1.1. Сертифікації та вміння

 

Систе́мний адміністра́тор (від англ. system administrator, systems administrator) – працівник, посадові обов’язки якого передбачають забезпечення роботи комп’ютерної техніки, комп’ютерної мережі і програмного забезпечення в організації. Інша назва: сисадмін (sysadmin), яка походить від комп’ютерного сленгу. Системний адміністратор може бути працівником підрозділу інформаційних технологій або окремою штатною одиницею в залежності від розміру організації.

В СРСР вживались назви: системний інженер (відповідав за апаратне забезпечення ЕОМ), системний програміст («генерував» операційні системи, відповідав за системне програмне забезпечення), «системщик» – неофіційна назва цих двох професій.

Раніше системні адміністратори могли бути самоуками (енікейщик), але тепер під час працевлаштування вимагається освіта відповідного напрямку підготовки. Найбільш відповідні напрямки підготовки – комп’ютерні науки, комп’ютерна інженерія, програмна інженерія. Великі і спеціалізовані організації під час прийому на роботу можуть вимагати професійний сертифікат.

 

Основні сертифікації

ü     Сертифікований фахівець Майкрософт (MCP), Сертифікований Системний Інженер Майкрософт (MCSE), сертифікований системний адміністратор «Майкрософт» англ. Microsoft Certified Systems Administrator – MCSA) та інші для роботи в Windows-середовищах;

ü     для роботи в Unix-подібних середовищах:

o       сертифікат Linux Professional Institute для роботи в Linux-середовищах;

o       сертифікати Програми видачі свідоцтв Red Hat для роботи в Red Hat Enterprise Linux-середовищах;

o       сертифікат для роботи в Solaris-середовищах;

ü     сертифікати Мережевої академії Cisco для роботи з обладнанням Cisco;

ü     сертифікати для роботи з базами даних Oracle.

 

Вміння

Суть системного адміністрування включає знання комп’ютерних систем і ефективні способи їх використання працівниками організації. Це потребує знань операційних систем і застосунків, вирішення проблем з апаратним та програмним забезпеченням, але також і мети, з якою співробітники організації застосовують комп’ютери.

Чи не найважливішим вмінням системного адміністратора є здатність до вирішення проблем, часто під тиском ряду обмежень. Сисадмін необхідний і незамінний у випадку неполадок в комп’ютерній системі, мусить швидко і правильно діагностувати і найкращим чином усувати їх.

Системний адміністратор – не розробник програмного забезпечення. Зазвичай він не зобов’язаний писати прикладні чи системні програми. Однак, сисадмін повинен розуміти призначення і поведінку програмного забезпечення у випадку його розгортання чи застосування, пошуку помилок в програмах, а отже знати декілька мов програмування, щоб використовувати їх для написання скриптів (сценаріїв), які дозволяють автоматизувати рутинні завдання.

Під час роботи Інтернет-орієнтованих або бізнес-критичних систем системний адміністратор повинен особливо надійно контролювати безпеку мережі. Це включає не тільки своєчасне оновлення програмного забезпечення, але й попереджувальні заходи проти зламу системи захисту і вторгнення в комп’ютерну систему. В деяких організаціях за безпеку комп’ютерної мережі і підтримку брандмауера (фаєрволу) відповідає адміністратор захисту мережі, але кожен сисадмін в значній мірі здатен підтримувати безпеку системи.

Системні адміністратори – працівники, які протистоять атакам зломщиків і сприяють безпечному спілкуванню всередині інфраструктури організації, а також за її межами. Системний адміністратор – в певному сенсі також комп’ютерний зломщик, так як він повинен знати всі ті способи зламу і обходу захисту (наприклад, брандмауера), які застосовують зломщики. Однак в більшості організацій обов’язками системного адміністратора є не тільки спостереження за безпекою мережі організації, а також й інші супутні проблеми: боротьба з комп’ютерними вірусами, налаштування програмного забезпечення користувачів та ін.

Через швидкий розвиток Інтернет і мережевих технологій, системному адміністратору-одинаку щоразу складніше протистояти всім проблемам, тому є і з’являються нові спеціалізовані Інтернет-форуми і друковані видання, спрямовані на поглиблення знань сисадмінів-початківців і надання допомоги у вирішенні різноманітних проблем.