Тема 2

Історичні витоки красномовства (2 год.)

Завдання 1.

 Проаналізуйте уривок із твору Арістотеля «Поетика». Як автор характеризує стилі? Порівняйте характеристику філософа  з сучасним трактуванням стилю. Які з сучасних стилів можна назвати «низькими», а які – «високими»?

«Позитивною рисою стилю є здатність бути ясним і не низьким. Найяснішим є той стиль, у якому є загальновжи­вані слова, а це — стиль низький. Прикладом цього є пое­зія Клеофонта й Сфенела. А піднесеним, далеким від щоденної мови буде стиль, у якому вдаються до незвичай­них слів. Незвичайними словами я називаю діалектизми, метафори, подовжені слова і взагалі все те, шо виходить поза межі повсякденної мови. А втім, якщо вживати лише такі слова, то вони нагадуватимуть загадку або варваризми. Якщо речення буде складатися з самих метафор, то вийде загадка, а якщо з діалектизмів — варваризм. Суть загадки полягає в тому, що хоч вона говорить про те, шо справді існує, водночас поєднує з цим неможливе. За допомогою загальновживаних слів не можна створити загадки, а засто­совуючи метафори — можна, наприклад: «Мужа я бачила, іншому мужу вогнем накладав мідь». Із діалектизмів ви­никає варваризм. Отже, треба якимсь чином перемішувати ці слова. Діалектизми, метафори, епітети та інші види слів, згадані мною, створюють стиль незвичайний і піднесений, а загальновживані слова сприятимуть ясності стилю. Ясність у стиль вносять, не перетворюючи його на повсяк­денний, подовжені і складені слова, а також зміна значен­ня слів. З одного боку, віддаляючись від звичайного спосо­бу вислову, ці слова звучать інакше, ніж загальновживані, і через це роблять мову незвичайною, а в поєднанні зі зви­чайними словами надають їй ясності. Тому несправедливи­ми є закиди тих, які засуджують такий стиль і висміюють поетів, як, наприклад Евклід Старший, заявляючи, на­чебто легко писати вірші, якщо дозволити подовжувати го­лосні досхочу». 

Завдання 2.

Прочитайте уривок із твору Володимира Мономаха «Повчання дітям».  Охарактеризуйте її. Чому цю працю можна назвати одним із кращих зразків ораторського мистецтва в Україні?

«Що таке людина. Як подумаєш про це? Велика розумом людина, та не може осягнути вона всіх чудес землі. Дивіться, як все мудро влаштовано на світі: як небо влаштовано, або як сонце, або як місяць, або як зірки, і тьма, і світло, і земля як на водах покладена, Господи, завдяки Волі Твоїй! А звірі, а птиці різні, а риби всілякі! І цьому диву подивуємося, як створено людину і які різні та багатоликі людські обличчя; якби і всіх людей зібрати, то кожен має свій вид і образ обличчя. І тому подивуємося, як птиці небесні із раю-вирію летять . І перш за все до нашого дому; але не поселяються в одній країні, а сильні й слабі розлітаються по всіх землях, щоб наповнилися щебетом ліси і поля. Все це дано людям на користь, на їжу і на радість їм. І знов скажемо: великі блага послані нам, грішним людям. Ті ж птиці небесні: коли їм звелено, то заспівають і звеселяють людей, а коли ні - то, маючи і мову свою, оніміють.

Прочитавши отсі слова. Діти мої, похваліть Творця Всього земного й небесного, а все, що далі, то мого слабого розуму повчання.

Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б то не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.

Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте. А поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою.

Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. 

Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів.Пам’ятайте, як учив мудрий Василь , зібравши круг себе юнаків: при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.

В домі своєму не ледачкуйте, а за всім приглядайте самі, не покладайтесь на тиуна або на отрока , щоб не посміялися люди ні над домом вашим, ні над вашим обідом. 

Брехні остерігайтесь, і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло.
Куди б ви не верстали шлях своєю землею, не давайте отрокам своїм чинити зло і шкоду ні селам, ні посівам, щоб люди не проклинали вас. А куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного.

Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

Хворого навідайте. Покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні».

 

Завдання 3.

За конспектом  складіть схему, у якій відобразіть етапи розвитку риторики як науки.