Самостійна робота № 7

Тема: Гігієна розумової та фізичної праці

Основним завданням медичної праці в галузі організації трудового процесу є попередження розвитку втомлення та перевтомлення [4, 5].

Утомлення – фізичний стан, що супроводжується почуттям втоми, зниженням працездатності, викликаний інтенсивною чи довгою діяльністю, виражається в погіршенні якісних та кількісних показників роботи і припиняється після відпочинку.

Перевтомлення – стан граничний із патологією. Короткочасний відпочинок не відновлює вихідного рівня працездатності, а зміни фізіологічних, біохімічних показників організму носить виражений і тривалий характер.

Попередження цих станів можна досягти комплексом соціально-економічних, психофізіологічних технічних та інших заходів. Розробленням цих заходів займається, крім гігієни, психології праці й фізіології, ергономіка, технічна естетика, інженерна психологія і наукова організація праці.

Ергономіка – вивчає питання фізіології праці, тобто раціоналізації трудових процесів і робочих місць, із метою пристосування їх до анатомо-фізіологічних та психологічних можливостей людини.

Технічна естетика – кольорове оформлення виробничих приміщень і обладнання й художнє конструювання обладнання з метою зручності та естетичного задоволення. Кольори повинні мати найменшу насиченість і високий коефіцієнт відбивання (відображення). Кольорове оформлення промислових об’єктів повинно бути різним залежно від характеру виконуваної роботи. Наприклад, холодні тони (голубий, зелено-голубий) понижують напруження зору, діють заспокійливо, застосовуються при виконанні розумової і фізичної роботи, що потребує високої зосередженості.

Інженерна психологія – вивчає зв’язки конструкцій пультів управління з особливостями сприйняття і переробки інформації операторами з урахуванням пропускної здатності аналізаторних систем (зорової, слухової) для того, щоб потік сигналів, які надходять, не перевищував психофізіологічні особливості людини.

Наукова організація праці – існує на всіх великих підприємствах і займається розробленням та втіленням заходів, спрямовані на оптимізацію трудового процесу для поліпшення умов праці й збереження здоров’я людей.

Крім втоми та перевтомлення, необхідно враховувати інші шкідливі виробничі фактори ( шум, вібрації, токсичні пари і гази, пил, електромагнітні поля і т. ін.). Шкідливі фактори – негативно впливають на працездатність або викликають професійні захворювання. Шкідливі фактори можуть бути й небезпечними. Небезпечні – це фактори, здатні за певних умов викликати гостре порушення здоров’я та загибель організму.

Питання для самоперевірки

1.    Які фактори необхідно враховувати при створенні оптимальних умов праці на конкретних робочих місцях ? Наведіть приклади.

2.    Які науково-практичні напрями вивчають фактори впливу виробничого середовища на людину і заходи щодо їх оптимізації ?

3.    Знання яких дисциплін необхідні майбутньому екологові для правильної, наукової організації режиму праці в певних виробничих умовах ?

& Література: [4, 5]

1.    Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. Спеціальне видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. – Київ, 2003. – 128 с.

2.    Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення  екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. – Полтава, 2001. – 220 с.

3.    Барановський В.А. Екологічний атлас України. – К: Географіка, 2000. – 40 с.

4.    Даценко І.І. Гігієна та екологія людини: Навчальний посібник для вузів.− Львів: Афіша, 2000 – 248 с.

5.    Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології: Підручник для вузів.− К.: Здоров'я,  1999. – 368 с.

6.    Кутепов Е.М., Вашкова В.В., Чарыева Ж.Г. Особенности воздействия факторов окружающей среды на состояние здоровья отдельных групп населения// Гигиена и санитария. – 1999. – №6. – С.13 – 17.

7.    Методичні вказівки до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України / А.Г. Шапар, В.Б. Хазан, М.В.Мажаров, О.К. Лівшиць, М.В. Кушинов, Я.Я. Сердюк, М.А. Ємець. – Дніпропетровськ: ІППЕ НАН України, 1999. – 88 с.

8.    Транхтенберг И.М. Приоритетные аспекты проблем медицинской экологии в Украине // Здоровье Украины. – 1999. – 1 августа №8. – С.3.

9.    Кондратюк В.А. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / В.А. Кондратюк, В.М. Сергета, Б.Р. Бойчук та ін. / За ред. В.А. Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 592 с.

10.  Бердник О.В., Серих Л.В. Екологічні аспекти оцінки стану здоров'я населення// Довкілля та здоров'я. – 2001– №2. – С. 32-33.

11.  Сердюк А.М., Бариляк І.Р., Горбань Є.М. Стан і перспективи розвитку пріоритетного наукового напрямку „Охорона навколишнього середовища” //Лікарська справа / Врачебное дело. – 1998 – №4 – С. 3-6.

12.  Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. Введение в экологическую эпидемиологию: Учебное пособие. – М.: Издательство МНЭПУ, 2001. – 264 с.

13.  Сидоренко Г.И., Захарченко М.П., Кошелев Н.Ф. Экогигиена – наука о планетарном здоровье // Вестник Российской акад. медиц. наук. – 1995.– №3.– С.3.

14.  Сердюк А.М. Навколишнє середовище і здоров'я населення України //Довкілля та здоров'я. – 1998 –  №4 – С.2-6.

15.  Зербіло Д.Д. Екологічна патологія та екологічна нозологія: новий напрям у медицині // Пульсар. – 2001. – №6. – С. 10-13.

16.  Попов О.И., Коробчанский В.А. Эколого-гигиенические аспекты оценки и прогнозирования состояния здоровья населения в связи с проблемой загрязнения воздушной среды // Довкілля та здоров'я. – 1999. – №3. – С.33-35.

17.  Київ 2003 через Оргус. Досвід цифрового виміру довкілля України в часі та просторі. Довілля для Європи. − Видавництво „КВІЦ”.

18.  Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарук та ін. – К.: Вища школа, 1995. – 552 с.

19.  Алексеева Т.И., Козлов А.И., Курбатова О.Л. и др. Экология человека: Учебное пособие. – М.: Изд-во МНЭПУ, 2001. – 440 с.