Тема 2.4. Інженерно-геодезичні вишукування для різних стадій проектування

2.4.1. Інженерно-геодезичні вишукування для розробки передпроектної документації

2.4.2. Інженерно-геодезичні вишукування для розробки проекту

2.4.3. Інженерно-геодезичні вишукування для розробки робочої документації

2.4.4. Інженерно-геодезичні вишукування у період будівництва, експлуатації і ліквідації будівель і споруд

2.4.1. Інженерно-геодезичні вишукування для розробки передпроектної документації

Інженерно-геодезичні вишукування для містобудівельної документації повинні забезпечувати на основі топографічних карт і планів розробку:

• схем районної планіровки у масштабах 1: 100000 - 1: 500000,

• проектів районної планіровки у масштабах 1:25000 - 1:50000,

• генерального плану міста та іншого поселення, проекту міської й селищної межі у масштабах 1:2000 - 1:10000,

• проектів детальної планіровки у масштабах 1:1000 - 1:2000,

• проектів забудови - 1:500 -1:1000.

Інженерно-геодезичні вишукування для розробки передпроектної документації  повинні  забезпечувати  реалізацію таких  етапі інвестиційно-будівельної діяльності:

• визначення мети інвестування;

• клопотання (декларація) про наміри інвестування;

• обґрунтування інвестицій у будівництво об'єкта.

На етапі визначення мети інвестування матеріали інженерно-геодезичних вишукувань повинні забезпечувати оцінку природно-господарських умов конкурентних районів можливого розміщення об'єкта інвестування (у тому числі трас лінійних споруд) з урахуванням можливих витрат на розвиток зовнішніх комунікацій та інженерному захисту об'єкта від небезпечних природних і техноприродних процесів.

Для оцінки природно-господарських умов конкурентних районів можливого розміщення об'єктів здійснюються:

• збір і аналіз наявних топографічних карт та матеріалів аерокосмічних зйомок, а також спеціалізованих і тематичних карт (атласів) у масштабах 1:600000 -1:100000;

• складання оглядової карти у масштабі 1:600000 - 1:100000, на яку наносяться дані земельного, лісового та інших кадастрів, магістральні інженерні комунікації, виділяються райони розвитку (поширення) небезпечних природних і техноприродних процесів та зони з підвищеним рівнем забруднення природного середовища, а також інші дані у відповідності з технічним завданням замовника.

На етапі розробки клопотання (декларації) про наміри інвестування в будівництво інженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати даними для визначення вартості будівництва об'єкта у вибраному районі будівництва з урахуванням протяжності інженерних комунікацій поза межами майданчику, схеми інженерного захисту об'єкта і природоохоронних заходів.

Для підготовки клопотання про наміри інвестування у будівництво розробляється схема ситуаційного плану об'єкта з розміщенням споруд інженерного захисту і природоохоронними заходами у масштабі, як правило, 1:100000 - 1:25000.

Інженерно-геодезичні вишукування для розробки клопотання про наміри включають:

• збір і аналіз топографічних карт, матеріалів аеро- і космозйомок, землевпорядних і лісовпорядних планів тощо;

• оновлення топографічних карт за даними фотоматеріалів і польового рекогносцировочного обстеження території і нанесення на карти додаткових технічних характеристик елементів ситуації, необхідних для урахування об'ємів природокористування і вартості компенсаційних заходів.

На етапі розробки обґрунтування інвестицій в будівництво об'єкта інженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати топографо-геодезичними даними для визначення вартості будівництва об'єкта на майданчиках попередньо погоджених з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування і обгрунтування можливого впливу господарської діяльності на оточуюче середовище.

Інженерно-геодезичні вишукування для розробки обґрунтувань інвестицій у будівництво слід здійснювати по усіх варіантах розміщення будівельних майданчиків (трас), погоджених з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Інженерно-геодезичні вишукування для обґрунтування інвестицій у будівництво підприємств повинні забезпечувати на основі топографічних карт і планів розробку:

• ситуаційного плану у масштабах 1:25000 - 1:10000 з розміщенням майданчиків промислового і житлового призначення та позамайданчикових комунікацій;

• схеми генерального плану підприємств у масштабах 1:5000 - 1:2000 з розміщення основних будівель і споруд, зон допоміжного й обслуговуючого призначення, об'єктів транспортного господарства тощо;

• схеми інженерного захисту об'єкта від небезпечних природних і техноприродних процесів у масштабах 1:25000 - 1:10000;

• природоохоронних заходів, встановлення санітарно-захисної зони і ділянок рекультивації земель.

Матеріали топографо-геодезичної і картографічної вивченості для вибору пункту (майданчика) будівництва повинні містити інформацію згідно з вимогами СНиП 01.02.07-87.

При інженерно-геодезичних вишукуваннях для обґрунтування інвестицій у будівництво по кожному погодженому варіанту розміщення об'єкта слід проводити:

• збір і аналіз наявних топографічних карт і планів (інженерно-топографічних планів) у масштабах 1:5000 - 1:2000, фотопланів (аеро- і космофотопланів), землевпорядних та лісовпорядних планів, матеріалів вишукувань минулих років по розвитку опорних геодезичних мереж, земельного, містобудівельного та інших кадастрів, а також оцінку їх повноти і достовірності;

• обстеження пунктів державної (опорної) геодезичної мережі і виконання згущення (розвитку) її у разі необхідності;

• оновлення топографічних карт і планів на території проведення інженерних вишукувань у випадку, якщо вони не відповідають сучасному стану ситуації, рельєфу місцевості і підземних комунікацій (як правило, більше 2 років від дати їх випуску);

• створення знімального обґрунтування і виготовлення топографічної схемки за відсутності необхідних топографічних матеріалів;

• проміри глибин на річках і водоймах, нівелювання поверхні водостоків для складання повздовжнього профілю на досліджуваній ділянці річки і поперечних профілів по промірним створам;

• перенесення в натуру і прив'язку інженерно-геологічних виробок, геофізичних та інших точок спостережень;

• геодезичні роботи при виконанні спостережень за вивченням небезпечних природних і техноприродних процесів (карст, схилові процеси, переробка берегів річок, морів, озер і водосховищ, підроблюванні і підтоплені території);

• геодезичні спостереження за деформаціями основ будівель і споруд;

• спеціальні геодезичні вимірювання рухів земної поверхні в районах розвитку сучасних розривних тектонічних зміщень (РТЗ) при вишукуваннях для будівництва технічно особливо складних і унікальних об'єктів (І рівня відповідальності) з високими вимогами до мікродеформацій порід основ споруд.

При вишукуваннях на територіях, що примикають до шельфової зони морів, слід використовувати топографо-батиметричні плани у масштабах 1:10000 - 1:2000 з зображенням рельєфу дна шельфової зони горизонталями через 2,5-0,5 м.

Вишукування по трасах лінійних споруд. Камеральне трасування варіантів лінійних споруд повинно поводиться за топографічними картами й аерознімками у масштабах 1: 25000 або планам в масштабі 1:10000 з використанням матеріалів космічної фотозйомки. На складних (бар'єрних) та еталонних ділянках повинна бути виконана топографічна зйомка у масштабах 1:5000 - 1:2000. Допускається виконання зйомки у масштабах 1:2000 - 1:1000 при трасуванні у пересіченій місцевості, у гірських і передгірських районах.

У польових умовах при вишукуваннях нових трас лінійних споруд слід виконувати:

• рекогносцировочне обстеження конкурентноздатних варіантів траси і місць розташування споруд при необхідності візуальних (аеровізуальних) оглядів з метою визначення повноти змісту і достовірності наявних матеріалів;

• маршрутну аерофотозйомку для складання великомасштабних планів, планово-висотну прив'язку і дешифрування аерофотознімків по варіантам траси;

• створення планово-висотного знімального обґрунтування і проведення топографічної зйомки еталонних і складних ділянок у масштабах 1: 5000 - 1: 2000 у випадках, коли аерофотозйомку проводити економічно недоцільно або не є можливим;

• прокладання тахеометричних ходів з набором пікетів у характерних місцях рельєфу і ситуації.

Ширину смуги зйомки вздовж траси слід встановлювати у програмі вишукувань залежно від виду траси, смуги відводу і природних умов місцевості. При цьому ширина смуги зйомки, як правило, не повинна бути більше 300 м. Допускається збільшення смуги зйомки на ділянках з небезпечними природними і техноприродними процесами.

При вишукуваннях для розширення (реконструкції) існуючих лінійних споруд слід виконувати:

• збір, систематизацію і аналіз даних по діючій споруді і візуальний огляд ділянки робіт;

• інженерне обстеження стану існуючих лінійних споруд.

У випадку недостатності зібраних матеріалів і даних слід виконувати:

• топографічну зйомку у масштабах 1:5000 - 1:2000, а на ділянках, що проходять скрізь території населених пунктів і в складних природних умовах, в масштабах 1:1000 - 1:500 у прийнятих для даного населеного пункту системі координат і розграфці інженерно-топографічних планів;

• зйомку повздовжніх і поперечних профілів;

• зйомку підземних споруд (комунікацій) і їх перетинів з магістральними трубопроводами, лініями електропередачі тощо.

У результаті інженерно-геодезичних вишукувань, виконаних для розробки містобудівельної документації і обґрунтування інвестицій в будівництво, повинен складатись технічний звіт з додатками, який містить відомості про топографо-геодезичну вивченість району інженерних вишукувань, складі, об'ємах, методах і якості виконаних робіт, а також рекомендації по проведенню інженерно-геодезичних вишукувань на наступних стадіях проектування.

У складі технічного звіту по майданчиках будівництва замовнику повинні представляться:

• копії інженерно-топографічних планів;

• схеми геодезичних мереж з зазначенням прив'язок до вихідних пунктів;

• картки встановлених постійних геодезичних знаків;

• абриси геодезичних пунктів і точок постійного знімального обґрунтування, прив'язаних до постійних предметів місцевості;

• відомості координат і висот геодезичних пунктів;

• схема розташування виробок (точок) або викопировка з карти (плану), каталог координат і висот виробок (точок);

• повздовжні профілі водної поверхні і копії планів вимірів глибин.

У складі технічного звіту по трасах лінійних споруд замовнику повинні представити наступну документацію:

• плани обраних варіантів траси лінійної споруди;

• повздовжні профілі по варіантах трас (за вказівкою замовника можуть не складатись);

• схема розташування виробок (точок) або викопіровка з карти (плану), каталог координат і висот виробок (точок).

У звітних матеріалах повинні приводиться технічні показники:

• довжина траси за обраними варіантами;

• протяжність проходження траси по ріллі, лісу, лугу, садах, виноградниках, болотах тощо;

• проходження траси по ділянках з несприятливими умовами будівництва, забудованою територією, гірських ділянках тощо;

• перетинання траси водостоками, залізничними і автомобільними дорогами тощо, їх кількість і протяжність;

• протяжність проходження траси по місцевості без доріг, ділянок зближення або паралельного слідування з залізничними і автомобільними дорогами, лініями електропередачі і зв'язку тощо, можливі зноси будівель та інші показники, що враховуються при виборі напрямку траси.

 

2.4.2. Інженерно-геодезичні вишукування для розробки проекту

Інженерно-геодезичні вишукування для  проекту будівництва повинні забезпечувати розробку:

• уточненого  ситуаційного плану підприємства  у масштабах 1:25000   -  1:10000  з зазначенням   на ньому існуючих і проектованих зовнішніх комунікацій, інженерних мереж і селітебних територій;

• проекту інженерної підготовки будівельного майданчика з зазначенням існуючих і підлягаючи зносу будівель і споруд;

• генерального плану об'єкта;

• проекту вертикального планування території;

• проекту інженерного захисту об'єкта;

• проекту природоохоронних заходів;

• проекту геодезичного забезпечення будівництва.

При інженерно-геодезичних вишукуваннях для розробки проекту повинні виконуватися:

• збір і аналіз додаткових топографо-геодезичних матеріалів, включаючи матеріали і дані вишукувань минулих років;

• побудова (розвиток) опорної геодезичної мережі;

• створення планово-висотної знімальної геодезичної мережі;

• топографічні зйомки (оновлення планів) у масштабах 1:5000-1:500;

• інженерно-гідрографічні роботи;

• складання і розмноження інженерно-топографічних планів;

• геодезичне забезпечення інших видів інженерних вишукувань, включаючи вивчення небезпечних природних і техноприродних процесів;

• геодезичні роботи для вивчення рухів земної поверхні у районах розвитку сучасних розривних тектонічних зміщень;

• камеральна обробка матеріалів;

• складання технічного звіту.

Для розробки проекту реконструкції (розширення) об'єкту додатково слід представляти:

• матеріалі по збору відомостей про системи координат і висот опорних геодезичних мереж і пунктів будівельної мережі, зв'язку будівельної з міською (місцевою) системою координат, типах центрів і зовнішніх знаків державних і опорних геодезичних мереж і їх конструкції, про час і методи виконання топографічних зйомок, їх масштабах, висоті перерізу рельєфу;

• схеми і плани інженерних споруд (комунікацій);

• матеріали виконавчих зйомок підземних комунікацій і споруд (плани, виконавчі креслення, схеми, каталоги тощо) або, у випадку їх відсутності, копії затверджених проектів;

• матеріали контрольних геодезичних зйомок закінчених будівництвом об'єктів і прокладених трас комунікацій;

• матеріали спостережень за деформаціями основ будинків і споруд;

• матеріали технічної інвентаризації підземних комунікацій (мереж) за даними експлуатуючих організацій;

• відомості координат кутів будівель (споруд) та інших точок за проектом і по виконавчій зйомці.

Топографічна зйомка для розробки проекту повинна виконуватись, як правило, у масштабах 1:2000-1:500 з висотами перерізу рельєфу через 1-0,5 м.

Для розробки проекту (схеми) реконструкції (розширення) промислових і агропромислових підприємств, залізничних станцій і вузлів топографічна зйомка повинна виконуватись у масштабах 1:1000-1:500 з висотою перерізу рельєфу через 1-0,5 м.

Інженерно-геодезичні вишукування нових трас лінійних споруд повинні виконуватись за напрямками, встановленим на стадії розробки передпроектної документації.

До складу інженерно-геодезичних вишукувань нових трас входять:

• збір і аналіз топографо-геодезичних, аерофотознімальних матеріалів, а також даних вишукувань минулих років за напрямками трас;

• камеральне трасування варіантів траси з урахуванням погодження матеріалів і польове обстеження (рекогносцировка) намічених варіантів;

• топографічна зйомка вздовж намічених варіантів трас автомобільних і залізничних доріг, магістральних каналів, трубопроводів, а також ділянок індивідуального проектування (переходи скрізь природні і штучні перешкоди, перетини комунікацій, майданчики тощо);

• складання і розмноження інженерно-топографічних планів;

• польове трасування (винос траси у натуру) з продовженням теодолітних і тахеометричних ходів по усій довжині траси у разі відсутності великомасштабних топографічних планів;

• геодезичне забезпечення інших видів вишукувань.

Для камерального трасування лінійних споруд слід використовувати інженерно-топографічні плани у масштабах 1:5000-1:500, складені при розробці обґрунтування інвестицій у будівництв об'єкту, або створювати їх заново.

При польовому обстеженні (рекогносцировці) належить:

• уточнити намічене положення траси;

• здійснювати збір відомостей про комунікації, що перетинаються,

• у разі невідповідності наявних планів сучасному стану ситуації і рельєфу проводить їх оновлення. Оновлення планів повинно здійснюватись у смузі зйомки.

При інженерно-геодезичних вишукуваннях для розширення (реконструкції) існуючих лінійних споруд виконують:

• збір і аналіз наявних    топографо-геодезичних, аерофотознімальних і картографічних матеріалів, включаючи данні вишукувань минулих років;

• зйомку плану споруд, зйомку повздовжніх і поперечних профілів;

• визначення габаритів наближення будівель;

• топографічну зйомку майданчиків під житлові селища, кар'єри;

• обстеження і зйомку переїздів, перетинів з ЛЕП, магістральними трубопроводами тощо;

• складання і розмноження інженерно-топографічних планів.

За результатами інженерно-геодезичних вишукувань, виконаних для розробки проекту, замовнику повинна представлятись звітна документація згідно з вимогами СНиП 01.02.07-87.

2.4.3. Інженерно-геодезичні вишукування для розробки робочої документації

Інженерно-геодезичні вишукування для розробки робочої документації повинні забезпечити отримання додаткових топографо- геодезичних матеріалів і даних для доробки генерального плану уточнення і деталізації проектних рішень.

При вишукуваннях на майданчиках нового будівництва виконуються:

• розвиток (згущення) опорної і знімальної геодезичних мереж;

• топографічні зйомки (оновлення планів) у масштабах 1:1000 1:500, включаючи зйомку смуг складних ділянок позамайданчикових інженерних комунікацій;

• інженерно-гідрографічні роботи;

• складання і розмноження інженерно-топографічних планів;

• геодезичне забезпечення інших видів вишукувань і продовження стаціонарних спостережень;

• камеральна обробка матеріалів;

• складання технічного звіту.

При вишукуваннях на майданчиках реконструкції і розширення діючих підприємств виконуються:

• визначення координат кутів капітальних будівель (споруд), центрів стрілочних переводів, основних елементів путьового розвитку і вершин кутів залізничних шляхів, колодязів (камер), опор інженерних комунікацій та інших точок;

• детальне обстеження і детальна зйомка інженерних комунікацій (споруд), що підлягають реконструкції або перебудові, а також опор і колодязів (камер) у місцях підключення проектованих комунікацій, складання їх технологічних схем;

• зйомка існуючих залізничних і автомобільних доріг;

• зовнішні обміри будівель (споруд) і технологічних установок;

• геодезичні спостереження за деформаціями будівель і споруд;

• геодезичне забезпечення інженерно-геологічних і інженерно-гідрогеологічних режимних спостережень і досліджень.

Для реконструкції підприємств (будівель і споруд) по додатковому завданню за даними зовнішніх обмірів будівель (споруд) складаються обмірні креслення у масштабах 1:500-1:50. Розходження довжин стін будівель, отриманих з обмірів і вирахуваних за координатами, не повинні перевищувати 10 см при довжинах менше 100 м і 1/1000 при довжинах понад 100 м. При цьому відстані і координати, виписані на обмірні креслення, повинні бути пов'язані між собою. За результатами детального обстеження підземних і надземних споруд слід складати ескізи колодязів (камер) у масштабах 1:50-1:20 і ескізи типових опор у масштабах 1:200 -1:20 (в залежності від їх висоти) або представляти фотографії обстежених опор з їх розмірами.

При вишукуваннях нових трас лінійних споруд, як правило, виконуються:

• аналіз і доробка матеріалів, виконаних на попередніх стадіях проектування;

• рекогносцировочне обстеження району (ділянки) траси і споруд;

• польове трасування (винос траси у натуру);

• планово-висотна прив'язка траси до пунктів державної (опорної) геодезичної мережі;

• топографічна зйомка смуги місцевості вздовж траси (зйом біжучих змін при наявності планів) у масштабах 1: 1000 - 1: 500 дозйомка переходів, перетинів і інженерних комунікацій, щ знову з'явились (після уточнень для розробки проекту);

• складання і розмноження інженерно-топографічних планів;

• геодезичне забезпечення інших видів вишукувань.

По трасах магістральних трубопроводів (які покладаються ; нескладних умовах), електричних кабелів 6-20 кВ, кабелів зв'язку ЛЕП виконується зйомка ситуації. Під кар'єри ґрунтових будівельниі матеріалів виконується топографічна зйомка майданчиків їх розробки

При вишукуваннях для розширення (реконструкції) існуючім лінійних споруд слід виконувати:

• зйомку плану споруд і координування їх основних елементів;

• зйомку поперечних і повздовжніх профілів (за необхідності дія уточнення положення траси);

• складання і розмноження інженерно-топографічних планів;

• польове трасування трас споруд;

• геодезичне забезпечення інших видів вишукувань.

До складу робіт при польовому трасуванні входять:

• прокладання теодолітних (тахеометричних) ходів по осі траси, розбивка і ведення пікетажу з розбивкою горизонтальний кривих;

• нівелювання траси і встановлення реперів;

• зйомка поперечників на пікетних і усіх нових (переламаних) точках;

• зйомка поперечних профілів по осях водопропускних труб;

• закріплення траси (кутів повороту і створних точок, мостових переходів тощо).

На території населених пунктів і промислових підприємств замість польового трасування повинна виконуватись великомасштаб- на топографічна зйомка  смуги місцевості за обраною трасою наступною камеральною укладкою траси за матеріалами зйомки існуючих системах координат і висот.

Ширина смуги зйомки вздовж траси лінійної споруди повинна складати до 100 м на незабудованих територіях, а для забудованих територій повинна обмежуватись шириною проїзду (вулиці). Для. існуючих залізничних доріг ширина смуги зйомки обмежується, як правило, смугою відводу залізничної дороги. На ділянках перетину зближень трас з існуючими комунікаціями та іншими спорудам ширину смуги зйомки слід приймати з урахуванням забезпечення вимог проектування по їх перебудові і перенесенню.

За результатами інженерно-геодезичних вишукувань, виконаних для робочої документації, замовнику повинні надати технічний звіт у відповідності до вимог СНиП 01.02.07-87.

 

2.4.4. Інженерно-геодезичні вишукування у період будівництва, експлуатації і ліквідації будівель і споруд

Інженерно-геодезичні вишукування у період будівництва і експлуатації підприємств, будівель і споруд включають:

• створення геодезичної розбивочної мережі (основи) для будівництва;

• винос у натуру основних або головних розбивочних осей будівель і споруд;

• геодезичні розбивочні роботи у процесі будівництва;

• геодезичний контроль  точності геометричних параметрів будівель і споруд у процесі будівництва;

• виконавчі геодезичні зйомки планового і висотного положення елементів конструкцій і частин будівель (споруд) і інженерних комунікацій;

• контрольні геодезичні зйомки завершеного будівництва будівель, споруд та інженерних комунікацій;

• спостереження за деформаціями основ будівель і споруд, земної поверхні і товщі горських порід в районах розвитку небезпечних природних і техноприродних процесів, у тому числі при виконанні локального моніторингу території будівництва;

• стереофотограмметричні зйомки із визначення геометричних розмірів елементів будівель, споруд, технологічних установок, архітектурних і містобудівельних форм;

• геодезичні роботи при монтажі обладнання, зйомці і вивірці підкранових путей і перевірці вертикальності колон, споруд та їх елементів;

• геодезичні роботи із визначення у натурі прихованих підземних споруд при ремонтних роботах тощо;

• складання виконавчої геодезичної документації.

Геодезичну розбивочну основу для будівництва слід створювати у вигляді геодезичних побудов, пункти яких визначають на місцевості проектне положення будівель і споруд і забезпечують виконання інженерно-геодезичних вишукувань у процесі будівництва і експлуатації  будівель і споруд.

Роботи по побудові геодезичної розбивочної основи слід виконувати за проектом, складеному на підставі генерального плану (розбивочний план за ГОСТ 21.508-93) та будівельного генплану, з урахуванням забезпечення збереження і стійкості пунктів геодезичної основи та їх використання у процесі будівництва і експлуатації об'єкту, його розширення та реконструкції.

Планову геодезичну розбивочну основу належить створювати у вигляді:

• червоних або інших ліній регулювання забудови, основних або головних осей, що визначають габарити будівель і споруд;

• будівельної сітки з розмірами сторін від 50 до 200 метрів, основних або головних осей будівель і споруд;

• мереж тріангуляції і трилатерації, полігонометричних або теодолітних ходів, кутових і лінійних засічок, як правило, для будівництва гідротехнічних і лінійних споруд.

Висотну геодезичну розбивочну основу слід створювати у вигляді нівелірних ходів і полігонів, що опираються не менше ніж на два репери державної (опорної) геодезичної або місцевої нівелірної мережі.

Проект геодезичної розбивочної основи повинен містити:

• геодезичне розбивочне креслення;

• каталоги координат і висотних відміток вихідних пунктів;

• каталоги проектних координат і висотних відміток;

• креслення геодезичних знаків;

• пояснювальну записку з обгрунтуванням точності побудови розбивочної основи.

Місця закладання геодезичних знаків повинні зазначатись на будівельному генплані проекту організації будівництва і на робочих кресленнях генерального плану.

Геодезичну розбивочну основу слід створювати, як правило, у будівельній системі координат і висот, з прив'язкою до місцевої системи координат, прийнятої для населеного пункту. Пункти геодезичної основи повинні обчислюватись у двох системах координат - будівельної сітки і місцевої мережі. Інженерно-топографічні плани складаються у місцевій системі координат з нанесенням будівельної сітки.

Точність побудови розбивочної геодезичної основи регламентується вимогами СНиП 3.01.03-84 "Геодезические работы в строительстве", а для спеціальних видів будівництва (гідротехнічного, енергетичного, транспортного тощо) вимогами відповідних виробничо-галузевих (відомчих) нормативних документів.

Геодезичні розбивочні роботи у процесі будівництва повинні забезпечувати винос у натуру від пунктів геодезичної розбивочної основи осей і відміток, що визначають у плані і по висоті проектне положення конструктивних елементів, частин будівель, споруд та осей інженерних комунікацій.

Для виконання детальної розбивки будівель і споруд на вихідному і монтажному горизонтах належить створювати внутрішню розбивочну мережі.

Пункти внутрішньої розбивочної мережі на вихідному горизонті повинні бути прив'язані безпосередньо до пунктів геодезичної розбивочної основи, а пункти внутрішньої розбивочної мережі на монтажному горизонті до пунктів внутрішньої мережі на вихідному горизонті.

Точність передачі координат пунктів розбивочної мережі з вихідного горизонту на монтажний слід контролювати шляхом порівняння відстаней і кутів між відповідними пунктами вихідного і монтажного горизонтів.

Висотну розбивку положення конструктивних елементів будівель і споруд слід виконувати від реперів геодезичної розбивочної основи. Кількість реперів, від яких передаються висотні відмітки, повинна бути не менша двох.

Точність геодезичних розбивочних робіт повинна прийматись згідно з вимогами СНиП 3.01.03-84 (таблица 2).

У процесі будівництва слід проводити геодезичний контроль геометричних параметрів будівель і споруд.

Геодезичний контроль включає визначення фактичного положення у плані і по висоті елементів конструкцій і частин будівель і споруд у процесі їх монтажу і тимчасового закріплення.

Перелік елементів конструкцій і частин будівель і споруд, що підлягають геодезичному контролю, методи і порядок проведення контролю слід встановлювати в проекті проведення робіт (ППР) або у проекті проведення геодезичних робіт (ППГР).

Виконавчу геодезичну зйомку елементів конструкцій і частин будівель і споруд виконують після їх остаточної установки і закріплення по проекту.

Перелік елементів конструкцій і частин будівель і споруд, які підлягають виконавчій зйомці, встановлює проектна організація.

Обов'язковій виконавчій зйомці підлягають усі надземні і підземні комунікації.

Виконавчі зйомки підземних комунікацій належить виконувати у відкритих траншеях, котлованах до їх засипки.

Планове і висотне положення елементів конструкцій і частин будівель і споруд при геодезичному контролі і виконавчих зйомках визначають від знаків внутрішньої розбивочної мережі будівель і споруд або орієнтирів, які використовувались при розбивочних роботах, а інженерних комунікацій - від знаків геодезичної розбивочної основи або твердих точок капітальних будівель і споруд.

Похибка вимірювань при виконанні геодезичного контролю і виконавчих зйомок повинна бути не більше 0,2 величини відхилень, що допускаються проектом, будівельними нормами і правилами та державними стандартами.

При виконанні виконавчої зйомки інженерних комунікацій слід знімати:

• центри люків, колодязів і камер;

• аварійні виноски, запірну і контрольну арматуру, що розташована поза колодязями і камерами;

• кути повороту прокладок, головні точки кривих (початок, середина і кінець), точки зламів і згинів, створні точки на прямих ділянках;

• упори, нерухомі опори, компенсатори, граничні точки на кінцях футлярів (захисних кожухів або фокерів);

• точки перетину осі основної прокладки з осями приєднання і відводу;

• осі існуючих підземних комунікацій, що викриті при будівництві, і які перетинаються або йдуть паралельно прокладці, що знімається;

• зварні стики сталевих трубопроводів;

• центри муфт по кабельних прокладках.

При зйомці характерних точок підземних комунікацій виконують габаритні обміри і контрольні вимірювання відстаней між знятими точками.

За матеріалами виконавчої зйомки складають виконавчу геодезичну документацію, що включає:

• виконавчі схеми по елементах конструкцій і частин будівель і споруд;

• виконавчі креслення по підземних комунікаціях;

• виконавчі креслення по надземних комунікаціях;

• виконавчі креслення генерального плану.

Методи і вимоги до точності геодезичних вимірювань при спостереженнях за деформаціями основ будівель і споруд у процесі будівництва й експлуатації будівель і споруд слід приймати за ГОСТ 24846-81.

У період ліквідації будівель і споруд виконується топографічна зйомка контурів забудови, що підлягає зносу, з меншою детальністю і точністю, ніж це вимагається при зйомці контурів капітальної забудови у відповідному масштабі.

Вимоги до меншої детальності і точності зйомки та звітної технічної документації, що представляються, повинні передбачатись у технічному завданні замовника.