Тема 2. Механізм саморегулювання ринку праці

2.1. Теоретичні основи саморегулювання ринку праці.

2.2. Регулююча роль попиту та пропозиції на конкурентному ринку парці.

2.3. Перехресна еластичність попиту на працю.

2.4. Зарубіжні моделі ринку праці.

2.1. Теоретичні основи саморегулювання ринку праці

Підходи до теоретичного обґрунтування механізму саморегулювання ринку праці в ХІХ-ХХ ст.:

1. Класична модель (А.Сміт, Д.Рікардо). Добровільне безробіття: виникає, коли люди свідомо обирають не працювати, шукаючи кращу роботу або відпочиваючи. Вимушене безробіття: виникає, коли люди готові працювати, але не можуть знайти роботу. Роботодавці конкурують за працівників, що призводить до зростання заробітної плати. Заробітна плата може вільно змінюватися залежно від попиту та пропозиції на працю. Втручання держави не потрібне ринок праці здатний до саморегулювання без державного втручання.

2. Неокласична модель (А.Маршалл, А.Пігу, Дж.Пері, Р.Холл, Д.Гідлер, А.Лафер). Цінова рівновага: попит на працю дорівнює пропозиції на працю за певною рівноважною заробітною платою. Заробітна плата виконує роль сигналу, який направляє ресурси (працівників) у ті галузі, де вони найбільш потрібні. Фрикційне безробіття виникає через час, необхідний для пошуку нової роботи. Структурне безробіття виникає через невідповідність навичок працівників потребам роботодавців. Втручання держави може бути виправдане, якщо ринок праці не може самостійно досягти рівноваги (наприклад, при наявності монополій).

3. Монетаристська модель (М.Фрідман, Ф.Махлуп, Л.Роббінс) зміни облікової ставки, розміру обов’язкових резервів та інших інструментів грошово-кредитної політики можуть впливати на рівень інфляції, а значить, і на заробітну плату. Контроль інфляції може сприяти урівноваженню на ринку праці та зниженню безробіття.

4. Інституціоналістська концепція інституційні фактори, такі як профспілки, організації роботодавців, державні інституції, можуть впливати на структуру ринку праці, рівень заробітної плати та умови праці.

Важливо враховувати ці фактори при розробці політики щодо регулювання ринку праці.

5. Кенсіанська концепція Джон Мейнард Кейнс у своїй концепції стверджує, що мультиплікатор, який описує співвідношення між загальною величиною та її структурною складовою, є ключовим фактором саморегулювання ринку праці.

Мультиплікатор демонструє, як початкове збільшення державних інвестицій призводить до первинної зайнятості певної кількості працівників. Витрати цих працівників, у свою чергу, стимулюють розвиток виробництва, що веде до вторинної зайнятості. Однак Кейнс також підкреслює нереальність абсолютної гнучкості заробітної плати. Спроби роботодавців знизити заробітну плату стикаються з опором працівників.

2. Регулююча роль попиту та пропозиції на конкурентному ринку праці

На конкурентному ринку праці ціна робочої сили (заробітна плата) визначається взаємодією попиту та пропозиції.

1. Попит на працю визначається потребою роботодавців у робочій силі певної кваліфікації, досвіду та навичок.

2. Пропозиція робочої сили визначається кількістю людей, які шукають роботу та готові запропонувати свою робочу силу за певну ціну (заробітну плату).

3. Рівноважна заробітна плата встановлюється на такому рівні, де попит на працю дорівнює пропозиції.

В точці рівноваги роботодавці зможуть знайти необхідну кількість працівників за встановленою заробітною платою. Працівники зможуть знайти роботу за заробітною платою, яка відповідає їхнім очікуванням.

4. Фактори, які можуть зміщувати рівновагу на ринку праці. Зміни в технологіях: можуть призвести до зростання попиту на працівників з певними навичками та зниження попиту на працівників з іншими навичками. Зміни в державній політиці: можуть впливати на пропозицію робочої сили (наприклад, зміна мінімальної заробітної плати, податкові пільги для працевлаштування). Економічні кризи: можуть призвести до зниження попиту на працю та зростання безробіття.

2.3. Перехресна еластичність попиту на працю

Ринок праці, ринок капіталу та ринок товарів і послуг тісно взаємопов'язані. Цей зв'язок описується законами похідного попиту, які також відомі як закони Хікса-Маршала.

Перший закон зниження заробітної плати призводить до зниження витрат на виробництво та зниження ціни кінцевої продукції. Зниження ціни стимулює зростання споживчого попиту на цю продукцію. Зростання попиту на продукцію веде до розширення виробництва, розширення виробництва потребує збільшення кількості працівників, що призводить до зростання зайнятості.

Пряма еластичність попиту на працю по заробітній платі буде тим вище,чим вище цінова еластичність попиту на вироблений продукт.

Іншими словами зниження заробітної плати може стимулювати економічне зростання через збільшення споживчого попиту та розширення виробництва. Величина цього ефекту залежить від цінової еластичності попиту на вироблену продукцію.

Другий закон похідного попиту стверджує, що пряма еластичність попиту на працю по заробітній платі буде тим вище, чим легше замінити даний вид праці іншими факторами виробництва.

Третій закон похідного попиту стверджує, що пряма еластичність попиту на працю працівників по заробітній платі буде тим вище, чим вище еластичність пропозиції інших факторів виробництва.

Четвертий закон похідного попиту стверджує, що пряма еластичність попиту на працю по заробітній платі буде тим вище, чим вище питома вага витрат на цю категорію праці в загальних витратах на виробництво.

Перехресна еластичність попиту на один фактор виробництва (наприклад, працю) по відношенню до ціни іншого фактору (наприклад, праці) визначає, як змінюється потреба в одному факторі при зміні ціни іншого.

Значення перехресної еластичності залежить від того, який ефект буде сильнішим при зростанні цін:

Ефект заміщення: виникає, коли зростання ціни одного фактора стимулює роботодавців замінювати його іншим.

Ефект масштабу: виникає, коли зростання ціни одного фактора зменшує загальні витрати на виробництво, що може призвести до розширення виробництва та збільшення попиту на всі фактори.

2.4. Зарубіжні моделі ринку праці

Ринок праці в різних країнах світу функціонує по-різному, що обумовлено історичними, соціально-економічними та політичними факторами. Існує кілька основних моделей ринку праці, які відображають найбільш поширені підходи до регулювання трудових відносин:

Ліберальна модель характерна для країн з розвиненою ринковою економікою (США, Канада, Австралія). Базується на принципах вільної конкуренції на ринку праці, мінімальному державному втручанні та гнучкості заробітної плати.

Соціал-демократична модель характерна для країн Скандинавії (Швеція, Норвегія, Фінляндія). Поєднує принципи вільної конкуренції з активним державним регулюванням ринку праці та широкою системою соціального захисту.

Патерналістська модель характерна для країн Східної Азії (Японія, Південна Корея). Ґрунтується на принципах колективізму, пожиттєвого найму та сильної державної підтримки корпорацій.

Контрольні запитання

1.Необхідність сутність та значення розвитку інфраструктури ринку праці.

2. Які організації та установи забезпечують функціонування ринку праці?

3. Назвіть нормативно-правове середовище, що регулює ринок праці.

4. Охарактеризуйте регулюючу роль попиту та пропозиції на конкурентному ринку праці.