4.1. Метод коефіцієнта використання

 

         Нехай у приміщенні встановлено N світильників, потік ламп у кожному з яких Ф, всього в приміщення внесений потік . Не весь цей потік падає на освітлювану поверхню (тобто на підлогу або рівновелику йому горизонтальну площину на рівні  від підлоги), оскільки частково губиться у світильниках, частково падає на стіни й стелю приміщення. Відношення потоку, що падає на освітлювану поверхню, до всього потоку ламп називається коефіцієнтом використання і позначається . У такий спосіб корисним потоком можна вважати . Розподіляючись по площі S, цей потік створює на ній середню освітленість .

         Якщо, як це найчастіше має місце, розрахунок ведеться на мінімальну освітленість, що завжди менше середньої, увівши коефіцієнт мінімальної освітленості , одержимо

 

.                                                    (4.1)

 

         Оскільки нормована освітленість повинна бути забезпечена на весь час експлуатації, треба цю освітленість розділити на коефіцієнт запасу :

.                                                         (4.2)

 

         Світловий потік або кількість світильників, необхідних для створення заданої освітленості, визначаються за формулами:

 

,                                                         (4.3)

,                                                        (4.4)

 

де   – нормована освітленість, лк;

        – площа освітлюваної поверхні, м2;

        – розрахунковий світловий потік кожної лампи, лм;

          – кількість ламп у світильнику, шт.;

          – коефіцієнт використання світлового потоку;

          – коефіцієнт мінімальної освітленості;

          – коефіцієнт запасу.

        Даний метод полягає у визначенні коефіцієнта використання світлового потоку джерела світла системою світильник - приміщення.

         Коефіцієнт використання світлового потоку залежить від багатьох факторів, що характеризують світильник і освітлюване приміщення:

·       із збільшенням ККД світильника збільшується й ;

·        зростає при збільшенні коефіцієнта відбиття поверхонь стін, стелі, робочої поверхні;

·        залежить від КСС (чим вужча крива, тим вище );

·       зі зменшенням розрахункової висоти   зростає;

·       зі збільшенням площі освітлюваної поверхні  збільшується;

·       чим менше форма приміщення відрізняється від квадрата, тим вище .

         Величина коефіцієнта використання  визначається за формулою:

 

,                                                (4.5)

 

де     – ККД світильника;  – ККД приміщення.

         Коефіцієнт  залежить від геометричних параметрів приміщення, його оптичних характеристик та КСС світильників, якими планується освітити дане приміщення.

         Геометричні параметри приміщення оцінюються індексом приміщення i, що визначається за формулою:

 

,                                                     (4.6)

 

де а – довжина приміщення; b – ширина приміщення; h – розрахункова висота установки світильників.

         Оптичні характеристики приміщення оцінюються коефіцієнтами відбиття стелі , стін , робочої поверхні .

         Значення коефіцієнта відбиття визначаються за допомогою нижченаведеної таблиці 4.1.

         Значення ККД приміщення  визначаємо за допомогою таблиці 4.2.

         Коефіцієнт z для точкових джерел світла, розташованих по вершинах полів, береться , а при освітленні лініями люмінесцентних світильників .

 

         Таблиця 4.1 – Значення коефіцієнтів відбиття

Характеристики поверхні

Коефіцієнти відбиття

Поверхня матеріалів з високим відбиттям

0,8

Площина з білою поверхнею

0,7

Площина зі світлою поверхнею

0,5

Площина із сірою поверхнею

0,3

Площина з темною поверхнею

0,1

        

Таблиця 4.2 – Значення ККД приміщення

0,7

0,7

0,7

0,5

0,5

0.3

0,3

0,1

0,1

КСС

Індекс приміщень

0.6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

М

35

50

61

73

83

95

34

47

56

66

75

86

26

36

46

56

67

80

Д

40

52

63

78

87

97

39

49

60

70

78

85

30

42

53

67

74

80

Г

58

68

82

95

100

106

55

64

78

86

92

96

48

60

73

84

90

94

К

75

84

95

104

108

115

71

78

87

95

97

100

67

75

84

93

97

100

Л

32

49

59

71

83

91

31

46

55

65

74

83

24

40

50

62

71

77

 

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0.3

0,3

0,1

0,1

КСС

Індекс приміщень

0.6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

М

32

45

55

67

74

84

31

43

53

63

72

80

23

36

45

56

65

75

Д

39

50

61

68

83

85

37

48

57

68

76

81

30

41

50

62

70

79

Г

55

66

80

92

98

103

53

63

76

85

90

94

48

58

72

83

86

89

К

72

80

91

99

103

108

71

78

87

93

98

99

68

74

84

92

93

99

Л

32

47

57

69

79

90

30

45

55

65

70

78

24

40

49

60

70

76

 

0,3

0

0,1

0

0,1

0

КСС

Індекс приміщень

0.6

0,8

1,25

2

3

5

0,6

0,8

1,25

2

3

5

М

17

29

38

46

58

67

16

28

38

45

55

65

Д

28

36

45

57

68

74

23

33

43

56

64

72

Г

43

54

68

79

85

90

43

53

66

77

82

86

К

68

72

80

89

93

97

65

71

79

88

92

95

Л

20

35

44

48

65

69

17

33

42

53

63

70

        

Коефіцієнт запасу  враховує зниження освітленості в процесі експлуатації в результаті зменшення світлового потоку джерела світла в процесі горіння, зниження ККД світильників у результаті забруднення стін і стелі приміщення. Значення коефіцієнта запасу для різних приміщень наведені в таблиці 4.3.

 

         Таблиця 4.3 – Значення коефіцієнта запасу

Об'єкти освітлення

З газорозрядними лампами

З

лампами розжарювання

1. Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить 10 мг/м3 і більше пилу, диму, кіптяви

2,0

1,7

2. Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить від 5 до 10 мг/м3 пилу, диму й кіптяви

1,8

1,5

3. Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить не більше 5 мг/м3 пилу, диму й кіптяви

1,5

1,3

4. Допоміжні приміщення з нормальним повітряним середовищем і приміщення адміністративних і житлових будинків

1,5

1,3

5. Вулиці, площі, дороги; території промислових підприємств, суспільних будинків, житлових районів і виставок; парки, бульвари

1,5

1,3

         Примітка. У приміщеннях з особливим режимом чистоти повітря при використанні світильників, які обслуговуються знизу, коефіцієнти запасу можуть бути знижені до 1,3 – для газорозрядних ламп і до 1,15 – для ламп розжарювання.

 

         Світлові потоки ламп наведені в таблицях 4.4 – 4.8.


Таблиця 4.4

Тип

лампи

Св.

потік,

лм

ДНАТ50

3500

ДНАТ70

6500

ДНАТ100

10000

ДНАТ150

17000

ДНАТ250

25000

ДНАТ400

47000

ДНАТ1000

130000

 


Таблиця 4.5

Тип

лампи

Св.

потік,

лм

ДРЛ50

1806

ДРЛ80

3800

ДРЛ125

6300

ДРЛ250

13000

ДРЛ400

22000

ДРЛ700

38500

ДРЛ1000

58000

ДРЛ2000

120000

 


Таблиця 4.6

Тип лампи

Св.

потік,

лм

ДРІ75

5500

ДРІ100

8500

ДРІ150

12000

ДРІ250

19000

ДРІ400

35000

ДРІ700

60000

ДРІ1000

90000

ДРІ2000

200000

ДРІ3000

350000

 


Таблиця 4.7

Тип

лампи

Св.

потік,

лм

ЛБ4

120

ЛБ6

240

ЛБ8

350

ЛБ13

770

ЛБ15

835

ЛБ18

1250

ЛБ20

1200

ЛБ30

2180

ЛБ36

2800

ЛБ40

3200

ЛБ58

4900

ЛБ65

4800

ЛБ80

5400

ЛБ70

5200

КЛ7

400

КЛ9

600

КЛ11

900

 


Таблиця 4.8

Тип

лампи

Св.

потік,

лм

Б 220

15

105

Б 220

25

220

Б 220

40

415

БК220

40

460

Б 220

60

715

БК220

60

790

Б 220

75

950

БК220

75

1020

Б 220

100

1350

БК220 100

1450

Б 220

150

2100

Г 220

150

2090

Г 220

200

2920

Г 220

300

4610

Г 220

500

8300

Г 220

750

13100

Г220 1000

18600