Глосарій

ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання. 

ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. 

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. 

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. 

ВИКОНАВЕЦЬ ПОСЛУГ – суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. 

ВИРОБНИК – суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. 

ВЛАСНИК приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку. 

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВІ СИСТЕМИ – мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту. 

ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку і наступної його експлуатації. 

ПРИБУДИНКОВА ТЕРИТОРІЯ – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. 

ЗАСІБ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ – технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики. 

КІЛЬКІСНИЙ ПОКАЗНИК ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ – одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. 

КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ – результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, установленому законодавством. 

НОРМИ СПОЖИВАННЯ – кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 

СПОЖИВАЧ – фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. 

ТОЧКА РОЗПОДІЛУ – місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання. 

УПРАВИТЕЛЬ – особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. 

УТРИМАННЯ БУДИНКІВ І ПРИБУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ – господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту житлових та нежитлових приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. 

РЕМОНТ БУДИНКУ – комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку. 

ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ПАРАМЕТРИ ЕЛЕМЕНТІВ БУДИНКУ – це  сукупність технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості. 

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЖИЛОГО БУДИНКУ – комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог. 

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ БУДИНКУ – комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників. 

ПЕРЕПЛАНУВАННЯ – до елементів перепланування житлових приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. 

ПЕРЕОБЛАДНАННЯ – улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. 

ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ – юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. 

СПОРУДА – все, що штучно споруджено людиною для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства.

БУДІВЛЯ – наземна споруда, що має внутрішній простір, призначений і пристосований для певного виду людської діяльності (проживання, відпочинку, праці, і т.п.).

ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ – всі споруди, що не відносяться до будівель і призначені для виконання технічних завдань (мости, тунелі, шляхопроводи, метро, димові труби, резервуари, і т.п.).

ПРОМИСЛОВІ (ВИРОБНИЧІ) БУДІВЛІ – будівлі призначені для здійснення виробничо-технологічних процесів, пов’язаних з виготовленням певного виду продукції.

ЕНЕРГЕТИЧНІ БУДІВЛІ – теплоенергоцентралі, котельні, електростанції, трансформаторні підстанції.

БУДІВЛІ ТРАНСПОРТУ І СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА – гаражі, майстерні з обслуговування транспорту, склади міського господарства, торгівлі, підприємств і установ.

БУДІВЛІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – пожежні депо, пости охоронних та контролюючих органів.

ДОПОМІЖНІ БУДІВЛІ – адміністративні, конторські, побутові, медпункти, пункти громадського харчування.

ЖИТЛОВА БУДІВЛЯ – будівля, призначена для проживання людей.

КВАРТИРА – частина житлового будинку, яка призначена для проживання однієї чи кількох сімей, має обладнані житлові та підсобні приміщення, окремий вихід на сходову клітку, коридор, галерею, вулицю.

ЖИТЛОВЕ ПРИМІЩЕННЯ – приміщення, в якому згідно діючих норм допускається обладнання постійних спальних місць.

ПІДСОБНІ ПРИМІЩЕННЯ КВАРТИРИ – приміщення квартири, призначені для господарсько-побутових потреб проживаючих.

ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ (раніше місця загального користування) – приміщення житлового будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку чи побутового обслуговування населення за місцем проживання (сходові клітки, вестибулі, перехідні шлюзи, позаквартирні галереї, коридори, колясочні, кімнати дозвілля, кладові, сміттєкамери та інші аналогічні приміщення).

ЕЛЕМЕНТИ ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – складові конструкції і технічні пристрої будівлі призначені для виконання заданих функцій.

ЧАСТИНА БУДІВЛІ – певний обсяг будівлі (квартира, секція, підвал, горище, т.п.), призначений для виконання заданих функцій (процесів).

НЕСПРАВНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЛІ – стан елементів будівлі, при якому не виконується хоча б одна із заданих експлуатаційних вимог.

ПОШКОДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ БУДІВЛІ – несправність елементів будівлі, або його складових, викликана зовнішніми діями.

ДЕФЕКТ ЕЛЕМЕНТУ БУДІВЛІ – несправність (дефект) елемента будівлі, викликана порушенням правил, норм, або технічних умов при його виготовленні, монтажі чи ремонті.

АВАРІЙНИЙ СТАН БУДИНКУ (елементу) – стан будинку (елементу), при якому його подальша експлуатація повинна бути негайно припинена за ради безпеки людей.

ВЕТХИЙ СТАН БУДІВЛІ (елементу) – встановлена оцінка технічного стану будівлі (елементу), яка відповідає його фізичному зносу (більше 60% для дерев’яних будівель та елементів, та 70 відсотків – для кам’яних).

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – використання жилого будинку за призначенням, технічне та санітарне обслуговування його.

САНІТАРНЕ УТРИМАННЯ ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – комплекс робіт, спрямований на збереження встановлених санітарно-гігієнічних вимог до утримання приміщень житлового будинку і його при будинкової території.

НОРМАТИВНІ ТЕРМІНИ СЛУЖБИ БУДІВЛІ – середній термін служби будівлі, прийнятий для розрахунку норм амортизаційних відрахувань.

ФАКТИЧНИЙ ТЕРМІН ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЛІ (елементу) – календарна тривалість експлуатації будівлі (елементу)

ЗНОС БУДІВЛІ (елементу) – процес погіршення експлуатаційних показників будинку в часі (з урахуванням зміни вимог)

ФІЗИЧНИЙ ЗНОС БУДІВЛІ (елементу) – величина, що характеризує ступінь погіршення технічних і пов’язаних з ними інших експлуатаційних показників будинку.

МОРАЛЬНИЙ ЗНОС БУДІВЛІ – величина, що характеризує ступінь невідповідності об’ємно-планувальних, санітарно-гігієнічних, економічних та естетичних показників будівлі сучасним експлуатаційним вимогам.

УТРИМАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ – комплекс робіт, спрямований на створення необхідних умов проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель.

ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – сукупність технічних, об’ємно-планувальних , санітарно-гігієнічних, економічних і естетичних характеристик житлової будівлі, які обумовлюють її експлуатаційні якості.

ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – встановлені нормативними документами умови (вимоги) до житлової будівлі та її елементів, які обумовлюють їх ефективну експлуатацію.

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВАВАННЯ ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – комплекс робіт, спрямованих на забезпечення справності елементів будівлі, або заданих параметрів та режимів його технічного обладнання.

РЕМОНТ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ – комплекс будівельних робіт та організаційно-технічних заходів по усуненню морального та фізичного зносу, не пов’язаних зі зміною основних техніко-економічних показників.

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЖИТЛОВОЇ БУДІВЛІ – комплекс будівельних робіт та організаційно-технічних засобів, пов’язаних зі зміною основних техніко-економічних показників (кількості та площі квартир, будівельного обсягу та загальної площі будівлі), здійснюваних з метою поліпшення умов проживання, якості обслуговування. 

РОЗЦІНОЧНИЙ ОПИС РОБІТ – документ, який визначає на основі опису виявлених несправностей елементів будівлі вартість робіт по їх усуненню.

ВИГРІБНА ЯМА (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів;

КОНТЕЙНЕР ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ (контейнер) - металева або пластикова ємність, призначена для збирання та зберігання побутових відходів, виготовлена згідно з вимогами державних стандартів;

ОРГАНІЧНА СКЛАДОВА ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ - залишки побутових відходів, що складаються з органічних речовин, які піддаються процесам біологічного розпаду (гниття);

ПЛАНОВО-ПОДВІРНА СИСТЕМА ЗБИРАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ - система, за якою зібрані в контейнери побутові відходи перевозять на об'єкти поводження з відходами для їх подальшого оброблення (перероблення), утилізації, знешкодження чи захоронення;

ПЛАНОВО-ПОКВАРТИРНА СИСТЕМА ЗБИРАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ - система, яка не передбачає наявності контейнерів, а споживач самостійно завантажує побутові відходи у сміттєвоз, що прибуває за графіком;

ПЛАНОВО-РЕГУЛЯРНА СИСТЕМА САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ - система санітарного очищення, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів з населених місць до місць їх оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження чи захоронення у терміни, визначені у Санітарних нормах;

ПОМИЇ - рідкі відходи, що утворюються під час прання, умивання, миття посуду та прибирання приміщень, приготування їжі та можуть містити залишки твердих відходів (поліетилен, папір, ганчір'я тощо);

ПРИБИРАННЯ ОБ'ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ - захід санітарного очищення, що передбачає регулярне збирання та перевезення в установлені місця побутових відходів, видалення вуличного змету, листя, гілля, снігу, льоду;

САНІТАРНЕ ОЧИЩЕННЯ ТЕРИТОРІЙ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ (санітарне очищення) - комплекс планувальних, організаційних, санітарно-технічних та господарських заходів щодо збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення побутових відходів, включаючи небезпечні відходи у їх складі, що утворилися в населених місцях, а також прибирання об'єктів благоустрою з метою запобігання шкідливому впливу факторів середовища життєдіяльності на життя і здоров'я людини та майбутніх поколінь;

СКЛАДОВА ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ, що не підлягає утилізації - залишки побутових відходів, що не можуть бути використані як вторинний матеріальний чи енергетичний ресурс;

СХЕМА САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ - документ, у якому містяться графічні та текстові матеріали щодо черговості здійснення заходів та обсягів робіт з санітарного очищення, систем і методів збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення побутових відходів, включаючи небезпечні відходи у їх складі, необхідної кількості сміттєвозів, механізмів, устаткування та інвентарю, доцільності проектування, будівництва, реконструкції чи розширення об'єктів поводження з відходами, їх основні параметри і розміщення, орієнтовані капіталовкладення на будівництво і придбання технічних засобів;

УТИЛІЗАТОР (подрібнювач) залишків харчових продуктів - пристрій для оброблення (перероблення) побутових відходів шляхом подрібнення залишків харчових продуктів та видалення їх у систему водовідведення.

ВІДХОДИ - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; 

НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними; 

ВИРОБНИК ВІДХОДІВ - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; 

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

ЗБИРАННЯ ВІДХОДІВ - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

ЗБЕРІГАННЯ ВІДХОДІВ - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); 

ОБРОБЛЕННЯ (ПЕРЕРОБЛЕННЯ) ВІДХОДІВ - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІДХОДІВ - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення;

ТРАНСКОРДОННЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІДХОДІВ - транспортування відходів з території, або через територію України, на територію або через територію іншої держави; 

УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; 

ВИДАЛЕННЯ ВІДХОДІВ - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації; 

ЗНЕШКОДЖЕННЯ ВІДХОДІВ - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення; 

ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів; 

ОБ'ЄКТИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

ВІДВЕДЕНІ МІСЦЯ ЧИ ОБ'ЄКТИ - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР ВІДХОДІВ - систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів;

ОПЕРАЦІЇ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ - збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів;

РОЗМІЩЕННЯ ВІДХОДІВ - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;

ВІДХОДИ ЯК ВТОРИННА СИРОВИНА - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;

ЗБИРАННЯ І ЗАГОТІВЛЯ ВІДХОДІВ ЯК ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері;

ВЛАСНИК ВІДХОДІВ - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; 

ПОБУТОВІ ВІДХОДИ - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;

ТВЕРДІ ВІДХОДИ - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;

РІДКІ ВІДХОДИ - побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах; 

ПОСЛУГИ З ВИВЕЗЕННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування;

ПОСЛУГИ З ПЕРЕРОБЛЕННЯ (оброблення) побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення,  утилізації чи видалення; 

ПОСЛУГИ ІЗ ЗАХОРОНЕННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ - послуги з остаточного розміщення побутових відходів після їх перероблення (оброблення) у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів;

СОРТУВАННЯ ВІДХОДІВ - механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення; 

ДЖЕРЕЛО УТВОРЕННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ - об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка);

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДХОДИ - документ, який подають суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000;

ПОКАЗНИК ЗАГАЛЬНОГО УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ (далі - Пзув) - критерій обсягу утворення відходів, що розраховується за формулою 

Пзув = 5000×М1+500×М2+50×М3+1×М4, де М1, М2, М3, М4 - маса в тоннах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених за попередній рік.