ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ

Один із фундаментальних і загальних законів природи – закон збереження маси – встановили і експериментально підтвердили вчені М.В.Ломоносов і А.Л. Лавуазьє.

Закон збереження маси (Ломоносов 1748р., Лавуазьє 1789р.): маса речовин, що вступають у хімічну реакцію дорівнює масі речовин, що утворились внаслідок реакцій.

,

Наприклад: 

        .

М.В.Ломоносов вважав, що закон збереження маси речовин є частиною загального закону природи і може бути поширений на інші форми руху матерії. У 1748 році М.В. Ломоносов висловив гіпотезу, згідно з якою зміни в природі відбуваються так, що коли до чогось дещо додалось, то стільки ж дечого віднімається у іншому місці. Ця гіпотеза була розвинена лише в XIX ст. після відкриття другої частини загального закону природи – закону збереження енергії.

На початку XX ст. А.Енштейн пропонує принцип еквівалентності маси і енергії, згідно з яким зміна маси речовини відповідає певній кількості енергії:

,

 де – швидкість світла у вакуумі ().

Оскільки швидкість світла велика, то незначні зміни маси повинні зумовлювати велике виділення енергії і, навпаки, відносно невеликі енергетичні ефекти хімічних реакцій не можуть привести до помітної зміни мас речовин, що реагують.

Наприклад:

 (г/моль екв).