Вивчення ефективності механізму припинення горіння різними вогнегасними речовинами

Мета:вивчити область та ефективність застосування вогнегасників.

Теоретичні відомості

Вогнегасна речовина – це речовина або однорідна суміш, за своїми фізико-хімічними властивостями придатна до застосування в технічних засобах задля припинення горіння.

Вогнегасні речовини класифікують за двома ознаками: за агрегатним станом і за механізмом дії.

За агрегатним станом розрізняють: газоподібні, рідкі й тверді вогнегасні речовини.

До газоподібних відносяться: азот, аргон, діоксид вуглецю, водяна пара, а також відпрацьовані гази двигунів (найчастіше списаних двигунів літаків).

До рідких відносять воду та її розчини, а також хімічну й повітряно-механічну піну.

Тверді вогнегасні засоби – це природні сипучі матеріали (пісок, глина, земля), а також спеціальні порошкові суміші (ПС). До твердих можна віднести і снігоподібну вуглекислоту – заморожений до (–78,5°С) діоксид вуглецю.

Вогнегасники класифікують:

а) за способом транспортуванняна:

- переносні (масою до 20 кг);

- пересувні (масою не менше 20, але не більше 450 кг).

Пересувні вогнегасники можуть мати одну або більше ємкостей для зарядки вогнегасною речовиною, змонтованих на візку.

б) за видом вогнегасної речовини на:

- водяні (ВВ);

- водопінні (ВВП);

- водопінні аерозольні (ВВПА);

- порошкові (ВП);

- газові (ВГ): (вуглекислотні (ВВК), хладонові тощо);

- комбіновані.

Водяні вогнегасники за видом струменя поділяють на:

- вогнегасники з компактним струменем;

- вогнегасники з розпиленим струменем (середній діаметр крапель більше 100 мкм);

- вогнегасники з дрібнодисперсним розпиленим струменем (середній діаметр крапель менше 100 мкм).

Водопінні вогнегасники за параметрами формованого ними пінного потоку поділяють на:

- із генераторами піни низької кратності (кратність піни від 5 до 20 включно);

- із генераторами піни середньої кратності (кратність піни понад 20 до 200 включно).

в) за принципом витиснення вогнегасної речовини на:

- закачні;

- із балоном стисненого чи зрідженого газу.

г) за значенням робочого тиску на:

- вогнегасники низького тиску (робочий тиск до 2,5 МПа включно за температури навколишнього середовища (20 ± 2°С);

- вогнегасники високого тиску (робочий тиск вище 2,5 МПа за тієї ж температури).

д) за можливістю та способом відновлення технічного ресурсу на:

- такі, що перезаряджаються і ремонтуються;

- такі, що не перезаряджаються.

є) залежно від класу гасіння пожеж:

Водяні вогнегасники застосовують для гасіння пожеж класу А.

Водопінні вогнегасники застосовують для гасіння пожеж класів А та В.

Порошкові вогнегасники залежно від типу вогнегасного порошку застосовують для гасіння пожеж класів:

- А, В та С – із зарядом багатоцільового вогнегасного порошку АВС;

- D – із зарядом спеціального порошку.

Крім того, порошкові вогнегасники придатні для гасіння електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В із відстані не менше, ніж 1 м.

Вуглекислотні та хладонові вогнегасники застосовують для гасіння пожеж класу В та електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, із відстані не менше, ніж 1 м.

Будова та принцип дії вогнегасників

Будь-який вогнегасник складається з корпуса для зберігання вогнегасної речовини та запірно-пускового пристрою (ЗПП).

Вогнегасник, в якому маса номінального заряду вогнегасної речовини становить 3 кг та більше, має бути оснащений гнучким рукавом довжиною не менш ніж 400 мм; маса 5 кг та більше – не менше 500 мм. Гнучкий рукав із боку розпилювача має бути зафіксований на корпусі чи запірно-пусковому пристрої вогнегасника.

Запірно-пусковий пристрій складається з: головки; насадки-розпилювача або гнучкого рукава з насадкою; ручки для транспортування та важеля управління подаванням вогнегасної речовини; запобіжної чеки від випадкового спрацьовування; клапана переривання подачі вогнегасної речовини; сифонної трубки; джерела надлишкового тиску (газовий балон або газогенеруючий елемент); кнопки взведення (у закачних вогнегасників газ-витискувач міститься в корпусі); пристроїв, що запобігають перевищуванню тиску вище допустимого. Джерело надлишкового тиску у пересувних вогнегасниках знаходиться ззовні корпуса. Окрім того, закачні вогнегасники мають бути оснащені манометрами або індикаторами тиску.

Принцип дії вогнегасників полягає у створенні надлишкового тиску в корпусі (за винятком закачних) і викиданні під його дією вогнегасної речовини в осередок пожежі.

Для приведення вогнегасника в дію необхідно:

- видалити запобіжну чеку;

- натиснути й відпустити кнопку, в результаті чого руйнується мембрана газового балону і газ-витискувач подається до корпусу, де утворює надлишковий тиск.

Після цього вогнегасник готовий до подавання вогнегасної речовини:

- гнучкий рукав необхідно спрямувати на осередок пожежі;

- натиснути на важіль управління подачею вогнегасної речовини, при цьому вогнегасна речовина під дією надлишкового тиску сифонною трубкою та рукаву через насадок подається до осередку пожежі;

- для припинення подачі вогнегасної речовини необхідно відпустити важіль.

Заходи безпеки під час користування вогнегасниками.

Забороняється: завдавати ударів по вогнегаснику; кидати вогнегасник у полум’я під час застосування за призначенням й ударяти ним об землю (підлогу) для приведення його в дію; направляти насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) під час його експлуатації у бік людей; використання вогнегасників для потреб, не пов’язаних із пожежогасінням.

Гасіння осередків пожежі, які виникли за межами приміщень, необхідно здійснювати з навітряного боку.

Вуглекислотні вогнегасники мають застосовуватися в тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, які не ушкоджують оснащення й об’єкти (обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музеї, архіви і т.п.).

Під час застосування вуглекислотного або порошкового вогнегасника для гасіння пожежі електроустаткування, яке перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, необхідно витримувати безпечну відстань (не менше 1 м) від розпилюючої насадки вогнегасника до струмопровідних частин електроустаткування.

Забороняється застосовувати водяні та водопінні вогнегасники для ліквідації пожеж електрообладнання, яке знаходиться під електричною напругою, а також для гасіння речовин, що вступають із водою в хімічну реакцію, яка супроводжується інтенсивним виділенням тепла і розбризкуванням горючої речовини.

Застосування порошкових вогнегасників для захисту устаткування, яке може вийти з ладу у разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне устаткування, електронно-обчислювальні машини), вирішується тільки за відсутності газових вогнегасників.

Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги можливість утворення високої запиленості й як наслідок – зниження видимості в приміщенні, що захищається.

Під час гасіння пожежі вуглекислотними вогнегасниками необхідно враховувати можливість зниження концентрації кисню в повітрі приміщення, що захищається, особливо якщо воно невелике за об’ємом.

У приміщеннях, де застосування вуглекислотних вогнегасників може створити небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування пересувних вуглекислотних вогнегасників необхідно використовувати ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання.

Перед застосуванням пересувних вуглекислотних вогнегасників слід обмежити кількість обслуговуючого персоналу, який перебуває в приміщенні.

Хід роботи

Використовуючи методичні вказівки, а також наявні вогнегасники в лабораторії, студенти вивчають класифікацію, будову, маркування, технічні характеристики, принцип роботи вогнегасників, приведення їх в дію.

Аналізують ефективність та роблять висновок про необхідність, економічність та безпечність застосування конкретного виду вогнегасника для гасіння певного класу пожежі (табл. 4.1).

Знаком +++ відмічають вогнегасники, що найбільш ефективні при гасінні пожежі даного класу; ++ вогнегасники, що придатні для гасіння пожежі даного класу; + вогнегасники, що недостатньо ефективні для гасіння пожежі даного класу; - вогнегасники, непридатні для гасіння пожежі даного класу.

Таблиця 4.1

Ефективність застосування вогнегасників залежно від класу пожежі і за видом вогнегасної речовини

Клас пожежі

Вогнегасники

водяні

водопінні

Водопінні

аерозольні

порошкові

Вуглекислот-ні

Хладонові