Лабораторна робота №4

Тема: ПОКРИВНІ ТКАНИНИ

 

Мета: Вивчити особливості будови покривних тканин, сформувати вміння застосовувати набуті знання з теми “Клітина” стосовно рослинних тканин.

 

Об'єкти:

1.                      Листок пеларгонії зональної –  Реlаrgоnіum zоnаlе (L.) Аіt.

2.                      Листок кукурудзи звичайної  Zеа mауs L. або іриса  Iris germanica L.

3.                      Гілка бузини чорної  Sambucus nіgrа L.

4.                      Кірка дуба звичайного –  Quеrсus rоbur L.

5.                      Листок лоху сріблястого  Elaeagnus argentea Pursch.

6.                      Листок огірочника лікарського  Borago officinalis L.

Обладнання й матеріали: мікроскоп МБР-1 або Біолам; свіжі листки пеларгонії, лоху сріблястого, огірочника лікарського; зафіксовані листки кукурудзи або ірису, готові препарати поперечного зрізу бузини й кірки дуба; препарувальні голки; предметні та покривні скельця; скляні палички; шматочки фільтрувального паперу; леза, таблиці; готові препарати тощо.

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

При вивченні первинної покривної тканини слід пам'ятати, що є два види первинної покривної тканини: епідерміс і епіблема. Вони різняться між собою розміщенням, походженням і функціями.

Епідерміс виникає із туніки конуса наростання пагона і покриває надземні частини: молоді пагони, листки; його клітини нерідко містять хлорофілові зерна, ззовні покриті кутикулою, у деяких рослин утворюють різного роду придатки у вигляді волосків, лусочок, залозок тощо. Епідерміс захищає рослину від надмірного випаровування і не перешкоджає здійсненню процесу фотосинтезу. Захисна функція епідермісу підсилюється виростами її клітин волосками (трихомами). Волоски зменшують випаровування і нагрівання листів сонцем. Вони дуже різноманітні за будовою. Іноді волоски виконують видільну функцію (залозисті волоски).

Епіблема формується за рахунок конуса наростання кореня, зокрема дерматогену. Клітини епіблеми позбавлені хлоропластів, клітинні оболонки не вкриваються кутикулою, утворюють кореневі волоски у вигляді виростів зовнішньої оболонки, не мають продихів. Епіблема виконує роль поглинаючої тканини, завдяки осмотичним властивостям тонкостінних клітин епіблеми та кореневих волосків.

Досліджуючи вторинну і третинну покривну тканину, зверніть увагу на вторинну твірну тканину фелоген (корковий камбій). Завдяки його функціонуванню формується вторинна покривна тканина  корок, що відкладається назовні, і фелодерма, яка відшаровується всередину. Разом корок, фелоген і фелодерма утворюють комплексну тканину перидерму.

Саме завдяки закладанню перидерми у глибших шарах кори і формується третинна покривна тканина –  кірка. Зверніть увагу на те, що вона більш потужна, шарувата, включає не лише перидерми, але й основну паренхіму, провідні та механічні тканини. За своєю природою –  це мертва тканина і надійно захищає деревні рослини від температурних коливань, проникнення шкідників, ураження хворобами.

 

I.      Методика виготовлення препарату епідермісу листка пеларгонії та

мікроскопічне дослідження.

Візьміть предметне скло і покривне скельце, протріть їх дочиста і досуха. Предметне скло покладіть упоперек на пенал, нанесіть на нього краплину води. У ліву руку візьміть шматочок листка пеларгонії і зніміть із нижнього боку епідерміс. Для цього надірвіть листочок з краю завглибшки 0,5 см подалі від жилок і, загинаючи одну часточку листка навскіс, здеріть частину епідермісу у кілька квадратних міліметрів. Зідраним боком покладіть у краплину води на раніше підготовлене предметне скло і накрийте його покривним скельцем. Препарат закріпіть затискачами.

При малому збільшенні мікроскопа знайдіть прозору ділянку, яка має залозистий волосок (він булавоподібний з коричнюватою головкою). Простих багатоклітинних волосків досить багато, вони із загостреними кінцями. Помічаємо, що замикаючі клітини продихів розташовані на стиках 3– 4 клітин епідермісу.

 

II.  Методика виготовлення препарату епідермісу листка кукурудзи або ірису та мікроскопічне дослідження.

Як і в першому випадку, підготуйте предметне скло і нанесіть на нього краплину води Візьміть шматочок нарізаного листка кукурудзи і перегніть його через вказівний палець лівої руки, дуже обережно лезом зробіть неглибокий надріз посередині шматочка. Правою рукою візьміть надрізану частинку епідермісу, притискаючи до основного шматочка, відірвіть його. Тоненьку прозору ділянку добре видно по краях частинки. Зідраним боком покладіть у краплину води. Лезом відріжте прозору ділянку (досить шириною 1– 2 мм), накрийте її покривним скельцем.

Мікроскопічне дослідження препарату. При малому збільшенні знайдіть тонку ділянку з добрим зображенням, пересуньте у центр поля зору і переведіть на велике збільшення.

На препараті видно, що клітини епідермісу листка кукурудзи із звивистими оболонками. Вони бувають видовжені й укорочені. У клітинах добре помітні клітинні оболонки, цитоплазма, ядро в укорочених клітинах і вакуолі, які займають більшу частину клітини. У деяких із них через 2– 3 ряди клітин правильно розміщені ромбоподібні продихи своєрідної будови, властиві злакам. Продихи злаків мають дві замикаючі клітини гантелеподібної форми. У тонкостінних пухирчасте розширених клітинах містяться хлоропласти. Замикаючі клітини з'єднані між собою розширеними частинами, а вузька частина з товстостінною непрозорою середньою частиною становить продихову щілину. До замикаючих клітин прилягають дві супутні трикутні клітини однакової довжини із замикаючими.

 

 

 

 

Методика виготовлення препарату залозистих волосків огірочника лікарського, чешуйчастих виростів лоху сріблястого та мікроскопічне дослідження.

Під стереомікроскопом розглянути залозисті волоски огірочника лікарського та чешуйчасті вирости лоху сріблястого. Звернути увагу що чещуйки лоху багатоклітинні, зіркоподібні. Кожен луч зірки утворено однією мертвою клітиною.

Макроскопічне дослідження гілки бузини.

Гілка бузини вкрита сочевичками видовженої форми, витягнутими уздовж основної осі органа, підносячись над корою у вигляді невеличкого горбочка із рихлих клітин, що виступають через тріщину в перидермі. Довжина сочевичок до 2– 3 мм, ширина до 1 мм. На 1 см2 3– 4 сочевички.

 

III.         Методика вивчення перидерми та сочовичок гілки бузини.

При малому збільшенні мікроскопа обстежте увесь периметр поперечного зрізу стебла бузини, знайдіть найкращу сочевичку. Зріз повинен бути тонкий, щоб було видно усі клітини тканин, частина клітин іноді випадає під час виготовлення препарату, зорієнтуйте її розривом угору.

Розглядаючи препарат поперечного зрізу гілки бузини при великому збільшенні, помічаємо зовні органа напівзруйнований епідерміс, за яким розміщені правильні ряди вторинної покривної тканини –  корку (фелеми) з товстими оболонками і без протопласту.

Під корком знаходиться шар тонкостінних живих клітин вторинної твірної тканини –  фелогену. Рядів його стільки, скільки рядів клітин корку. Нижче знаходяться живі клітини основної тканини –  фелодерми. У молодих сочевичках їх розміщення збігається з клітинами фелогену, а у старих цей порядок порушується.

Сочевичку на препараті видно у вигляді розриву, краї якого трохи піднялися вгору, а сам розрив утворений рихлими несуберізованими клітинами виповнюючої тканини, через міжклітинники якої відбувається газообмін тканин стебла із навколишнім середовищем. Розміщені сочевички, як правило, навпроти серцевинних променів.

 

IV.             Методика вивчення кірки дуба.

Будову кірки дуба найкраще вивчати на тонкому зрізі, витриманому у суміші спирту з гліцерином. На розрізі легко розпізнати шари перидерми за правильним (радіальними рядами) розміщенням клітин корку. Між кількома прошарками перидерми розміщені мертві тканини  тонкостінна основа, перенхіма, товстостінні луб'яні волокна (5– 6-гранні) по кілька штук разом і групи овальних товстостінних з великою порожниною і великими порами кам'янистих клітин.

 

 

 

 

ХІД РОБОТИ

 

1.На самостійно виготовленому препараті епідермісу у листка пеларгонії вивчіть будову первинної покривної тканини двосім'ядольної рослини при великому збільшенні.

 

2.                  На препараті епідермісу односім'ядольної рослини                             листка кукурудзи або ірису при великому збільшенні мікроскопа розгляньте, вивчіть і зарисуйте будову епідермісу.

Рис. 4.1. Епідерміс листка іриса. A  вид з поверхні, Б –  продиховий апарат, В  поперечний розріз: 1  замикаючі клітини, 2  продих, 3  повітряна порожнина, 4  клітини епідермісу, 5 –  кутикула, 6  клітини мезофілу.

 

 

 

3.                  Розглянути залозисті волоски огірочника лікарського та чешуйчасті вирости лоху сріблястого. Зарисувати різноманітність волосків і лусочок на клітинах рослин (рис.4.2.)

 

Рис. 4.2. Волоски і лусочки. А –  картопля (Solanum tuberosum); Б –  яблуня (Malus domestica); В  коров'як (Verbascum thapsus); Г  лох (Elaeagnus angustifolia); Д  тютюн (Nicotiana rustica); E –  кропива (Urtica dioica)

 

 

4.                  На готовому препараті поперечного зрізу гілки бузини при малому і великому збільшеннях мікроскопа вивчіть будову перидерми і сочевички. Зарисуйте крупним планом перидерму та сочевичку.

 

 

Рис. 4.3 .Перидерма стебла бузини (Sambucus racemosa). A  сочевичка; Б  ділянка перидерми: 1 –  виповнююча тканина, 2 –  залишки епідерми, 3 –  корок (фелема), 4 –  корковий камбій (фелоген), 5 –  фелодерма.


5.                  На готовому препараті поперечного зрізу кірки дуба при малому і великому збільшеннях вивчіть анатомічну будову При великому збільшенні зарисуйте ділянку кірки.

 

Рис. 4.4. Схема макроскопічної будови стебла (стовбура): 1кірка; 2 вторинна кора; 3 камбій; 4 заболонна деревина; 5 ядрова деревина; 6 річне кільце; 7 осіння деревина; 8 весняна деревина; 9 первинний серцевий промінь; 10 серцевина; 11 вторинний

 

 

Завдання для самоконтролю:

 

1.     Що таке покривні тканини? Перелічіть їх. Які їхні функції?

2.     Епідерма.

3.     Перидерма.

4.     Корок, кірка.

5.     Будова і функції продиха.

6.     Будова і функції сочевички.