Тема 4

Види цифрових технологій у соціальному забезпеченні

1. Поняття цифрових інструментів у соціальному забезпеченні

2. Хмарні обчислення у соціальному забезпеченні

3. Штучний інтелект у соціальному забезпеченні

4. Інтернет речей у соціальному забезпеченні

5. Блокчейн у соціальному забезпеченні

1. Поняття цифрових інструментів у соціальному забезпеченні

У сучасному суспільстві соціальна сфера активно цифровізується. Це означає, що органи соціального захисту населення, соціальні служби та інші установи використовують сучасні інформаційні технології для надання соціальних послуг, управління соціальними програмами та роботи з громадянами.

До найважливіших цифрових інструментів, які сьогодні використовуються або впроваджуються у сфері соціального забезпечення, належать:

· хмарні обчислення (Cloud Computing);

· штучний інтелект (Artificial Intelligence);

· інтернет речей (Internet of Things);

· блокчейн (Blockchain).

Ці технології дозволяють ефективніше обробляти інформацію, автоматизувати роботу соціальних служб і покращувати доступ населення до соціальних послуг.

Переваги використання цифрових технологій у соціальному забезпеченні

1. Підвищення ефективності роботи соціальних служб. Цифрові технології дозволяють швидко обробляти великі обсяги інформації.

2. Спрощення доступу до соціальних послуг. Громадяни можуть отримувати багато послуг онлайн.

3. Підвищення прозорості соціальних програм. Цифрові системи дозволяють контролювати розподіл соціальної допомоги.

4. Персоналізація соціальних послуг. Аналіз даних допомагає краще враховувати потреби громадян.

Ризики та проблеми використання цифрових технологій

Попри значні переваги, використання цифрових технологій має певні ризики:

· порушення конфіденційності персональних даних;

· цифрова нерівність (не всі громадяни мають доступ до інтернету);

· можливі помилки алгоритмів;

· необхідність підвищення цифрової грамотності населення.

Тому впровадження нових технологій повинно супроводжуватися відповідним законодавчим регулюванням і етичними стандартами.

2. Хмарні обчислення у соціальному забезпеченні

Хмарні обчислення (Cloud Computing) - це технологія, яка дозволяє зберігати дані та використовувати програмне забезпечення через мережу Інтернет. У такому випадку інформація зберігається не на окремому комп’ютері, а на віддалених серверах (у так званій «хмарі»), до яких користувачі можуть отримувати доступ через інтернет.

Хмарні технології широко використовуються у державному управлінні, освіті, бізнесі та соціальній сфері, оскільки вони дозволяють ефективно працювати з великими обсягами інформації.

У сфері соціального забезпечення необхідно обробляти великі обсяги інформації про громадян, соціальні виплати, пільги та соціальні послуги. Хмарні обчислення дозволяють:

· зберігати великі бази даних отримувачів соціальної допомоги;

· забезпечувати доступ до інформації з різних установ;

· організовувати електронний документообіг;

· швидко обмінюватися інформацією між органами влади;

· надавати соціальні послуги онлайн.

Завдяки хмарним технологіям працівники соціальних служб можуть працювати з інформаційними системами у будь-якому місці, де є доступ до інтернету.

У соціальних установах використовуються хмарні сервіси для організації роботи.

Наприклад:

· Microsoft 365 - використовується для спільної роботи з документами, ведення електронної пошти та проведення онлайн-нарад.

· Google Workspace - застосовується для створення та зберігання документів, таблиць, баз даних клієнтів соціальних служб.

· Salesforce - у деяких країнах використовується соціальними організаціями для управління інформацією про клієнтів та соціальні програми.

Ці сервіси дозволяють соціальним працівникам працювати з інформацією спільно, навіть якщо вони знаходяться у різних установах.

Переваги використання хмарних технологій у соціальній роботі

Використання хмарних обчислень має низку важливих переваг.

1. Доступність інформації. Соціальні працівники можуть отримувати доступ до необхідних даних у будь-який час і з будь-якого місця.

2. Спільна робота. Працівники різних установ можуть працювати з одними й тими ж документами.

3. Зменшення витрат. Не потрібно купувати дорогі сервери та програмне забезпечення.

4. Безпека даних. Сучасні хмарні системи мають потужні механізми захисту інформації.

5. Масштабованість. Системи можна легко розширювати при збільшенні кількості користувачів.

Можливі проблеми використання хмарних технологій

Попри значні переваги, використання хмарних технологій має певні ризики:

· необхідність забезпечення захисту персональних даних;

· залежність від інтернет-з’єднання;

· потреба у підготовці працівників до роботи з цифровими системами;

· ризики кібербезпеки.

Тому при використанні хмарних технологій важливо дотримуватися вимог інформаційної безпеки та законодавства щодо захисту персональних даних.

Хмарні обчислення є важливим цифровим інструментом модернізації системи соціального забезпечення. Вони дозволяють ефективно зберігати та обробляти великі обсяги соціальної інформації, забезпечувати взаємодію між установами та спрощувати доступ громадян до соціальних послуг.

Використання хмарних технологій сприяє підвищенню ефективності соціальної роботи, покращенню якості соціальних послуг та розвитку електронного урядування.

3. Штучний інтелект у соціальному забезпеченні

Штучний інтелект (ШІ) - це сукупність комп’ютерних технологій і алгоритмів, які дозволяють комп’ютерним системам виконувати завдання, що зазвичай потребують людського інтелекту: аналізувати інформацію, розпізнавати закономірності, навчатися на основі даних та приймати рішення.

У соціальному забезпеченні ШІ використовується для аналізу великих масивів соціальних даних, автоматизації адміністративних процесів та підтримки прийняття управлінських рішень.

Органи соціального захисту працюють з великими обсягами інформації: даними про доходи громадян, соціальні виплати, безробіття, стан здоров’я, демографічні показники.

Алгоритми штучного інтелекту можуть:

· аналізувати великі масиви даних;

· виявляти закономірності соціальних проблем;

· прогнозувати потребу населення у соціальній допомозі.

Наприклад, системи ШІ можуть аналізувати статистичні дані та прогнозувати:

· рівень безробіття;

· ризик бідності;

· потребу у соціальних послугах.

Це допомагає державним органам планувати соціальні програми більш ефективно.

Штучний інтелект дозволяє автоматизувати значну частину адміністративної роботи соціальних служб.

Системи ШІ можуть:

· перевіряти заяви громадян;

· аналізувати документи;

· визначати право на соціальну допомогу;

· автоматично розраховувати розмір виплат.

Це значно скорочує час обробки заяв та зменшує навантаження на працівників соціальних служб.

Одним із поширених прикладів використання штучного інтелекту є чат-боти, які відповідають на запитання громадян.

Вони можуть:

· надавати інформацію про соціальні виплати;

· пояснювати процедуру оформлення допомоги;

· допомагати заповнювати електронні заяви.

Наприклад, у багатьох країнах державні портали використовують чат-ботів для надання консультацій громадянам у режимі 24/7.

Переваги використання штучного інтелекту у соціальному забезпеченні

1. Швидка обробка великих обсягів інформації. ШІ може аналізувати мільйони записів у базах даних.

2. Підвищення ефективності соціальних програм. Алгоритми допомагають виявляти соціальні проблеми на ранніх етапах.

3. Скорочення адміністративних витрат. Автоматизація процесів зменшує навантаження на працівників соціальних служб.

4. Покращення доступу громадян до інформації. Чат-боти та цифрові сервіси працюють цілодобово.

Ризики використання штучного інтелекту

Попри значні переваги, використання ШІ має певні ризики:

· порушення конфіденційності персональних даних;

· можливі помилки алгоритмів;

· дискримінаційні рішення через упереджені дані;

· недостатня прозорість алгоритмів.

Тому багато міжнародних організацій, зокрема OECD, наголошують на необхідності етичного використання штучного інтелекту та захисту прав людини.

4. Інтернет речей у соціальному забезпеченні

Інтернет речей (Internet of Things, IoT) - це технологія, за якої фізичні пристрої (датчики, сенсори, смарт-пристрої, медичні прилади) підключаються до Інтернету та можуть автоматично збирати, передавати й аналізувати дані.

Ці пристрої взаємодіють між собою та з інформаційними системами, що дозволяє отримувати інформацію в режимі реального часу та оперативно реагувати на різні події.

Інтернет речей використовується у кількох ключових напрямах соціальної роботи.

1. Дистанційний моніторинг стану здоров’я. IoT-пристрої можуть автоматично збирати дані про фізичний стан людини і передавати їх соціальним або медичним службам.

2. Підтримка незалежного проживання людей похилого віку. Смарт-пристрої дозволяють людям похилого віку довше залишатися у власному домі, отримуючи дистанційну підтримку.

3. Системи безпеки та реагування на надзвичайні ситуації. Датчики можуть виявляти падіння, пожежу або інші небезпечні ситуації та автоматично викликати допомогу.

4. Моніторинг повсякденної активності клієнтів соціальних служб. IoT-системи можуть фіксувати зміну поведінки або активності людини, що допомагає соціальним службам швидше реагувати на проблеми.

Конкретні приклади використання інтернету речей у соціальній роботі

1. Дистанційний моніторинг людей похилого віку

Одним із найбільш поширених застосувань IoT є моніторинг стану людей похилого віку, які проживають самостійно.

IoT-системи можуть включати:

· датчики руху у будинку;

· смарт-браслети;

· датчики падіння;

· сенсори серцевого ритму та тиску.

Такі системи дозволяють контролювати повсякденну активність людини та вчасно виявляти небезпечні ситуації.

Наприклад, у наукових дослідженнях описано системи, які відстежують щоденні дії, стан здоров’я та умови середовища літніх людей і передають ці дані соціальним працівникам або родичам.

Якщо система фіксує падіння або відсутність руху, вона автоматично надсилає сигнал допомоги.

2. Системи «розумного будинку» для соціального догляду

Інтернет речей широко використовується у системах smart-home (розумний будинок), які допомагають людям з інвалідністю або людям похилого віку.

У таких системах можуть використовуватися:

· датчики відкриття дверей;

· сенсори руху;

· датчики температури;

· системи автоматичного освітлення;

· кнопки екстреного виклику допомоги.

Дані з цих пристроїв передаються соціальним службам або родичам.

У дослідженні про IoT-системи соціального догляду зазначено, що датчики в будинку можуть виявляти зміни у поведінці людини та повідомляти доглядальників, що дозволяє швидко реагувати на можливі проблеми.

3. Системи виявлення падінь у людей похилого віку

Падіння є однією з найбільш поширених причин травм серед людей похилого віку.

IoT-системи можуть використовувати:

· сенсори руху;

· камери;

· носимі датчики.

Вони автоматично фіксують падіння та надсилають сигнал соціальним працівникам або родичам.

У спеціалізованих системах соціального догляду навіть використовуються камери та датчики, які дозволяють персоналу перевіряти, чи не впала людина під час нічного догляду.

Це значно підвищує безпеку людей, які живуть самостійно.

4. Носимі медичні пристрої

До IoT-пристроїв належать також смарт-браслети та медичні сенсори, які контролюють життєві показники людини.

Такі пристрої можуть вимірювати:

· пульс;

· артеріальний тиск;

· рівень кисню у крові;

· фізичну активність.

Зібрані дані передаються у цифрову систему моніторингу.

Це дозволяє соціальним службам або лікарям раніше виявляти проблеми зі здоров’ям та запобігати ускладненням.

5. Роботи-помічники у соціальному догляді

У деяких країнах використовуються роботи з IoT-датчиками, які допомагають людям похилого віку.

Наприклад, робот PECOLA призначений для допомоги людям, які живуть самостійно. Його функції:

· виявлення падіння;

· моніторинг повсякденної активності;

· відеозв’язок із соціальними службами;

· надсилання сигналів у разі небезпеки. Такі технології дозволяють людям довше зберігати незалежність у повсякденному житті.

Переваги використання IoT у соціальній роботі

Використання інтернету речей має низку важливих переваг:

1. Підвищення безпеки людей похилого віку. Датчики можуть швидко повідомляти про небезпечні ситуації.

2. Раннє виявлення проблем зі здоров’ям. Системи можуть відстежувати зміни у фізичному стані людини.

3. Підтримка незалежного проживання. Люди можуть довше жити у власному домі.

4. Ефективніша робота соціальних служб. Соціальні працівники отримують актуальні дані про клієнтів.

Проблеми використання IoT у соціальному забезпеченні

Попри значні переваги, використання IoT має певні ризики:

· необхідність захисту персональних даних;

· висока вартість деяких технологій;

· залежність від інтернет-з’єднання;

· потреба у цифровій грамотності користувачів.

Тому впровадження таких систем повинно супроводжуватися відповідними заходами інформаційної безпеки.

5. Блокчейн у соціальному забезпеченні

Блокчейн (Blockchain) - це розподілена цифрова база даних (реєстр), у якій інформація зберігається у вигляді послідовних блоків і не може бути змінена без погодження всієї мережі.

Така система забезпечує прозорість, безпеку та неможливість фальсифікації даних, оскільки всі учасники мережі мають копію реєстру і можуть перевіряти транзакції.

Завдяки цим властивостям блокчейн почали використовувати у державному управлінні, соціальному захисті, гуманітарній допомозі та системах цифрової ідентифікації.

У соціальній сфері блокчейн може використовуватися для:

· обліку соціальних виплат;

· розподілу гуманітарної допомоги;

· захищеного зберігання персональних даних;

· створення цифрової ідентифікації громадян;

· запобігання шахрайству з соціальними виплатами.

Дослідження показують, що використання блокчейну може зменшити адміністративні витрати, підвищити прозорість соціальних програм та забезпечити контроль за розподілом допомоги.

Переваги використання блокчейну у соціальному забезпеченні

1. Прозорість. Усі транзакції зберігаються у відкритому реєстрі та можуть бути перевірені.

2. Захист даних. Інформацію у блокчейні дуже складно змінити або підробити.

3. Запобігання шахрайству. Блокчейн дозволяє контролювати соціальні виплати та уникати дублювання допомоги.

4. Швидкі фінансові операції. Допомога може надходити людям без банківських рахунків.

Проблеми використання блокчейну

Попри значні переваги, існують і певні проблеми:

· складність впровадження;

· необхідність спеціалістів;

· питання конфіденційності даних;

· високі технологічні витрати.

Тому блокчейн поки що використовується переважно у пілотних проектах та гуманітарних програмах.