4. Загальні вимоги до планів

Важливою умовою при виконанні землевпорядних робіт є забезпечення необхідної точності в положенні меж і площах ділянок, що проектуються на планово-картографічному матеріалі і розміщуються на місцевості при здійсненні проектів землеустрою. Це має особливе значення при проведенні земельної реформи, коли земля передається у приватну власність і постійне користування громадянам і фізичним особам, формується система землекористувань і землеволодінь ринкового типу, земля є об'єктом купівлі-продажу.

При складанні проектів землеустрою використовують топографічні плани, які одержують методами наземних зйомок і аерофотознімання згідно з інструкціями для відповідних масштабів. Плани для складання графічної частини проекту повинні бути детальними, повними і точними.

Під детальністю розуміють ступінь подібності всіх вигинів і звивин контурів ситуації та рельєфу місцевості при зображенні їх на плані.

Повнота - це ступінь насичення плану об'єктами місцевості, зображення яких необхідне і можливе при даному масштабі і висоті перетину рельєфу горизонталями.

Під точністю плану розуміють величину середньої квадратичної похибки положення контурної точки на плані відносно найближчого пункту головного геодезичного обґрунтування знімання. При цьому вважають, що похибка положення пунктів знімального обґрунтування є складовою частиною середньої квадратичної похибки положення контурної точки.

Цими якостями вигідно відрізняються топографічні плани, одержані методами аерофотознімання. Ці плани використовуються не тільки при складанні проектів землеустрою. їх застосовують при проведенні земельного кадастру, для складання проектів планування і забудови сільських населених пунктів, меліорації та іншої проектної документації, пов'язаної з використанням земель.

У землеустрої застосовуються плани аерофотознімання, топографічні (із зображенням рельєфу) і контурні. Інколи (в умовах гірської місцевості, складного рельєфу) застосовують плани стереофотограмметричного наземного (фототеодолітного) знімання.

Досить  часто, зокрема при проведенні земельної реформи, застосовують плани, одержані шляхом проведення наземних теодолітних, тахеометричних і мензульних знімань. Для одержання планів, які використовуються при складанні проектів, де необхідне детальне зображення рельєфу, виконують нівелювання поверхні по квадратах.

Останнім часом для складання проектів землеустрою застосовують цифрові моделі місцевості, коли знімання виконується за допомогою сучасних електронних приладів (тахеометрів, теодолітів), GPS-приймачів.

Плани, одержані за матеріалами різних видів знімання, мають різну точність, що пояснюється застосуванням різних приладів і інструментів. Але ці розбіжності, при правильному проведенні знімань, невеликі. Плани, одержані за матеріалами різних знімань, практично можна вважати однаково точними, оскільки технологічний процес усіх видів знімань включає похибки, які прирівнюються до графічної точності (0,1 мм на плані). Це в значній мірі зближує точність планів, одержаних за результатами різних видів знімань, яка дорівнює приблизно 0,4 мм на плані.

Для складання проектів у більшості випадків раніше використовувалися не плани-оригінали, а копії, одержані фотомеханічним, графомеханічним, графічним (копіювання шляхом просвічування або передавлювання) та іншими способами. Ці плани називали проектними, а їх точність була дещо нижчою, але зниження точності при копіюванні не повинно було перевищувати 10%. При цьому план-оригінал і копія (проектний план) вважалися рівно точними. У теперішній час при застосуванні сучасної вимірювальної, обчислювальної та копіювальної техніки друкують необхідну кількість рівно точних примірників планів для розробки проектів землеустрою.