Тема 13

Єдина інформаційна система соціальної сфери

 

1.  Призначення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

2.  Позитивні сторони використання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

3.   Завдання та принципи створення та функціонування єдиної інформаційної бази соціальної сфери

4. Структура системи єдиної інформаційної бази соціальної сфери

 

 

1.  Призначення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

Програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України, спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення якості врядування, покращення взаємодії влади та громадян, та сприяння соціальним інноваціям в Україні.

Впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери передбачено Стратегією цифрової трансформації соціальної сфери, що затверджена розпорядженням КМУ від 28.10.2020 №1353-р „Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери” та постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 №1278 «Про запровадження експериментального проекту з реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери».

Єдина інформаційна система соціальної сфери (далі- Система) – єдина комплексна інформаційно-аналітична система соціальної сфери, що призначена для накопичення, зберігання та автоматизованого оброблення інформації щодо соціального захисту населення, створена з урахуванням новітніх інформаційних та управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування заявників, можливостей вироблення ефективних організаційних і структурних рішень. Держателем Єдиної інформаційної системи соціальної сфери визначено Міністерство соціальної політики.

Система дозволить автоматизувати усі ділові процеси, пов’язані із наданням будь-яких видів соціальної підтримки, суттєво зменшивши „людський фактор”, можливі корупційні ризики та, водночас, спростивши одержання соціальних виплат та послуг для громадян.

 

2.  Позитивні сторони використання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

В Україні почали впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Завершили розробку перших елементів системи, серед яких — Єдиний соціальний реєстр. Система автоматизує більшість процесів, пришвидшить розгляд заяв та усуне корупційні ризики в соціальній сфері.

Єдиний соціальний реєстр (ЄСР) — ключовий елемент у роботі ЄІССС. Він створений на базі Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду. Уже зараз в ЄСР є актуальні дані про особу, зокрема, інформація про її документи та страхові виплати.

Завдяки тому, що ЄСР взаємодіє з іншими реєстрами, підтвердження особи відбуватиметься автоматично, а з документів достатньо мати лише паспорт. Згодом інтеграція реєстру з порталом Дія дозволить подавати заяви на отримання соціальної допомоги онлайн.

Це скоротить час розгляду заяви, адже система сама перевірить інформацію в реєстрах. Заява потрапить на розгляд першому вільному працівнику системи, який може перебувати навіть в іншому місті. Це також допоможе зменшити корупційні ризики.

Для працівників соцорганів у ЄІССС створять кабінети. Вхід до яких буде через електронний підпис. Це забезпечить захист даних та унеможливить несанкціонований доступ до системи.

Зараз в Україні надають понад 100 видів соціальних послуг, на які з бюджету виділяється 800 млрд гривень щороку. Установи приймають до 7 млн заяв у паперовому вигляді. Із впровадженням ЄІССС українцям не потрібно буде звертатися у декілька держустанов, щоб зібрати всі необхідні довідки для отримання соціальних послуг.

ЄІССС вже успішно протестували в чотирьох територіальних управліннях соціального захисту населення (УСЗН) та п’яти територіальних громадах Київської та Житомирської областей. Зараз вже доступні сім послуг. Серед яких: дистанційне отримання довідок про розмір пенсій та сплачені страхові внески, а також соціальні послуги для дітей і сімей з дітьми, людей з інвалідністю та інші. А до кінця 2023 року в системі будуть автоматизовані всі соціальні послуги.

Також Мінцифри разом з Мінсоцполітики за підтримки міжнародних партнерів працюють над розробкою соціальних послуг, які будуть доступні на порталі Дія.

 Сьогодні державні установи формують до 18 млн справ у паперовому вигляді за рік, що дорівнює близько 180-270 млн листків паперу. Натомість електронний документообіг зекономить близько 1350 тонн паперу в рік, що дорівнює вирубці близько 27 гектарів лісу.

Найближчими роками до ЄІССС увійдуть всі види соціальних виплат – від пенсій та субсидій до виплат по малозабезпеченості і допомоги по безробіттю. До неї також будуть включені всі 125 адміністративних послуг соціального характеру, які сьогодні передбачені.

Соціальна сфера – одна з статей держбюджету, на яку передбачено найбільше коштів щороку – понад 700 млрд грн. Але державі важко відслідкувати правильність використання цих коштів та адресність їх отримання. За попередніми даними Міністерства фінансів, 10-12% всіх соціальних виплат – це корупція чи помилки.

Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) надасть можливість кожному громадянину, який потребує соціальної підтримки, швидко отримати будь-який вид допомоги через фронт-офіс в територіальній громаді та ЦНАПі, або через електронні сервіси Порталу «Дія». Основою ЄІССС є Єдиний соціальний реєстр (ЄСР), в якому сконцентрована інформація про кожного, хто має право, отримує чи колись отримував будь-який вид державної соціальної підтримки.

Перша черга Системи та її технологічне ядро – ЄСР створене за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках пілотного проекту, реалізованого спільно Мінсоцполітики, Мінцифри та Пенсійним фондом. У 2022 році Мінсоцполітики планує запровадити ЄІССС на території усієї країни та більше 80% соціальних послуг перевести в електронну форму.

 

3. Завдання та принципи створення та функціонування єдиної інформаційної бази соціальної сфери

Система забезпечує:

створення єдиної інформаційної бази соціальної сфери та накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, шляхом взаємодії інформаційних ресурсів інституцій соціального захисту, суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та їх інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними ресурсами, в тому числі державними реєстрами;

автоматизацію, стандартизацію, уніфікацію, моніторинг, контроль та усунення дублювання ділових процесів і функцій інституцій соціального захисту, зокрема шляхом централізації зазначених процесів і функцій;

стандартизацію, автоматизацію, централізований облік та моніторинг звернень заявників до інституцій соціального захисту, суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

здійснення автоматизованого моніторингу і контролю всіх фінансових операцій у соціальній сфері;

адміністрування накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Принципами створення та функціонування системи є:

створення системи на основі веб-технологій та систем управління базами даних;

функціонування в системі єдина централізованої бази даних;

забезпечення доступу користувачів системи до неї незалежно від їх місцезнаходження з використанням телекомунікаційних мереж, у тому числі Інтернету;

обов'язкове забезпечення системою можливості використання її електронних сервісів особами з інвалідністю з порушеннями зору та слуху відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 "Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0";

створення та впровадження системи етапами, в тому числі шляхом завантаження до централізованої бази даних системи відомостей і даних із діючих інформаційних систем інституцій соціального захисту;

розміщення обчислювальних ресурсів та централізованої бази даних системи в основному та резервному центрах оброблення даних адміністратора системи;

дотримання технічних вимог до використання системи інституцією соціального захисту, суб'єктом накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме щодо наявності телекомунікаційної мережі доступу до центрів оброблення даних системи, забезпечення програмно-апаратними засобами, необхідними для оснащення робочих місць користувачів системи, та наявності засобів криптографічного захисту інформації, відповідність яких підтверджується експертним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації;

організація підготовки (навчання) користувачів системи, виконання ними інструкцій з експлуатації системи та захисту інформації;

фінансування створення та функціонування системи за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством;

розподіл функцій системи на адміністративні (пов'язані з налагодженням і моніторингом функціонування системи, аналітичним обробленням даних, завантаженням даних та їх обміном) та прикладні (пов'язані із забезпеченням автоматизації інформаційної взаємодії з інституціями соціального захисту і суб'єктами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування).

 

4. Структура системи єдиної інформаційної бази соціальної сфери

До складу системи входять:

1) єдина централізована база даних;

2) загальні підсистеми, а саме:

Єдиний соціальний реєстр;

Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг;

підсистема "Електронний бюджет";

підсистема "Соціальне казначейство";

підсистема верифікації отримувачів соціальної підтримки;

підсистема взаємодії інституцій соціального захисту з правоохоронними органами;

підсистема обміну даними із суб'єктами інформаційної взаємодії;

підсистема "Єдиний соціальний процесинг";

Єдиний моніторинговий центр соціальної сфери;

аналітична підсистема;

підсистема ретроконверсії;

підсистема дистанційного інформування;

централізована служба технічної підтримки інституцій соціального захисту;

юридична підсистема;

адміністративна підсистема;

підсистема ведення довідників та реєстрів загального призначення;

3) прикладні підсистеми.

Порядок та умови завантаження даних з діючих інформаційних систем інституцій соціального захисту до системи визначаються держателем системи за погодженням із відповідними інституціями соціального захисту з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Основними інформаційними системами, з яких необхідно забезпечити завантаження даних до системи, є:

Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги;

автоматизована система оброблення документації з призначення та виплати допомоги на базі комп'ютерних технологій;

програмний комплекс "Житлові субсидії";

Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій;

програмний комплекс "Наш дім";

Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб;

Єдина інформаційно-аналітична система "Діти";

Централізований банк даних з проблем інвалідності;

Єдина інформаційно-аналітична система Фонду соціального страхування;

Єдиний інформаційний банк даних Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо реєстрації роботодавців і даних про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

Державний реєстр майнових об'єктів оздоровлення та відпочинку дітей.

Завантаження даних до системи може здійснюватися також з інших інформаційних систем та інформаційних ресурсів соціальної сфери у випадках, передбачених законом.

Єдиний соціальний реєстр створюється шляхом завантаження необхідних даних з діючих інформаційних систем соціальної сфери та подальшого їх накопичення у процесі функціонування системи та обміну даними з інформаційними системами суб'єктів інформаційної взаємодії.

До Єдиного соціального реєстру включається інформація про осіб, які мають право (звертаються щодо реалізації права) на отримання соціальної підтримки, з обов'язковим зазначенням відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, підстав, що дають право на отримання соціальної підтримки, а також відомостей про реалізацію такого права або користування ним. Дані Єдиного соціального реєстру, які накопичено в процесі функціонування системи під час виконання інституціями соціального захисту своїх завдань, надаються у передбачених законом випадках іншим юридичним і фізичним особам. Єдиний соціальний реєстр діє на підставі положення, яке затверджується держателем системи.

Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, що складається з трьох розділів: надавачі соціальних послуг на професійній основі; надавачі соціальних послуг на непрофесійній основі; отримувачі соціальних послуг.

Механізм формування та ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг і доступу до нього визначається Порядком формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 р. N 99.

Підсистема "Електронний бюджет" призначена для прогнозування, планування та визначення потреби в коштах для фінансування надання соціальної підтримки, здійснення контролю за їх розподілом, їх обліку, формування звітності про їх використання, здійснення аналізу і контролю за їх використанням у цілому та за окремими видами соціальної підтримки, джерелами їх фінансування, отримувачами соціальної підтримки, періодами.

Підсистема "Соціальне казначейство" (Єдиний розрахунково-виплатний центр соціальної сфери) забезпечує на підставі даних підсистем "Електронний бюджет" і "Єдиний соціальний процесинг" оброблення інформації про нарахування, надання та облік усіх видів соціальної підтримки у грошовій формі (соціальних виплат), включаючи забезпечення їх прямого централізованого зарахування на банківські рахунки отримувачів.

Підсистема верифікації отримувачів соціальної підтримки призначена для обміну інформацією з метою верифікації отримувачів соціальної підтримки, запобігання її незаконному, безпідставному призначенню. Зазначена підсистема повинна забезпечувати перевірку інформації для визначення права на отримання соціальної підтримки та її розміру під час призначення соціальної підтримки та протягом періоду її отримання. Функціонування підсистеми верифікації отримувачів соціальної підтримки забезпечується шляхом інформаційної взаємодії системи з інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу.

Підсистема взаємодії інституцій соціального захисту з правоохоронними органами призначена для автоматизації діяльності з виявлення фактів нецільового використання коштів, які спрямовуються на надання соціальної підтримки, та запобігання таким випадкам, а також відповідного інформування правоохоронних органів. Інформація із системи надається правоохоронним органам, Національній поліції на їх запити автоматично або за ініціативою інституцій соціальної захисту у вигляді наборів даних за визначеною структурою. Інформація Національній поліції надається з використанням засобів єдиної інформаційної системи МВС. Регламент надання інформації визначається нормативно-правовими актами або договорами (угодами), укладеними між відповідним правоохоронним органом і Мінсоцполітики.

Підсистема обміну даними із суб'єктами інформаційної взаємодії забезпечує таку взаємодію, необхідність у якій виникає в процесі функціонування системи, в тому числі з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. Зазначена підсистема включає засоби моніторингу процесів обміну даними для забезпечення оперативного реагування на можливі проблеми під час інформаційної взаємодії.

Підсистема "Єдиний соціальний процесинг" забезпечує єдину стандартизовану автоматизацію комплексу функціональних процесів із розгляду звернень заявників, пов'язаних з наданням соціальної підтримки (реєстрація та розгляд звернень, переведення поданих паперових документів в електронну форму, формування електронних справ і відповідних електронних документів, перевірка права на призначення соціальної підтримки, зміна умов надання, перерахунки, формування даних для зворотного зв'язку із заявником тощо). Зазначена підсистема також включає такі додаткові сервісні засоби, як електронна черга прийому заявників інституціями соціального захисту і можливість попереднього запису, в тому числі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Портал Дія".

Єдиний моніторинговий центр соціальної сфери призначений для відстеження в режимі реального часу процесів опрацювання звернень заявників, здійснення моніторингу та аналізу їх розгляду, прогнозування можливих ризиків і загроз у функціонуванні системи.

Аналітична підсистема призначена для всебічного аналітичного оброблення інформації системи, формування звітності, в тому числі у форматі відкритих даних, і створюється на базі технологій сховищ даних з використанням систем бізнес-аналізу.

Підсистема ретроконверсії використовується регіональними центрами ретроконверсії, які є підрозділами інституцій соціальної захисту.

Підсистема дистанційного інформування призначена для забезпечення зворотного зв'язку із заявниками та отримувачами соціальної підтримки, їх оперативного інформування за допомогою засобів електронного зв'язку під час виконання своїх повноважень інституціями соціального захисту. До інформації,  яка надсилається через зазначену підсистему, належать, зокрема, повідомлення про зміну стану оброблення заяви, призначення або відмову заявнику в призначенні соціальної підтримки, перевірочні коди для верифікації паперових документів з QR-кодом тощо.

Централізована служба технічної підтримки інституцій соціального захисту призначена для забезпечення супроводу та підтримки системи, у тому числі в інституціях соціального захисту, консультування користувачів системи та розв'язання технічних проблем. Автоматизація функціонування зазначеної підсистеми здійснюється за допомогою програмного забезпечення із функціями обліку проблем, пропозицій, питань, самостійного формування користувачами системи повідомлень для зворотного зв'язку із службою технічної підтримки.

Юридична підсистема призначена для автоматизації правових процесів, пов'язаних із наданням соціальної підтримки, зокрема для ведення судових справ, претензійної та позовної роботи, формування календарного плану дій за судовими справами та фіксації виконаних дій.

Адміністративна підсистема призначена для загального управління та налаштування параметрів роботи системи, ведення обліку користувачів системи, керування правами доступу до неї, ведення журналів дій користувачів системи та проведення їх аналізу. Адміністративна підсистема містить інформацію щодо реєстраційних даних, організаційної структури і штатного розпису із зазначенням прізвища, імені та по батькові (за наявності) посадових осіб, а також інституцій соціального захисту і суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Доступ до адміністративної підсистеми мають користувачі системи особливої категорії - адміністратори системи та адміністратори безпеки системи.

Підсистема ведення довідників та реєстрів загального призначення забезпечує підтримку їх в актуальному стані.

Прикладні підсистеми призначені для адміністрування окремих видів соціальної підтримки. Перелік прикладних підсистем визначається держателем системи.

Регламент роботи системи та її підсистем визначається держателем системи.