4. Оцінка забруднення повітряного басейну

Оцінка стану повітряного басейну, перш за все, враховує визначення потенційної небезпеки його забруднення залежно від природно-кліматичних чинників конкретної території міста чи району, що визначають здатність атмосфери розсіювати та адсорбувати шкідливі домішки. Це залежить від характеру турбулентного обміну та швидкості вітру, наявності туманів, рельєфу місцевості та інших чинників. Несприятливий характер розсіювання шкідливих речовин спостерігається, зокрема, при виникненні температурних інверсій.

Інверсії – це такий стан атмосфери, при якому температура в приземному шарі повітря зростає, а не зменшується, як це буває у звичайних умовах. При цьому нижня, менш нагріта поверхня інверсійного шару внаслідок більшої щільності відіграє роль екрану, від якого факел забруднюючих речовин відбивається від землі й поширюється на великі відстані.

Значне підвищення рівня забруднення повітряного басейну, як правило, спостерігається при застої повітря (поєднання слабких вітрів з приземними інверсіями температури ) і штилях (низькі швидкості вітру в градації від 0 до 1 м/с). Такі метеорологічні умови властиві, наприклад, районам гірських долин, де є накопичення більш щільного і холодного повітря в приземному шарі, часто спостерігається висока стійкість стану повітряних мас. У випадку розташування в долинах промислових підприємств з шкідливими викидами, створюються небезпечні умови забруднення атмосфери. Позитивну роль в очищенні атмосфери відіграє інтенсивне перемішування повітряних мас, яке може відбуватися на фоні підвищених швидкостей вітру та інших чинників, а також опади, що забезпечують вимивання домішок з атмосфери.

Поєднання метеорологічних параметрів, які обумовлюють той чи інший рівень забруднення повітряного басейну (концентрації домішок в приземному шарі повітря) для джерел з фіксованими параметрами викидів, характеризується величиною так званого «потенціалу забруднення атмосфери» (ПЗА).

У процесі оцінки забруднення повітряного басейну міста визначаються:

1. основні джерела шкідливих викидів у повітряний басейн (промислові та енергетичні об’єкти, автотранспорт) та їхні характеристики;

2. райони міста з понаднормативним рівнем забруднення атмосферного повітря;

3. соціально-економічна оцінка забруднення атмосфери.

Оцінка забруднення атмосферного повітря міста та його окремих районів базується на розрахункових методах визначення концентрацій шкідливих речовин та їхніх сполук в приземному шарі атмосферного повітря і встановленні ареалів їхнього поширення по території, прилеглій до джерел викидів.