Тема 8. Мистецтво країн Європи романського періоду

 

Загальна характеристика періоду

У 395 р. Римська імперія розділилася на Східну (Візантію) і Західну. Остання, ослаблена внутрішніми суперечностями, не могла протистояти варварам. І у 476 р. вождь німецьких найманців усунув останнього римського імператора Ромула Августула і сам став правити Італією. Настав етап Середньовіччя - історичної епохи, що тривала майже десять століть. Перш ніж мистецтво Середньовіччя прийняло самобутню і яскраву форму, воно пройти через необхідний етап становлення нових ідеалів і принципів. Головну роль у цьому процесі відігравало християнство.

Меровінгське мистецтво

У V ст. цілий ряд областей північної і центральної Франції були об'єднані державою Меровінгів. Їхня культура спиралася на традиції пізнього античного мистецтва. У декоративно-прикладному мистецтві античні мотиви поєднувалися з рисами «звіриного стилю»; використовувалися орнаменти, в яких зустрічаються ранньохристиянські мотиви у вигляді вінків, хрестів, фігурок ангелів і птахів навколо райських дерев.

В Англії, Ірландії і Скандинаві в VII – VIII ст. все ще переважали варварські традиції і вірування. Північноєвропейський орнамент складався з спіралей, плетінок, вузлів, що утворюють нескінченне мереживо ліній. Серед візерунків виникали обриси звірів і птахів, фігурки людей.

Каролінгське відродження

В 800 р. після коронування Карла Великого папою Левом ІІІ, в Західній Європі утворилася імперія, що об’єднала значну частину територій колишньої Західної Римської імперії. При династії Каролінгів ідеалом в мистецтві була проголошена античність. Мистецтво тієї епохи отримало найменування «Каролінгського ренесансу».

В епоху Каролінгів надзвичайного розквіту досягло мистецтво книжкової мініатюри. У 843 р. імперія Каролінгів розпалася.

Романська архітектура

Культова архітектура періоду романіки

Характерними особливостями романської культової архітектури були масивні стіни, вага яких підкреслювалася вузькими прорізами вікон і поглибленими порталами, а також високі вежі, які згодом стали одним з головних елементів архітектурної композиції. Романська будівля мала систему простих геометричних об’ємів (кубів, паралелепіпедів, призм, циліндрів), поверхня яких членувалася лопатками, аркатурними фризами зі скульптурою і галереями, що створювали ритм на масиві стіни, не порушуючи її цілісності.

Основні терміни та поняття: базиліка, нава, нартекс, хор (пресвітерій), трансепт, капела, апсиди, деамбулаторій, крипта, кафедра, клуатр, сакристія, склепіння, трифорій, вестверк, портал, роза, аркада, аркатура, аркатурний пояс, скрипторій, баптистерій, компаніла, донжон, пфальц, барбакан, машикулі, зубці, фахверк.

Світська архітектура періоду романіки

Світська архітектура здебільшого представлена замками феодалів. У центрі двору феодального замку розташовувалася вежа, донжон, капела (невелика каплиця), різні господарські і підсобні приміщення.

Центром міста була ринкова площа. На ній піднімався головний міський собор. Поруч із собором зводили будинок ратуші. Починаючи з XII ст. в багатьох містах хаотичне планування змінилося на регулярне. Місто поділяли на чотири рівних квартали дві широкі прямі вулиці, що перетинаються в центрі під прямим кутом. Навколо міста зводився високий і добре укріплений пояс фортечних стін. Простір міста був тісно забудований двох, трьох, чотирьохповерховими будинками із вузькими фасадами в два – три вікна. Основний масив будинку розташовувався в глибині ділянки.

Монументальна скульптура, рельєфи та розписи

Для романської пластики типові відхилення від реальних пропорцій, завдяки яким людський образ часто стає носієм перебільшено експресивного жесту або частиною орнаменту, не втрачаючи при цьому духовної виразності.

Якщо в ранньому романському стилі головну роль у декорі відігравав настінний живопис, то в кінці XI – початку XII ст., коли склепіння і стіни стали більш складної конфігурації, провідним видом храмового декору стали монументальні рельєфи, що прикрашали портали, а часто і всю фасадну стіну, а в інтер'єрі зосереджені на капітелях колон. У зрілому романському стилі плоский рельєф змінюється більш високим, насиченим світлотіньовими ефектами, але незмінно зберігає органічний зв'язок зі стіною.

Декоративно-прикладне мистецтво (одяг, меблі, інтерєр)

В основі костюма романського стилю були довгі й короткі туніки, що надягаються одна на одну; шкіряні або зшиті з шматків тканини, сколені, зв'язані, прошнуровані плащі; короткі, до колін або довгі, прикріплені обмотками до ікр і заправлені в шкіряні панчохи або взуття штани. Одяг чоловіків і жінок був однорідним, відмінюючись лише довжиною й прикрасами. Обов’язковим атрибутом костюма був пояс із прикріпленою зброєю, оберегами, гребенями й гаманцями.

Для середньовічного інтер’ру характерне розташування меблів впритул до стін, пізніше цей порядок порушується і наповнення приміщень стає вільнішим. Мотиви для декору – це перенесені елементи архітектури без дотримання класичних пропорцій. Використовуються численні рослинні мотиви: стилізоване листя, кетяги, в'юнкі рослини; мотиви з фігурами людей і тварин, містичних чудовиськ; геометричні елементи; зигзагоподібні лінії і плетіння.

 

Теми рефератів для виконання самостійних завдань:

 

1.     Періодизація стильового розвитку архітектури в країнах Західної Європи VІ-ХV ст.

2.     Ареал розповсюдження західного християнства як ареал західних провінцій Давнього Риму та ареал сучасного європейського етносу.

3.     Меровінгська держава та її культурно-мистецький розвиток.

4.     Символізм мистецтва «Каролінгського ренесансу».

5.     Монастирі як осередки культури і мистецтва. Зародження західного (католицького) чернечого руху і його вплив на становлення романського стилю.

6.     Періодизація стильового розвитку: дороманська та романська (Х –ХІІ ст.) доба.

7.     Протороманський стиль: загальна характеристика.

8.     Світське будівництво: оборонні та житлові споруди доби романіки.

9.     Регіональні школи храмобудування Франції: бургундська, нормандська, Аквітанія і Пуату та Прованс.

10.  Романська архітектура Німеччини, її особливості і найважливіші пам'ятники.

11.  Характеристика періодів розвитку англійської архітектури та VIII – ХІІ ст. та їх порівняння.

12.  Романська архітектура Англії, її особливості і найважливіші пам'ятники.

13.  Фортеця-палац лондонський Тауер.

14.  Романська архітектура Італії, її особливості та найважливіші пам'ятники.

15.  Італійські архітектурні школи: тосканська, ломбардська, венетто, емільї-романьї.

16.  Романіка Іспанії і Португалії.

17.  Монументальна скульптура та фрески французьких романських храмів.

18.  Особливості монументальної скульптури романського періоду в містах Італії.

19.  Аналіз скульптури та розписів в храмах Німеччини.

20.  «Оттонівський період» в живописі Німеччини.

21.  Впливи східної традиції на живопис та скульптуру Іспанії.

22.  Інтер’єр в романському стилі.

23.  Ювелірне мистецтво романського періоду.

24.  Традиції романського костюму та зачіски.

25.  Вплив мистецтва періоду романіки на подальший розвиток європейського мистецтва.