1. Роль органів самоуправління у поширенні меж соціальної
допомоги.
2. Соціальна робота як професійна діяльність на початку
ХХ століття.
Основні поняття і категорії: благодійність,
безпритульність, соціальний захист, соціальна підтримка, меценатство,
філантропія.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА
1. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту:
становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
2. Вступ до соціальної роботи : навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. В. Семигіна [та ін.]. – К.
: Акадевидав, 2005. – 304 с.
3. Горілий А. Історія соціальної роботи:
навчальний посібник / А. Горілий –
Тернопіль : Видавництво Астон, 2004. –
174 с.
4. Основи соціальної роботи / Н. Б.
Бондаренко [та ін.]. – К. : Вид. дім
«Києво-Могилянська академія», 2004. –
178 с.
5. Поліщук В. А. Історія соціальної
педагогіки та соціальної роботи : курс лекцій / В. А. Поліщук, О. І. Янкович. –
Тернопіль : ТДПУ, 2009. – 256 с.
6. Соціальна робота в Україні : навч.
посібник / І. Д. Звєрєва [та ін.].– К. :
Центр навчальної літератури, 2004. – 256
с.
7. Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної
роботи: [навчальний посібник] / А. В. Фурман, М.В.Підгурська. – Тернопіль:
ТНЕУ, 2014. – 174 с.
ДОДАТКОВА
1. Костина Е. История
социальной работы / Е. Костина. – Владивосток : Издательство Дальневосточного
университета, 2004. – 110 с.
2. Основи соціальної роботи / Н. Б. Бондаренко [та ін.].
– К. : Вид. дім «Києво-Могилянська
академія», 2004. – 178 с.
3. Социальная работа : теория и практика : учеб. пособие
/ А. В. Бабушкин [и др.]. – М. :
ИНФРА-М, 2002. – 427 с. – (Серия «Высшее образование»).
4. Социальная работа : учеб. пособие / В. Д. Альперович [и др.] – Ростов н/Д : Феникс, 2006.
– 480 с.
Методичні
рекомендації
Необхідно сконцентрувати увагу на змінах, що відбулися
в системі управління соціальним захистом населення, які були зумовлені
офіційним скасуванням кріпацтва в Росії. Окремо слід проаналізувати державну політику
щодо непрацездатних осіб, зокрема новим критеріям визначення категорій
непрацездатних осіб соціальної опіки, щодо бездоглядних дітей, нужденних тощо.
Окрім цього варто приділити увагу становленню системи пенсійного забезпечення
як одного з видів соціального страхування, системі сільської і волосної опіки,
міської системи допомоги.
Соціальна робота належить до професій, які виникли й
утверджуються з метою задоволення насущних потреб суспільства і його громадян.
Вона покликана створювати необхідні умови не лише для соціального забезпечення
окремих індивідів, груп, громад, а й для розвитку їхньої спроможності
вибудовувати своє життя, мобілізовувати внутрішні ресурси для подолання
життєвих криз. Сучасна практична соціальна робота розвивається на основі
науково обґрунтованих підходів, засади яких почали формуватися на початку XX
ст., і потребує належної професійної підготовки.
Сфера компетенції соціальної роботи у різних країнах
має свої межі та особливості. Це обумовлено культурними, історичними традиціями
надання суспільної допомоги, політико-ідеологічними поглядами на роль
соціальних служб і соціальних працівників у суспільстві.
Період, який розглядається, має свої
особливості:
По-перше, змінюється управління
соціальним захистом населення. Це пов’язане з тим, що функції нагляду за
суспільною опікою залишаються за Міністерством внутрішніх справ. У більшості
губерній суспільна опіка здійснювалася земськими та міськими установами, що
стали правонаступниками приказів суспільної опіки на місцях. Державна фінансова
підтримка закладів опіки набуває систематичного і регулярного характеру.
По-друге, змінюється коло клієнтів
суспільної допомоги.
Виявляються нові категорії
непрацездатних осіб громадянської опіки: незаконнонароджені немовлята і
підкидьки; особи, які потребують загального і амбулаторного лікування;
прокажені, хронічно хворі, божевільні, безробітні; члени солдатських сімей.
Становлення соціальної роботи
як професійної діяльності було пов’язане з процесом її інституалізації. Це
підтверджується тим, що у 1878 р. практичні працівники з соціальної роботи
організували Національну конференцію добродійності і перетворення (США).
У 80-х роках ХІХ століття в
США виникли дві професійні організації: благодійна (1887 р.) і гільдія сусідів
(1886 р.). Соціальна робота швидко розвивалась у Європі. У 1903 р. в Лондоні
відкривається «школа соціології», яка в 1912 р. перетворюється у факультет
соціальної роботи Лондонської школи економіки. У 1908 р. в Німеччині почала
працювати жіноча школа для соціальних працівників, а в 1925 р. створюється
Німецька академія жіночої соціальної і педагогічної роботи.
До 1910 р. в розвинених європейських країнах і
США налічувалось 14 шкіл соціальної роботи.
КОНТРОЛЬНІ
ПИТАННЯ
1. Які види соціальної допомоги визначаються на різних
етапах історичного розвитку людства? Виявити їх особливості.
2. Яке значення мала поява програми Національного
медичного забезпечення та її значення для професійної соціальної роботи.
3. Чим принципово відрізняється релігійна або
філантропічна благодійність від професійної соціальної роботи?
4. Які реалії суспільного і індивідуального життя людини
в другій половині XIX ст. привели до розгортання масової підготовки професійних
соціальних працівників, широкому розгортанню наукових досліджень проблем
соціального захисту населення, підтримки «слабких» соціальних груп?
5. З якими теоретичними і практичними потребами пов'язано
появи держави загального добробуту?
ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ
1. Діяльність Благодійної суспільної організації (COS) у
Лондоні. Перші благодійні асесори у Великобританії та інших країнах. Навчання
та підготовка перших благодійних асесорів.
2. Асоціація соціальних працівників у психіатрії як одна
із засновниць Британської асоціації соціальних працівників.
3. Стислий огляд соціальної роботи у періоди: до 1929 р,
з 30-х рр. по 90-ті рр.
4. Термін «соціальний працівник» як юридичне позначення
професії. Індустріалізація суспільства, її наслідки та соціальна робота.
5. Заснування першої професійно орієнтованої на соціальну
роботу школи. Хронологія утворення шкіл соціальної роботи у світі.
6. Зміна підходів до соціальної роботи в періоди криз та
стабілізації у суспільстві. Затвердження Національною асоціацією працівників
соціального забезпечення шестирівневої шкали професійної кваліфікації.
7. Амалія Сівекінг – засновниця діяконічного руху в
соціальній роботі.
8. Генріх Віхерн та його рятувальний пункт для дітей, що
піддаються моральній загрозі.
9. Теодор Фліднер як організатор притулку для жінок,
звільнених з місць позбавлення волі.
10. Перші притулки сімейного типу у проекті Віхерна.
11. Значення жіночого руху для розвитку соціальної роботи.