Розділ 2. Інженерно-геодезичні вишукування

Тема 2.1. Загальні положення

2.1.1. Об'єкти, мета і завдання

2.1.2. Організація інженерно-геодезичних вишукувань.

2.1.3. Склад інженерно-геодезичних вишукувань

2.1.1. Об'єкти, мета і завдання

Об'єктами вивчення при проведенні інженерно-геодезичних вишукувань являються рельєф і ситуація у межах ділянки будівництва, на обраному будівельному майданчику або трасі.

Метою інженерно-геодезичні вишукування для будівництва є забезпечення отримання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію і рельєф місцевості (у тому числі дна водостоків, водойм і акваторій), існуючих будівель і споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементах паніровки (у цифровій, графічній, фотографічній та інших формах), необхідних для комплексної оцінки природних і техногенних умов території (акваторії) будівництва і обгрунтування проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об'єктів, а також створення і ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією, проведення операцій з нерухомістю.

Завданням інженерно-геодезичних вишукувань є забезпечення:

• розвитку опорних геодезичних мереж, включаючи геодезичні мережі спеціального призначення для будівництва;

• оновлення топографічних та інженерно-топографічних планів;

• створення інженерно-топографічних планів (у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах), профілів та інших топографо-геодезичних матеріалів і даних, передбачених для обгрунтування проектної підготовки будівництва (містобудівельної документації,обгрунтувань інвестицій убудівництво, проектів і робочої документації);

• створення і ведення геоінформаційних систем (ГІC) поселені, і підприємств, державних кадастрів (містобудівельного, земельного тощо);

• створення і оновлення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення (у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах);

• створення топографічної основи і отримання геодезичних даних чия виконання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі при геотехнічному контролі, обстеженні ґрунтів основ фундаментів будівель і споруд, розробці заходів по інженерному захисту і локальному моніторингу територій, авторському нагляді за виконанням вишукувальної продукції у процесі будівництва;

• формування і ведення державних тариторіальних фондів матеріалів інженернихвишукувань органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, а також фондів інших міністерств і відомств;

• проведення операцій з нерухомостю;

• управління територіями.

 

2.1.2. Організація інженерно-геодезичних вишукувань.

Задачі і основіні вихідні дані для проведення інженерно-геодезичних вишукувань, вимоги до точності робіт, надійності і достовірності, а також повноті представлених топографо-геодезичних матеріалів і даних у складі технічного звіту повинні встановлюватись в технічному завданні замовника у відповідності з вимогами законодавства України і в разі необхідності можуть уточнюватись і деталізуватись при визначенні складу і обємів робіт у програмі інженерних вишукувань.

Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні виконуватись у порядку, установленому діючими законодавчими і нормативними актами України у відповідності до вимог СНиП 1.02.07-87

При інженерно-геодезичних вишукуваннях повинні додержуватись вимоги нормативно-технічних документів, що регламентують геодезичну і картографічну діяльність в Україні

Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні виконуватися юридичними і фізичними особами, що отримали у встановленому порядку ліцензію на їх проведення.

Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва виконуються як самостійний вид інженерних, так і в комплексі з іншими видами інженерних вишукувань, у тому числі інженерно-геологічними, інженерно-гідрометеорологічними і інженерно-економічними вишукуваннями, а також вишукуваннями грунтових будівельних матеріалів і джерел водопостачання на базі підземних вод.

Інженерно-геодезичні вишукування слід виконувати, як правило, в три етапи: підготовчий, польовий і камеральний.

• В підготовчому етапі повинні бути виконані:

• оформлення відповідних ліцензій на право проведення інженерних вишукувань для будівництва;

• отримання технічного завдання і підготовка договірної (контрактної) документації;

• збір і обробка матеріалів інженерних вишукувань минулих років на район (ділянку, майданчик) вишукувань, а також топографо-геодезичних, картографічних, аерофото-знімальних та інших матеріалів і даних, що перебувають у державних, територіальних і відомчих фондах;

• підготовка програми (припису) інженерно-геодезичних вишукувань згідно з вимогами технічного завдання замовника, з урахуванням небезпечних природних і техногенних умов території (акваторії);

• здійснення у встановленому порядку реєстрації (отримання дозволів) проведення інженерно-геодезичних вишукувань.

В польовому етапі повинні бути проведені рекогносцировочні обстеження території (акваторії) і комплекс польових робіт у складі інженерно-геодезичних вишукувань, а також необхідний об'єм розрахункових та інших робіт по попередній обробці отриманих матеріалів і даних для забезпечення контролю їх якості, повноти і точності.

В камеральному етапі повинні бути виконані:

• остаточна обробка польових матеріалів і даних з оцінкою точності отриманих результатів необхідних для проектування і будівництва, інформацією про об'єкти, елементи ситуації і рельєф місцевості, про підземні і надземні споруди з зазначенням їх технічних характеристик, а також про небезпечні природні і техноприродні процеси;

• складання і передача замовнику технічного звіту (пояснювальної записки) з необхідними додатками за результатами виконаних інженерно-геодезичних вишукувань;

• передача у встановленому порядку звітних матеріалів виконаних інженерно-геодезичних вишукувань у державні фонди.

2.1.3. Склад інженерно-геодезичних вишукувань

Залежно від призначення і виду споруди, розмірів території будівництва, ступеню геодезичної і топографічної вивченості та стадії проектування до складу інженерно-геодезичних вишукувань для будівництва можуть входити такі види робіт:

• збір і обробка матеріалів інженерних вишукуваньі, топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних та інших матеріалів і даних;

• рекогносцировочне обстеження території (акваторії вишукувань;

• створення (розвиток) опорних геодезичних мереж (планових мереж 3 і 4 класів і мереж згущення 1 й 2 розрядів, нівелірної мережі II, III і IV класів), а також геодезичних мереж спеціального призначення для будівництва;

• створення планово-висотних знімальних геодезичних мереж;

• топографічна (наземна, аерофототопографічна, стереофото грамметрична тощо) зйомка у масштабах 1:10000 - 1:200, включаючи зйомку підземних і надземних споруд;

• перенесення проекту у натуру зі складанням відповідного акту

• оновлення топографічних (інженерно-топографічних) планів у масштабах 1:10000 - 1:200 і кадастрових планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах;

• інженерно-гідрографічні роботи;

• геодезичні роботи, пов'язані з перенесенням у натуру і прив'язкою гірничих виробок, геофізичних та інших точок інженерних вишукувань;

• геодезичні стаціонарні спостереження за деформаціями основ будівель і споруд, земної поверхні і товщі гірських порід у районах розвитку небезпечних природних і техноприродних процесів;

• інженерно-геодезичне забезпечення геоінформаційних систем (ГІС) поселень і підприємств, державних кадастрів (земельного, водного, містобудівного тощо);

• створення (складання) і видання (розмноження) інженерно-топографічних планів, кадастрових і тематичних карт і планів, атласів спеціального призначення (у графічній, цифровій та інших формах);

• камеральна обробка матеріалів;

• складання технічного звіту (пояснювальної записки).

До складу інженерно-геодезичних вишукувань для будівництва лінійних споруд додатково входять:

• камеральне трасування і попередній вибір конкурентноздатних варіантів траси для виконання польових робіт і обстежень;

• польове трасування;

• зйомки існуючих залізних і автомобільних доріг, складання повздовжніх і поперечних профілів, перетин ліній електропередачі і ІІЕП), ліній зв'язку (ЛЗ), об'єктів радіозв'язку, радіорелейних ліній і магістральних трубопроводів; координування основних елементів і споруд і зовнішні обміри будівель;

• визначення повної і корисної довжин залізничних шляхів.