ГЛОСАРІЙ

Вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.

Вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Водопостачання питне – виробнича діяльність, яка направлена на забезпечення споживачів водою питної якості.

Водоспоживачі – споживачі води (населення, підприємства, установи, заклади тощо), яких відносять до різних категорій з різними вимогами до кількості та якості питної води.

Вулично-дорожня мережа міста – це система транспортних і пішохідних зв'язків між елементами планувальної структури міста та частинами його території, яка призначається для організації руху транспорту і пішоходів, прокладання інженерних комунікацій, збору та відведення поверхневих вод та благоустрою.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Господарство – сукупність різних чинників (матеріальних засобів, виробничих відносин тощо), що є у розпорядженні людини чи їх спільноти, використання яких дозволяє задовольняти свої потреби.

Державні будівельні норми (ДБН) – нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (ЗУ «Про будівельні норми»).

Детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Інвентаризація – комплекс робіт з метою визначення фактичного складу, площі, об’єму об’єктів нерухомого майна і співставлення отриманих даних з бухгалтерським обліком.

Інженерна інфраструктура – комплекс інженерних споруд і мереж.

Категорія водоспоживачів – група споживачів води, об’єднаних за певними ознаками, зокрема, умовами проживання, виробництва, вимогами до кількості та якості води тощо.

Місто - населений пункт, значний за розмірами і чисельністю населення, який виконує переважно промислові, наукові, транспортні, курортні, торгівельні, культурні та адміністративно-господарські функції і відзначається концентрацією виробництва, підвищеною щільністю населення і компактністю забудови.

Містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання території.

Містобудівна система - сукупність просторово організованих і взаємопов'язаних матеріальних елементів (технічно освоєних територій, будівель і споруд, доріг і інженерних споруд) спільно з природними компонентами, що формують середовище життєдіяльності суспільства на різних територіальних (масштабних) рівнях.

Містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.

Містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об’єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

Містобудування - це цілеспрямована діяльність державних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Містозабезпечуюча сфера - сукупність підприємств, організацій та установ, діяльність яких пов'язана з функціонуванням і розвитком матеріально-технічної бази міста, виробництвом послуг, інформації та ін. Містозабезпечуюча сфера охоплює підприємства та організації житлово-комунального господарства, промислові підприємства місцевого значення, міського пасажирського транспорту, ремонтно-будівельні організації, що виконують роботи за замовленням міста, а також громадські, господарські, спеціалізовані заклади, організації і підприємства, діяльність яких спрямована на забезпечення потреб міста.

Містообслуговуюча сфера - сукупність підприємств, організацій та установ, розташованих на території міста чи селища, які зорієнтовані на забезпечення процесів життєдіяльності населення і задовольняють його соціально-культурні потреби.

Містоутворююча сфера - сукупність підприємств, організацій та установ, розташованих на території міста чи селища, продукція яких в основному реалізується за їх межами в рамках територіального поділу праці в системі держави і регіону, а їх склад зумовлює функціональні особливості, образ міста чи селища, професійну та кваліфікаційну структуру працездатного населення, стиль його життя.

Місцеві правила забудови — нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Міське господарство – сукупність розташованих на території міста підприємств, організацій, установ і служб із підпорядкованими їм об’єктами інженерно-технічних інфраструктур, діяльність яких спрямована на задоволення матеріальних, комунально-побутових, соціально-культурних та інших повсякденних потреб населення міста, а також установ та закладів, що забезпечують функціонування міста, як цілісної економічної одиниці.

Народногосподарський комплекс міста - це система господарської економічної діяльності, що впливає на масштаби розвитку міст, обсяги їх ресурсоспоживання та будівництва. Результатом цієї діяльності є створення сприятливих умов для життя населення. В народногосподарському комплексі міст виділяються такі структурні елементи:

Обстеження – процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності мережі, її частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.

Підтоплення - інженерно-гідрогеологічний (геодинамічний) процес, який внаслідок спільного впливу причин і факторів природного і техногенного походження призводить до збільшення вологості ґрунтів або підняття рівня ґрунтових вод.

Проект забудови територій — документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

Проект розподілу території — це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок.

Сталий розвиток населених пунктів - це соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток міських і сільських поселень, спрямований на створення їх економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини.

Статут - встановлений засновником (власником майна) організації обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами.

Територіальні рівні - система розселення на території континенту, країни, регіону, району (групи районів), агломерація, місто.

Термін окупності - кількість часу, необхідна для покриття витрат на той чи інший проєкт або для повернення коштів, вкладених підприємством за рахунок коштів, одержаних в результаті основної діяльності по даному проєкту.

Технічне обслуговування – комплекс заходів із контролю та підтримання роботоспроможного або справного стану технічних об’єктів мережі, який полягає, як правило, в огляді, профілактиці та періодичному ремонті.

Технічний стан – сукупність якісних та кількісних показників інженерної мережі, що визначають її експлуатаційну придатність за певних умов навколишнього середовища, і відповідають значенням параметрів, установлених технічною документацією на об’єкт.

Транспортна інфраструктура – комплекс транспортних споруд та мереж.

Червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.