ХВИЛЬОВІ ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕКТРОНА

Французький вчений Луї де Бройль припустив, що двоїста корпускулярно-хвильова природа властива всім матеріальним частинкам, тобто будь-якій частинці з масою m і швидкістю руху  v відповідає хвильовий процес, довжина хвилі якого визначається співвідношенням:

                                       .

Двоїстість властивостей електрона виявляється в тому, що він з одного боку має властивості частинки (певну масу спокою), а з другого боку його рух можна описати певною амплітудою, довжиною хвилі, частотою коливань.

Електрон рухається по всьому об'єму атома і може перебувати в будь-якій частині простору навколо ядра. Не можна говорити про якусь певну траєкторію руху електрона, можна лише судити про той чи інший ступінь ймовірності перебування електрона в даній точці простору. Цю ймовірність визначають за допомогою хвильового рівняння Шредингера:

;

– маса електрона;

–  стала Планка;

 – повна енергія електрона;

 – потенціальна енергія електрона;

 – хвильова функція.

У процесі розв’язання хвильового рівняння знаходять значення хвильової функції  (псі) у різних точках навколоядерного простору   (x, y, z). Квадрат хвильової функції |²| є пропорційним імовірності перебування електрона в даному елементарному об’ємі з координатами x, y, z. Розподіл імовірностей перебування електрона в навколоядерному просторі зображають у вигляді електронної хмари, густина якої на різних ділянках пропорційна ймовірності перебування там електрона.