Самостійна
робота №3
Вимоги до
паливозаправних пунктів, постів випуску і зливу газу та до санітарно-побутових
приміщень
Ціль: опанувати особливостіулаштування та утримання санітарно-побутових
приміщень АТП.
Завдання: засвоїти санітарні вимоги до виробничих та допоміжних приміщень.
Зміст
1. Вимоги до паливозаправних пунктів, постів випуску і
зливу газу
2. Вимоги до санітарно-побутових приміщень.
-
Паливозаправні
пункти та пости випуску і зливу газу, що розташовані на території підприємства,
повинні відповідати вимогам ВСН 01-89 та інших чинних нормативних документів і
забезпечувати безпечну заправку автомобілів.
-
Для
розміщення роздавальних колонок необхідно передбачати острівці, що мають
підвищення над прилеглою проїзною частиною на 0,15-0,20 м.
-
За
наявності на паливозаправному пункті декількох роздавальних колонок вони
повинні розміщуватися так, щоб забезпечувався безпечний проїзд і заправка
автомобілів одночасно на всіх колонках.
-
Будівництво
та розташування наземних резервуарів для зберігання палива на території
підприємства забороняється.
-
Планування
території паливозаправного пункту і розташування водоприймальних улаштувань
повинні виключати попадання стічної води і нафтопродуктів за межі його
території.
-
Площадки
для пересувних паливозаправних пунктів повинні розташовуватися не ближче 12 м
від виробничих будівель і споруд.
-
На
території підприємства, яке експлуатує транспортні засоби, двигуни яких
працюють на газовому паливі, потрібно передбачати окрему площадку під навісом
із негорючих матеріалів для поста зливу зрідженого нафтового або випуску
стиснутого природного газу в акумулюючі ємності з наступною дегазацією балонів,
установлених на транспортному засобі, негорючим (інертним) газом.
-
При
сумісній експлуатації на підприємстві транспортних засобів, двигуни яких
працюють на зрідженому нафтовому газі і стиснутому природному газі, пости
випуску і зливу газу можуть розміщуватися на одній площадці за умови
роз’єднання їх глухою негорючою перегородкою, яка перевищує висоту транспортних
засобів не менше ніж на 0,5 м.
-
Відстань
від площадки (поста) зливу зрідженого нафтового газу або випуску стиснутого
природного газу до виробничих, адміністративних і побутових будівель повинна
бути не менше 20 м.
-
Працівники
підприємства згідно з СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовыездания»
забезпечуються санітарно-побутовими приміщеннями залежно від віднесення їх до
відповідної групи виробничих процесів.
-
Гардеробні
(за винятком гардеробних для вуличного одягу), душові, умивальні і убиральні
повинні бути окремими для чоловіків і жінок.
-
Гардеробні
обладнуються вішалками відкритого типу (гачки) або шафами для зберігання
вуличного, домашнього і робочого (спеціального) одягу.
-
Зберігання
домашнього і робочого одягу на вішалках повинно бути роздільним.
-
Кількість
місць для зберігання одягу в гардеробних визначається:
-
для
вуличного — рівною кількості працівників у двох суміжних змінах;
-
для
домашнього і спецодягу — рівною штатній чисельності працівників на
підприємстві.
-
При
штатній чисельності працівників на підприємстві до 50 осіб допускається
улаштування загальних гардеробних для всіх груп виробничих процесів.
-
При
гардеробних для сушіння спецодягу, спецвзуття повинні бути приміщення, оснащені
відповідним обладнанням.
-
Шафи
для зберігання різних видів одягу можуть закриватися або бути відкритими (тобто
не закриті з лицьової сторони) з відділеннями, кожне із яких обладнується
поперечником для плічок або гачками, місцями для головних уборів, взуття,
туалетних предметів.
-
Відділення
шаф повинні мати такі розміри:
-
глибина
— 500 мм, висота — 1650 мм, ширина — 250, 330, 400 мм (залежно від групи
виробничих процесів).
-
У
гардеробних повинні передбачатися лавки шириною 300 мм, що встановлюються біля
шаф на всю довжину їх рядів.
-
Відстань
між лицьовими поверхнями шаф, лицевою поверхнею шаф і стіною або перегородкою
приймається залежно від кількості відділень шаф з однієї сторони проходу:
-
до
18 відділень — 1400/1000 мм;
-
від
18 до 36 відділень — 2000/1400 мм (у знаменнику — ширина проходу між рядами шаф
без лав).
-
Кількість
кранів в умивальних, сіток у душових слід приймати за чисельністю працівників у
зміні, які одночасно закінчують роботу, виходячи з груп виробничих процесів і
розрахункової чисельності осіб на одну душову сітку або кран.
-
Кількість
сіток у душових для водіїв вантажних автомобілів, кількість кранів в
умивальних, унітазів і пісуарів для всіх водіїв і кондукторів слід приймати із
розрахунку 50 % від найбільшої їх чисельності, що повертається на підприємство
протягом однієї години (згідно із затвердженим на підприємстві графіком
повернення автомобілів).
-
В
умивальних слід передбачати гачки для рушників і одягу, ємності для рідкого
мила або полиці для кускового мила. Біля умивальників повинно завжди бути в
достатній кількості мило і сухий чистий рушник або електрорушник.
-
На
підприємстві, де можлива дія на шкіру шкідливих речовин, працівники
забезпечуються змиваючими і знешкоджуючими речовинами. Забороняється
використовувати для цього пральні порошки.
-
Душові
обладнуються відкритими кабінами, що огороджуються з трьох боків, а також
індивідуальними змішувачами гарячої і холодної води. Кабіни відокремлюються
одна від одної перегородками із вологостійких матеріалів висотою від підлоги
1,8 м і які не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих кабін у плані
повинні бути не менше 0,9 □ 0,9 м.
-
При
душових можуть влаштовуватися приміщення парильних і сауни.
-
Переддушові,
що призначені для витирання тіла і переодягання, повинні бути обладнані лавками
шириною 0,3 м і довжиною 0,8 м на одну душову сітку. Над лавками повинні бути
гачки для одягу та рушників і полиці для туалетних речей. Відстань між рядами
лавок повинна бути не менше 1 м.
-
Кількість
санітарних приладів — підлогових чаш (унітазів) і пісуарів у вбиральнях,
розташованих у виробничих приміщеннях, повинна прийматися із розрахунку один
санітарний прилад на 18 чоловіків і 12 жінок у найбільш чисельній зміні, а в
убиральнях, розташованих в адміністративних будівлях,— із розрахунку один
санітарний прилад на 45 чоловіків і 30 жінок. Вхід в убиральню повинен бути
через тамбур. При вбиральнях передбачаються умивальники із розрахунку один
умивальник на 4 унітази і на 4 пісуари, але не менше одного умивальника на
кожну вбиральню.
-
У
чоловічих убиральнях допускається улаштовувати замість індивідуальних лоткові
пісуари із настінним зливом.
-
При
кількості жінок, що працюють у найбільш чисельну зміну, від 15 і більше повинно
бути передбачено приміщення для особистої гігієни жінок з гігієнічним душем
(кабіна розмірами в плані 1,8 0 00,9 м, яка розміщується в жіночій убиральні та
має вхід із тамбура убиральні). При великій кількості жінок число кабін
особистої гігієни жінок повинно прийматися із розрахунку 1 кабіна на 75 жінок.
-
У
цих приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання і умивальник.
-
Для
прання, хімчистки і ремонту спецодягу та спецвзуття на підприємстві повинні
передбачатися пральня і відділення хімчистки з приміщеннями для ремонту одягу і
взуття.
-
Допускається
організація однієї пральні або одного відділення хімчистки для групи близько
розташованих підприємств, а також організація прання, хімчистки і ремонту
спецодягу і спецвзуття за угодами з відповідними підприємствами побутового
обслуговування.
-
Прання
і хімчистка спецодягу здійснюються підприємством у строки, встановлені з
урахуванням виробничих умов. На цей час працівникам слід видавати змінні
комплекти.
-
При
кількості працівників у найбільш чисельній зміні 200 чоловік і більше слід
передбачати їдальню, а при меншій кількості працівників — їдальню-роздаточну.
- При кількості працівників у найбільш чисельній зміні менше 30 чоловік допускається передбачати кімнати для приймання їжі з розрахунку 1 м2 на кожного відвідувача, але не менше 12 м2, які обладнуються умивальником, стаціонарним кип’ятильником, плитою для підігрівання їжі, холодильником.