Самостійна робота № 7
Тема: Гігієна розумової та
фізичної праці
Основним
завданням медичної праці в галузі організації трудового процесу є попередження
розвитку втомлення та перевтомлення [4, 5].
Утомлення – фізичний стан, що
супроводжується почуттям втоми, зниженням працездатності, викликаний
інтенсивною чи довгою діяльністю, виражається в погіршенні якісних та
кількісних показників роботи і припиняється після відпочинку.
Перевтомлення – стан
граничний із патологією. Короткочасний відпочинок не відновлює вихідного рівня
працездатності, а зміни фізіологічних, біохімічних показників організму носить
виражений і тривалий характер.
Попередження
цих станів можна досягти комплексом соціально-економічних, психофізіологічних
технічних та інших заходів. Розробленням цих заходів займається, крім гігієни,
психології праці й фізіології, ергономіка,
технічна естетика, інженерна психологія і наукова організація праці.
Ергономіка – вивчає питання
фізіології праці, тобто раціоналізації трудових процесів і робочих місць, із
метою пристосування їх до анатомо-фізіологічних та психологічних можливостей
людини.
Технічна естетика –
кольорове оформлення виробничих приміщень і обладнання й художнє конструювання
обладнання з метою зручності та естетичного задоволення. Кольори повинні мати
найменшу насиченість і високий коефіцієнт відбивання (відображення). Кольорове
оформлення промислових об’єктів повинно бути різним залежно від характеру
виконуваної роботи. Наприклад, холодні тони (голубий, зелено-голубий) понижують
напруження зору, діють заспокійливо, застосовуються при виконанні розумової і
фізичної роботи, що потребує високої зосередженості.
Інженерна психологія –
вивчає зв’язки конструкцій пультів управління з особливостями сприйняття і
переробки інформації операторами з урахуванням пропускної здатності
аналізаторних систем (зорової, слухової) для того, щоб потік сигналів, які
надходять, не перевищував психофізіологічні особливості людини.
Наукова організація праці –
існує на всіх великих підприємствах і займається розробленням та втіленням
заходів, спрямовані на оптимізацію трудового процесу для поліпшення умов праці
й збереження здоров’я людей.
Крім
втоми та перевтомлення, необхідно враховувати інші шкідливі виробничі фактори (
шум, вібрації, токсичні пари і гази, пил, електромагнітні поля і т. ін.). Шкідливі фактори – негативно впливають
на працездатність або викликають професійні захворювання. Шкідливі фактори
можуть бути й небезпечними. Небезпечні – це
фактори, здатні за певних умов викликати гостре порушення здоров’я та загибель
організму.
Питання для
самоперевірки
1.
Які фактори необхідно
враховувати при створенні оптимальних умов праці на конкретних робочих місцях ?
Наведіть приклади.
2.
Які науково-практичні
напрями вивчають фактори впливу виробничого середовища на людину і заходи щодо
їх оптимізації ?
3.
Знання яких дисциплін
необхідні майбутньому екологові для правильної, наукової організації режиму
праці в певних виробничих умовах ?
& Література:
[4, 5]
1. Національна доповідь України про
гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі.
Спеціальне видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього
середовища “Довкілля для Європи”. – Київ, 2003. – 128 с.
2. Програма охорони довкілля, раціонального
використання природних ресурсів та забезпечення
екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської
області на період до 2010 року. – Полтава, 2001. – 220 с.
3. Барановський В.А. Екологічний атлас України.
– К: Географіка, 2000. – 40 с.
4. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини:
Навчальний посібник для вузів.− Львів: Афіша, 2000 – 248 с.
5. Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології:
Підручник для вузів.− К.: Здоров'я,
1999. – 368 с.
6. Кутепов Е.М., Вашкова В.В., Чарыева Ж.Г.
Особенности воздействия факторов окружающей среды на состояние здоровья
отдельных групп населения// Гигиена и санитария. – 1999. – №6. – С.13 – 17.
7. Методичні вказівки до вибору та
обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних
регіонів України / А.Г. Шапар, В.Б. Хазан, М.В.Мажаров, О.К. Лівшиць, М.В.
Кушинов, Я.Я. Сердюк, М.А. Ємець. – Дніпропетровськ: ІППЕ НАН України, 1999. –
88 с.
8. Транхтенберг И.М. Приоритетные аспекты
проблем медицинской экологии в Украине // Здоровье Украины. – 1999. – 1 августа
№8. – С.3.
9. Кондратюк В.А. Загальна гігієна з основами
екології: Підручник / В.А. Кондратюк, В.М. Сергета, Б.Р. Бойчук та ін. / За
ред. В.А. Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 592 с.
10. Бердник О.В., Серих Л.В. Екологічні аспекти
оцінки стану здоров'я населення// Довкілля та здоров'я. – 2001– №2. – С. 32-33.
11. Сердюк А.М., Бариляк І.Р., Горбань Є.М. Стан і
перспективи розвитку пріоритетного наукового напрямку „Охорона навколишнього
середовища” //Лікарська справа / Врачебное дело. – 1998 – №4 – С. 3-6.
12. Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и
здоровье населения. Введение в экологическую эпидемиологию: Учебное пособие. –
М.: Издательство МНЭПУ, 2001. – 264 с.
13. Сидоренко Г.И., Захарченко М.П., Кошелев Н.Ф.
Экогигиена – наука о планетарном здоровье // Вестник Российской акад. медиц.
наук. – 1995.– №3.– С.3.
14. Сердюк А.М. Навколишнє середовище і здоров'я
населення України //Довкілля та здоров'я. – 1998 – №4 – С.2-6.
15. Зербіло Д.Д. Екологічна патологія та
екологічна нозологія: новий напрям у медицині // Пульсар. – 2001. – №6. – С.
10-13.
16. Попов О.И., Коробчанский В.А.
Эколого-гигиенические аспекты оценки и прогнозирования состояния здоровья
населения в связи с проблемой загрязнения воздушной среды // Довкілля та
здоров'я. – 1999. – №3. – С.33-35.
17. Київ 2003 через Оргус. Досвід цифрового
виміру довкілля України в часі та просторі. Довілля для Європи. −
Видавництво „КВІЦ”.
18. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни:
Підручник / Є.Г.Гончарук та ін. – К.: Вища школа, 1995. – 552 с.
19. Алексеева Т.И., Козлов А.И., Курбатова О.Л. и
др. Экология человека: Учебное пособие. – М.: Изд-во МНЭПУ, 2001. – 440 с.