ТЕМА 4. ОСНОВНІ СИСТЕМИ І ПІДГАЛУЗІ МУНІЦИПАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

1.  Житлове господарство.

2.  Дорожнє господарство та міський транспорт.

3.  Системи інженерного забезпечення міст.

4.  Зелене господарство.

5.  Системи санітарного благоустрою та освітлення міських територій

6.  Системи інженерного захисту територій.

7.  Специфічні системи міського господарства.

Муніципальне господарство – сукупність підприємств і установ, що здійснюють на території місцевої громади господарську діяльність, спрямовану на задоволення колективних (суспільних) потреб населення.

Житлове господарство – галузь економіки, що забезпечує утримання в належному стані і функціонування житлового фонду (житлових та допоміжних приміщень).

Виконання завдань, пов’язаних з функціональним призначенням галузі, здійснюється спеціалізованими житлово-експлуатаційними організаціями, які залучають на договірних засадах інші підприємства, насамперед комунального господарства, які виконують роботи і надають послуги, потреба в яких виникає у процесі експлуатації та обслуговування житлового фонду.

 Дорожнє господарство. Міські вулиці й дороги – важливі складові сучасного міста. Вони мають велике значення для організації міського транспорту, поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя в місті і архітектурно-планувального зовнішнього вигляду міського комплексу.

Сучасні вулиці й дороги повинні:

а) відповідати потребам і розмірам руху;

б) враховувати перспективи його розвитку;

в) забезпечувати найкращі умови для руху транспорту;

г) відповідати вимогам безпеки руху транспорту і пішоходів;

Міські дороги, мости, інші шляхові споруди треба постійно підтримувати в такому стані, який би забезпечував безперебійний і безпечний рух транспорту. Це досягається завдяки повсякденному нагляду за станом дорожніх об’єктів і виконанню протягом року робіт по ремонту і утриманню дорожніх споруд.

Міський транспорт. Основними видами міського транспорту загального користування є автобус, тролейбус, трамвай, метрополітен. Завдання міського транспорту – зв’язок міського населення із місцями прикладання праці, навчання, проживання, відпочинку і розваг, громадськими центрами.

Організація роботи міського транспорту залежить від величини міста. У невеликих за територією міських населених пунктах з малоповерховими будинками щільність пасажирських потоків незначна і потреби населення у внутріміських перевезеннях можуть бути задоволені автобусними перевезеннями. У великих містах пасажиропотоки настільки багатолюдні, що виникає необхідність використання всіх міських видів транспорту (автобуса, тролейбуса і трамвая), а в найбільших містах і метрополітену.

Зелене господарство і будівництво – це створення і ремонт об’єктів озеленення: садів, парків, скверів, бульварів, лісопарків, зон відпочинку в житлових і промислових районах міста. Зелені насадження складають невід’ємну частину впорядкування міст і населених пунктів.

Роль зелених насаджень у місті:

-     санітарно-гігієнічна;

-     архітектурно-планувальна;

-     культурно-побутова.

Міські зелені насадження поділяються на:

а) зелені насадження загального користування (парки культури і відпочинку, міські й районні, дитячі парки, сади, сквери, бульвари, мікрорайонні і вуличні посадки);

б) обмеженого користування (зелені насадження на ділянках при школах, лікарнях, санаторіях, підприємствах, різних установах, стадіонах, у подвір'ях житлових будинків і т.д.);

в) спеціального призначення (ботанічні й зоологічні сади, насадження виставок та ін.).

Системи інженерного забезпечення міст. Інженерне забезпечення міста являє собою сукупність систем водопостачання, каналізації, електро- і теплопостачання, слабкострумових мереж радіо, телефону, телебачення, інтернет, яке має забезпечити безперебійне функціонування та подальший розвиток міста.

Діяльність галузей міського господарства заснована на певних технологіях, специфіка яких пов’язана з особливостями процесів задоволення потреб виробництва й населення, характером функцій, що виконуються.

Системи санітарного благоустрою. Санітарний благоустрій – це розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об’єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об’єктів; організація належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об’єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

У санітарному благоустрої міст серйозне значення має санітарна очистка і прибирання міських територій.

Санітарна очистка полягає у збиранні й видаленні твердих відходів, що утворюються в результаті трудової, господарської, побутової та іншої діяльності населення.

Прибирання в містах виконується на вулицях і площах, територіях місць загального користування, а також на територіях житлових кварталів і мікрорайонів.

Зовнішнє освітлення – один з важливих видів зовнішнього благоустрою міста. Головне його завдання – створення умов для безпечного руху автотранспорту і пішоходів у вечірні й нічні години. Воно виконує санітарно-гігієнічну та декоративну функцію.

 

Системи інженерного захисту територій. Метою інженерного захисту об’єктів є запобігання, усунення або зниження до допустимого рівня негативного впливу на об’єкти діючих та потенційно можливих небезпечних геологічних процесів. Інженерний захист об’єктів при забудові або реконструкції повинен здійснюватися як складова та невід’ємна частина заходів з інженерної підготовки територій.

Інженерний захист об’єктів повинен забезпечувати:

-     загальну стійкість територій,

-     безпечне проживання людей;

-     надійне та безперебійне функціонування та розвиток об’єктів, а також зон відпочинку;

-     збереження заповідних зон, ландшафтів, історичних пам’яток тощо;

-     нормативні санiтарно-гiгiєнiчнi, соціальні та рекреаційні вимоги до територій;

-     належне архітектурне оформлення споруд інженерного захисту;

-     економічно обґрунтоване раціональне використання земель та природних ресурсів та об’єктів з дотриманням законодавчих вимог щодо охорони навколишнього середовища.

Специфічні системи міського господарства. Охорона навколишнього середовища – система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

При плануванні та забудові міських і сільських поселень необхідно дотримуватись вимог законодавства України відповідних інструкцій та методичних вказівок, щодо охорони і використання пам’яток історії та культури.

Ритуальні служби – спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності.

Питання для контролю та самоконтролю

1.  Перелічіть загальні вимоги до формування та утримання житлової території міста.

2.  Назвіть структурні одиниці сельбищної території.

3.  Умови утримання вулично-дорожньої мережі міста.

4.  Утримання міських вулиць в зимовий період.

5.  Утримання міських вулиць в паводковий період.

6.  Класифікуйте міський транспорт.

7.  Пасажирські вокзали і автостанції – призначення і умови розміщення в місті.

8.  Що таке зелене господарство?

9.  Види благоустрою озеленених територій.

10.        Інфраструктура систем життєзабезпечення міст

11.        З яких операцій складається санітарне очищення житлових районів?

12.        Які існують умови щодо освітлення міських територій?

13.        Класифікуйте зовнішні руйнівні впливи на міські території.

14.        Які основні вимоги до інженерної підготовки територій?