Самостійна робота №  8. Система соціальної допомоги в Україні та Росії  XVІI – поч. ХХ ст.

1.     Види опіки: сільська, волосна, міська, церковно-парафіяльна, приватна.

2.     Особливості соціальної опіки в Україні кін. ХІХ ст.

 

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

1.     Болотіна Н. Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.

2.     Вступ до соціальної роботи : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. В. Семигіна [та ін.]. –  К. : Акадевидав, 2005. –  304 с.

3.     Горілий А. Історія соціальної роботи: навчальний посібник / А. Горілий –  Тернопіль : Видавництво Астон, 2004. –  174 с.

4.     Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.]. –  К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. –  178 с.

5.     Поліщук В. А. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи : курс лекцій / В. А. Поліщук, О. І. Янкович. – Тернопіль : ТДПУ, 2009. – 256 с.

6.     Соціальна робота в Україні : навч. посібник / І. Д. Звєрєва [та ін.].–  К. : Центр навчальної літератури, 2004. –  256 с.

7.     Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.

 

ДОДАТКОВА

1.     Костина Е. История социальной работы / Е. Костина. –  Владивосток : Издательство Дальневосточного университета, 2004. –  110 с.

2.     Лозовская Е. Г. История социальной работы в России: учебно-методическое пособие для студентов по специальности «Социальная работа» / Е. Г Лозовская., Е. С. Новак, В. Г. Краснова. –  Волгоград : Издательство ВолГУ, 2001. –  72 с.

3.     Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.]. –  К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. –  178 с.

4.     Социальная работа : теория и практика : учеб. пособие / А. В. Бабушкин [и др.]. –  М. : ИНФРА-М, 2002. – 427 с. –  (Серия «Высшее образование»).

5.     Социальная работа : учеб. пособие / В. Д. Альперович [и др.] –  Ростов н/Д : Феникс, 2006. –  480 с.

 

Методичні рекомендації

Слід звернути увагу, що у другій половині XVIII – XIX ст. продовжує складатися державно-адміністративна опіка в Росії. Її формування розпочалося із петровських реформ, які суттєво змінили систему захисту і допомоги вразливим категоріям населення.

Інститути опіки цього періоду можна умовно поділити на інститути соціального контролю (гамівні і прядильні будинки) та соціальної допомоги (шпиталі).

У зв’язку з прийняттям Катериною ІІ нового адміністративного зводу законів про губернії було організовано (1775 р.) спеціальний орган - приказ громадської опіки. Проте у 1856 р. приказам було заборонено займатися кредитно-позиковими операціями, що означало повернення їх до ролі чисто благодійницьких організацій. У 1857 р. було запропоновано прикази повністю ліквідувати.

Після офіційного скасування кріпацтва (1861 р.) в Росії відбувається реорганізація адмініст­ративної системи і державного управління. У зв’язку з тим зміню­ється й управління соціальним захистом населення. Функції нагляду за суспільною опікою залишаються за Міністерством внутрішніх справ, хоч у більшості губерній його здійснювали земські та міські установи,що стали правонаступниками приказів суспільної опіки на місцях.

Земства (земські установи) -  виборні органи місцевого самоуправління (земські зібрання, земські управи) в Росії. Відали народною освітою, охороною здоров’я, будівницт­вом доріг, суспільною опікою. Контролювалися Міністерством вну­трішніх справ і губернаторами, які мали право відміни рішень зем­ських установ.

На кінець періоду, що розглядається, склалася певна структура інститутів допомоги: лікувальні установи (лікарні, будинки для душевнохворих); установи опіки (богадільні, інвалідні будинки для невиліковно хворих); навчально-виховні заклади (виховні будинки, сирітські будинки, училища для дітей канцелярських службовців); місцеві благодійні товариства.

До середини XIX ст. виникло розуміння того, що система державної опіки в Росії не зможе розв’язати проблеми соціальної допомоги нужденним.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.           Як відбувався розвиток суспільної та приватної опіки у російській державі у XVII – XVIII ст.?

2.           Які реформи у систему соціальної опіки запровадив Петро І?

3.     У чому суть реформ 60-70-х рр.. ХІХ ст. та як вони вплинули на розвиток державної і суспільної опіки?

4.     У чому полягала діяльність земств як органів міського самоврядування у напрямку допомоги населенню?

5.     У чому була відмінність у діяльності органів сільської, волосної, міської, церковно-парафіяльної опіки?

6.     Як здійснювалася приватна опіка в Україні та Росії у ХІХ ст.?

7.     Які благодійні товариства і заклади діяли у пореформений час (1861)?

8.     Які нові риси з’явилися у системі державної соціальної політики в Україні і Росії у ХІХ ст.?

 

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

1.     Меценат Г.Г. Маразлі (створення нічних притулків, дешевих їдалень, богаділень).

2.     Традиції українського благодійництва і меценатства.

3.     Еволюція підходів щодо допомоги жебракам протягом вітчизняної історії.

4.     Діяльність земств та церковних парафій у напрямку допомоги населенню.

5.     Створення та діяльність благодійних товариств у ХІХ – на початку ХХ ст.

6.     Система допомоги населенню в Російській імперії у ХІХ – на початку ХХ ст.

7.     Найвідоміші меценати та благодійники ХІХ – початку ХХ ст.

8.     Меценатська та благодійницька діяльність родини Терещенків.

9.     Меценатська та благодійницька діяльність родини Симиренків.

10. Меценатська діяльність родини Галаганів.

11.  Меценатська діяльність родини Бродських.

12.  Меценатська діяльність родини Тарновських.