КЛЕЇ ТА ГЕРМЕТИКИ

Клеї та герметики відносяться до плівкоутворюючих матеріалів. Це розчини чи розплави полімерів, які наносяться на якусь поверхню. Після висихання (затвердіння) вони утворюють міцні плівки, які добре прилипають до різних матеріалів.

До складу клеїв та герметиків входять:

- плівкоутворююча речовина, яка визначає основні фізико-механічні властивості (термореактивний чи термопластичний полімер, каучук);

- розчинники, які створюють певну в’язкість;

- пластифікатори – для усунення усадочних явищ у плівці і для підвищення її еластичності;

- отверднювачі і каталізатори;

- наповнювачі.

Клеї використовуються для з’єднання різних матеріалів, а герметики –  для ущільнення та герметизації швів та стиків. Більшість клеїв є і герметиками, але в окремих випадках використовують спеціальні герметизуючі речовини.

Залежно від плівкоутворюючої речовини клеї поділяються на смоляні і гумові.

Смоляні клеї можуть бути термореактивними і термопластичними. Термореактивні смоли утворюють міцні, теплостійкі плівки, які використовуються для склеювання силових конструкцій з металів та неметалів. Клеї на основі термопластичних полімерів мають невисоку міцність, особливо при нагріванні і використовуються для несилових з’єднань неметалевих матеріалів.

Гумові клеї, в яких плівкоутворюючою речовиною є каучук, відрізняються високою еластичністю і використовуються для склеювання гуми з гумою чи гуми з металом.

Переваги клеєвих з’єднань:

- можливість з’єднувати різні матеріали (метали, сплави, пластмаси, скло, кераміку та ін.);

- атмосферостійкість і стійкість до корозії клеєного шва;

- герметичність з’єднання;

- можливість поєднання тонких матеріалів;

- значне спрощення технології виготовлення виробів.