Самостійна робота № 1
Тема: Здоров’я людини і
навколишнє середовище. Екологічні патології
Життєдіяльність
людей завжди відбувається в оточенні середовища, а здоров’я формується залежно
від впливу багатьох чинників на організм. Внутрішнє середовище людини, яке
забезпечує гомеостаз організму ( система, яка розв’язує проблему внутрішньої
самоорганізованості й тотожності організму людини), тісно пов’язане із
навколишнім середовищем. До навколишнього середовища людина пристосувалась, і
воно забезпечує нормальну її життєдіяльність. Життєдіяльність організму
перебуває у безперервному динамічному взаємозв`язку з дією чинників
навколишнього середовища. Згадана взаємодія не може перевищувати адаптаційних
механізмів людини [1,2, 3 - 6].
Багаточисленні
дослідження зв’язку стану здоров'я населення з впливом різноманітних факторів,
що проведені як у нашій країні, так і за кордоном, упевнено показують, що
забруднення навколишнього середовища здійснює суттєвий шкідливий вплив на
здоров’я населення. Вплив факторів навколишнього середовища різної природи і
характеру (соціальні, економічні, біологічні, природно-кліматичні, хімічні,
фізичні та ін.) призводить до розвитку несприятливих ефектів у стані здоров’я
населення, що виражається у збільшенні смертності, захворюваності, погіршенні
фізичного розвитку і т.д.
Чинники
навколишнього середовища, що згубно впливають на здоров'я людини умовно можна
поділити на 3 такі групи [7]:
ü
фізико-хімічні, або
неорганічні (шум, забруднення води, ґрунту, повітря токсичними речовинами,
радіація, ультрафіолетова недостатність, електромагнітні поля);
ü
біологічні, або органічні
(патогенні мікроорганізми: віруси, бактерії, гриби, гельмінти);
ü
соціально-економічні
(низький матеріальний рівень життя, погані житлові умови, демографічні
проблеми, урбанізація, шкідливі звички тощо).
Відомо,
що серед причин, визначаючих рівень захворюваності, стан навколишнього
середовища займає приблизно 20%, а якщо говорити в цілому про сучасну
екологічну напруженість, маючи на увазі сукупність екологічних і
професіонально-виробничих факторів у поєднанні зі стресовими,
нервово-психічними перевантаженнями, то, за даними ВООЗ, похідною від усього
цього є більша частина хвороб до 70-80%.
Серед
багатьох факторів, які впливають на здоров'я людини й середовище її існування,
одне з основних займають хімічні забруднення [8].
Хімічне
забруднення навколишнього середовища і вплив його на організм людини, у
поєднанні з іншими шкідливими факторами, спричиняє збільшення захворюваності
населення, виникнення раніше невідомих форм, котрі кваліфікуються поки ще в
досить загальному вигляді як екологічна патологія.
Екологічна патологія
виникла у зв’язку із зонально, регіонально або глобально зміненим навколишнім
середовищем [4,5,8]. Екологічна патологія – негативний наслідок
науково-технічного прогресу. І найчастіше вона виникає у зв’язку з
антропогенними змінами довкілля, забрудненням навколишнього середовища. Не слід
вважати, що екологія та географічна патологія є одне й те ж. У вузькому
розумінні екологія – результат зміненого людиною навколишнього середовища,
проведення видобутку, переробки та використання у технологічних процесах та
готових виробах різних чужорідних речовин (ксенобіотиків). У більш широкому
значенні термін „екологічна патологія” включає і географічну патологію, і
професійні синдроми, і токсикологію, бо все це відбувається в нашому „домі”.
Будь-які ксенобіотики, потрапляючи в організм, можуть включатися в його обмін
речовин, викликаючи дисметаболізм, та призводити до більш чи менш важких
наслідків, аж до розвитку конкретної хвороби.
У
патогенезі й морфогенезі екологічної патології значення має не тільки
безпосередній вплив ксенобіотиків, але і їх різні перетворення в організмі. При
надходженні в організм спостерігається синергізм ксенобіотиків, здійснюється
мутагенний вплив.
Патологічні процеси –
це приховані порушення здоров'я (синоніми: передхвороба, донозологічний стан,
доклінічний період хвороби, граничний стан, третій стан, можливо, так званий
синдром хронічного втомлення), безсимптомні періоди хвороби
Останніми
роками запропонована альтернативна робоча номенклатура екологічної патології,
виходячи з основних джерел і шляхів надходження в організм людини шкідливих
речовин, а саме:
а)
екологічна патологія побутового генезу – вплив ксенобіотиків, що містяться у
помешканні (лікарські препарати, лаки, фарби, дезодоранти, дезинфікуючі
препарати, пластмаси, парфумерія), у гаражах (бензин, масла, детергенти), у
садах (пестициди, добрива);
б)
екологічна патологія професійного генезу (вплив будь-яких ксенобіотиків,
шкідливих мікроелементів і сполук, які потрапляють в організм людини в процесі
її професійної діяльності), сюди належить і вплив фізичних факторів:
електромагнітних та електростатичних полів, ультрафіолетового та лазерного
випромінювання;
в)
екологічна патологія урбаністичного генезу як наслідок надходження в організм у
містах з великою кількістю автомобільного транспорту (оксид вуглецю, тетраетил
свинець, бенз-а-пірен), а також результат інших шкідливих впливів (асфальтові
покриття, котельні, теплові електростанції);
г)
екологічна патологія сусіднього генезу – проживання поряд із заводами,
хімічними комбінатами, шахтами, рудниками, шкідливі відходи яких потрапляють у
повітря (вплив індустріальної дії, димового та фотохімічного смогу), воду,
ґрунт;
д)
геохімічна екологічна патологія, вплив природної міграції ксенобіотиків у тому
чи іншому географічному районі;
е)
екологічна патологія, пов’язана з антропогенними змінами клімату (озонові
„дірки”);
є)
екологічна патологія радіаційного генезу (випробування атомної і водневої зброї,
аварії на атомних електростанціях та на сховищах радіоактивних сполук);
ж)
екологічна патологія трансгранична (перенесення через кордони держав різних
ксенобіотиків);
з)
екологічна патологія парапрофесійна (вплив на дитину або дорослого ксенобіотиків,
принесених додому разом із спецодягом або іншими речами).
Отже,
як видно з цієї номенклатури, екологічна патологія – це експеримент самої
людини над усім живим і насамперед над собою. Це катастрофа індивідуума,
конкретної популяції або більш широких угруповань, які часом виходять за межі
державних та континентальних кордонів (ядерні катастрофи, руйнування озонового
шару, парниковий ефект). Якщо війна – це травматична трагедія, за словами М.І.
Пирогова, то антропогенне забруднення навколишнього середовища – екологічна
епідемія.
Питання для
самоперевірки:
1.
Перелічіть основні чинники
навколишнього середовища, що безпосередньо впливають на здоров’я людини?
2.
Назвіть форми екологічних
патологій, що можуть виникати у мешканців міст ?
3.
Поясніть поняття ”екологічна
патологія” та зв’язок цього поняття з сучасними екологічними змінами?
4.
Наведіть приклади
колективної й індивідуальної діяльності людини, що призводять да екологічних
патологій?
& Література:
1.
Національна доповідь
України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному
середовищі. Спеціальне видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів
навколишнього середовища “Довкілля для Європи”. – Київ, 2003. – 128 с.
2.
Програма охорони довкілля,
раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням
регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. – Полтава,
2001. – 220 с.
3.
Барановський В.А.
Екологічний атлас України. – К: Географіка, 2000. – 40 с.
4.
Даценко І.І. Гігієна та
екологія людини: Навчальний посібник для вузів.− Львів: Афіша, 2000 – 248
с.
5.
Литвинова Г.О. Гігієна з
основами екології: Підручник для вузів.− К.: Здоров'я, 1999. – 368 с.
6.
Кутепов Е.М., Вашкова
В.В., Чарыева Ж.Г. Особенности воздействия факторов окружающей среды на
состояние здоровья отдельных групп населения// Гигиена и санитария. – 1999. –
№6. – С.13 – 17.
7.
Методичні вказівки до
вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних
ландшафтних регіонів України / А.Г. Шапар, В.Б. Хазан, М.В.Мажаров, О.К.
Лівшиць, М.В. Кушинов, Я.Я. Сердюк, М.А. Ємець. – Дніпропетровськ: ІППЕ НАН
України, 1999. – 88 с.
8.
Транхтенберг И.М.
Приоритетные аспекты проблем медицинской экологии в Украине // Здоровье
Украины. – 1999. – 1 августа №8. – С.3.