1 Загальні положення

 

1.1 Положення про робочу навчальну програму дисципліни розроблено у відповідності до Закону України „Про вищу освіту”, державних стандартів вищої освіти, „Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого МОН України за №161 від 02.06.1993р., рішення колегії МОН України від 24.04.03р. „Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах 3-4 рівнів акредитації” та наказу МОН України від 20.10.04р. за №812 „Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, ухвал вченої ради Луцького НТУ та наказів ректора щодо удосконалення організації навчального процесу.

 

1.2 Робоча навчальна програма (РНП) є нормативним документом вищого навчального закладу, що розробляється кафедрою для кожної навчальної дисципліни на основі типової (нормативної) програми відповідно до навчального плану та освітньо-професійної програми підготовки фахівців:

– для бакалаврів – за напрямами підготовки;

– для магістрів – за спеціальностями.

 

1.3 Якщо типові програми відсутні, робочі програми з нормативних дисциплін для бакалаврів складаються на основі освітньо-професійних програм (ОПП) спеціальностей відповідних напрямів підготовки, затверджених МОН України з посиланням на рік затвердження та шифр дисципліни.

 

1.4 Робочі навчальні програми з вибіркових дисциплін складаються на основі варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) підготовки бакалаврів відповідних напрямів і спеціальностей.

 

1.5 Робочі програми для магістрів розробляються на основі ОПП та ОКХ характеристик підготовки магістрів відповідних спеціальностей.

1.6 Для денної, заочної та дистанційної форм навчання розробляється єдина навчальна програма дисципліни з виділенням в ній аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, форм контролю.

 

1.7 У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно - методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

 

1.8 Особливістю структури та змісту РНП дисципліни у кредитно-модульній системі організації навчального процесу (КМСОНП) є їх відповідність вимогам ЕСТS.

 

1.9 РНП дисципліни, затверджена завідувачем кафедри дає викладачеві право на проведення занять.

 

1.10 РНПД повинна розроблятися на електронному (компакт диск, тощо) та паперовому носіях ( 2 примірники формату А4).

 

1.11 Поточні зміни до РНПД вносяться щорічно до початку навчального року у разі:

–    змін у галузевих стандартах освіти (ОПП, ОКХ);

–    впровадженні нової навчальної технології;

–    зміни або уточнення системи контролю та оцінювання знань, планів, лабораторно-практичних занять, тематики курсових проектів, робіт, рефератів, тощо.

 

1.12 Зміни затверджуються на засіданні кафедри і вносяться до РНПД і пере затверджуються науково-методичною комісією та першим проректором.

 

1.13 Завідувачі кафедр відповідають за своєчасне розроблення, затвердження і перегляд програм, відповідність їх змісту встановленим вимогам.

 

1.14 Декани факультетів та їх заступники з навчально-методичної роботи контролюють своєчасність підготовки і подання програм на затвердження.

 

1.15 На складену лектором РНПД  потрібно отримати рецензію профільної кафедри.

 

2 Структура та зміст робочої навчальної програми дисципліни „Технологія гарячого штампування”.

 

2.1 Вступ

 

Робоча навчальна програма дисципліни „Технологія гарячого штампування” є складовою частиною нормативно-методичного забезпечення навчального процесу для підготовки бакалаврів напряму „Прикладна механіка”. РНПД може бути використана для підготовки бакалаврів інших спеціальностей та напрямів.

 

Зміст програми передбачає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу та виконання індивідуального завдання у вигляді курсового проекту. Програма дисципліни складається з двох модулів. Форма семестрового контролю – залік, екзамен

 

2.2 Опис предмета навчальної дисципліни

 

 

2.3 Мета та завдання курсу

 

2.3.1 Мета викладання дисципліни.

 

Мета викладання дисципліни – одержання теоретичної і практичної підготовки по технології гарячої обробки металів тиском, основ проектування технологічних процесів по куванню і гарячому штампуванню

 

2.3.2 Задачі вивчення дисципліни:

 

-          дати студентам необхідні знання по основним матеріалам, які використовуються в процесах гарячої обробки тиском;

-          ознайомити студентів з основними операціями вільного кування, методами проведення розрахунків операцій;

-          навчити студентів вибирати вихідну заготовку для процесів гарячої обробки тиском;

-          дати необхідні практичні навички по проектуванню технології гарячого штампування;

-          дати необхідні практичні навички по проектуванню основного технологічного інструменту гарячого штампування.

 

2.3.3 Структура курсу

 

 

2.4 Вимоги до знань і вмінь студентів

 

2.4.1 В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

-          особливості розробки технологічних процесів кування і об’ємного штампування різних деталей, які включені в класифікатор;

-          основні види і типи процесів гарячого об’ємного штампування;

-          розрахункові залежності для різних процесів гарячого об’ємного штампування;

-          основні типи обладнання і оснащення, яке використовується при гарячій обробці тиском.

 

2.4.2 В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

-          використовувати логічні схеми технологічних процесів кування;

-          вибирати оптимальні умови процесів кування та гарячого штампування;

-          користуватись довідковою літературою і методиками проектування технологічних процесів кування та гарячого штампування;

-          розробляти креслення поковки згідно креслення деталі та технічні умови на її виготовлення;

-          вирішувати конкретні питання проектування технології та оснащення, а також вибору обладнання для кування та гарячого штампування.

 

2.5 Форми контролю, зміст поточного, модульного і підсумкового контролю

 

При вивченні студентами дисципліни передбачається три види контролю: поточний, модульний і підсумковий.

 

Поточний контроль здійснюється під час виконання студентами позааудиторних та аудиторних робіт. Позааудиторна робота пов’язана з виконанням курсового проекту. На її виконання встановлюються відповідні терміни, згідно етапів виконання проекту. Найвищим числом балів оцінюється проект, який виконаний у встановлений термін, без помилок і на високому графічному рівні згідно вимог діючих державних стандартів. Оцінка знижується при недостатній якості графіки, невідповідності вимогам державних стандартів, недостатньої якості знань. Проект із значними помилками  повертається студенту для виправлення на термін до одного тижня без зниження оцінки. Оцінка за роботу, виконану після встановленого терміну, перераховується із коефіцієнтом 0,7.

 

Підсумковий контроль у вигляді диференційованого заліку за виконання курсового проекту виставляється в кінці 15 тижня. При цьому теоретична підготовка (модульний контроль студента очної форми навчання) оцінюється під час захисту виконаного курсового проекту, за результатами якого студент може набрати максимум 40 балів. Результуюча сума балів (максимум 100) за залік визначається сумуванням балів за поточний контроль (максимум 60 по 30 балів на виконання пояснювальної записки та графічної частини) згідно результатів виконання проекту та модульний контроль (максимум 40 балів) згідно результатів захисту проекту.

 

Виконання аудиторних практичних (лабораторних) робіт супроводжується необхідними консультаціями викладача. На оцінку аудиторної роботи впливає наявність помилок, графічний рівень і відповідність державним стандартам в оформленні звіту по роботі.

 

Модульний контроль здійснюється у вигляді виконання контрольних завдань або відповіді на тестові запитання. У тестах для кожного запитання подані декілька відповідей, із яких лише одна вірна.

 

Семестровий контроль у вигляді екзамену здійснюється в кінці 7-го семестру (при умові проходження студентом всіх етапів поточного і модульного контролю) шляхом письмової відповіді на теоретичні запитання та розв’язку практичних задач.  Під час екзамену оцінюються теоретичні знання та вміння володіти набутими навиками при графічному розв’язанні геометричних задач. На оцінку впливає наявність помилок у розв’язанні практичних задач і повнота відповіді на теоретичні запитання.

 

 

Контроль у вигляді екзамену проводиться при умові проходження студентом всіх етапів модульного контролю та захисту лабораторних робіт, згідно тематики лабораторних занять. Оцінювання знань студентів виконується у відповідності з національною та європейською системою (табл. 2.4).

 

 

2.6 Тематичне планування курсу

 

 

3 Планування самостійної роботи студентів

 

Планування самостійної роботи студентів із зазначенням питань, які необхідно опрацювати самостійно, форми поточного контролю знань студентів, бібліографії наведено в таблиці

 

№ з/п	Назва теми	Кількість годин с/з
1	Заготівельні процеси гарячого штампування.	15
2	Гаряче об’ємне штампування на молотах	15
3	Гаряче об’ємне штампування на КГШП	15
4	Гаряче об’ємне штампування на ГКМ	15
5	Гаряче об’ємне штампування на гідравлічних пресах	15
6	Гаряче об’ємне штампування на гвинтових пресах.	15
7	Гаряче об’ємне штампування на спеціалізованому обладнанні.	15
8	Обрізка облойного заусенця на штампованих поковках	15
9	Термічна обробка штампованих поковок	15
10	Очищення та технічний контроль поковок в гарячому штампуванні.	15
11	Вимоги охорони праці в гарячештампувальному виробництві	15
	Разом	165

 

4 Планування лабораторних занять

 

Планування лабораторних занять та рекомендованої літератури, яку можуть використати студенти у процесі підготовки наведено в таблиці

 

 

5 ІндивідуальнЕ завдання

 

Для індивідуальної роботи кожному студенту видається індивідуальне завдання до виконання курсового проекту. Тема курсового проекту – "Розробка технологічного процесу гарячого штампування поковки (назва деталі)". Назву деталі студент отримує разом з її кресленням від викладача на початку курсу. Індивідуальне завдання передбачає виконання науково-практичної роботи, яка пов’язана з:

 

-     розробкою креслення поковки;

-     вибором раціонального технологічного процесу гарячого об’ємного штампування поковки;

-     виконанням технологічних розрахунків та вибором обладнання;

-     розробкою та проектуванням інструменту для виготовлення поковки;

-     розробкою технології очищення поковки, операційного та кінцевого контролю, заходів з охорони праці та техніки безпеки.

 

Нижче (в таблиці) наведений план виконання курсового проекту із зазначенням змісту розділів

 

Етапи виконання курсового проекту

№ етапу (розділу)	Назва етапів курсового проекту та їх зміст	Тиждень контролю	Форма контролю
Змістовий модуль 1
1	Загально-технічна частина
	1.1.  Загальна характеристика гарячого об’ємного штампування 1.2.  Аналіз креслення деталі, технічних умов на її виготовлення та службового призначення 1.3.  Визначення групи поковки, можливого типу і організаційної форми виробництва	1-3	Співбесіда
2	Технологічна частина
	2.1.  Вибір способу штампування і розробка маршрутної технології 2.2.  Розробка креслення поковки 2.3.  Визначення розмірів початкової заготівки 2.4.  Визначення норми витрат матеріалу 2.5.  Визначення зусилля різкі і вибір устаткування 2.6.  Призначення режиму нагріву і вибір нагрівального пристрою 2.7.  Визначення зусилля і вибір основного штампувального обладнання 2.8.  Визначення зусилля і вибір обладнання для обрізки і пробивання 2.9.  Термічна обробка поковок 2.10.     Очищення поковок від окалини 2.11.     Технічний контроль і дефекти поковок	4-8	Співбесіда
Змістовий модуль 2
3	Конструкторська частина
	3.1.  Розрахунок і конструювання штампу для штампування 3.2.  Розрахунок і конструювання штампу для обрізки	9-12	Співбесіда
4	Організаційна частина
	4.1.  Обгрунтування типу виробництва 4.2.  Організація робіт при штампуванні 4.3.  Розрахунок норм часу 4.4.  Розрахунок кількості обладнання і його завантаження 4.5.  Вимоги охорони праці і правила техніки безпеки	13-15	Співбесіда

 

 

6 Перелік питань до кожної теми модуля

 

Модуль 1

 

1.      Типова структура технологічного процесу гарячого штампування.

2.      Переходи гарячого штампування.

3.      Класифікація переходів гарячого штампування.

4.      Описати формовку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків .

5.      Описати підкатку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків .

6.      Описати протяжку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

7.      Описати перетискання як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

8.      Описати згинання (гнуття) як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

9.      Описати осадку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

10.  Описати висадку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

11.  Розрахунок та проектування протяжного рівчака молотового штампу.

12.  Розрахунок та проектування підкатного рівчака молотового штампу.

13.  Розрахунок і проектування перетискного рівчака молотового штампу.

14.  Розрахунок і проектування формувального рівчака молотового штампу.

15.  Розрахунок та проектування згинального рівчака молотового штампу.

16.  Особливості штампування в кінцевому (чистовому) рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

17.  Конструкція западини під кліщі в чистовому рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

18.  Особливості штампування в попередньому (чорновому) рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

19.  Особливості штампування в заготівельно-попередньому (чорновому) рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

20.  Особливості видавлювання як виду штампувального переходу на пресах.

21.  Особливості формування як виду штампувального переходу на ГКМ.

22.  Особливості прошивання як виду штампувального переходу на ГКМ.

23.  Розрахунок маси падаючих частин молоту.

24.  Розрахунок зусилля кривошипного пресу при гарячому відкритому штампуванні.

25.  Розрахунок зусилля гарячого штампування на ГКМ, гідравлічних та гвинтових пресах.

26.  Загальна характеристика процесу видавлювання на пресах.

27.  Особливості відрубування як розділового переходу гарячого штампування.

28.  Особливості відрізування як розділового переходу гарячого штампування.

29.  Особливості обрізки як розділового переходу гарячого штампування.

30.  Особливості пробивання як розділового переходу гарячого штампування.

 

Модуль 2

 

1.     Загальний алгоритм розробки креслення поковки.

2.     Пояснити принципу аналізу креслення деталі. Технологічність деталі.

3.     Визначення типу виробництва та виду ковальсько-штампувальної машини.

4.     Вибір схеми та способу штампування з розробкою маршрутної технології.

5.     Вибір поверхні роз'єму штампів при гарячому штампуванні.

6.     Визначення розрахункової (наближеної) маси поковки.

7.     Вибір групи сталі чи ковкості поковок.

8.     Визначення ступеня складності поковки.

9.     Поняття про клас точності поковки.

10.            Визначення вихідного індексу поковки.

11.            Призначення основних та додаткових припусків на поковку.

12.            Призначення напусків на поковках.

13.            Призначення радіусів закруглень на штампованих поковках.

14.            Призначення штампувальних уклонів на штампованих поковках.

15.            Порожнини та намітки отворів в поковках. Типи наміток отворів.

16.            Технічні вимоги на штамповані поковки.

17.            Оформлення креслення поковки.

18.            Привести схему та методику розрахунку плоскої намітки отвору на поковках.

19.        Привести схему та методику розрахунку плоскої намітки отвору на поковках.

20.        Пояснити методику визначення об'єму  початкової заготовки при гарячому штампуванні.

21.        Пояснити методику призначення облойної канавки на штамповані поковки при гарячому штампуванні.

22.        Визначення розмірів заготовки при гарячому об'ємному штампуванні.

23.        Визначення норми витрат матеріалу при гарячому штампуванні.

24.        Визначення зусилля різання прокату на прес-ножицях та вибір обладнання.

25.            Призначення режиму нагріву і вибір нагрівального пристрою в гарячому штампуванні.

26.            Визначення зусилля штампування і вибір основного штампувального обладнання.

27.            Визначення зусилля і вибір обладнання для обрізки і пробивання в технологіях гарячого штампування.

28.            Термічна обробка поковок в процесах гарячого штампування.

29.            Очищення поковок від окалини в процесах гарячого штампування. Способи очищення.

30.            Технічний контроль і дефекти поковок в гарячому штампуванні.

 

7 Перелік екзаменаційних питань  курсу

 

1.             Типова структура технологічного процесу гарячого штампування.

2.             Переходи гарячого штампування.

3.             Класифікація переходів гарячого штампування.

4.             Описати формовку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків .

5.             Описати підкатку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків .

6.             Описати протяжку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

7.             Описати перетискання як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

8.             Описати згинання (гнуття) як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

9.             Описати осадку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

10.        Описати висадку як вид заготівельного переходу при гарячому штампуванні. Навести схеми рівчаків.

11.        Розрахунок та проектування протяжного рівчака молотового штампу.

12.        Розрахунок та проектування підкатного рівчака молотового штампу.

13.        Розрахунок і проектування перетискного рівчака молотового штампу.

14.        Розрахунок і проектування формувального рівчака молотового штампу.

15.        Розрахунок та проектування згинального рівчака молотового штампу.

16.        Особливості штампування в кінцевому (чистовому) рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

17.        Конструкція западини під кліщі в чистовому рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

18.        Особливості штампування в попередньому (чорновому) рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

19.        Особливості штампування в заготівельно-попередньому (чорновому) рівчаку при гарячому штампуванні поковок.

20.        Особливості видавлювання як виду штампувального переходу на пресах.

21.        Особливості формування як виду штампувального переходу на ГКМ.

22.        Особливості прошивання як виду штампувального переходу на ГКМ.

23.        Розрахунок маси падаючих частин молоту.

24.        Розрахунок зусилля кривошипного пресу при гарячому відкритому штампуванні.

25.        Розрахунок зусилля гарячого штампування на ГКМ, гідравлічних та гвинтових пресах.

26.        Загальна характеристика процесу видавлювання на пресах.

27.        Особливості відрубування як розділового переходу гарячого штампування.

28.        Особливості відрізування як розділового переходу гарячого штампування.

29.        Особливості обрізки як розділового переходу гарячого штампування.

30.        Особливості пробивання як розділового переходу гарячого штампування.

31.        Загальний алгоритм розробки креслення поковки.

32.        Пояснити принципу аналізу креслення деталі. Технологічність деталі.

33.        Визначення типу виробництва та виду ковальсько-штампувальної машини.

34.        Вибір схеми та способу штампування з розробкою маршрутної технології.

35.        Вибір поверхні роз'єму штампів при гарячому штампуванні.

36.        Визначення розрахункової (наближеної) маси поковки.

37.        Вибір групи сталі чи ковкості поковок.

38.        Визначення ступеня складності поковки.

39.        Поняття про клас точності поковки.

40.        Визначення вихідного індексу поковки.

41.        Призначення основних та додаткових припусків на поковку.

42.        Призначення напусків на поковках.

43.        Призначення радіусів закруглень на штампованих поковках.

44.        Призначення штампувальних уклонів на штампованих поковках.

45.        Порожнини та намітки отворів в поковках. Типи наміток отворів.

46.        Технічні вимоги на штамповані поковки.

47.        Оформлення креслення поковки.

48.        Привести схему та методику розрахунку плоскої намітки отвору на поковках.

49.        Привести схему та методику розрахунку плоскої намітки отвору на поковках.

50.        Пояснити методику визначення об'єму  початкової заготовки при гарячому штампуванні.

51.        Пояснити методику призначення облойної канавки на штамповані поковки при гарячому штампуванні.

52.        Визначення розмірів заготовки при гарячому об'ємному штампуванні.

53.        Визначення норми витрат матеріалу при гарячому штампуванні.

54.        Визначення зусилля різання прокату на прес-ножицях та вибір обладнання.

55.        Призначення режиму нагріву і вибір нагрівального пристрою в гарячому штампуванні.

56.        Визначення зусилля штампування і вибір основного штампувального обладнання.

57.        Визначення зусилля і вибір обладнання для обрізки і пробивання в технологіях гарячого штампування.

58.        Термічна обробка поковок в процесах гарячого штампування.

59.        Очищення поковок від окалини в процесах гарячого штампування. Способи очищення.

60.        Технічний контроль і дефекти поковок в гарячому штампуванні.

 

8 Перелік демонстраційних навчально-методичних матеріалів та технічних засобів навчання

 

В якості демонстраційних навчально-методичних матеріалів використовуються: підготовлені плакати щодо формування уяви про реальні процеси та явища, відеозаписи на компакт-дисках, що демонструють моделі та реальні об’єкти.

 

Технічні засоби навчання, для проведення лабораторних занять, включають: лабораторні стенди, макети штампів, гідравлічний прес, аналітичні ваги; засоби вимірювання технічних величин.

 

9 Бібліографія