Page 71

Самостійна робота №  6. Розвиток соціальної допомоги у Західній Європі ХІІІ-ХVIІІ ст.

1.     Християнська церква – головний суб’єкт соціальної допомоги в епоху Середньовіччя.

2.     Соціальна функція монастирів у добу Середньовіччя.

3.     Основні тенденції в галузі соціальної роботи в Західній і Центральній Європі ХVI -  ХVIІІ ст.

 

Основні поняття і категорії: християнство, благодійність, соціальний захист, соціальна підтримка.

 

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

1.     Болотіна Н. Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.

2.     Вступ до соціальної роботи : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. В. Семигіна [та ін.].  К. : Акадевидав, 2005.  304 с.

3.     Горілий А. Історія соціальної роботи: навчальний посібник / А. Горілий –  Тернопіль : Видавництво Астон, 2004. –  174 с.

4.     Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.]. –  К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. –  178 с.

5.     Поліщук В. А. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи : курс лекцій / В. А. Поліщук, О. І. Янкович. – Тернопіль : ТДПУ, 2009. – 256 с.

6.     Соціальна робота в Україні : навч. посібник / І. Д. Звєрєва [та ін.].–  К. : Центр навчальної літератури, 2004. –  256 с.

7.     Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.

 

ДОДАТКОВА

1.     Костина Е. История социальной работы / Е. Костина.  Владивосток : Издательство Дальневосточного университета, 2004.  110 с.

2.     Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.]. –  К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. –  178 с.

3.     Социальная работа : теория и практика : учеб. пособие / А. В. Бабушкин [и др.]. –  М. : ИНФРА-М, 2002. – 427 с.  (Серия «Высшее образование»).

4.     Социальная работа : учеб. пособие / В. Д. Альперович [и др.]   Ростов н/Д : Феникс, 2006. –  480 с.

 

Методичні рекомендації

Провідну роль у наданні соціальної допомоги і підтримки ну­жденним відігравали у цей час чернечі ордени християнської церк­ви -  товариства людей, які добровільно зреклися всіх світських благ і мають за мету служіння ідеалам, досяжним лише через самозре­чення і віддалення від загалу. Як особливі установи. християнські монастирі з’являються у IV ст. Суттєві зміни в устрій монастирсь­кого життя вніс у VI ст. Статут Бенедикта Нурсийського, в якому значне місце належало фізичній праці й читанню. Останнє мало особливо важливе значення, бо започатковувало наукову діяльність ченців. Орден бенедиктинців широко розгорнув свою діяльність з кінця VI ст. і став могутньою цивілізуючою силою.

Період ХІVVІ ст. пов’язаний із розпадом феодального ладу і заро­дженням капіталістичних відносин, переходом до культури нового часу. З епохою Відродження (ХІVVІ ст.) в Європі розпочалося поширення ідей гуманізму, в питаннях суспільної допомоги все частіше проглядаються не тільки релігійні, а й світські мотиви. Людина починає розглядатися як найвища цінність.

Общинні традиції плавно переростають у досить ефективні муніципальні зв’язки, виникає нова організаційна форма допомоги нужденним -  гільдії. Ці об’єднання взаємодопомоги населення (економічні, політичні, релігійні) в період раннього феодалізму (се­редньовіччя) в Західній Європі відігравали значну роль у суспіль­ному житті. Як одна з форм нової системи допомоги, вони надавали благодійну підтримку своїм членам, утримували лікарні, під час голоду розподіляли харчі, надавали притулок знедоленим. Іншою формою стали приватні фонди, створювані на пожертви філантро­пів (благодійників), які організовували притулки, лікарні, надавали допомогу на поховання померлих. Допомога є індивідуальною, крім церковних, з’являються світські соціальні заклади.

Але ці заходи не могли врятувати від бідності і голоду всіх нуж­денних. Розорення селян, масове зубожіння населення призводить до бунтів, повстань, бродяжництва, правопорушень, жебрацтва здоро­вих людей. Прояви милосердя починають адресуватися тим, хто дій­сно не може жити власною працею. Згодом протестантизм, який виник у Європі в XVI ст. (під час Реформації»), остаточно змінив ста­влення до праці і бідності. Його основною ідеєю і ціннісним крите­рієм стає праця, яка оголошується божественним покликанням, а лінощі й неробство оголошуються соціальним злом.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.     Чому головним суб’єктом  соціальної допомоги у Європі доби Середньовіччя стала католицька церква?

2.     Які види соціальної допомоги були поширені у цей період?

3.     Які чернечі ордени були відомі своєю благодійністю?

4.     Які соціальні функції у добу Середньовіччя виконували монастирі?

5.     Які зміни відбулися у системі благодійності за епохи Відродження?

6.     Як вплинули ідеї гуманізму та антропоцентризму на зміну поглядів на благодійність?

7.     Що нового внесла Реформація у розуміння благодійності?

 

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ

1.     Основні чинники створення системи допомоги, що законодавчо регулюється державою.

2.     Особливості переходу від церковно-монастирської системи опіки до державної.

3.     Започаткування реформ у соціальній політиці.

4.     Визначення головних принципів соціальної допомоги в Едиктах римського імператора Карла 1530 та 1531 рр.

5.     Соціальна підтримка і боротьба з професійним жебрацтвом у Франції.

6.     Основні етапи становлення світської системи соціальної допомоги в Англії.

7.     Створення виправних будинків, благодійних шкіл.

8.     Особливості соціальної допомоги і благодійності з позицій католицизму та протестантизму.