Самостійна робота №9

Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу

Класифікація надзвичайних ситуацій

Ціль: ознайомити з термінами і системою класифікації надзвичайних ситуацій в Україні.

Зміст

1. Основні терміни та визначення

2. Класифікація надзвичайних ситуацій

За першою ознакою

За другою основною ознакою

За третьою основною ознакою

1. Основні терміни та визначення

У процесі господарської діяльності людей нерідко виникають порушення (інколи навіть незворотні) рівноваги в компонентах середовища їх існування. Це безпосередньо або опосередковано впливає (чи може вплинути) на населення і середовище його існування, і призводить до негативних змін у їх відтворенні. Реально чи потенційно існуючу можливість негативного впливу на них, що може призвести до змін рівноваги їх складових компонентів із завданням їм шкоди (наприклад, погіршення стану, небажані динамічні чи структурні зрушення тощо), можна розглядати як категорію «небезпека».

Джерелами ініціювання небезпеки можуть бути умови та фактори, які містять у собі (або у різній сукупності виявляють) негативні (шкідливі) властивості чи деструктивну природу. За генезисом всі джерела небезпеки умовно можна поділити на три групи: природні; техногенні; соціальні. Оскільки небезпека об’єктивно властива всім процесам, що протікають з використанням енергії, речовини та інформації, то, відповідно, виникає протиріччя між соціально-економічними потребами людей, діяльністю, за допомогою якої вони задовольняються, та потребами людей у безпеці. Неузгодженість у системі «потреби – господарська діяльність – безпека» можна усунути завдяки створенню елементів системи безпеки.

У загальному розумінні, категорію «безпека» можна трактувати як стан захищеності життєво важливих інтересів усіх об’єктів безпеки (держави, суспільства, особистості) від реальних чи потенційних, різних за своїм походженням, зовнішніх та внутрішніх небезпек: політичних, економічних, військових, інформаційних, екологічних тощо.

В результаті техногенних аварій та стихійних лих виникають умови, які визначаються як НС, іншими словами НС – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

У більш вузькому значенні, НС – це практично майже неконтрольована подія природного чи техногенного характеру, яка призводить до значних екологічних та економічних втрат, пов’язаних із руйнуванням природних та створених людиною об’єктів, забруднення навколишнього природного середовища, загибелі або травмування людей та інших негативних соціальних наслідків.

НС природного чи техногенного характеру порушує соціальну, економічну, інформаційно-управлінську, технологічну упорядкованість суспільства. Віднесення НС до певного ступеня тяжкості відбувається на основі оцінки масштабів впливу, тобто рівня змін у суспільно-господарському комплексі території.

Класифікація НС – система, згідно з якою НС поділяються на класи і підкласи, залежно від їх характеру.

Класифікаційна ознака НС – технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.

Екстремальна подія техногенного, екологічного або природного характеру – подія, що визначається істотним різким відхиленням від норми проходження процесів або явищ.

Під нормою треба розуміти таке проходження процесів або явищ, до якого населення та виробництво пристосувалось шляхом тривалого досвіду або спеціальних науково-технічних розробок.

Техногенна НС – стан, за якого внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об’єкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю та здоров’ю, наноситься шкода майну населення, народному господарству і навколишньому природному середовищу.

Природна НС – обстановка на визначеній території або акваторії, яка склалась внаслідок дії природних факторів ураження і може потягти або потягла людські жертви, нанесла шкоду здоров’ю людей і тварин, природному середовищу, а також призвела до значних матеріальних втрат і порушення нормальної життєдіяльності суспільства.

Природно-техногенна катастрофа – руйнівний процес, що розвивається внаслідок порушення нормальної взаємодії технологічних об’єктів з компонентами навколишнього середовища, який призводить до масової загибелі людей, руйнування та знищення об’єктів економіки та компонентів навколишнього природного середовища.

Екологічна НС – обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела екологічної НС, яка призвела до гострих несприятливих змін у навколишньому середовищі проживання людей, як правило масової загибелі живих організмів, рослин та значних економічних збитків.

Економічні збитки від НС – оцінені відповідним чином втрати, спричинені цією ситуацією.

Загальні ознаки НС:

·       наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

·       заподіяння економічних збитків;

·       істотне погіршення стану довкілля.

2. Класифікація надзвичайних ситуацій

Проблема безпеки, яка розуміється як захищеність людини, виробництва і навколишнього природного середовища від шкідливих впливів природних та техногенних чинників, ставиться у ряд пріоритетних не тільки через численні аварії і катастрофи, стихійні лиха, але і як закономірний наслідок науково-технічного прогресу. Внутрішня природа функціонування складних систем, що підпорядковуються законам ймовірності, не виключає виникнення аварій і катастроф, оскільки абсолютної надійності бути не може.

В залежності від кількості потерпілих (уражених) людей, можна виділити такі основні категорії НС:

·       малі – кількість потерпілих від 25 до 100 чоловік, із яких 10-15 потребують госпіталізації;

·       середні – потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягають госпіталізації від 25 до 250 чоловік;

·       великі – потерпілих понад 1000 чоловік, госпіталізації підлягають більше 250 чоловік.

Виходячи з цього та з метою створення єдиної системи класифікації надзвичайних ситуацій і визначення їх рівнів, забезпечення оперативного і адекватного реагування на такі ситуації розроблено Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» від 15 липня 1998 р. №1099. http://zakon.nau.ua/doc/?code=1099-98-%EF

«Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» від 24 березня 2004 р. N 368 Київ http://zakon.nau.ua/doc/?code=368-2004-%EF У зазначеному Положенні сформульовано і затверджено ряд єдиних термінів та понять.

Надзвичайні ситуації на території України поділяються за такими основними ознаками:

·       у сфері виникнення;

·       за галузевою ознакою;

·       за масштабами можливих наслідків.

Рис. 1.1. Класифікація НС в Україні

За першою ознакою «у сфері виникнення» надзвичайні ситуації розподіляються за характером виникнення на: техногенні, природні, соціально-політичні та воєнні.

Техногенні надзвичайні ситуації класифікуються за типами аварій (катастроф).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє середовище та об’єкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші.  

Рис. 1.2. Класифікація НС техногенного характеру

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що приводять до їх виникнення: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Кожний клас стихій класифікується за характеристиками явища, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє середовище та об’єкти господарської діяльності. 

Рис. 1.3. Класифікація НС природного характеру

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, поділяються на: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Рис. 1.4. Класифікація НС соціально-політичного характеру

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, які пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо, як представлено на рисунку 1.5.

Рис. 1.5. Класифікація НС воєнного характеру

За другою основною ознакою «галузевою» надзвичайні ситуації поділяються на такі, які можуть статися: в будівництві, промисловості, в житлово-комунальній та побутовій сферах, на транспорті, в сільському та лісовому господарстві.

Надзвичайні ситуації на транспорті додатково поділяються, в залежності від виду транспорту, на надзвичайні ситуації на повітряному, водному, наземному та на підземному транспорті.

Рис. 1.6. Класифікація НС на транспорті

За третьою основною ознакою «масштабом можливих наслідків» надзвичайні ситуації поділяються, з урахуванням територіального поширення, характеру та виду сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків, на:

-       НС загальнодержавного рівня – коли надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

-       НС регіонального рівня – коли надзвичайна ситуація розгортається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

-       НС місцевого рівня – коли надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.

-       НС об’єктового рівня – коли надзвичайні ситуації не підпадають під зазначені вище визначення.

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

-   раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

-   з небезпекою, яка швидко розповсюджується (наприклад, аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

-   з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (наприклад, аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

-   з небезпекою, яка повільно поширюється (наприклад, аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:

-       Перша — нагромадження відхилень від нормального стан або процесу.

-       Друга — ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

-       Третя — процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої.

-       Четверта — дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

-       П'ята — ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. П’ята фаза може за часом починатися ще до завершення третьої фази поєднуватися з четвертою.  

Для ведення державної статистики і організації взаємодії міністерств і відомств при вирішенні питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, створено Державний класифікатор надзвичайних ситуацій (далі ДКНС),  затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від    19.11.2001 р. та чинний від 01.03.2002 р. (ДК 019-2001) http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0552565-01