Тема 12
МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ
ІНСТРУМЕНТІВ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ
1. Використання хмарних технологій у соціальному забезпеченні
2. Приклади використання штучного інтелекту у соціальному
забезпеченні різних країн
3. Міжнародні кейси використання IoT у
соціальному забезпеченні
4. Реальні міжнародні кейси використання блокчейну
1. Використання хмарних технологій у соціальному забезпеченні
1. Естонія — цифрова система обміну державними даними X-Road
Одним із найвідоміших прикладів цифрової держави є X-Road, яка використовується в Естонії для обміну даними між
державними установами. Це цифрова інфраструктура, що дозволяє різним державним
інформаційним системам обмінюватися даними через захищене середовище. Вона є
основою більшості електронних державних послуг. (e-Estonia)
Завдяки X-Road соціальні служби можуть
автоматично отримувати інформацію з різних державних реєстрів, наприклад:
· дані про доходи громадян;
· інформацію з податкової служби;
· дані про місце проживання;
· інформацію з медичних систем.
Це дозволяє:
· швидко перевіряти право людини на
соціальну допомогу;
· автоматично призначати соціальні
виплати;
· зменшити кількість паперових
документів.
Завдяки цифровим сервісам в Естонії понад 99% державних послуг
доступні онлайн, що значно спрощує доступ громадян до соціальних програм. (Centre for Public Impact)
2. Велика Британія — цифровізація
соціальних виплат у Department for
Work and Pensions
У Великій Британії соціальними програмами керує Department for Work and Pensions
(DWP).
Це відомство активно використовує гібридні хмарні технології для
обробки великих обсягів даних і надання соціальних послуг.
Хмарна інфраструктура була створена для роботи більш ніж 900
установ соціального захисту та забезпечує обробку великих масивів даних про
соціальні виплати. (UBDS Digital)
Хмарні системи використовуються для:
· управління програмою соціальної
підтримки Universal Credit;
· обробки заяв громадян онлайн;
· обміну інформацією між державними
службами;
· забезпечення доступу до
електронних сервісів 24/7.
Завдяки хмарним сервісам соціальні виплати можуть оброблятися
швидше, а громадяни можуть подати заявку на допомогу через інтернет.
3. Велика Британія (Шотландія) — цифрова служба Social Security Scotland
Соціальна служба Social Security Scotland була створена
як повністю цифрова організація, що працює на хмарній інфраструктурі. Її
інформаційні системи розміщені на платформі Amazon Web Services. (Nordcloud)
Хмарна система дозволила:
· обслуговувати близько 1,8 млн
отримувачів соціальної допомоги;
· автоматизувати обробку заяв на
соціальні виплати;
· підвищити прозорість використання
бюджетних коштів.
Завдяки оптимізації використання хмарних ресурсів організація
змогла зменшити витрати на IT приблизно на 30%. (Nordcloud)
4. США — використання хмарних платформ у соціальних службах
У США державні та недержавні соціальні організації активно
використовують хмарні системи управління клієнтами. Однією з найбільш поширених
платформ є Salesforce, зокрема рішення Salesforce Nonprofit Cloud.
Хмарні системи використовуються для:
· ведення електронних карток
клієнтів соціальних служб;
· управління соціальними
програмами;
· аналізу потреб населення;
· координації роботи соціальних
працівників.
Такі системи дозволяють соціальним службам працювати з великою кількістю
клієнтів та координувати роботу різних організацій.
5. Канада — цифрові соціальні послуги Service
Canada
У Канаді державна служба Service Canada надає громадянам доступ до соціальних програм через
онлайн-портали.
Хмарні технології використовуються для:
· обробки заяв на соціальні
виплати;
· надання допомоги з безробіття;
· управління пенсійними програмами;
· роботи онлайн-порталів державних
послуг.
Це дозволяє громадянам отримувати соціальні послуги дистанційно,
без відвідування державних установ.
6. Великі міжнародні соціальні організації
Хмарні технології широко використовуються і міжнародними
організаціями, наприклад:
· United Nations
· World Bank
Вони застосовують хмарні платформи для:
· управління гуманітарними
програмами;
· аналізу соціально-економічних
даних;
· координації соціальної допомоги
під час криз та катастроф.
Хмарні технології дозволяють таким організаціям швидко збирати
інформацію та координувати допомогу у різних країнах.
2. Приклади використання штучного інтелекту у соціальному
забезпеченні різних країн
1. США — прогнозування ризику бездомності
У місті Лос-Анджелес використовують систему аналізу даних Homeless Management Information System (HMIS) для
прогнозування ризику бездомності.
Алгоритми аналізують інформацію про:
· доходи населення;
· стан зайнятості;
· попереднє отримання соціальної
допомоги;
· житлові умови.
На основі цих даних система допомагає визначати людей, які мають
високий ризик втратити житло. Це дозволяє соціальним службам своєчасно надавати
підтримку.
2. Нідерланди — система виявлення шахрайства з соціальними
виплатами
У Нідерландах використовувалася система SyRI
(System Risk Indication) для аналізу даних різних державних реєстрів.
Система аналізувала інформацію про:
· доходи громадян;
· податкові дані;
· соціальні виплати;
· зайнятість.
Алгоритми визначали ризик неправомірного отримання соціальної
допомоги. Однак у 2020 році суд Нідерландів визнав використання цієї системи
таким, що може порушувати права людини, тому її застосування було припинено.
Цей приклад показує важливість етичного використання штучного
інтелекту у соціальній сфері.
3. Велика Британія — аналіз ризику соціальних проблем
У Великій Британії соціальні служби використовують аналітичні
системи для прогнозування ризику соціальних проблем у сім’ях.
Зокрема, Department for Work and
Pensions застосовує системи аналізу даних для:
· виявлення шахрайства у соціальних
виплатах;
· аналізу даних про зайнятість
населення;
· прогнозування потреб у соціальній
підтримці.
Це дозволяє державі ефективніше використовувати бюджетні
ресурси.
4. Естонія — автоматизовані державні послуги
Естонія активно використовує штучний інтелект у системі
електронного урядування.
У деяких державних сервісах застосовуються алгоритми ШІ для:
· автоматичного опрацювання заяв;
· перевірки даних у державних
реєстрах;
· надання електронних консультацій
громадянам.
Це дозволяє значно скоротити час надання соціальних послуг.
5. Фінляндія — чат-боти соціального страхування Kela
У Фінляндії державна установа соціального страхування Social Insurance Institution of Finland (Kela) впровадила
чат-боти Kela-Kelpo та FPA-Folke
для консультування громадян щодо соціальних виплат.
Чат-боти використовують технології обробки природної мови (NLP)
і можуть:
· відповідати на запитання щодо
соціальних виплат;
· пояснювати порядок подання заяв;
· допомагати користувачам знаходити
інформацію про соціальні послуги.
Система працює на державних веб-порталах і обслуговує тисячі
звернень громадян щодня. Це дозволяє зменшити навантаження на працівників
соціальних служб. (issa.int)
6. Данія — система підтримки рішень у службах захисту дітей
У Данії штучний інтелект використовується у службах захисту
дітей для аналізу повідомлень про можливе насильство або нехтування потребами
дитини.
Алгоритми допомагають соціальним працівникам:
· аналізувати повідомлення про
ризики;
· визначати, які випадки потребують
негайного реагування;
· пріоритезувати роботу соціальних служб.
Система використовується як інструмент підтримки рішень, а
остаточне рішення приймає соціальний працівник. (diva-portal.org)
7. Канада — прогнозування ризику соціальних проблем
У Канаді застосовуються аналітичні системи штучного інтелекту
для аналізу соціальних даних та прогнозування ризиків.
Алгоритми можуть аналізувати:
· дані про доходи населення;
· рівень зайнятості;
· попередні звернення до соціальних
служб.
На основі цього формується прогноз ризику бідності або
соціальної ізоляції, що дозволяє соціальним службам швидше реагувати на потреби
громадян.
Подібні системи підтримують прийняття рішень у державних
соціальних програмах. (OECD)
8. Австралія — автоматизовані системи оцінки соціальних програм
В Австралії розробляються системи штучного інтелекту для аналізу
ефективності соціальних програм та управління державними послугами.
ШІ використовується для:
· аналізу великих масивів
адміністративних даних;
· автоматизованої оцінки
ефективності соціальних програм;
· підтримки прийняття управлінських
рішень у державному секторі.
Для використання таких систем уряд Австралії розробив спеціальну
рамку довіри до штучного інтелекту у державному секторі, яка регулює етичне
застосування алгоритмів. (arXiv)
9. Європейський Союз — спрощення адміністративних документів
У країнах ЄС тестуються системи штучного інтелекту, які
допомагають людям з інтелектуальними порушеннями розуміти соціальні документи.
Алгоритми обробки природної мови:
· спрощують складні адміністративні
тексти;
· роблять документи більш
зрозумілими для користувачів;
· допомагають громадянам краще
розуміти свої права.
Це підвищує доступність соціальних послуг. (easpd.eu)
3. Міжнародні кейси використання IoT у
соціальному забезпеченні
1. Японія — системи моніторингу літніх людей, які живуть
самостійно
Японія є однією з країн з найвищою часткою людей похилого віку,
тому вона активно впроваджує цифрові технології у систему соціального догляду.
IoT-пристрої встановлюються у будинках людей похилого віку і
включають:
· датчики руху;
· сенсори активності;
· носимі датчики здоров’я;
· системи автоматичного оповіщення.
Ці пристрої передають інформацію соціальним службам або родичам.
Якщо система виявляє відсутність руху, падіння або інші аномальні ситуації,
вона автоматично надсилає сигнал допомоги.
Такі технології допомагають вирішувати проблему так званої
«самотньої смерті» (kodokushi) серед людей похилого
віку. (Preprints)
2. Швеція — сенсорні системи у житлі для літніх людей
У Швеції IoT-технології використовуються
у системах «розумного житла» для літніх людей.
У житлі встановлюються датчики, які фіксують:
· пересування людини;
· використання побутових приладів;
· режим сну;
· відкриття дверей.
Система аналізує поведінку мешканця і може повідомляти соціальні
служби про незвичайні зміни поведінки, наприклад відсутність активності або
тривале перебування у ванній кімнаті.
Дослідження показують, що такі системи підвищують безпеку та
автономність літніх людей і допомагають соціальним працівникам контролювати
стан клієнтів. (diva-portal.org)
3. Нідерланди — «розумні будинки» для підтримки незалежного
життя
У Нідерландах активно використовуються smart-home
технології у соціальному догляді.
У таких будинках використовуються:
· датчики руху;
· сенсори падіння;
· розумні системи освітлення;
· пристрої моніторингу здоров’я.
Системи аналізують щоденну активність людини та допомагають
соціальним службам виявляти зміни у поведінці або стані здоров’я.
Наукові дослідження показують, що такі системи допомагають людям
похилого віку довше жити самостійно та підвищують ефективність соціального
догляду. (ResearchGate)
4. Сінгапур — система Smart Nation для підтримки літніх людей
У Сінгапурі в рамках державної програми Smart
Nation використовуються IoT-датчики
для моніторингу стану людей похилого віку.
Приклад використання
У соціальному житлі встановлюються:
· датчики руху;
· датчики відкриття дверей;
· сенсори падіння.
Якщо система фіксує відсутність руху протягом тривалого часу або
падіння людини, вона надсилає сигнал соціальним службам або родичам.
Це дозволяє швидше реагувати на надзвичайні ситуації та покращує
безпеку літніх людей.
5. Європейські «розумні будинки» для соціального догляду
У багатьох країнах Європи розвиваються системи smart home care,
які поєднують IoT-сенсори, медичні датчики та
інформаційні системи.
Такі системи можуть:
· контролювати фізичну активність
людини;
· відстежувати стан здоров’я;
· автоматично викликати допомогу;
· передавати дані соціальним
працівникам.
Дослідження показують, що IoT-системи
створюють безпечне середовище для проживання літніх людей та допомагають їм
зберігати незалежність. (MDPI)
4. Реальні міжнародні кейси використання блокчейну
1. Всесвітня продовольча програма ООН — система Building Blocks
Одним із найбільш відомих прикладів використання блокчейну у соціальній сфері є проект
Building Blocks, створений World Food Programme.
Платформа використовує блокчейн для
управління гуманітарною допомогою та грошовими виплатами.
Кожна людина, яка отримує допомогу:
· має цифровий блокчейн-акаунт;
· може отримувати фінансову
допомогу або продукти;
· не потребує банківського рахунку.
Система дозволяє гуманітарним організаціям бачити, яку допомогу
вже отримала людина, що допомагає уникнути дублювання виплат і підвищує
прозорість розподілу ресурсів.
За даними WFP, блокчейн-система
допомогла запобігти понад 270 млн доларів дубльованої допомоги лише в Україні,
а також сотням мільйонів доларів у Сирії та Палестині.
2 ООН — використання блокчейну для
гуманітарної допомоги
У системі United Nations
блокчейн застосовується для підвищення ефективності
гуманітарних програм.
Технологія дозволяє:
· відстежувати використання
гуманітарної допомоги;
· здійснювати грошові виплати
постраждалим;
· координувати діяльність різних
гуманітарних організацій.
Дослідження ООН показують, що блокчейн
може прискорити грошові трансфери, зменшити адміністративні витрати та
підвищити довіру до гуманітарних програм. (docs.un.org)
Такі системи також дозволяють захищати персональні дані
отримувачів допомоги.
3 Блокчейн у допомозі біженцям
Блокчейн активно використовується для управління допомогою біженцям.
Наприклад, у таборах сирійських біженців у Йорданії система WFP
дозволяє людям оплачувати продукти харчування у магазинах за допомогою
цифрового рахунку на блокчейні.
Переваги такої системи:
· відсутність необхідності у
банківських рахунках;
· швидке отримання допомоги;
· захист персональних даних.
4 Естонія — використання блокчейну для
захисту державних даних
Естонія є одним із світових лідерів цифрового урядування.
У системі e-Estonia застосовуються
технології розподілених реєстрів для захисту державних даних та електронних
послуг.
Завдяки цифровій ідентифікації громадяни можуть:
· отримувати державні послуги
онлайн;
· підписувати документи;
· отримувати доступ до медичних і
соціальних даних.
У результаті близько 99% державних послуг в Естонії доступні
онлайн.
Хоча основна інфраструктура обміну даними (X-Road)
не є блокчейном, у цифровій екосистемі Естонії
використовуються технології розподілених реєстрів для забезпечення цілісності
державних даних.
5 Блокчейн у системах соціальної
допомоги та ідентифікації
У деяких проектах блокчейн
використовується для створення цифрової ідентифікації громадян, що особливо
важливо для людей без документів (наприклад, біженців).
Такі системи дозволяють:
· підтверджувати особу людини;
· вести облік соціальних виплат;
· запобігати шахрайству.
Дослідження показують, що блокчейн може
значно покращити управління соціальною допомогою і підвищити довіру до
соціальних програм. (alnap.org)