденції становлення та розвитку
волонтерського руху в Україні і за кордоном.
4. Мотивація діяльності волонтерських загонів
Українського державного Центру соціальних служб для молоді (ЦССМ).
5. Досвід і перспективи розвитку волонтерського руху в
Україні і за кордоном.
Основні
поняття і категорії: Довідник
кваліфікаційних характеристик професій працівників, соціальний працівник,
фахівець із соціальної роботи, Українська асоціація соціальних педагогів і
спеціалістів із соціальної роботи, волонтерство,
волонтерський рух, Український державний Центр соціальних служб для молоді, волонтерство.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту:
становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. –
К.: Знання, 2005. – 381 с.
2. Вступ до соціальної роботи : навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. В. Семигіна
[та ін.]. – К. : Акадевидав,
2005. – 304 с.
3. Доля І. М. Волонтерство
як форма участі молоді в громадському житті [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ )
4. Закон України «Про волонтерську діяльність»
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3236-17
5. Закон України «Про державні соціальні стандарти та
державні соціальні гарантії» [Електронний ресурс] від 05.10.2000 № 2017-III. –
Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2017-14
6. Закон України «Про основи соціального
захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» [Електронний ресурс] від
02.06.2005 № 2623-IV. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2623-15
7. Закон України «Про соціальну роботу з
сім’ями, дітьми та молоддю» [Електронний ресурс] від 21.06.2001 № 2558-III. –
Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2558-14
8. Закон України «Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні» [Електронний ресурс] від 05.02.1993 №
2998-XII. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2998-12
9. Когут В. І. Державні та недержавні організації
соціальної сфери в Україні: особливості взаємодії та перспективи розвитку / В.
І. Когут // Публічне управління: теорія та практика. - 2014.
- Вип. 4. - С. 179-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pubupr_2014_4_29
10. Лещенко Д. С. Правове становище волонтерських
організацій в Україні та за кордоном / Д.С. Лещенко // Правова система: теорія
і практика. – 2008. - № 1.
ДОДАТКОВА
1. Горілий А. Історія соціальної роботи: навчальний
посібник / А. Горілий – Тернопіль :
Видавництво Астон, 2004. – 174 с.
2. Поліщук В. А. Історія соціальної
педагогіки та соціальної роботи : курс лекцій / В. А. Поліщук, О. І. Янкович. – Тернопіль : ТДПУ, 2009. – 256 с.
3. Соціальна робота в Україні : навч. посібник / І. Д. Звєрєва [та ін.].– К. : Центр навчальної літератури, 2004.
– 256 с.
4. Фурман А.В., Підгурська М.В.
Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.
Методичні
рекомендації
Послаблення більшовицьких
ідеологічних догм, перші кроки до демократизації політичного життя і ринкової
економіки було зроблено в колишньому СРСР у другій половині 1980-х років (роки «Перебудови»). Тоді ж стала
поглиблюватися соціально-економічна криза радянського суспільства. У відповідь
на це уряд СРСР намічав і впроваджував
деякі реформи у системі соціального забезпечення населення. Уряд
незалежної України продовжив і поглибив
ці реформи,які ще далеко не завершено, вони тривають. За останні роки
з’явилися нові державні і недержавні служби, установи, організації, які
надають різноманітні соціальні послуги.
Створена за ці роки мережа державних соціальних відомств України
на кінець 1999 р. мала такий склад. Очолює її, координує діяльність,
втілює у життя переважну частину державних заходів щодо соціального захисту
нужденних Міністерство праці та соціальної
політики.
Розкриваючи друге питання, слід зазначити, що
громадська організація УАСПССР створена в 1992 р. Починаючи з 1994 р. Асоціація
є членом Міжнародної федерації соціальних працівників (IFSW). Необхідно
проаналізувати склад організації, її завдання, зміст, форми і методи роботи.
Особливу увагу приділяють розроблення Етичного кодексу спеціалістів із
соціальної роботи України, що була ініційована Асоціацією.
Третє питання необхідно розпочати з визначення понять
«волонтерський рух», «волонтерство», «волонтер».
Потім перейти до історії виникнення волонтерського руху у світі, а саме з
пропозиції швейцарського підприємця та громадського діяча А. Дюнана у 1859 р. створити організацію допомоги пораненим,
яка стала прототипом Червоного Хреста. Назва «Міжнародний комітет Червоного
Хреста» офіційно закріплена в 1876 р., донині залишається чинною. Після Першої
світової війни виникли перші волонтерські організації, засновано Координаційний
комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі
штаб-квартирою в Парижі.
Сучасна волонтерська діяльність базується на принципах
визнання права на закріплення за всіма відповідного соціального та
матеріального становища, поваги до гідності та культури, партнерства та
братерства в наданні безкоштовної допомоги та послуг, сприяння забезпеченню
особистих і колективних потреб, набуття під час волонтерської діяльності нових
знань і навичок, розвитку творчих здібностей, а не споглядальних чи
споживацьких настроїв (Загальна декларація про волонтерську діяльність,
Амстердам, Нідерланди, 2001 р.).
У незалежній Україні виникнення волонтерського руху
пов’язують зі створенням на поч. 90-х рр. ХХ ст. в Одесі волонтерської служби
психологічної допомоги «Телефон Довіри».
Виявляють основні фактори формування волонтерського
руху в Україні наприкінці ХХ ст.: економічна криза, загострення соціальних
проблем, неспроможність державної системи соціального захисту, вплив західних
тенденцій і практик соціальної роботи із залученням НДО, громадських
організацій, окремих добровольців.
Четверте питання присвячене аналізу формування в
Україні в 1992 р. за підтримки держави мережі соціальних служб для молоді
(ЦССМ; нині – ЦСССДМ). Слід проаналізувати нормативно-правову базу
обґрунтування та створення ЦССМ (Декларація «Про загальні засади державної
молодіжної політики в Україні» (15.12.1992, № 2859-ХІІ), Закон України «Про
сприяння становленню та соціальному розвитку молоді в Україні» (05.02.1993, №
2998-ХІІ), а також зазначають завдання їх діяльності. Створення ЦССМ спричинило
активний розвиток волонтерського руху.
Мотиви діяльності волонтерських загонів: підтримка
традиційних цінностей українців, формування та виявлення милосердя, альтруїзму,
гуманізму, небайдужості до проблем інших людей; підтримка, надання допомоги,
піклування про членів громади; соціалізація, адаптація молоді до умов сучасного
суспільства; особистий внесок у вирішення соціальних проблем; самореалізація
через соціальні ініціативи; отримання практичного досвіду, взаємодія для
вироблення нових підходів до вирішення соціальних проблем; формування
лідерських якостей і управлінських здібностей; можливість долучитися до
міжнародного волонтерського руху та ін.
П’яте питання розпочинають із актуалізації знань про
історичні корені добровільної соціальної допомоги в Україні в ХХ ст., що
поєднували базові принципи соціального виховання, а саме трудове виховання з
морально-етичним вихованням – повагою до жінок, старших за віком, допомогою
немічним і людям похилого віку.
Серед проблем становлення волонтерського руху в
сучасній Україні називають безсистемність процесу, відсутність постійних
механізмів залучення, відбору, навчання, підтримки й заохочення до волонтерства та ін. Поряд із цим помітні позитивні зрушення
у формуванні принципів та морально-етичних норм волонтерського руху, зростання
кількості волонтерів, кількості організацій (державних і громадських), які
залучають добровольців до соціально-значущих справ, соціальної допомоги людям,
які її потребують.
Серед перспектив розвитку волонтерського руху
називають зростання його суспільної спрямованості, що може бути виражена в
економічних показниках (трудоднях, частці ВВП тощо); зростання
інформаційно-просвітницької діяльності у структурі волонтерської діяльності.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Як вплинула соціально-економічна та демографічна
ситуація в Україні часів незалежності на соціальну роботу?
2. Які, на Вашу думку, причини активізації волонтерства на даний період?
3. Охарактеризуйте основні зміни, що сталися в системі
допомоги при переході до системи соціального забезпечення. Чим вони були
обумовлені?
4. Які основні категорії забезпечуваних державою і
критерії їх визначення?
5. Як була організована робота фахівців з соціального
забезпечення?
6. Як мінялися підходи до вирішення проблеми безробіття в
різні періоди розвитку країни?
7. Які нововведення були внесені в законодавчі акти з
охорони материнства і дитинства, соціального забезпечення літніх і інвалідів?
8. Які механізми соціального захисту для дітей-сиріт,
дітей з незаможних сімей, дітей-інвалідів діють на даний час?
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ
1.
Нові підходи до
проведення соціальної роботи: інституціалізація та деінституціалізація.
2.
Система
соціального обслуговування та соціальних служб в Україні. Ефективність їх
діяльності та майбутні перспективи.
3.
Соціальна робота
в Україні в кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.
4.
Реформування
системи соціального забезпечення в Україні на початку 1990-х років, структура
сучасної державної системи соціального захисту.
5.
Соціальне
обслуговування населення в Україні в сучасних умовах.
6.
Соціальні служби
для молоді та дітей в Україні на сучасному етапі.
7.
Державна служба
зайнятості в Україні на сучасному етапі.
8. Недержавні організації соціальної роботи в Україні на сучасному етапі.
9. Волонтерство у соціальній роботі в Україні на сучасному етапі.