Тема: Заповнення комплексної технологічної документації

1. Види конструкторських і технологічних документів

Розробка конструкції і технології виготовлення будь-якого об'єкту виконується в декілька стадій (етапів). Стадії розробки конструкторської документації виробів всіх галузей промисловості і етапи виконання робіт встановлює ГОСТ 2.103-68 (СТСЭВ 208-75). Обов'язковість виконання стадій і етапів розробки конструкторської документації встановлюється технічним завданням на розробку.

Відповідно до ЕСКД встановлені наступні стадії і порядок розробки конструкторської документації з привласненням їй відповідної літери (категорії) документа:  

технічна пропозиція – літера "П"'

ескізний проект – літера "Э"

технічний проект – літера "Т"

Робоча документація:

для дослідного зразка партії – літера "О"
для настановної серії – літера "А"
для сталого производства – літера "Б"
конструкторським документам для індивідуального користування
привласнюється – літера "І";

Кожна подальша стадія розробки виконується на основі попередньої. Наприклад, на підставі креслення загального вигляду (стадія технічний проект) розробляється робоча документація (креслення окремих деталей, складальне креслення із специфікацією, монтажне і габаритне креслення).

Для технологічних документів відповідно до ГОСТ 3.1102-81 (СТСЭВ 1799-79) встановлені наступні стадії розробки:

попередній проект – літера "П"

дослідний зразок – літера "0"

настановна серія – літера "А"

сформоване виробництво – літера "Б"

Технологічна документація на стадії "попередній проект" відповідає стадіям "ескізний проект" і " технічний проект" при робітці конструкторської документації.

Розробка учбових проектів виконується в основному в слідуючій послідовності: індивідуальне проектування, елементи технічного або попереднього проекту, в окремих випадках, розробляється робоча документація.

Види технологічних документів

До технологічних документів відносять графічні і текстові документи, які окремо або в сукупності визначають технологічний процес виготовлення або ремонту виробу (включаючи контроль і переміщення), комплектацію деталей, складальних одиниць, матеріалів, оснащення, технологічних документів і маршрут проходження виробу, що виготовляється або ремонтованого, по службах підприємства (ГОСТ 3.1102-81, СТСЭВ 1799-79).

Склад вживаних видів документів проводить підприємство (організація) залежно від:

- типу виробництва за ГОСТ 14.004-83,

- видів що розробляються і вживаних технологічних процесів,

- складу вживаних процесів формоутворення,

- обробки заготовок, складання і ремонту виробів.

Склад документів на підприємстві (організації) може включати документи загального призначення і документи спеціального призначення. До документів загального призначення відносяться карта ескізів (КЗ), технологічна інструкція (Т.І).

До документів спеціального призначення відносяться: маршрутна карта (МК), карта технологічного процесу (КТП), карта наладки (КН), операційна карта (0К), комплексна карта (КК), відомість матеріалів (ВМ),  відомість оснастки (ВО) і т.д.

По ступеню деталізації розробки технологічного процесу можливе маршрутне, маршрутно-операційне або операційне виконання технологічного процесу. Розробляти маршрутні і маршрутно-операційнітехпроцеси рекомендуєтьсядля умов одиничного і дрібносерійного виробництва. В умовах серійного і масового виробництва стандартом рекомендовано розробляти операційний технологічний процес.

Враховуючи, що учбові проекти, в більшості випадків виконуються для серійного і масового виробництва, рекомендується операційна розробка технологічного процесу. При цьому, основними видами технологічнихдокументів являються: маршрутна карта (МК), карта ескізів (КЕ), операційна карта (0К), карта технологічного процесу (КТП), карта наладки (КН), крім того в дипломних і курсових проектах можуть застосовуватися й інші видитехнологічних документів, передбачені ГОСТ З.ПС2-31 (СТСЭВ 1709-79).

При використанні верстатів з ЧПУ потрібно застосовувати документи: карту технологічного процесу (КТП); операційну карту(0К), карту наладки інструменту (КН/П), карту кодування інформації(ККІ).

Дозволяється на розсуд конструктора застосовувати наступні допоміжні документи:

- карту замовлення на розробку керуючої програми (КЗ/П),

- відомість оброблюваних деталей (ВОД).

Форми і приклади оформлення деяких видів технологічних документів приведені в додатки.

2. Вимоги до графічних конструкторських документів.

 Документи необхідно заповнювати відповідно до вимог встановленими в ГОСТ 3.1404-86.

Розташування основного напису і додаткових граф регламентується ГОСТ 2.104-68 (СТСЭВ 140-74) (див. додаток). Основні записи технологічних документів необхідно заповнювати відповідно до вимоги, встановленими в ГОСТ 3.1103-82 (СТСЭВ 1800-79).

Вимоги до карт ескізів обробки. ГОСТ 3.1105-84. Карта ескізів обробки – технологічний документ, що пояснює зміст технологічного процесу або його складових частин (операції, установу, позиції, переходу) виготовлення чи ремонту виробу.

Ескіз обробки розкладається на операції, позиції, установи іпереходи, може бути виконаний, як окремий документ у вигляді карти ескізів і схем, що додаються до операційної або маршрутної карти, або документом суміщеному з текстовим документом – операційною картою, картою технологічного процесу абовільною операційною картою.

Якщо обробка проводиться в один перехід при одно-інструментальній обробці, то ріжучий інструмент на ескізі допускається не вказувати.

Ескіз слід виконувати з дотриманням масштабу або без його дотримання, але із наближеним дотриманням пропорцій олівцем або тушшю із застосуванням креслярського інструменту.

Головна проекція виробу повинна бути виконана в робочому положенні виробу на операції. Число додаткових проекцій, перетинів, розрізів повинно бути достатнім, щоб показати всі поверхні та їх розміри, які повинні бути оброблені і отримані на даній операції. Зображення виробу на ескізі повинні містити розміри, граничні відхилення, позначення шорсткості, баз, опор, затисків і затискних пристроїв, необхідних для виконання операцій, для яких розроблений ескіз.

При цьому:

- розміри і граничні відхилення слід наносити на зображення за ГОСТ 2.307-68 і ГОСТ 2.308-79 (СТСЭВ 368-76);

- позначення шорсткості оброблюваних поверхонь виробу слід наносити на зображення за ГОСТ 2.309-73 (СТ СЕР 1632-79);

- всі розміри або конструктивні елементи оброблюваних поверхонь умовно нумерують арабськими цифрами. Номер, розміру або конструктивного елементу (галтели, канавки і т.д.) оброблюваної поверхні проставляють в околі діаметром
6-8 мм і сполучають з розмірною лінією або з оброблюваною поверхнею. При цьому розміри, граничні відхилення оброблюваної поверхні в тексті змісту операції або переходу не вказують. Допускається в тексті змісту операції або переходу номер розміру або конструктивного елементу не обводити колом, наприклад, /"розгорнути отвір I", "точити канавку 2"/. Нумерацію" слід проводити у напрямку годинникової стрілки;

- оброблювані поверхні виробу на ескізі слід обводити лінією завтовшки 2S÷3SГОСТ 2.303-68 (СТ СЭВ 1178-78);

- технологічні бази, опори, затиски наносяться умовними позначеннями відповідно до ГОСТ 3.1107-81 (СТСЭВ 1803-79). Технологічні бази – знаком   ; затискні елементи знаком ; нерухомі опори ; рухомі опори знаком .

Цифра "і"= 1,2,3,4,5 вказує скількох степенем вільності позбавлена деталь даною базою (поверхнею або ділянкою);

- технічні вимоги слід поміщати на вільній частині документу праворуч від зображення виробу або під ним згідно ГОСТ 2.316-68 (СТСЭВ 856-78);

- таблиці і графіки, що пояснюють зображення деталі, слід поміщати на вільній частині документа праворуч від зображення виробу або під ним згідно ГОСТ 2.105-79 (СТ СЭВ 2667-80). Побудову таблиці слід починати з нижньої частини поля документа;

- ріжучий інструмент в його кінцевому робочому положенні.

Якщо розташування ріжучого інструменту щодо деталі в кінцевому робочому положенні затемняє уявлення про оброблювану поверхню (наприклад, свердло або мітчик з отворі ), то інструмент слід показувати в початковому робочому положенні.

Якщо для виконання операції потрібна велика кількість інструментів, то на операційному ескізі вони не вказуються, а викреслюється додаткова карта наладки (КН).

Приклади виконання ескізів обробки приведені в додатку.

Вимоги до карт наладок.

Наладка, документ, вказуючий додаткову інформацію до технологічних процесів (операцій) щодо наладки засобів технологічного оснащення (ГОСТ 3.1102-81, СТСЗЗ 1799-79).

До наладки відносяться установка пристосувань, інструментів і інших пристроїв в необхідному положенні, наладка заданого режиму роботи і т.д.

Карта наладки повинна дати наочну картину про наладку верстату і можливості досягнення необхідної точності обробки при виконанні даної операції.

Ескіз на карті наладки виконується в довільному масштабі. Кількість зображень (видів, розрізів, перерізів, виносних елементів) встановлюється з умови забезпечення ясності суті процесу наладки.

На карті наладки повинні бути зображенні всі елементи технологічної системи, необхідні для виконання операції:

-     оброблювана деталь в закріпленому стані на установочних елементах приспосіблення, яка зображається лініями відмінними від ліній, зображаючихприспосіблення (трішки товстіше). Оброблювані поверхні деталі виділяються жирними лініями, завтовшки (2÷3)S.

-     конструкція приспосіблення в наочному спрощеному зображенні (зовнішній вигляд або в перерізі) і спосіб установки і закріплення пристосувань на установчих елементах верстата. Конструкція пристосування повинна наочно відображати установчі, направляючі, орієнтуючі і затискні елементи.

-     ріжучий інструмент в його початковому (суцільною лінією) і кінцевому пункті, (пунктирною лінією) робочих положеннях відносно оброблюваної деталі і спосіб встановлення і закріплення його на верстаті.

Па карті наладки повинні бути також вказані:

- допустимі параметри оброблюваних поверхонь, з граничними відхиленнями на них (у вигляді розмірів, відносного розташування поверхонь або інших технічних вимог);

- розмірні ланцюги і таблиця розрахунків точності допустимих параметрів при обробці поверхонь деталі в процесі виконання операції;

- розміри і посадки (граничні відхилення) спряжених установчих елементів (поверхонь) оброблюваної деталі, пристосування, верстата, що визначають точність допустимих параметрів в процесі виконання операції;

- таблиця режимів різання на переходах;

- циклограми руху інструментів з зазначенням довжини робочого ходу (РХ), величини швидкого підводу (БП), і швидкого відводу (БО) інструменту.

Приклади оформлення карт наладок приведені в додатку.

Вимоги до текстових технологічних документів (карт технологічних процесів, операційних карт, маршрутних карт).

Маршрутна карта – технологічний документ, що містить опис технологічного процесу виготовлення або ремонту виробу по всіх операціях різних видів робіт, що виконуються в технологічній послідовності з вказівкою даних про устаткування, оснащення, матеріальних і трудових нормативах (витратах). ГОСТ 3.1118-82.

Приклади оформлення маршрутних карт приведені в додатку.

Операційна карта – технологічний документ, що містить опис технологічної операції з зазначенням переходів, режимів обробки і даних про засоби технологічного оснащення ГОСТ 3.1404-86.

Приклади оформлення операційних карт приведені в додатку.

Карта технологічного процесу –­­­­­ документ, що містить операційний опис технологічного процесу виготовлення і ремонту виробу в технологічній послідовності по всіх операціях одного виду формоутворення, обробки, зборки або ремонту, з зазначенням переходів, технологічних режимів і даних про засоби технологічного оснащення, матеріальні і трудові витрати.

Операційна карта, карта технологічного процесу і маршрутна карта є документами спеціального призначення, форма і зміст яких залежить від виду робіт (механічної обробки, термічної обробки і т.д.). У даних вказівках пояснюються правила оформлення цих документів на механічну обробку ГОСТ 3.1404-86.

Карта технологічного процесу є документом, об'єднуючим маршрутну і операційну карту і тому, якщо в процесі виготовлення деталі розробляється карта технологічного процесу, то маршрутну карту розробляти необов'язково.

Правила оформлення технологічних документів визначаються стандартом ЕСТД (ГОСТ 3.1104-86). У методичній допомозі пояснюються правила заповнення основних граф документів. Зміст граф, які не вимагають додаткових роз'яснень, не пояснюються. Вони заповнюються згідно стандартів ЕСТД. Приклади оформлення і форми технологічних документів наводяться в додатку. Нижче приводяться основні правила по заповненню граф, які потребують додаткових роз'яснень:

1. Запис даних в бланках слід проводити в технологічній послідовності виконання операцій, переходів, прийомів робіт, фізичних і хімічних процесів.

1. Операції нумеруються числами ряду арифметичної прогресії(0.05, 0.10, 0.15 і т.д.).
2. Переходи нумеруються числами натурального ряду (1,2,3 і т.д.).
3. Установи слід нумерувати прописними буквами Українського алфавіту (А, Б, В і т.д.).
4. Розмірні характеристики і позначення оброблюваних поверхонь вказуються арабськими цифрами.
5. Для позначення позицій застосовують римські цифри.
6. Найменування операції обробки різанням повинна відображати вживаний вид устаткування, а записуватися прикметником в називному відмінку (токарно-револьверна, протяжна, розточувальна і т.д.).
7. У змісті операції (переходу) повинно бути включено:

- ключове слово, що характеризує метод обробки, виражене дієсловом в неозначеній формі (наприклад: точити, свердлити і т.д.);

- найменування оброблюваної поверхні конструктивних елементів або предметів виробництва (наприклад: циліндр, галтель, заготовка і т.д.);

- інформація про розміри або їх умовні позначення;

- додаткова інформація, що характеризує кількість одночасно або послідовно оброблюваних поверхонь (наприклад: свердлити одночасно 5 отворів, точити послідовно поверхні 1,2 і т.д.).

8. При записі змісту операції допускається повна йшов скорочений запис:

Повний запис слід виконувати за відсутності графічних зображень ідля комплексного відображення всіх дій, виконуваних виконавцем;

Скорочений запис слід виконувати при наявності, графічних зображень, які достатньо повно відображають всю необхідну інформацію по обробці різанням.

Наприклад. Повний запис: Свердлити 4 наскрізних отвори з подальшим зенкеруванням фасок, витримуючи розміри , і  згідно креслення.

Скорочений запис: Свердлити 4 отв. зенкувати фаски, згідно креслення.

9. При записі змісту переходу при операційному або маршрутно-операційному описі технологічного процесу (розробляються операційні карти або карти технологічного процесу – КТП), допускається повна або скорочена форма запису:

- повний запис слід виконувати при необхідності перерахування всіх розмірів, що витримуються. Даний запис характерний для проміжних переходів, що не мають графічних зображень. В цьому випадку в записі переходу слід вказувати виконавчі розміри з їх граничними відхиленнями.

Наприклад, "Точити поверхню, витримуючи  і ".

- скорочений запис слід виконувати при умові посилання на умовні позначення конструктивного елементу оброблюваного виробу. Даний запис виконується при достатній графічній інформації. Наприклад, "Точити канавку 1" (див. додаток).

10. При записі змісту переходу допускається: в записі переходу вказувати умовне позначення розмірів і не обводити їх знаком кола.

Наприклад,  "Шліфувати поверхню, витримуючи розміри 1, 2, 3",

- при заповненні, документів рукописним способом замість умовного позначення застосовувати ø;

- не вказувати умовні позначення довжини, ширини, фаски.

Наприклад, "розточити поверхню, витримуючи розміри  і ."

11. Процес установки і переустановки деталі (при виконанні операції в декілька установів) записується у формі "УСТАНОВ" і в графі "допоміжний час" вказується час на процес установки, вивіряння, закріплення і зняття деталі.

Наприклад: Установ А.

1.                 Підрізати торець 1 в розмір .

Установ Б.

2.                 Підрізати торець 2.

У випадках обробки в один установ рекомендується запис "Встановити і зняти деталь".

12. При багато-позиційній обробці в записі вказуються номери позицій.

Наприклад: операція 005, фрезерно-центрувальна,

Встановити і зняти деталь

Позиція I.

1. Фрезерувати торці 1, 2 одночасно.

Позиція П.

                                   2. Свердлити центрові отвори 3, 4 одночасно.

13. В графі "Устаткування, пристрій ЧПУ" для універсальних, верстатів указується модель, для спеціальних – їх назва.
14. В додатку 2 на прикладі операційної карти даний порядок заповнення основного запису. 1 – позначення виробу (деталі, складальної одиниці) по основному конструкторському документу. 2 – позначення технологічного документу за ГОСТ 3.1201-74. Технологічний документ позначається цифровим кодом:

– перші три цифри (букви) – код організації виробника. Код організації виробника привласнюються по загальносоюзному класифікатору підприємств, установ і організацій (0КПО). Для курсових і дипломних проектів допускається замість коду Луцького філіалу ЛоЛПІ по ОКП проставляти початкові букви повної назви кафедри, наприклад: робота виконана на кафедрі "Технологія машинобудування" матиме код: КТМ і т.д.

– слідуючі п’ять цифр – код документа (перші дві цифри), вид технологічного процесу за його організацією (третя цифра) і за методом виконання (останні дві цифри). Наприклад: для кодування виду технологічних документів ГОСТ 3.1201-74 рекомендує наступне: маршрутній карті привласнений код 10: карті ескізів (карті наладки) – 20; карті технологічного процесу – 50; операційній карті – 60 і т.д.

Для кодування виду технологічного процесу не його організації Код "1" відповідає одиничному процесу; "2" – типовому процесу; "3" – груповому процесу.

Вид технологічного процесу для деяких методів його виконання має наступні коди:

Механічна обробка – 40; обробка на багатошпиндельних автоматах і напівавтоматах – 41; обробка на одношпиндельних автоматах та напівавтоматах – 43; обробка на верстатах з числовим програмним управлінням (ЧПУ) – 46 і т.д. (див. ГОСТ 3.1201-74).

– останні п'ять цифр – порядковий реєстраційний номер документа (від 00001 до 99999).

3.– Літера (означає стадію розробки технологічної документації) за ГОСТ 3.1102-81.

4.– Найменування виробу (деталі, складальної одиниці) згідно основному конструкторському документу.

5.– Номер операції, що відповідає виконуваній технологічній послідовності виготовлення (включаючи контроль і переміщення).

6.– Позначення комплекту документів, куди входить даний документ згідно ГОСТ 3.1201-74.

7.– Загальна кількість листів документа.

8.– Порядковий номер листа документа.

9.– Скорочене найменування організації.

15.  Зміст інформації, що вноситься в графи і рядки маршрутної карти (Додаток 3).

Перший лист заповнюється згідно форми 1.

1.      Позначення службового символу і порядковий номер рядка:
            А – номер цеху, ділянки, робочого місця, номер операції, код назва операції, позначення документів, вживаних при виконанні операції.                       Б – код, найменування устаткування і інформація по трудовитратах.         М – інформація про вживаний основний матеріал і вихідну заготівку, допоміжних і комплектуючих матеріалах, з вказівкою їх коду, коду одиниці величини, кількості на виготовлення і норми витрат.                                   О – зміст операції (переходу). Інформація, що записується по всьому рядку, при необхідності продовження інформація переноситься на наступні рядки. За відсутності ескізів обробки тут записуються розміри обробки окремих поверхонь.                                                                                                      Т – інформація про технологічне оснащення в такій послідовності: пристосування; допоміжний інструмент; ріжучий інструмент; слюсарно-монтажний інструмент; засоби вимірювань. Перед найменуванням оснащення указується код з відповідності з класифікатором. Код включає вищу (6 перших цифр) і нижчу (4 цифри після крапки) класифікаційні угрупування. Кількість однаковою одночасно працюючого оснащення вказується цифрою з дужках.            

Р – рядок вводиться, якщо потрібно вказати інформацію про режими обробки.

2.      Найменування, розмір і марка матеріалу, сортамент.

3.      Код матеріалу згідно класифікатора.

4.      Код одиниці величини деталі, заготовки, матеріалу згідно з класифікатором.

5.      Маса деталі згідно конструкторського документу.

6.      Одиниця нормування.

7.      Норма витрати матеріалу.

8.      Коефіцієнт використання матеріалу

9.      Код заготовки згідно класифікатора.

10.Профіль і розміри вихідної заготовки.

11.Кількість деталей, вироблених з однієї заготовки.

12.Маса заготовки.

13.Графа для особливих вказівок.

14.Номер (код) цеху, з якому виконується операція.

15.Номер (код) ділянки, потокової лінії і т.п.

16.Номер (код) робочого місця.

17.Номер операції (процесу).

18.Код, назва операції згідно технологічного класифікатора.

19.Позначення документа, інструкції по охороні праці.

20.Код устаткування, найменування, інвентарний номер.

21.Код ступеня механізації вказується однозначною цифрою:                                  нагляд за роботою автоматів – 2;

вручну при машинах і автоматах – 3;                                                                              вручну без мамин і автоматів – 4;                                                                       вручну при наладці машин і ремонту – 5;

22.Код професії згідно класифікатора.

23.Розряд роботи. Код включає 3 цифри: перша – розряд робіт згідно тарифно-кваліфікаційного довідника; 2 наступні – код форми і системи оплати праці.

24.Код умов праці, код виду норми.

Код умов праці включає:

10-відрядна форма оплати праці;

11-відрядна система сплати праці пряма;

12-відрядна система оплати праці преміальна;

13-відрядна система оплати праці прогресивна форма;

20-почасова форма оплати праці;

21-почасова система оплати праці проста;

22-почасова система оплата праці преміальна;

24.    Код умов праці, код вигляду норми

Код умов праці включає з себе цифру - умови праці:

1-нормальні;

2-важкі і шкідливі;

3-особливо важкі, особливо шкідливі.

і букву, вказуючу на вид норми часу:

Р – аналітично-розрахункова ;

І – аналітично-дослідницька;

Х – хронометражна;                                                                       

О – дослідно-статична;

25.Кількість виконавців, зайнятих при виконанні операції.

26.Кількість деталей, що одночасно виготовляються, при виконанні однієї операції.

27.Об'єм виробничої партії в шт.

28.Коефіцієнт штучного часу при багатоверстатному обслуговуванні (залежно від кількості обслуговуваних верстатів):

Кількість верстатів	1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт	1	0,65	0,48	0,39	0,35	0,32

29.Норма підготовчо-заключного часу на операцію.

30.Норма штучного часу на операцію.

31.Назва деталі, складальної одиниці, матеріалу, використаних на операції.

32.Назва організації.                                                                 

33.Код виробу по основному конструкторському документу.

34.Позначення технологічного документа.

35.Назва деталі.

36.Літера.

Другий і подальші листи маршрутної карти заповнюються за формою 1б. Приклад заповнення маршрутної карти відповідно з вище наведеними рекомендаціями ГОСТ 3.1404-86 приведений в додатку 3.

16. Зміст інформації, що вноситься в графи і рядки операційних карт на прикладі форми Ф2(додаток 4).

1–Позначення службового символу і порядковий номер рядка

4-Код одиниці величини деталі заготовки матеріалу.

5-Маса деталі згідно з конструкторським документом.

10-            Профілю і розміри початкової заготівки.

12-            Маси заготівки.

26-           Кількості одночасної обробки деталей.

29-Норма підготовчо-заключного часу на операцію.

30-Норма штучного часу на операцію.

31-Особливі вказівки.

32-Номер позиції на інструментальну наладку (для верстатів з ЧПУ).

33-Розрахунковий розмір на оброблюваній  деталі.

34-Розрахунковий розмір довжини робочого ходу.

35-Глибина, різання.

36-Число проходів.

37-Подача, мм/об.

38-Кисло обертів шт./хв..

39-Швидкість різання м./хв..

40-Назва операції.

41-Назва, марка матеріалу.

42-Твердість матеріалу заготовки, яка поступає на обробку.

43-Коротка назва або модель устаткування.

44-Позначення програми.

45-Норма основного часу.

46-Норма допоміжного часу.

47-Інформація по вживаній змазувально-охолоджувальній рідині..

48-Поле для ескізу оброблюваної деталі.

Службові символи:

О – опис операції або технологічного переходу;

Т – вживана технологічна оснастка;

Р – номер позиції інструментальної наладки, розрахункові розміри та режими обробки, допоміжний (Т_Д) і основний (То) час.

Подальші листи операційних карт заповнюються згідно форми 2 (див. додаток 4).

Тут: 2 – позначення деталі згідно основного конструкторського документу.

          4 – позначення технологічного документа за ГОСТ 3.1201-74.

27– порядковий номер листа.

В тому випадку, коли операційний ескіз неможливо розмістити в полі операційної карти згідно форми 2, застосовують операційні карти згідно форми 3 (див. додаток 2) спільно з картою ескізів (див. додаток 5).

17. Зміст інформації, що вноситься в графи і рядки карт ескізів (див. додаток 5).

2-            Позначення виробу або код степеня класифікації.

4-            Позначення комплекту документа.

14-Підписи відповідальних за розробку.

15-Дата підпису.

16-Порядковий номер зміни документа.

17-Відмітка про заміну або введення листа документа.

18-Позначення(код) сповіщення.

20-Інвентарний номер оригіналу.

21-Інвентарний номер оригіналу, в заміну якого випущений даний оригінал.

22-Інвентарний номер копії.                          

23-Вказівки, дод. інформація.

24-Позначення номера виробу.

25-Позначення основного документа.

26-Загальна кількість листів документа.

27-Порядковий номер листа.

28-Номер операції.

Для полегшення пошуку кодованої інформації при заповненні технологічної документації в додатку 6 приведені кодувальні таблиці. В додатку 7 даний перелік стандартів ЕСКД і ЕСТД, що полегшують виконання.