ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ ПРО МІСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. СТРУКТУРА КОМПЛЕКСУ ГАЛУЗЕЙ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

1.              Основні визначеннями міського господарства.

2.              Класифікація системи міського господарства за функціональною ознакою, принципи їх розміщення.

3.              Місце галузей міського господарства в структурі народногосподарського комплексу.

4.              Теоретичні засади щодо структури міського господарства та базових принципів управління ним.

 

Життєдіяльність сучасного міста, якість міського середовища багато в чому визначається діяльністю комплексу галузей міського господарства, що забезпечують населення міста і виробництво. Провідні галузі – це підтримання в належному стані житлового і дорожнього господарства, зелених насаджень, якісне транспортне обслуговування, інженерні системи забезпечення ресурсами життєдіяльності: водопостачання, теплопостачання, електро- і газопостачання тощо, інформаційні системи захисту території міста від забруднення, порушення, стихії.

Комплекс галузей міського господарства займає важливе місце в балансі території міста – до 10%. Внаслідок ускладнення міського господарства відбуваються зміни в комплексі галузей міського господарства, які призводять до якісних змін і кількісного зростання їх, змін у споживанні енергетичних, трудових, територіальних та інших ресурсів міського розвитку.

Ефективність діяльності галузей міського господарства переважно залежить від рівня їх функціональної організації, управління, інформаційного забезпечення, а також від умов розміщення в функціональній і архітектурно-планувальній структурі міста.

Технічний прогрес у сфері удосконалення технологій призводить до підвищення продуктивності праці, зменшення енерговитрат і витрат міської території. Разом із тим, при вирішенні питання щодо перетворення існуючих систем міського господарства, їх територіального розміщення доводиться зважати на розміщення елементів міського господарства, що вже склалося, яке, в свою чергу, часто входить у протиріччя з перспективами розвитку функціонально-планувальної структури міста. Ті проблеми, що виникають при необхідності перебазування історично сформованих зон і комунальних підприємств, повинні вирішуватися на основі науково обґрунтованої концепції функціональної і територіально-планувальної організації всього комплексу міського господарства.

Комплекс галузей, що забезпечують різноманітні процеси життєдіяльності міста, відзначається особливою складністю. Особливість і місце комплексу міського господарства (КМГ) в структурі народногосподарського комплексу міста визначається, передусім, спрямованістю його діяльності на забезпечення життєдіяльності міста як складної соціально-економічної і територіально-планувальної системи. Тому вважається доцільним виділення в структурі зайнятості, балансі території, споживанні ресурсів, в сфері фінансової політики галузей міського господарства як галузей, орієнтованих не на виробництво експортної продукції, що реалізується в формі виробів матеріального виробництва, інформації, послуг і комунікацій, а на забезпечення оптимальної виробничо-економічної діяльності містоутворюючих галузей, що забезпечують економічне процвітання міста. Цим визначається соціально-економічна ефективність їхньої діяльності.

Процес урбанізації і розвиток міст призвели до ускладнення всіх міських систем, росту їх технічного оснащення, збільшення капітальних витрат, пов’язаних із розвитком міста. Виникає необхідність у створенні нових галузей промисловості, рухомого складу, устаткування, підготовці кадрів для роботи в різних галузях міського господарства. У цих умовах збільшується роль управління розвитком усіх міських систем.

В останні роки питанням вивчення структури і діяльності комунального господарства присвячені чисельні роботи економістів у галузі управління: В.А. Воротілова, А.П. Іванова, В.П., Кросовського, С.В. Розенберга, А.С. Садикова, А.А. Сегедінова, Е.Л. Турчіхіна, Г.Н. Черкасова.

Технічним і технологічним питанням розвитку міського господарства присвячені  роботи  співробітників Академії комунального господарства ім. К.Д. Панфілова, НДКТІ МГ (м. Київ), Харківського інституту міського господарства,  КНУБА.

Питання, що пов’язані з просторовою організацією міста і раціональним використанням території, досліджувалися в роботах Ю.П. Бочарова, С.І. Кабакової, А.О. Кудрявцева, Г.А. Малояна, А.А. Сегедінова, Г.Й. Фільварова та ін.

Головний внесок у дослідження проблеми міського господарства вніс М.М. Дьомін.

У класифікації містобудівних об’єктів М.М. Дьоміна, як головний критерій прийнятий вид об’єкта, на який орієнтована діяльність галузі – країна (регіон), населений пункт, людина. При такому підході заклади і підприємства, діяльність яких спрямована на забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому, тобто продукція яких повністю або частково експортується за межі населених місць, належить до містоутворюючої групи; підприємства і заклади, що забезпечують життєдіяльність міста - містозабезпечуючих; орієнтовані на обслуговування населення – до обслуговуючих.

У процесі діяльності всі три групи перелічених галузей, що утворюють структуру виробничого комплексу міста, пов’язані не лише з громадським виробництвом. Їх об’єднує спільність міських ресурсів, які використовуються. До них належать: трудові, територіальні, водні, енергетичні ресурси. При цьому ресурси міського розвитку в цілому або в окремих видах, як правило, обмежені, питання їх раціонального використання є досить актуальним. Між містоутворюючою і містозабезпечуючою сферами існує безперервний зв’язок. Підприємства містозабезпечуючої бази надають підприємствам містоутворюючої бази матеріально- технічні ресурси і послуги, необхідні для виробничої діяльності останніх, такі як тепло, енергія, вода, газ, послуги очисної мережі міста, продукція будівництва та інші. В свою чергу, підприємства містозабезпечуючої бази використовують багато видів продукції, що надаються підприємствами і організаціями містоутворюючої групи – сировина, енергія, устаткування, промислові матеріали, інженерно-технічні і управлінські кадри, тощо.

Група галузей міського господарства належить у цій класифікації до містозабезпечуючої сфери. Таке розподілення дозволяє міській владі провадити цілеспрямовану економічну і технічну політику, яка стимулює розвиток підприємств, що до цих пір були в містах України на утриманні міського бюджету. У багатьох країнах Західної Європи й Америки ці підприємства знаходяться в приватній власності й обслуговують населення і виробничий комплекс міста за відповідну плату та поповнюють при цьому міський бюджет, вносячи відрахування від прибутку.

Комплекс систем міського господарства функціонує переважно в сфері галузей, пов’язаних з управлінням міським господарством, комунальною діяльністю і діяльністю по утриманню в належному технічному і екологічному стані міського середовища.

Рис. 1. Структура міського господарства

 

Комплекс систем міського господарства може бути представлений у вигляді п’яти блоків (рис. 1), що об’єднують системи міського господарства, які спеціалізуються на певних функціях забезпечення потреб міста:

1)       житлове господарство;

2)       системи життєзабезпечення міста;

3)       благоустрій міських територій;

4)       інженерно-транспортна інфраструктура;;

5)       соціально-побутова сфера.

За виробничо-технологічним принципом системи міського господарства поділяють на експлуатаційні, технологічні і захисні (охоронні).

До експлуатаційних належать системи, які підтримують у нормальному технічному стані об’єкти міського господарства: житловий фонд, вулично-дорожні мережі, системи зелених насаджень загального користування.

Технологічні системи охоплюють такі складні галузі міського господарства з інженерною технологією як: водопостачання, каналізацію, тепло-, електро-, газопостачання, громадський транспорт, телефон, телеграф, пошту, зовнішнє освітлення, санітарну очистку та утилізацію відходів життєдіяльності населення та виробництва.

До захисних систем належать системи міського господарства, що виконують функції захисту міського середовища від стихійних лих (зсуви, просідання та ерозія грунту), а також протипожежних заходів.

Технологічні галузі поділяються на дві групи: інженерно- технологічні і організаційно-технологічні.

Аналіз сукупності комплексу галузей міського господарства за ступенем використання інженерних технологій, що визначають основний виробничий процес за характером інформаційних (організаційних) технологій показує, що низка таких галузей як: водопровід, каналізація, теплопостачання, газопостачання, телефон, кабельне телебачення, радіо, зовнішнє освітлення, міський електротранспорт являють собою складні інженерно-технологічні системи. Такі галузі, як: пошта, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, санітарна очистка і утилізація відходів життєдіяльності населення і виробництва, автотранспорт, являють собою менш складні в організаційно-технічному відношенні системи, ніж перелічені раніше. Вони використовують інженерні технології, якими характеризуються лише окремі, пов’язані організаційними функціями елементи, але не є єдиними безперервними інженерними технологіями.

Виходячи з цього аналізу, запропонуємо таке визначення поняття міського господарства.

Міське господарство – це комплекс галузей, до якого входять: експлуатаційні системи, що забезпечують населення та виробництво (житлове господарство, дорожнє та зелене господарство); технологічні системи, в тому числі інженерно- технологічні (водопостачання, каналізація, електро- і газопостачання, зовнішнє освітлення, електротранспорт, телефон, телеграф) і організаційно-технологічні (пошта, санітарна очистка, автотранспорт), а також захисні системи (протипожежні, протизсувні).

У “Довіднику проектувальника” є інше визначення. Міське господарство – це комплекс розташованих на території міста підприємств, закладів і організацій з їх обслуговуючою інфраструктурою, діяльність яких спрямована на задоволення соціально-культурних і побутових потреб населення, яке проживає в даному місті.

Галузі міського господарства пов’язані з управлінням міським господарством, комунікаційною діяльністю та підтриманням міського середовища в нормальному технічному і екологічному стані. Міські комунальні об’єкти належать до різних рівнів управління.

З соціальної точки зору рівень розвитку міського господарства достатній за умови, якщо кожна з його сфер забезпечує потреби населення в необхідному виді послуг у потрібній кількості, асортименті, якості тощо.

Основними завданнями управління на рівні міста є визначення:

-    житлової політики і програми на довгострокову перспективу, обсягів житлового будівництва, його розташування, структури інвестування та ін.;

-    довгострокових програм розвитку інженерно-транспортної інфраструктури і системи об’єктів соціального обслуговування;

-    екологічної політики і програми охорони навколишнього середовища на рівні міста і зони його впливу;

-    економічної політики, спрямованої на комерціалізацію низки функцій міського господарства.

Мережа об’єктів МГ тісно пов’язна з планувальною структурою міста. Усі види МГ мають просторові зв’язки з усіма землекористувачами. У великому місті з усталеною забудовою (Київ, Дніпропетровськ) галузі міського господарства часто розміщують таким чином:

- в центрі зосереджуються переважно елементи управління, висока щільність житлового фонду, інженерних і транспортних систем і, відповідно, елементів, що до них тяжіють;

- серединна і периферійна зони характеризуються почерговим розташуванням житлових і промислових територій;

- у периферійній зоні – найбільша концентрація елементів експлуатації і технології;

- у приміській зоні розташовані переважно всі крупні технологічні і експлуатаційні елементи: інженерно- технологічні – водозабори, очисні споруди, ГРЕС, ГРС та ін.; організаційно-технологічні – розсадники, звалища, кладовища та ін.

Ускладнена невпорядкована організація пов’язана з історичними, економічними, технічними і технологічними особливостями освоєння міської території, звідки можна зробити висновок, що важливою проблемою територіальної організації є впорядкування територіально-планувальної структури комплексу галузей міського господарства.

Обсяги і склад міського господарства визначаються чисельністю населення, темпами його росу, територією міста та зони його впливу. Ці та інші фактори певною мірою залежать від величини, складу і темпів росту містоутворювальної бази.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.          Яка структура комплексу галузей міського господарства?

2.          Сформулюйте поняття міського комунального господарства.

3.          Дайте класифікацію систем міського господарства за функціональною ознакою.

4.          Як поділяються системи міського господарства за виробничо-технологічним принципом?

5.          Де розміщуються в місті елементи і об'єкти галузей міського господарства?