ВСТУП

Сучасний стан матеріалознавства, зокрема в напрямку створення та використання ефективних, конкурентноздатних матеріалів, значною мірою зобов’язаний прогресу в галузі застосування класичних і розробки нових методів дослідження структури, властивостей матеріалів та технологій їх отримання.

Особливий науковий та практичний інтерес представляють композитні матеріали (КМ), що все відчутніше і масштабніше застосовуються в техніці через свою універсальність, економічність, а інколи, й унікальність властивостей та експлуатаційних характеристик.

На сьогодні в світовій практиці створені і успішно використовуються КМ на полімерній, металевій та неорганічній основах, що армовані дисперсними й волокнистими різнофункціональними наповнювачами.

Однією із суттєвих переваг КМ є можливість поєднання процесу їх формування із процесом виготовлення безпосереднього виробу. Властивості КМ залежно від концентрації компонентів, їх геометрії і орієнтації, а також технології виготовлення можуть змінюватися в дуже широких межах, в зв’язку із чим відкривається можливість спеціального створення матеріалу для певної конструкції.

Перспективним і розповсюдженим класом КМ є порошкові матеріали, які отримують методом порошкової металургії, лише за допомогою якого можна отримати матеріали та вироби, які нерідко недоцільно, або й неможливо отримати іншими методами.

Видання містить лабораторні роботи із вивчення основних методів отримання, дослідження структури та властивостей композитних матеріалів і спрямоване на засвоєння студентами-матеріалознавцями базових знань та оволодіння практичними навичками із даної галузі науки.