Абразія

процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм.

Абсолютний вік

виражається в абсолютних одиницях часу (мільйони років); встановлюється радіометричними методами.

Акумуляція

накопичення на поверхні суші або на дні водойми мінеральних частинок чи органічних залишків в результаті діяльності вітру, текучих вод, льодовиків, вулканів, моря та інших геологічних факторів. 

Алювій

незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеню обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина).

Антикліналь

витягнута лінійна складка опуклістю вгору. У ядрі (центрі) антикліналі залягають більш древні шари, на крилах складки – більш молоді.

Астеносфера

шар зниженої міцності й в'язкості у верхній частині мантії.

Батоліти

форма залягання глибинних магматичних гірських порід; великі інтрузивні тіла (площа понад 200 км²), складені головним чином гранітоїдами, що залягають серед осадових товщ порід.

Будівельне водозниження

тимчасове зниження рівня ґрунтових вод на період будівництва.

Буни

поперечні бетонні масиви, дамби з кам'яного накиду й ін., установлювані під прямим кутом до лінії берега, та призначені для переривання вздовжберегових переміщень відкладів наносів і сприяти їхньому накопиченню на березі.

Верховодка

тимчасове скупчення підземних вод у зоні аерації. Залягає на невеликій глибині від поверхні землі й утвориться над локальними водонапорами (або напівводонапорами), у ролі яких можуть бути лінзи глин і суглинків у піску, прошарку щільних порід і т.ін.

Вивітрювання

процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід і мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Відповідно до вищенаведених чинників розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

Відносний вік

час тих чи інших геологічних подій в історії Землі по відношенню до інших геологічних подій. Встановлюється на основі взаємного розташування шарів у розрізі.

Водовіддача

здатність насичених водою гірських порід віддавати воду шляхом вільного стікання під впливом сили тяжіння чи в результаті відкачування.

Водообмін

процес, коли вода, що накопичилася раніше змінюється водою, що знову надійшла.

Водопроникність

здатність порід пропускати через себе воду під дією тиску.

Вологоємність

характеризує здатність порід вміщати й утримувати певну кількість води.

Геоїд

форма Землі, визначена з використанням рівня моря та уявним його продовженням під земною поверхнею, за умови збереження рівня гравітаційного потенціалу. 

Геоморфологія

наука про рельєф Землі, його походження, просторові, генетичні та історичні закономірності будови та розвитку.

Геосинкліналь

лінійно витягнута ділянка земної кори, в межах якої інтенсивно проявляються вертикальні й горизонтальні рухи, магматизм і сейсмічність.

Геотермічна ступінь

глибина, при якій температура підвищується на 1°С при заглибленні в Землю нижче від зони постійних температур.

Геотермічний градієнт

величина зростання температури на кожні 100 м при заглибленні в Землю нижче від зони постійних температур. 

Геохронологія

розділ геології, який вивчає вік гірських порід, що складають земну кору, і хронологічну послідовність їхнього утворення.

Гідрогеологія

галузь геології, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення.

Гідроізогіпси

лінії, що з'єднують на карті (плані) точки з однаковими абсцисами або відносними відмітками висот поверхні безнапірних підземних вод.

Гірські породи

природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.

Горст

тектонічна форма порушення залягання гірських порід, є переважно видовженою, відносно піднятою ділянкою земної кори, яка обмежена опущеними по лініях скидами. 

Грабен

тектонічна форма порушення залягання гірських порід, є переважно видовженою ділянкою земної кори, яка опустилася по лініях скидів нижче від навколишніх ділянок.

Границя розкочування

вологість при переході глинистого ґрунту із пластичного стану в напівтвердий або твердий.

Границя текучості

вологість, при якій ґрунт переходить із пластичного стану в текучий.

Гранулометричний склад

кількісний розподіл зерен (грудок, шматків) за класами крупності.

Ґрунти

будь-які гірські породи, ґрунти й техногенні утворення, які залягають у верхній частині земної кори, являють собою багатокомпонентну динамічну систему й використовуються як основи будівель та інженерних споруд, матеріал для споруд (насипів, дамб та ін.) або середовище для розміщення підземних споруд (тунелів, трубопроводів та ін.).

Ґрунтові води

гравітаційні підземні води першого від поверхні Землі постійного водоносного горизонту, що залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються головним чином за рахунок інфільтрації (просочування) атмосферних осадів і вод річок, озер, водосховищ, зрошувальних каналів та шахтових водовідвідних канав.

Ґрунтознавство

наука про ґрунт, його склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання.

Дебіт свердловини

кількість(об'єм) рідини (води) або газу, що надходить на поверхню за одиницю часу з природного чи штучного джерела (свердловини, колодязя).

Делювій

продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.),  наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція).

Дефляція

процес руйнування вітром гірських порід та розвіювання продуктів їх вивітрювання.

Дислокація

порушення форми первинного залягання гірських порід, зумовлене головним чином дією внутрішніх сил Землі, дії тектонічних процесів.