Тема 7. Забезпечення зайнятості населення

7.1. Поняття зайнятості населення.

7.2. Основні концепції зайнятості.

7.3. Механізм регулювання зайнятості та напрямки політики зайнятості.

7.1. Поняття зайнятості населення

Зайнятість населення - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка, як правило, приносить доход у вигляді заробітної плати, додаткових грошових допомог, натуральних виплат тощо.

Зайнятість населення поділяється на:

Економічно активне населення це люди, які протягом певного періоду часу (зазвичай тижня) були зайняті роботою або шукали роботу.

Економічно неактивне населення це люди, які не були зайняті роботою і не шукали роботу протягом певного періоду часу. До економічно неактивного населення належать:

- діти до працездатного віку;

- люди пенсійного віку;

- інваліди;

- студенти.

Згідно з українським законодавством, зайнятість населення - це діяльність, що спрямована на задоволення як особистих, так і суспільних потреб. Це поняття охоплює не лише роботу на державних підприємствах, але й широкий спектр інших видів трудової діяльності.

7.2. Основні концепції зайнятості

Зайнятість - це соціально-економічні відносини, які виникають між працівниками та роботодавцями з приводу купівлі-продажу робочої сили.

Основні концепції зайнятості:

Ринок праці: це система економічних відносин, в якій відбувається купівля-продаж робочої сили. На ринку праці ціна робочої сили визначається попитом та пропозицією.

Робоча сила це частина населення країни, яка володіє необхідними фізичними та інтелектуальними здібностями, а також знаннями та навичками для здійснення трудової діяльності.

Зайнятість населення поділяється на декілька видів за різними критеріями:

1. За ступенем охоплення:

Повна зайнятість це коли всі працездатні члени суспільства, які хочуть і можуть працювати, мають роботу, що відповідає їх здібностям та кваліфікації.

Глобальна зайнятість це ситуація, коли всі люди працездатного віку, які хочуть і можуть працювати, мають роботу, що відповідає їх здібностям та кваліфікації, незалежно від їх віку, статі, раси, етнічної приналежності, релігії, політичних переконань та інших факторів.

2. За добровільністю:

Добровільна зайнятість тобто людина вільно обирає роботу, яка їй подобається, і працює на умовах, які їй підходять.

Примусова зайнятість коли людина змушена працювати проти своєї волі, наприклад, під загрозою насильства або ув'язнення.

3. За якістю:

Ефективна зайнятість це коли трудові ресурси використовуються максимально раціонально, що призводить до отримання максимального результату при мінімальних витратах.

Неефективна зайнятість коли трудові ресурси використовуються нераціонально, що призводить до втрат і зниження продуктивності праці.

Важливо розуміти, що всі ці види зайнятості взаємопов’язані. Повна зайнятість неможлива без добровільної та ефективної зайнятості.

У свою чергу, добровільна та ефективна зайнятість неможливі без дотримання прав людини та створення умов для вільного вибору роботи.

7.3. Механізм регулювання зайнятості та напрямки політики зайнятості

Механізм регулювання зайнятості - це система заходів, спрямованих на вплив на рівень та структуру зайнятості населення.

Цей механізм включає:

Економічні інструменти коли уряд може використовувати фіскальну політику для стимулювання або стримування економічного зростання. Зростання економіки, як правило, призводить до збільшення пропонування праці, оскільки люди шукають роботу, щоб скористатися можливостями, які відкриваються.

Грошово-кредитна політика може використовувати грошово-кредитну політику для впливу на процентні ставки. Низькі процентні ставки можуть стимулювати інвестиції та економічне зростання, що може призвести до збільшення пропонування праці.

Податкова політика може використовувати податкову політику для стимулювання зайнятості в певних секторах економіки або для заохочення людей до роботи.

Адміністративно-правові інструменти. Законодавство про працю: законодавство про працю встановлює мінімальні стандарти оплати праці, умов праці та безпеки праці. Це може допомогти захистити працівників від експлуатації та сприяти створенню більш сприятливого середовища для зайнятості.

Програми активної політики зайнятості тобто уряди можуть реалізовувати програми активної політики зайнятості, такі як професійна підготовка, перепідготовка та консультування з питань працевлаштування, щоб допомогти людям знайти роботу.

Соціальні виплати уряди можуть надавати соціальні виплати безробітним та іншим людям з низьким доходом. Це може допомогти їм задовольнити свої основні потреби та зменшити ризик бідності.

Програми соціального забезпечення реалізовується через програми соціального забезпечення, такі як догляд за дітьми та допомога по догляду за літніми людьми, щоб допомогти людям поєднувати роботу та сімейні обов’язки.

Контрольні питання

1. Які основні економічні, адміністративно-правові та соціальні інструменти використовуються для регулювання зайнятості?

2. Як політика зайнятості впливає на рівень зайнятості, безробіття та заробітну плату?

3. Які нові підходи та інструменти можуть бути використані для регулювання зайнятості в майбутньому?

4. Як політика зайнятості впливає на економічне зростання та соціальну стабільність?