Методика оцінки і прогнозування
радіаційної обстановки після застосування ядерної зброї
Ціль: навчити оцінювати ступінь небезпеки при перебуванні на зараженій території і визначати
найбільш доцільні дії в умовах радіоактивного
зараження.
2.1. Теоретичні
відомості про оцінки і прогнозування радіаційної обстановки після застосування
ядерної зброї
При ядерних вибухах внаслідок радіоактивного зараження місцевості може
створитися складна радіаційна обстановка, яка суттєво вплине на виробничу
діяльність різних установ і підприємств, організацій, дії військ та формувань
цивільної оборони і життєдіяльність населення. Небезпека ураження людей
потребує негайного виявлення й оцінки радіаційної обстановки.
Радіаційна обстановка характеризується масштабами і ступенями
радіоактивного зараження, які залежать від кількості, потужності і виду ядерних
вибухів, часу, що пройшов після вибуху, метеорологічних умов (напрямку і
швидкості середнього вітру), рельєфу місцевості, рослинності.
Оцінка радіаційної обстановки проводиться з метою прийняття необхідних
заходів по захисту населення й визначення найбільш доцільних дій особового
складу формувань Цивільного захисту, роботи підприємств, при яких виключаються
або зменшуються радіаційні ураження людей.
Під час проходження ядерного вибуху в атмосферу підіймається велетенська
хмара у вигляді гриба, вона рухається за напрямом вітру і розсіюється лишаючи
на поверхні землі радіоактивний слід. Приблизний час розсіяння хмари приймають
1 – година і відповідно рівень радіації через 1-ну годину – 100%, надалі рівні
радіації зменшуються (див. табл. 2.1 і мал. 1)
Оцінка ступеня небезпеки і можливого
впливу наслідків радіаційного зараження виконується шляхом розрахунку
очікуваних доз опромінення, які становлять основу для визначення найбільш
доцільних засобів захисту. 3 урахуванням величин, очікуваних доз опромінювання
визначаються режими поведінки населення в зонах зараження, визначається
найбільш доцільний час подолання зон радіоактивного зараження.
Найбільш точні й достовірні дані про радіоактивне зараження можуть бути
отримані і внаслідок проведення радіаційної розвідки спеціальними
розвідувальними формуваннями за допомогою приладів радіаційної розвідки (ДП-ЗБ,
ДП-5В. ИМД-2І).
Радіаційна розвідка може бути проведена тільки після завершення випадіння
радіоактивних речовин і формування радіоактивного сліду, а цей процес може
тривати протягом кількох годин. Та й на проведення радіаційної розвідки
витрачається значний час.
Небезпека ураження людей потребує швидкого визначення й оцінки обстановки в
цілях прийняття необхідних заходів захисту. Тому обласні та міські штаби ЦЗ
оцінюють обстановку методом прогнозування, яке проводиться одразу після ядерних
вибухів.
Прогнозування виконується на основі
встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного
зараження місцевості від потужності й виду вибуху та метеорологічних умов. Ці
закономірності у вигляді таблиць викладені в спеціальних довідниках з ЦЗ.
Як і будь-який прогноз, прогноз радіаційного зараження носить орієнтовний
характер, а тому повинен уточнюватися радіаційною
розвідкою, за результатами якої й проводиться оцінка фактичної радіаційної
обстановки. На основі цієї оцінки приймається рішення про проведення
рятувальних та інших робіт, введення режимів радіаційного захисту ліквідацію
наслідків зараження тощо.
На об'єктах господарювання
виявлення та оцінка радіаційної обстановки проводиться тільки за даними
розвідки, для чого створюються спеціальні формування: пости
радіаційного і хімічного спостереження, ланки та групи радіаційної та хімічної
розвідки.
Вихідні дані для оцінки
радіаційної обстановки:
-
час ядерного вибуху, від якого відбулось зараження;
-
рівні радіації і час їх виміру;
-
коефіцієнт послаблення радіації будинків і споруд, в яких знаходяться люди;
-
допустимі (установлені) дози опромінення;
-
поставлене завдання і час його виконання.
2.2.
Методика оцінки і прогнозування радіаційної обстановки після застосування
ядерної зброї
Методика оцінки
і прогнозування радіаційної обстановки після застосування ядерної зброї
складається з наступних етапів або задач:
Задача 1: Виявлення радіаційної обстановки.
Задача 2: Визначення
можливих доз опромінення при діях на
місцевості, зараженій
радіоактивними речовинами.
Задача 3: Визначення
допустимої тривалості перебування людей на
зараженій місцевості.
Задача 4: Визначення
можливих радіаційних втрат.
На основі проведених
розрахунків керівник об'єкта господарювання і штаб ЦЗ роблять висновки по
захисту працівників і подальших діях в умовах радіаційного зараження.
Задача
2.2.1. Виявлення радіаційної
обстановки
Виявлення радіаційної обстановки включає:
І. Збір даних про рівні радіації (потужності експозиційної дози
опромінення), місця та час їх виміру.
2. Перерахування рівнів радіації до одного часу після вибуху (як правило, на 1 годину після вибуху).
3. Нанесення зон радіоактивного зараження на карту
(схему) і визначення
зони, в якій опинився об'єкт (див. мал.1).
Рівні радіації в різних точках місцевості можуть бути
виміряні в різний час відносно часу вибуху.
Для зручності нанесення обстановки на карту (схему)
або визначення зони,
в якій опинився об'єкт, рівні радіації перераховують до однієї години (р1)
після вибуху.
Перерахунок проводиться за формулою:
P1 = Pt ´ Kt , (1)
де РI - рівень радіації через одну годину після
вибуху;
Pt – рівень радіації на будь-який
чaс після вибуху;
Кt - коефіцієнт переліку на час виміру Pt
(див. табл.1).
Значення коефіцієнта Кt можна розрахувати
за формулою:
Кt = t1,2, або вибрати його значення із табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Коефіцієнт переліку часу ( Kt = PI /Pt )
для
розрахунку потужностей рівнів радіації на будь-який час після вибуху
|
Час, що минув після вибуху /t/ |
Kt |
Відносний рівень радіації, % |
|
1 |
1 |
100 |
|
1,5 |
1,63 |
72 |
|
2 |
2,3 |
43,5 |
|
2,5 |
3 |
35,2 |
|
3 |
3,7 |
27 |
|
3,5 |
4,5 |
23 |
|
4 |
5,3 |
19 |
|
4,5 |
6,08 |
16,7 |
|
5 |
6,9 |
14,5 |
|
6 |
8,6 |
11,6 |
|
7 |
10,3 |
9,7 |
|
8 |
12,1 |
8,2 |
|
9 |
13,9 |
7,15 |
|
10 |
15,8 |
6,3 |
|
11 |
17,7 |
5,6 |
|
12 |
19,7 |
5,05 |
|
24 |
48 |
2,2 |
|
48 |
102 |
0,96 |
|
3доби |
210 |
0,6 |
|
4доби |
230 |
0,42 |
|
5діб |
310 |
0,32 |
|
7діб |
500 |
0,2 |
|
14діб |
1002 |
0,096 |
|
30діб |
3150 |
0,037 |
Перерахування можна здійснювати, якщо рівень радіації на будь-яку
годину після вибуху виразити у відсотках початкового рівня радіації, прийнятого за 100%.
Так, якщо рівень радіації через 1 годину після вибуху прийняти за
100%, то на інший після вибуху час він буде становити: через 2 год. - 43, 5%,
З год. 27%, 4 год. - 19%, 24 год. - 2,2% і т.д.
Мал. 1 Утворення небезпечних зон
радіоактивного забруднення
Приклад: виявити радіаційну обстановку в районі річкового порту після ядерного вибуху, що стався
о 10 годині, якщо розвідка визначила
наступні рівні радіації /ПЕД/ у різних точках місцевості Д, Е, Ж, 3, І, К, виміри яких відбулись в різний час.
Одержані дані заносимо в таблицю, вибираємо
відповідний коефіцієнт переліку із таблиці 1 і, помноживши на нього значення ПЕД на час виміру, визначаємо ПЕД, які
були в цих точках на І годину.
|
Точка |
Час виміру |
Рівень радіації, (ПЕД) Р,
рад/год. |
Коефіцієнт переліку Кt |
Рівень радіації на 1 год Р1,
рад/год |
|
Д |
11 |
8,5 |
1 |
8,5 |
|
Е |
11,3 |
50 |
1,6 |
80 |
|
Ж |
12 |
104 |
2,3 |
239 |
|
З |
12 |
3,5 |
2,3 |
8,5 |
|
І |
15 |
12 |
6,9 |
83 |
|
К |
15 |
35 |
6,9 |
241 |
Точки з рівнями радіації близькими до 8, 80, 240 рад/год.
з'єднуємо лініями відповідно синього, зеленого і коричневого кольору і
знаходимо, що річковий порт опинився на межі зони сильного зараження Б
Знаючи, що ПЕД на межах зон радіоактивного зараження
на 1 годину після
вибуху становлять відповідно 8, 80, 240, 800 рад/год, можна визначити зону зараження, в якій опинився об'єкт, не наносячи, зони на карту.
Наприклад:
якщо виміряний через дві години після вибуху рівень радіації дорівнював 60 рад/год, то на 1
годину він становив Рi = P2 ´ К2 = 60 ´ 2,3 = 138 рад/год, тобто
можна зробити висновок, що об’єкт знаходиться
в зоні Б, приблизно в середині її.
Задача
2.2.2. Визначення можливих доз опромінення при діях на місцевості,
зараженій радіоактивними речовинами
Розв’язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь
небезпеки перебування людей
на зараженій території і визначити їх найбільш доцільні дії.
Для розрахунку потрібно знати дані про рівні
радіації, тривалість перебування людей у всіх середовищах на зараженій
місцевості та ступінь їх захищеності.
Ступінь захищеності характеризується коефіцієнтом ослаблення Косл
, значення якого можна розраховувати за формулою:
Косл = 2h/d ,
(2)
де h -
товщина матеріалу, см;
d
- шар його половинного ослаблення,
(вибрати значення із табл. 2).
Якщо споруда побудована з декількох матеріалів, то
Косл. ЗАГ = Косл.
1 х Косл.
2 х ….,
де Косл. 1 , Косл.
2 – відповідно розраховані коефіцієнти
ослаблення для кожного окремого матеріалу.
Таблиця 2.2
Товщина шару половинного ослаблення
радіації
для різних матеріалів, d , см.
|
Матеріал |
Густина, г/см3 |
Товщина шару, см |
|
|
Випромінювання проникаючої
радіації |
Випромінювання радіоактивного
зараження |
||
|
Ґрунт |
1,6 |
14,4 |
8,1 |
|
Цегла |
1,6 |
14,4 |
8,1 |
|
Бетон |
2,3 |
10 |
5,7 |
На практиці для розрахунку доз опромінення часто користуються
спрощеною формулою:
рад,
(3)
де kосл - коефіцієнт ослаблення техніки або
захисної споруди розраховується
або вибирається із табл. 3;
Τ - час перебування на зараженій місцевості;
Рср визначається як середнє арифметичне, від суми
потужностей випромінення на різні моменти часу, тобто:
рад/год. (4)
Якщо тривалість опромінення невелика (декілька
годин), або воно відбувається
через добу і більше часу після вибуху, то Рср
можна визначити як півсуму
початкового (ΡП ) і кінцевого (РК ) рівня
радіації:
рад/год. (5)
Приклад: аварійно-технічна група знаходиться в зоні радіоактивного зараження у
сховищі з коефіцієнтом ослаблення Косл
схов.=…, протягом Т1 годин. Рівень радіації на території
підприємства через 1 годину після вибуху становив Р1 = … рад/ год. Для виконання невідкладних робіт
в цеху потрібно Т2 години. Коефіцієнт ослаблення цеху Косл
цех = … .
Оцінити можливість виконання цієї роботи без шкоди
для здоров’я людей,
якщо роботу почнуть через 1 годину після вибуху.
Розв'язок можна проілюструвати в графічному вигляді
Порівнюємо знайдену Дзаг з максимально допустимою дозою опромінення
(див табл. 1.2 ), робимо висновки про можливість виконання робіт в даних
умовах.
Таблиця 2.3
Середні значення коефіцієнтів
ослаблення дози радіації (Косл)
|
Найменування
середовища перебування людей |
Значення
Косл |
|
Відкрита місцевість |
1 |
|
Захисні споруди
/сховища/: |
|
|
із лісоматеріалів |
500 |
|
із залізобетонних
блоків |
до
1000 |
|
Перекриті щілини: |
|
|
з насипом ґрунту |
50 |
|
з насипом ґрунту |
100 |
|
Відкриті щілини |
3 |
|
Льохи |
40 |
|
Транспортні засоби:
|
|
|
автобуси,
автомобілі |
2 |
|
трамваї, трактори |
3 |
|
Будинки: |
|
|
промислові
одноповерхові |
7 |
|
одноповерхові цегляні, Їх підвали |
40 |
|
Двоповерхові
цегляні: |
|
|
1 поверх |
15 |
|
2 поверх |
14 |
|
П’ятиповерхові: |
|
|
1 поверх |
16-24 |
|
5 поверх |
24-33 |
|
підвали |
400-500 |
|
Житлові дерев’яні |
2 |
|
їх підвали |
7 |
Задача 2.2.3. Визначення допустимої тривалості
перебування людей на зараженій місцевості
Розв’язання цієї задачі необхідне для визначення
доцільних дій на зараженій
місцевості.
Вона розраховується за допомогою табл. 2.4.
Вихідні дані:
РІ - рівень радіації на 1 год після
вибуху, рад/год;
Ду/Дзад / -
установлена (задана) доза опромінення;
tП - час початку робіт відносно часу вибуху, год;
РП - рівень радіації на час початку робіт,
рад/год;
Косл - коефіцієнт ослаблення радіації /табл. 2.3/.
Порядок розв’язку:
- Розраховується відношення:
(6)
2.
За цим відношенням і часом, що пройшов з моменту вибуху до початку робіт (tП),
визначається допустимий час перебування людей (T) на зараженій місцевості (табл.2.4).
В лівому стовпчику (
) таблиці 2.4
знаходимо значення, що найближче відповідає результатам наших
розрахунків і на перетині з горизонталлю
(tП , час, що
пройшов з моменту вибуху до початку опромінювання, /хвилини /Годин/)
знаходимо фактичний час перебування людей на зараженій місцевості.
Таблиця 2.4
Допустима тривалість перебування людей
на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами (годин, хвилин)
|
|
Час, що пройшов з моменту вибуху до початку
опромінювання, tП |
|||||||||
|
Хвилини |
Годин |
|||||||||
|
15 |
30 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
10 |
|
|
0,2 |
0,25 |
0,2 |
0,15 |
0,11 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
|
0,3 |
0,45 |
0,3 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
0,4 |
1,45 |
0,4 |
0,3 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
|
0,5 |
3,45 |
1 |
0,4 |
0,35 |
0,35 |
0,3 |
0,3 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
|
0,6 |
8 діб |
1,25 |
0,45 |
0,45 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
|
0,7 |
|
2 |
1,1 |
0,5 |
0,5 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
|
0,8 |
|
2,55 |
1,3 |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
0,9 |
|
4 |
1,4 |
1,1 |
1,1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
|
6 |
2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
|
1,2 |
|
15 |
3,1 |
2 |
2 |
1,3 |
1,3 |
1,25 |
1,25 |
1,25 |
|
2 |
|
|
12 |
4 |
3,1 |
2,45 |
2,35 |
2,3 |
1,2 |
2,1 |
|
2,5 |
|
|
31 |
6,3 |
4,3 |
3,5 |
3,3 |
3,15 |
3 |
2,5 |
|
3 |
|
|
|
10 |
6 |
5 |
4,3 |
4 |
3,5 |
3,3 |
|
4 |
|
|
|
24 |
11 |
8 |
7 |
6 |
5,45 |
5 |
|
6 |
|
|
|
36 |
20 |
15 |
12 |
10 |
8 |
|
|
10 |
|
|
|
60 |
40 |
25 |
21 |
|||
Задача 2.2.4.
Визначення можливих радіаційних втрат
Можливі радіаційні втрати робітників і службовців та
іншого населення
визначаються за розміром загальної дози Дзаг радіації, яку вони можуть отримати при перебуванні на
зараженій місцевості і часу, за який ця доза отримана.
Доза на момент опромінення розраховується за
формулою:
(7)
При повторному
опроміненні людей необхідно враховувати залишкову дозу опромінення, Дзал,
тобто частину дози, яка була отримана раніше, але не повністю усунена
організмом. Значення залишкової дози залежить від часу, що минув після
одержання дози, і наводиться табл. 6. Тоді загальна доза:
Дзаг = Дзал
+ Др
(8)
За розміром дози та часу, за який вона отримана, визначаються
радіаційні втрати згідно з даними табл. 2.5 і 2.6.
Таблиця 2.5
Радіаційні втрати людей (%) при зовнішньому опроміненні
|
Сумарна доза, рад |
Відсоток(%) радіаційних втрат за час опромінення, діб |
|||
|
4 |
10 |
20 |
30 |
|
|
100 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
125 |
5 |
2 |
0 |
0 |
|
150 |
15 |
7 |
5 |
0 |
|
175 |
30 |
20 |
10 |
5 |
|
200 |
50 |
30 |
20 |
10 |
|
225 |
70 |
50 |
35 |
25 |
|
250 |
85 |
65 |
50 |
35 |
|
275 |
95 |
80 |
65 |
50 |
|
300 |
100 |
95 |
80 |
65 |
|
325 |
100 |
98 |
90 |
80 |
|
350 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
400 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
500 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Таблиця
2.6
Значення
залишкової дози
|
Час після опромінення, тижнів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
Залишкова доза, % |
90 |
75 |
60 |
50 |
42 |
35 |
30 |
25 |
20 |
17 |
15 |
12 |
11 |
10 |
2.3. Індивідуальні
завдання до виконання самостійної роботи на тему: “Оцінка і прогнозування
радіаційної обстановки після застосування ядерної зброї”
Задача
1
Для
надання допомоги необхідно направити автотранспорт до об’єкта, маршрут до якого
за даними розвідки, пролягає через зону
радіоактивного зараження. Довжина маршруту L = …. км. Рівні радіації
вимірювались одночасно по всій довжині маршруту в 5-ти контрольних точках через
tx години після вибуху, ці рівні склали: 1; 14; 40;
18; 0,5 рад/год.
Визначити
можливу дозу опромінення за час
перетинання зони
зараження, якщо транспорт вирушить через Тn годин після вибуху і буде рухатись зі
швидкістю V = … км/год. Зробити висновки про безпечність виконання таких робіт
для водіїв.
Доза
опромінення визначається формулою:
V = L / T.
де
L - довжина маршруту, км; V - швидкість руху, км/год; Т – час руху, год.
Задача
2
Визначити допустиму тривалість (Т) проведення робіт на зараженій
місцевості, якщо вони почалися через tП
годин після вибуху, а рівень радіації ΡП
рад/год. Встановлена доза - Дв рад.
Роботи проводяться всередині приміщення з Косл. = … .
Задача
3
Визначити відсоток радіаційних втрат працівників
об’єкта, який знаходиться в умовах радіоактивного забруднення з рівнем Р1.
Працівники протягом двох годин з моменту зараження перебували у
протирадіаційних укриттях (ПРУ), а потім протягом Т годин працювали в середині
приміщення з Косл. = … .
Врахувати те, що три тижні тому працівники отримали дозу опромінення Дзал. … рад.
Варіанти до виконання
всіх задач самостійної роботи наведені нижче в табл.2.7
Таблиця 2.7
Варіанти до виконання
самостійної роботи на тему “Оцінки і прогнозування радіаційної обстановки після
застосування ядерної зброї”
|
Варіанти до виконання практичної роботи |
|||||||||||||||
|
Вхідні данні |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
S |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
Задача №1 |
|||||||||||||||
|
L , км |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
|
tx, год |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
1,5 |
2 |
2,5 |
|
Тn, год |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
6 |
5 |
7 |
8 |
|
V, км/год |
25 |
30 |
35 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
35 |
30 |
25 |
|
Задача №2 |
|||||||||||||||
|
tП, год |
2 |
3 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
3 |
4 |
5 |
3 |
4 |
4 |
4 |
2 |
|
ΡП, рад/год |
50 |
40 |
46 |
25 |
35 |
40 |
35 |
40 |
25 |
20 |
22 |
40 |
30 |
35 |
20 |
|
Дв, рад |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
10 |
15 |
20 |
|
Косл. |
7 |
10 |
15 |
10 |
7 |
7 |
10 |
15 |
10 |
7 |
7 |
10 |
15 |
10 |
7 |
|
Задача №3 |
|||||||||||||||
|
Т,год |
4 |
2 |
4 |
3 |
3 |
3 |
2 |
4 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
3 |
|
Р, рад/год |
80 |
9 |
60 |
45 |
108 |
75 |
100 |
70 |
42 |
63 |
50 |
65 |
120 |
75 |
55 |
|
Косл ПРУ |
175 |
125 |
120 |
60 |
150 |
80 |
140 |
175 |
160 |
135 |
75 |
70 |
180 |
180 |
90 |
|
ДЗАЛ.. рад |
50 |
70 |
90 |
100 |
110 |
100 |
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
70 |
90 |
100 |
110 |
Продовження Таблиці 2.7
|
Варіанти до
виконання практичної роботи |
||||||||||||||||
|
Вхідні данні |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
|
Задача №1. |
||||||||||||||||
|
L , км |
25 |
30 |
40 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
15 |
20 |
|
|
tx, год |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
2 |
2,5 |
3 |
1,5 |
2 |
2 |
2,5 |
3 |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
Тn, год |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
6 |
5 |
7 |
8 |
|
|
V, км/год |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
40 |
35 |
30 |
25 |
20 |
|
|
Задача №2 |
||||||||||||||||
|
t„, год |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
10 |
11 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
10 |
4 |
|
|
Р.., рад/год |
45 |
40 |
30 |
36 |
25 |
20 |
50 |
200 |
120 |
150 |
100 |
180 |
140 |
150 |
200 |
|
|
Дв, рад |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
10 |
15 |
20 |
25 |
|
|
Косл. |
10 |
15 |
10 |
7 |
10 |
15 |
10 |
7 |
10 |
15 |
10 |
7 |
10 |
15 |
10 |
|
|
Задача №3 |
||||||||||||||||
|
Т, год |
3 |
2 |
4 |
3,5 |
4 |
5 |
2,5 |
6 |
3 |
4 |
2,5 |
2 |
1,5 |
3 |
4 |
|
|
Р, рад/год |
60 |
03 |
45 |
40 |
30 |
25 |
65 |
12 |
55 |
50 |
100 |
110 |
125 |
05 |
85 |
|
|
Косл ПРУ |
85 |
80 |
65 |
70 |
00 |
75 |
130 |
60 |
120 |
80 |
75 |
125 |
100 |
00 |
65 |
|
|
ДЗАЛ.
рад |
100 |
110 |
80 |
70 |
60 |
50 |
70 |
80 |
100 |
110 |
100 |
120 |
80 |
70 |
60 |
|
Питання для контролю
знань
1.
Мета проведення оцінки радіаційної обстановки після
застосування ядерної зброї.
2.
Оцінка ступеня небезпеки і розрахунок очікуваних доз
опромінення.
3.
Вихідні дані для оцінки радіаційної обстановки.
4.
Етапи оцінки і прогнозування радіаційної обстановки
після застосування ядерної зброї.
5.
Визначення можливих доз
опромінення при діях на місцевості,
зараженій радіоактивними речовинами.
6.
Визначення допустимої тривалості перебування людей на
зараженій місцевості.
7.
Визначення
можливих радіаційних втрат людей.
8.
Параметр,
що характеризує ступінь захищеності людини від
дії проникаючої радіації.
9.
Визначення зони зараження, в
якій опинився об'єкт після ядерного вибуху. На яку годину після
вибуху проводиться перерахунок
рівнів радіації?
10. Визначення коефіцієнта
переліку потужностей доз опромінення /рівнів радіації/ на будь-який час
після вибуху.
