АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ»

для здобувачів вищої освіти першого рівня «Бакалавр»

спеціальності 101 «Екологія»

Цикл професійної та практичної підготовки

Загальна кількість годин та кредитів становить 150 год, 5 кредитів ЄКТС.

Місце в індивідуальному навчальному плані здобувача вищої освіти – обов’язкова.

Програма навчальної дисципліни «Екологія людини» складена відповідно до навчальної програми підготовки спеціальності 101 «Екологія».

Мета навчальної дисципліни: формування знань щодо оптимального існування людини в екологічно безпечному навколишньому середовищі та збереження генофонду людської популяції.

Завданням вивчення дисципліни: знання про здоров`я людини, показники здоров`я (демографічні, захворюваність, фізичний розвиток, інвалідність). Загальні соціально-економічні умови та медико-біологічні чинники, які впливають на стан здоров`я населення. Поняття індивідуального та суспільного здоров`я. Екологічно-небезпечні фактори довкілля: хімічні, фізичні, біологічні, їх негативний вплив на здоров`я населення. Оцінка ризиків для здоров`я населення від забруднення довкілля. Управління ризиками. Основи особистої профілактики та гігієни. Гігієна праці та відпочинку в умовах науково-технічного прогресу. Профілактика негативного впливу комп`ютерної техніки на здоров`я. Харчування людей розумової праці.

Програма навчальної дисципліни:

Змістовий модуль 1. Здоров`я людини та довкілля

Тема 1. Вступ. Екологія людини як наука.

Тема 2. Екологічні основи еволюції людини.

Тема 3. Особливості фізіології вісцеральних систем організму людини.

Тема 4. Обмін речовин та енергії.

Тема 5. Терморегуляція організму людини.

Тема 6. Фізіологія нервової системи та збудливих систем.

Тема 7. Фізіологія сенсорних систем.

Тема 8. Вплив фізичних параметрів Землі та її внутрішньої геодинаміки на людський організм.

Тема 9. Біохімія людського організму.

Змістовий модуль 2. Оцінка ризику для здоров`я населення від забруднення довкілля

Тема 10. Екологічні фактори здоров’я людини.

Тема 11. Екологічні проблеми харчування людини.

Тема 12. Особливості раціональної організації трудової діяльності.

Тема 13. Адаптація людини до умов навколишнього середовища.

Тема 14. Біологічні ритми людини.

Тема 15. Еколого-демографічний стан людства.

Тема 16. Моделювання та прогнозування соціально-екологічних процесів.

Тема 17. Взаємодія суспільства та природи в їх історичному розвитку.

Тема 18. Соціоекологічна політика і її роль в оптимізації взаємовідносин суспільства та природи.

У результаті засвоєння дисципліни у здобувачів вищої освіти будуть сформовані наступні компетентності:

-            здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

-            здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;

-            здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

-            здатність генерувати нові ідеї;

-            знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

-            здатність проведення досліджень на відповідному рівні;

-            вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

-            здатність приймати обґрунтовані рішення;

-            здатність працювати в команді;

-            здатність працювати автономно;

-            здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня;

-            здатність працювати в міжнародному контексті;

-            навики здійснення безпечної діяльності;

-            прагнення до  збереження навколишнього середовища;

-            здатність діяти на основі етичних міркувань;

-            цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

 Спеціальні предметні компетентності:

-            знати концепцію детермінізму;

-            розуміти роль поняття «екологія людини» в системі наук;

-            знати гіпотези походження життя;

-            знати походження людини на Землі;

-            знати головні етапи еволюції роду Людина;

-            розуміти види адаптації людини до середовища існування;

-            знати особливості еколого-демографічної ситуації, що склалася в Україні;

-            знати сучасні актуальні проблеми народонаселення та можливі шляхи розв'язання еколого-демографічних питань;

-            знати причини гірничоприродно-техногенного лиха та фактори його наслідків;

-            знати головні етапи розвитку взаємодії природи та людини;

-            розуміти наслідки виробничої діяльності людини;

-            знати гігієнічні та соціальні аспекти праці людини;

-            знати чинники виникнення антропогенного (техногенного) кругообігу;

-            сучасні напрямки медико-екологічних досліджень;

-            знати види хімічного, фізичного, біологічного забруднення довкілля та пов'язані з цим захворювання;

-            знати профілактичні заходи та методи лікування інтоксикацій;

-            розуміти вплив різних галузей та виробництв промисловості на здоров'я населення;

-            розуміти проблеми відеоекології;

-            знати основні аспекти екологічної безпеки товарів народного споживання, наслідки використання генетично модифікованих продуктів харчування.

Результати навчання:

-            вміти використовувати на практиці у професійній діяльності програми «Геном людини»;

-            визначити та цілеспрямовано використовувати головні правила адаптації використовувати методи науки «Екологія людини»;

-            вміти використовувати головні етапи антропоекологічного моніторингу;

-            визначати фактори, що впливають на здоров'я людини;

-            вміти виділяти основні рівні здоров'я;

-            розрізняти поняття: популяційне здоров'я, загально-біологічне, колективне, професійне та індивідуальне здоров'я;

-            оцінювати за відомими критеріями наслідки забруднення урбанізованого середовища та вплив на стан здоров'я населення;

-            забезпечити для себе та створювати у своїй подальшій професійній діяльності екологічно безпечне навколишнє середовище.

Основними формами викладання навчального матеріалу з дисципліни «Екологія людини» є лекції, практичні, лабораторні роботи та самостійна робота здобувачів вищої освіти.

Вид підсумкового контролю – іспит.