Тема 11. Партії та партійні системи.
§1. Поняття "політична партія" -
це витвір новітньої доби, хоча явище існує ще з давньоримських часів.
Термін "партія" походить від лат. partis -
частина, галузь, відділ. Політичні групи, клуби такі ж старі, як і сама
політика, але політичні партії в сучасному їх значенні тісно пов'язані зі
становленням і розвитком представницької демократії та її основного елементу -
парламентаризму як форми й методу організації та здійснення влади. У більшості
західних демократій виникнення політичних партій йшло поряд із розширенням
права участі у виборах на все ширші верстви суспільства.
Політичні партії
як масові організації в сучасному їх розумінні виникли в другій половині XIX
ст. Виникнення політичних партій залежно від їхньої ідейної спрямованості є
певною хронологічною послідовністю. Лібералізм і ліберальні партії сформувались
у боротьбі проти феодальних режимів. Консервативні партії постали як противага ліберальним
партіям. Робітничі партії виникли в боротьбі з капіталістичною системою, а
комуністичні - проти соціал-демократії.
Є чимало видів
дефініцій політичних партій:
- електоральний,
в основу якого покладено зв'язок партії з виборчим процесом. Партія визначається
як "добровільна асоціація виборців, що прагне контролювати уряд шляхом
завоювання перемоги на виборах" (Васбі);
- структурний -
об'єднання громадян, яке має свою особливу структуру (Дюверже);
- функціональний
- партія - це організація людей, яка прагне продовжити повноваження від народу
з метою реалізації політичної влади (Лоусон);
- класовий
підхід відображає уявлення про політичну організацію певного класу.
"Класовий поділ завжди визначає політичне угрупування" (Ленін).
Автор книги
"Політичні об'єднання України" А. Білоус дає таке визначення:
"Партія - організована частина населення, що має за мету формування та
утримання державної влади І характеризується такими базовими ознаками:
ідеологією, політичною платформою, організаційною структурою, методами та
засобами діяльності, соціальною базою і електоратом".
Політолог Микола
Томенко підтримує таку дефініцію: "Партія політична - організоване
об'єднання громадян зі спільними соціальними інтересами, а також єдиним
політичним розумінням (уявленням) форми державного, суспільного, економічного
ладу. Це об'єднання ставить за мету здобути, утвердити та контролювати владу у
державі шляхом парламентських виборів".
§2. У політичній системі будь-якого
суспільства партії як інститут цієї системи виконують притаманні їм функції (за Т. Криворучком):
1)
представництво інтересів;
2) комунікативна
функція;
3) формування і підбір
політичних еліт;
4) функція
соціалізації;
5) розробка
політики та здійснення політичного курсу.
У світовій та
вітчизняній політології існує багато критеріїв типологізації політичних партій.
Доктор політичних наук, професор НАУКМА В. Якушик запропонував таку систематизацію
політичних партій:
1. За критерієм
наявності в політичних партій достатньо чіткої ідеології вони поділяються на:
а)
ідейно-політичні (з наявністю офіційної ідеології");
б) прагматичні
(згуртовані навколо певної тактичної цілі);
в) партії
харизматичних лідерів, не пропагуючих будь-якої відносно сталої та логічно
побудованої ідеології).
2. На базі
ставлення до сучасного типу суспільно-економічних відносин розрізняють такі
партії:
а) ультраліві; б)
ліві; в) лівоцентристські; г) центристські; ґ) правоцентристські; д) праві; є)
ультраправі.
3. Залежно від
специфіки їхньої офіційної або фактичної соціально-політичної ідеології партії
можна класифікувати на:
а) анархічні; б)
комуністичні; в) соціалістичні; г) ліберальні; ґ) консервативні; д)
традиціоналістські; є)
фашистські тощо.
4. З урахуванням
ставлення політичних партій до релігії та свободи думки доцільно розрізняти:
а) релігійні
партії (ґрунтуються на релігійних цінностях);
б) атеїстичні
(відкрито й однозначно відкидають релігію);
в) світські (
вважають проблему ставлення до релігії не політичною).
5. За характером
основних проблем, на яких концентрується їх увага, зорієнтовані на:
а) вирішення
конкретних проблем всього суспільства (соціоцентристські партії);
б) захист певних
групових інтересів (партії групового егоїзму).
Партії,
взаємодіючи між собою, населенням і владою, утворюють партійну систему.
Італійський
політолог Дж. Сарторі виділяє сім видів партійних систем:
- однопартійна (колишній СРСР, Куба, Заїр, Того);
- з партією, яка здійснює гегемонію (Мексика);
- з домінуючою партією (Японія);
- двопартійна система (США, Англія, Канада);
- поміркованого плюралізму (Бельгія, Німеччина);
- крайнього (поляризованого) плюралізму (Італія, Нідерланди, Фінляндія);
- атомізовані (Малайзія).
§3. Сучасне цивілізоване суспільство не може
функціонувати без багатопартійності. її становлення, проблеми, пов'язані із цим
процесом, обумовлюються об'єктивними й суб'єктивними чинниками.
Об'єктивні чинники:
- відсутність у
суспільстві сталих політичних традицій функціонування демократичних інститутів;
- незавершеність
інституціалізації політичних партій;
- повільність
процесу соціальної стратифікації суспільства;
- гальмування
процесу ринкових економічних перетворень й адміністративних реформ.
Суб'єктивні чинники виявляються у таких базових
характеристиках політичних партій:
- відсутність
соціального підґрунтя інституту лідерства;
- несформованість
соціальної бази;
- методи й
засоби діяльності політичних партій (корумпованість, велика залежність від
обставин, які складаються, неспроможність адекватно реагувати на зміни в
політичному житті).
Політичні партії
в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом. Рішення про
створення політичної партії повинне бути підтримане підписами не менше 10 000
громадян України, які мають право голосу, зібраними не менше як у двох третинах
районів не менш як з двох третин областей України. Реєстрацію політичної партії
здійснює Міністерство юстиції України. Політичні партії не можуть мати
воєнізованих формувань. Членами політичної партії можуть бути громадяни з 18
років, окрім суддів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби
безпеки України, військовослужбовців.