Самостійна робота №3

IP-адресація міської комп'ютерної мережі відділень комерційного банку

 

Мета роботи: одержати навички призначення IP-адрес і розподілу міської мережі на підмережі.

 

Методичні вказівки

 

Порядок призначення IP-адрес. За визначенням схема IP-адресації повинна забезпечувати унікальність нумерації мереж, а також унікальність нумерації вузлів у межах кожної з мереж. Отже, процедури призначення номерів як мережам, так і вузлам мереж повинні бути централізованими.

Коли справа стосується мережі, яка є частиною Інтернету, унікальність нумерації може бути забезпечена тільки зусиллями спеціально створених для цього центральних органів. У невеликій же автономній IP-мережі умова унікальності номерів мереж і вузлів може бути виконана силами мережевого адміністратора.

У цьому випадку в розпорядженні адміністратора є весь адресний простір, тому що збіг IP-адрес у незв'язаних між собою мережах не викличе ніяких негативних наслідків. Адміністратор може вибирати адреси довільно, дотримуючись лише синтаксичних правил, ураховуючи обмеження на особливі адреси.

Однак, при такому підході виключена можливість у майбутньому приєднати дану мережу до Інтернету. Дійсно, довільно обрані адреси даної мережі можуть збігтися із централізовано призначеними адресами Інтернету. Для того щоб уникнути колізій, пов'язаних з такого роду збігами, у стандартах Інтернету визначено декілька так званих приватних адрес, які рекомендують для автономного використання:

        у класі А – мережа 10.0.0.0;

        у класі В – діапазон з 16 мереж – 172.16.0.0-172.31.0.0;

        у класі С – діапазон з 255 мереж – 192.168.0.0-192.168.255.0.

Ці адреси виключені з адрес, які розподіляються централізовано, і становлять величезний адресний простір, достатній для нумерації вузлів автономних мереж практично будь-яких розмірів. Варто також відзначити, що приватні адреси, як і при довільному виборі адрес, у різних автономних мережах можуть збігатися. У той же час використання приватних адрес для адресації автономних мереж робить можливим коректне підключення їх до Інтернету.

Розглянемо приклад призначення IP-адрес у мережі. Припустимо, що необхідно призначити IP-адреси для всіх інтерфейсів в мережі, використовуючи для цього діапазон 172.16.20.0/25.

 На рис. 1 представлений приклад IP-адресації.

На першому кроці призначається адреса мережі. Маска мережі в цьому випадку включає 25 біт, а 7 останніх біт – це біти адрес робочих станцій. В адресі мережі останні 7 біт повинні приймати значення 0. У результаті була отримана адреса мережі 172.16.20.0 з маскою 255.255.255.128.

На другому кроці призначається адреса першого вузла в мережі. Адреса першого вузла в мережі є наступною адресою після адреси мережі. Для призначення першої, самої нижньої адреси вузла в мережі останній сьомий біт повинен прийняти значення 1. У результаті ми маємо адресу 172.16.20.1 з маскою 255.255.255.128.

Рисунок 1 – Приклад IP-адресації

 

На третьому кроці визначається широкомовна адреса. У широкомовній адресі необхідно, щоб розряди вузла були встановлені в 1, тобто в даному прикладі сім останніх бітів повинні бути встановлені в 1. У такий спосіб в останньому октеті ми одержимо значення 127, що дає нам широкомовну адресу 172.16.20.127.

На четвертому кроці призначається адреса останнього вузла в мережі. Адреса останнього вузла в мережі завжди менше широкомовної адреси. Це означає, що в адресі останнього вузла мережі останній біт повинен бути встановлений в 0, а при широкомовному запиті в 1. У такий спосіб адреса останнього вузла в мережі буде 172.16.20.126.

Кількість вузлів даної мережі дорівнює 2n-2, де n – кількість бітів, виділених для адресації вузлів. Одна адреса віднімається, оскільки вона призначається широкомовному запитові, а одна – оскільки вона призначається адресі мережі. Тобто у нашому випадку кількість вузлів буде 27-2, що дорівнює 126.

Завдання для роботи

 

Необхідно розробити схему IP-адресації для міської комп'ютерної мережі, яка об’єднує три відділення комерційного банку:

-        відділення №1 знаходиться в одноповерховому будинку;

-        відділення №2 –  у триповерховому;

-        відділення №3 – у десятиповерховому будинку.

Кожне відділення – це окрема підмережа.

План кожного поверху відділень, а також структура комп'ютерних мереж ідентичні між собою та відповідають плану, спроектованому у лабораторній роботі №1.

Також необхідно призначити IP-адресу для кожного інтерфейсу маршрутизатора або комутатора третього рівня.

Для кожної підмережі необхідно призначити: IP-адресу, маску підмережі та адресу широкомовного запиту. Після цього необхідно в рамках визначених підмереж визначити початкову й кінцеву адреси для робочих станцій. Також необхідно розрахувати кількість вузлів кожної підмережі.

Для адресації використовувати мережу 192.168.0.0/16 та змінну довжину маски підмережі. Обов’язковою умовою є використання мінімальної можливої довжини хостової частини.

 

План виконання роботи

 

Для виконання даної лабораторної роботи необхідно виконати наступні дії:

        визначити кількість підмереж, пам'ятаючи, що підмережі розділяються маршрутизаторами або комутаторами третього рівня;

        для кожної підмережі призначити:  IP-адресу, маску підмережі, адресу широкомовного запиту;

        призначити IP-адресу для кожного інтерфейсу маршрутизатора або комутатора третього рівня;

        у рамках підмереж для робочих станцій призначити початкову та кінцеву IP-адреси;

        розрахувати максимальну кількість вузлів кожної підмережі.

 

Результат розрахунків оформити у вигляді таблиці (див. табл. 6).

 

Таблиця 6

Зразок таблиці

Номер підмережі

ІР-адреса підмережі

Маска підмережі

ІР-адреса першого вузла

ІР-адреса останнього вузла

Broadcast

Максимальна кількість вузлів у мережі

1

10.1.1.0

255.255.255.0

10.1.1.1

10.1.1.254

10.1.1.255

254

 

Питання до захисту роботи

1.   Дайте характеристику класу комп'ютерних мереж – «міська мережа». Які відмінні ознаки має даний клас у порівнянні із класами локальні та глобальні мережі?

2.   Які апаратні пристрої дозволяють розділити мережу на підмережі? На якому рівні моделі OSI вони працюють?

3.   Що таке IP-адреса? Для чого вона необхідна?

4.   Які класи мереж Вам відомі? За якою ознакою розділені ці мережі?

5.   Що таке маска підмережі? Яку функцію вона виконує?Опишіть процедуру призначення IP-адрес.