АНОТАЦІЯ дисципліни „ЗАПОВІДНА СПРАВА”

1. Загальні відомості

1.1. Основні положення про дисципліну

На сучасному етапі розвитку екологічної освіти іде процес структуризації і спеціалізації окремих галузей загальної екології. Науковий поступ в сфері дослідження основних закономірностей взаємодії людини і довкілля є одним із причинних факторів виділення нових підрозділів у системі сучасної загальноекологічної науки. Одним з таких підрозділів і є ЗАПОВІДНА СПРАВА, яку розглядають в даний час не лише як комплекс практичних, юридично-правових міроприємств, організаційних заходів, але і як теоретичний розділ в сфері наук, що відображають сучасні аспекти охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Роль і значення заповідання окремих об’єктів і територій полягає у тому, що:

1. Завдяки функціонуванню заповідних територій і об’єктів було відновлено чисельність або врятовано від повного вимирання ряд біологічних видів. Як приклад, згадаємо історію врятування від повного зникнення зубра, бобра, хохулі, плямистого оленя та багатьох інших видів.

2. Наукові дослідження у заповідних об’єктах дозволили розробити екологічні методи оцінки лісів, технологічної експлуатації їх ресурсів, лісовідновлюваних робіт, ведення мисливських господарств. Саме у заповідниках наукові дослідження дозволили на практиці перевірити і обгрунтувати теоретичні положення аутекології, синекології, демекології.

3. Заповідні об’єкти – це школа майбутніх екологів. Більшість сучасних екологів-практиків та науковців вели свою діяльність у заповідниках.

4. У заповідних об’єктах вироблено дієві форми пропаганди екологічних знань серед широких мас населення (музеї природи, виставки, екологічні стежки, зоопарки під відкритим небом тощо).

5. Велике значення для розвитку екологічної науки має науково- видавнича діяльність, що проводиться на базі об’єктів природно-заповідного фонду.

Усе це дає змогу говорити про велике теоретичне і практичне значення вивчення дисципліни «ЗАПОВІДНА СПРАВА» студентами екологічної спеціалізації.

1.2.Мета та завдання курсу.

Мета вивчення студентами-екологами дисципліни “Заповідна справа” полягає у оволодінні усією сукупністю знань щодо заповідного аспекту охорони природи, вивченні категорій і елементів природно-заповідного фонду, їх ролі, функцій, практичного значення.

Завдання курсу:

Заповідна справа - це один із прикладних напрямків сучасної загальної екології, що вивчає правові, наукові, організаційні і практичні аспекти виділення і функціонування заповідних територій та об’єктів. Існує і більш вузьке, практично-професійне розуміння заповідної справи як комплексу організаційних, правових, наукових, економічних і виховних заходів, спрямованих на збереження унікальних та типових ландшафтів чи окремих природних об’єктів.

Предметом вивчення заповідної справи є види і форми заповідання природних територій та екосистем.

Об’єкт вивчення – це методика організації, визначення цінності та рангу заповідних об’єктів, географія, зміст, організаційні засади і наукова значущість певних територій та окремих елементів довкілля.

Об’єкти природно-заповідного фонду – це своєрідний екологічний каркас будь-якої території, краю, області, держави, їх мережа, її густина, наповнюваність, визначають ступінь і можливість збереження генофонду, природної недоторканості і унікальності окремих територій, окремих елементів природних комплексів чи всього ландшафту в цілому.