Лабораторна робота №14-15

Тема: АНАТОМІЯ КВІТКИ. (АНДРОЦЕЙ, ГІНЕЦЕЙ). ФОРМУЛА КВІТКИ. ТИПИ СУЦВІТЬ

Мета: Ознайомитись з особливостями будови квітки та типами суцвіть.

Завдання: вивчити анатомію та походження частин квітки, навчитись записувати формулу квітки; вивчити прості та складні суцвіття.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, живі або зафіксовані у спирті квітки, постійні препарати поперечного зрізу зрілого пиляка, постійні препарати поперечного зрізу зав’язі.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Набільш важливою ознакою покритонасінних є квітка, яка розвивається з бруньки як укорочений пагін, що виконує репродуктивну функцію.

Квітка – це видозмінений, вкорочений, обмежений у рості пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у покритонасінних (квіткових) рослин.

Квітки розвиваються із генеративних бруньок і можуть бути верхівковими або пазушними, поодинокими або зібраними в суцвіття.

Типова квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, гінецея і андроцея (рис. 14.1). До органів стеблового походження належать квітконіжка – безлисте стебло та квітколоже – вкорочена вісь стеблового походження, опуклої, вгнутої, плоскої або видовженої форми, на якій розташовуються всі частини квітки.

До квітколожа прикріплюються всі частини квітки, які мають листкове походження. Чашечка і віночок утворюють оцвітину. Чашечка – сукупність чашолистків (розрізняють зрослолисту і роздільнолисту); віночок – сукупність пелюсток (розрізняють зрослопелюстковий і роздільнопелюстковий).

Оцвітина буває: подвійна (є і чашечка, і віночок); проста (є тільки чашечка або тільки віночок). Квітки без оцвітини називаються голими.

Андроцей – сукупність тичинок. Тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка. Пиляк утворений двома половинками, що з'єднані в'язальцем; у кожній половинці пиляка є по два спорангії (пилкові мішки або пилкові гнізда).

У пилкових мішках із спорогенних клітин в результаті мейозу утворюються мікроспори; кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (чоловічий гаметофіт): вкривається подвійною оболонкою (зовнішній шар – екзина, внутрішній – інтина), її гаплоїдне ядро ділиться мітозом, утворюючи вегетативне і генеративне ядра; вегетативне ядро відповідає за утворення пилкової трубки після запилення, а генеративне під час проростання пилкової трубки в результаті мітозу утворює гамети – два спермії.

Рис. 14.1. Будова квітки, форма квітколожа, маточка в розрізі, пиляк в розрізі

Гінецей – сукупність плодолистків, що утворюють маточки. За кількістю маточок гінецей розрізняють: простий (одна маточка) та складний (багато маточок).

За зрощеністю плодолистків гінецей розрізняють:

-         апокарпний (плодолистки не зрощені між собою);

-         ценокарпний (плодолистки зрощені).

Складові частини маточки:

приймочка – дещо розширена верхня частина,

стовпчик – звужена середня частина;

зав'язь – розширена нижня частина.

Зав’язь може бути верхня (над оцвітиною), нижня (під оцвітиною) або займати проміжне положення (напівнижня).

Формула квітки – скорочений запис анатомічної будови квітки.

Умовні позначення:

- Са (К) – чашолистки (чашечка);

- Со – пелюстки (віночок);

- Р – проста оцвітина;

- А – тичинки (андроцей);

- G – маточки (гінецей):

(G) – маточки з верхньою зав’яззю;

(Ḡ) – маточки з нижньою зав’яззю.

Кількість частин квітки позначається числами від 0 до 12 або значком нескінечності. Якщо частини квітки зрощені, то число записується в дужках. Приклади наведені в таблиці 14.1.

Таблиця 14.1

Формули квіток

№	Вид рослин	Формула	Квітка
1.	Вишня	*К5С5А∞G1
2.	Горох	↑К5С1+2+(2)А(9)+1G1
3.	Берізка польова	*К5С(5)А5G(2)
4.	Капуста городня	*К4С4А2+4G1
5.	Злакові	↑Р2+2А3G(2)

Суцвіття

Суцвіття – це група квіток, розміщених на квітконосі у певному порядку. За типом галуження суцвіття ділять на дві великі групи: невизначені, або моноподіальні, та визначені, або симподіальні.

Тільки у небагатьох рослин квітки поодинокі (мак, магнолія, тюльпан тощо), частіше вони зібрані групами на загальній осі, утворюючи суцвіття.

Моноподіальні суцвіття характеризуються тим, що головна вісь має необмежений ріст. Вони можуть бути прості, якщо квітки розміщені на осі у пазухах приквіток або на квітконіжках, і складні, коли бічні осі першого порядку несуть прості суцвіття.

Типи простих невизначених суцвіть (рис. 14.2):

китиця – це суцвіття, на осі якого по обидва боки на квітконіжках майже однакової довжини розміщуються квітки (черемха, конвалія);

колос – це суцвіття, на осі якого розміщуються сидячі квітки (подорожник, осока, береза);

початок являє собою суцвіття, що має м’ясисту вісь, до якої прикріпляються сидячі квітки (жіноче суцвіття кукурудзи);

Рис. 14.2. Типи простих невизначених суцвіть: а – китиця; б – простий колос; в – початок; г – простий зонтик; д–головка; е–кошик; є–щиток

щиток – це суцвіття, на головній осі якого розміщуються квітки, що мають різної довжини квітконіжки (груша, яблуня);

зонтик має дуже вкорочену вісь, квітки - майже однакові квітконіжки і виходять з однієї точки (первоцвіт, цибуля);

головка – це суцвіття, в якого вісь укорочена і дещо розширена. На ній розміщуються квітки на коротких квітконіжках (бук, конюшина);

кошик – суцвіття з укороченою і розширеною у вигляді диска віссю, на якій знаходяться сидячі квітки, оточені обгорткою з одного або кількох рядів приквіток (кульбаба, соняшник).

Типи складних невизначених суцвіть (рис. 14.3):

складний колос – це суцвіття, де на головній осі розміщені прості колоски (жито, пшениця);

волоть - суцвіття, де на головній осі знаходяться прості китиці або щитки (горобина, бузок, овес);

складний зонтик має бічні осі, які закінчуються простими зонтиками (морква, кріп).

Рис. 14.3. Типи складних невизначених суцвіть: а – складний колос; б – волоть; в – складний зонтик

Визначені або симподіальні суцвіття характеризуються тим, що головна вісь закінчується квіткою і суцвіття росте за рахунок бічних осей різних порядків, що також закінчуються квіткою (рис. 14.4).

Типи визначених суцвіть:

дихазій (розвилина) – суцвіття, в якому головна вісь закінчується квіткою, ріст суцвіття відбувається за рахунок бічних, супротивно розміщених осей, що також закінчуються квіткою, і т. д. (зірочник, гвоздика);

плейохазій (несправжній зонтик) – за типом будови нагадує дихазій, але розвивається не на дві бічні супротивні осі, а на кілька (молочай);

звивина – суцвіття, де головна вісь закінчується квіткою, а ріст його відбувається за рахунок бічних осей, що розміщуються почергово в обидва боки, і закінчуються квіткою (гравілат, гладіолус);

завійка - збудована так само, як і звивина, але всі осі спрямовані в один бік (медунка, картопля);

Рис. 14.4. Типи визначених суцвіть: а – звивина; б – дихазій; в – завійка; г - плейохазій

Значення суцвіть у тому, що зібрані у сіцвіття дрібні квітки добре помітні комахам-запилювачам, а при анемофілії поліпшується сприймання пилку, що розноситься вітром. Формування суцвіть різних типів у процесі еволюції варто розглядати як одну з форм пристосування до перехресного запилення.

ХІД РОБОТИ

1.     Вивчити та зарисувати будову квітки (рис. 14.1.)

2.     Виписати, поняття «гінецей», «андроцей».

3.     Виписати та вивчити умовні позначення для запису формули квіток, виписати формули квіток з табл. 14.1.

4.     Зарисувати прості і складні суцвіття (рис. 14.2 – 14.4), навести приклади рослин (під кожним схематичним рисунком).

5.     Зробити висновки про значення квітки.

Контрольні запитання:

1.     Що таке квітка?

2.     Як називаються разом узяті чашечка та віночок квітки?

3.     Як називається сукупність тичинок квітки?

4.     Як називається квітка, що має радіальну будову?

5.     Як називаються квітки, що не мають оцвітини? Наведіть приклади.

6.     Назвіть складові частини, які утворюють віночок квітки гороху.

7.     Назвіть частки маточки. Яке їх походження?

8.     Як називається гінецей, що складається зі зрослих плодолистків?

9.     Правильно назвіть квітку, через яку умовно можна провести лише одну площину симетрії.

10. Чим представлений чоловічий гаметофіт покритонасінних рослин?

11. Чим представлений жіночий гаметофіт покритонасінних рослин?

12. Як називається суцвіття, в якого на головній осі розміщені квітки з квітконіжками рівної довжини?

13. Як називається суцвіття, в якого на головній видовженій осі розміщені сидячі квітки?

14. Назвіть усі типи визначених суцвіть.

15. До якого типу належать суцвіття, що мають невизначений ріст головної осі?

16. Як називається суцвіття, що має дископодібну розширену вісь і сидячі квітки?