Анотація дисципліни

В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення.

Важливим завданням залишається підвищення якості освіти, яка залежить не лише від процесу засвоєння знань, навичок і вмінь, а й процес становлення студента як суб'єкта різноманітних видів і форм розумової діяльності та особистості громадянина. Тому разом із проблемами змісту освіти й організації процесу засвоєння знань та управлінні ним постає проблема індивідуального розвитку здібностей студентів, що сприяє формуванню інтелектуального, духовного і виробничого потенціалу суспільства.

Значний обсяг нових понять і педагогічних інновацій вимагає від науково-педагогічного працівника нових компетенцій, щоб бути спроможним до системного розгляду усіх змін як в освіті, так і в методиці викладання вищої школи.

Пропонований посібник має на меті допомогти студентам технічного вишу ґрунтовно оволодіти науковими основами педагогіки і методики викладання, яка в майбутній практичній педагогічній діяльності стане необхідною умовою і міцною основою для досягнення вершин педагогічної майстерності.

Курс «Педагогіка і методика викладання у вищій школі» є теоретичною основою методологічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, а також аспірантів до здобуття майбутньої педагогічної та науково-педагогічної діяльності. Він спрямований на якісне оновлення змісту освіти та його вивчення у технічному виші.

1.1. Мета навчальної дисципліни:

– ознайомити студентів з педагогікою і методикою викладання у вищій школі, визначити її об’єкт, предмет та охарактеризувати сучасні методи;

– довести необхідність вивчення майбутніми спеціалістами даної галузі педагогіки;

– показати вплив особистості викладання на формування цілісного світогляду студентів;

–розкрити значення спілкування у формуванні всебічно і гармонійно розвинутої творчої особистості;

– осмислити наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин;

– охарактеризувати основні види міжособистісного спілкування та ознаки колективу;

– пробудити у студентів прагнення до напруженої духовної праці; формувати творчу особистість для праці в ринкових відносинах;

– виховувати почуття потреби для одержання високих професійних якостей в майбутньому, вміння при необхідності змінювати професію.

1.2. Завдання навчальної дисципліни:

 

– визначення змісту найбільш ефективних прийомів, форм, методів, засобів і цілісних психолого-педагогічних технологій управління та впливу на підлеглих з метою підвищення їх професійної зрілості, розвитку моральних якостей, підготовки сучасного керівника, здатного високо-кваліфіковано виконувати коло соціально-виробничих обов’язків.

 

1.3. Студенти повинні знати:

– теоретико-методологічні основи педагогіки і методики викладання у вищій школі як навчальної дисципліни;

– стан сучасної освітньої системи в Україні, основні історичні етапи її розвитку;

– конкретні шляхи удосконалення підготовки спеціалістів в умовах незалежної України;

– основні психолого-педагогічні теорії, концепції, системи, їх історичне та сучасне значення;

– особливості організації  навчально-виховного процесу у вищій школі;

– методи, види та принципи навчально-виховного процесу, форми організації виховної роботи.

 

1.4. Студенти повинні вміти:

– аналітично осмислювати сучасні соціально-психологічні явища у сфері культури, засобів масової комунікації, трудових колективах, сім’ї;

– інтерпретувати результати емпіричних досліджень;

– ефективно використовувати здобуті знання за межами аудиторії, в реальному житті;

– аргументовано доводити свою думку, робити об’єктивні висновки;

– вміти толерантно поводитися зі співрозмовником, вислуховувати і поважати його думку;

– розкрити зміст понять «наукова організація праці викладача вишу», «індивідуальність викладача»;

– охарактеризувати складові частини виховного процесу;

– обґрунтувати основні компоненти процесу навчання;

– усвідомити значення вербального та невербального спілкування;

– володіти методами вивчення особистості й колективу.

 

1.5. Студенти повинні мати навички:

– анотування і конспектування психолого-педагогічної і наукової літератури;

– діагностування рівня інтелекту, мотивів поведінки;

– аналізу проблемних ситуацій та вибору педагогічних технологій у професійній та міжособистісній сферах;

– ефективного спілкування з людьми.