Page 26

Лабораторна робота № 3

Визначення осадових гірських порід

3.1. Походження та класифікація осадових гірських порід

Осадові гірські породи утворились внаслідок руйнування і випадання в осадок раніше утворених гірських порід та їх подальшого перетворення під впливом різних факторів.

За походженням осадові породи розділяються на такі чотири групи:

1. Уламкові, які утворились при механічному руйнуванні будь-яких порід або накопиченням уламків на місці або після перенесення водою, вітром, силою тяжіння.

2. Глинисті, в утворенні яких брали участь: механічне руйнування, фізична та хімічна переробки, а також процеси осідання речовини з водних розчинів.

3. Хімічні осади, які випадають з водних розчинів або утворюються на суші при хімічному вивітрюванні.

4. Органогенні осадові породи, які зобов'язані своїм походженням життєдіяльності організмів.

За походженням уламкові гірські породи можуть бути морськими, озерними, річковими, льодовиковими, еоловими (вітровими) і т.д. їх розрізняють за розмірами уламків (зерен), їх формою (загострені або окатані), ступенем цементації, мінеральним складом зерен і скріплювальним цементом. Крупність уламків та частинок – основна діагностична ознака уламкових порід. Класифікація уламкових порід, включаючи глинисті, приведена в табл. 3.1.

Хімічні осадові гірські породи утворюються внаслідок випадіння солей або речовин з водних розчинів або при хімічних реакціях, які проходять у земній корі чи на її поверхні.

У більшості випадків хімічні осадові породи мономінеральні. Характерні представники: кам'яна сіль, гіпс, ангідрид, доломіт, мергель.

Органогенні осадові породи утворюються внаслідок накопичення залишків живих організмів (тварин – зоогенні, рослин – фітогенні). Найбільш характерними представниками цих порід є: вапняк, крейда, діатоміти, трепел, каустоболіти. Вуглецеві породи – вугілля, нафта, природні гази.

3.2. Визначник осадових гірських порід

Осадові гірські породи за зовнішніми ознаками можна визначити за табл. 3.2. В першій частині таблиці розміщені характеристики уламкових і глинистих порід, назву яких визначають за величиною уламків і ступенем їх цементації. Уламкові породи необхідно визначити, використовуючи разом табл. 3.1 та 3.2. Для глинистих порід треба застосовувати нескладні прийоми щодо визначення їх пластичності.

В другій частині табл. 3.2. приведені основні показники хімічних осадових порід, які мають в своїй більшості зернисту структуру. Більшість з них - мономінеральні.

В третій частині розглянуті характерні особливості органогенних порід, які розділяються на фітогенні (із залишків рослин) і зоогенні (із залишків тварин).

Опис гірської породи необхідно виконувати за такою схемою:

· структура;

· текстура;

· походження осадка;

· специфічні властивості (колір, реакція з кислотою і т.д.);

· назва гірської породи.

Таблиця 3.1.

Клас порід	Незцементовані			Розмір зерен (уламків), мм	Зцементовані
	незв'язані		зв'язні
	загострені	окатані			загострені	окатані
Крупно-уламкова, псефіти	Глини Щебінь крупний середній дрібний	Валуни Галька: крупна середня дрібна		Більше 100 100-60 60-40 40-20	Брекчія велика Брекчія	Конгло-мерат валунний Конгло-мерат
	Жорства: крупна середня дрібна	Гравій: крупний середній дрібний		20-10 10-4 4-2	Брекчія дрібна	Гравеліт
Середньо-уламкові, псаміти	Пісок гравійний крупнозернистий середньозернистий дрібнозернистий пилуватий			2-1 1-0,5 0,5-0,25 0,25-0,1 0,1-0,05	Піщаники
Дрібно-уламкові, алеврити	Супісок (лес)			0,05-0,005	Алевроліт
Тонко-уламкові, пеліти	Глини			Менше 0,0005	Глинистий сланець (аргіліт)
Змішані	Суглинок				Піщано-глинистий сланець

Таблиця 3.2.

Структура, текстура (розмір уламків)	Склад уламків, мінеральний склад	Діагностичні ознаки	Гірська порода
Структура, текстура (розмір уламків)	Склад уламків, мінеральний склад	Діагностичні ознаки	крихка, зв’язна	зцементована
1	2	3	4	5
І. Уламкові породи
Крупноуламкова. Текстура для незцементованих безладна, для зцементованих масивна 2-100мм і більше	Уламки однієї або декількох порід, особливо граніту, вапняку, кварциту	Уламки окатані, напівокатані. Цемент вапняковий, кремнистий, глинистий для зцементованих уламків.	Гравій, галька (див. таб.3.1.)	Конгломерат
Середньоуламкова, текстура аналогічна вищеописаній (0,05-2 мм)	Уламки переважно кварцу, польових шпатів та інших мінералів.	Ступінь окатаності рівний. Цемент вапняковий, глинистий, кремнистий –для зцементованих зерен.	Пісок (див. таб.3.1 )	Піщаник
Дрібно- і тонко- уламкова. Текстура землиста, крихка: для зцементованих - масивна	Глинисті мінерали, глинозем, кварц, халцедон, гідрооксиди заліза та інші.	Легко розтирається між пальцями, помітні піщинки .	Супісок	Піщано-глинистий, глинистий сланець
		Сірувато-жовтий, пальовий	Лес макро-пористий легкий
		Нігтем не полірується. У вологому стані пластичний.	Суглинок
		Полірується нігтем, в вологому стані пластична Жирні на дотик.	Глини	Глинистий сланець (аргіліт)
			Глини	Глинистий сланець (аргіліт)
ІІ. Хімічні осадові породи
Кристалічна, текстура масивна, щільна.	Головним чином галіт.	Солона на смак,біла, сірувато-біла, прозора.		Кам'яна сіль
	Головним чином гіпс	Білий, рожевий, жовтий, дряпається нігтем		Гіпс
	Головним чином ангідрит	Біло-блакитний, інколи рожевий		Авгіт
Дрібнокристалічна, щільна	Головним чином доломіт	Реагує з соляною кислотою в порошку		Доломіт
ІІІ. Органогенні осадові породи
Кристалічна, зерниста щільна, пориста	Головним чином кальцит	Реагує з соляною кислотою. Часто складається з черепашок і залишків організмів		Вапняк
Тонкокристалічна, землиста	Головним чином кальцит	Біла, землиста, залишає білий слід. Реагує з соляною кислотою.		Крейда
Приховано-кристалічна. щільна	Кальцит та глинисті мінерали	Світлий, сірий Реагує з соляною кислотою, залишається брудна пляма		Мергель
Приховано-кристалічна. щільна	Глинисто-кремнистий склад	Сіра, світло-зелена, жовта. Раковистий злом, легка		Опока
Землиста, пориста	Залишки діатомітових водоростей	Слабко-зцементований, м’який на дотик, легкий, прилипає до язика		Трепел
Землиста, крихкотіла	Залишки рослини, гумусові речовини	Жовтого, бурого кольору		Торф
Щільна, шарувата		Темного кольору, блискуче		Кам'яне вугілля