7. ДІАГНОСТУВАННЯ
СИСТЕМ МАЩЕННЯ ТА ОХОЛОДЖЕННЯ ДВИГУНА. ОСНОВНІ НЕСПРАВНОСТІ СИСТЕМ МАЩЕННЯ ТА
ОХОЛОДЖЕННЯ. МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ.
В системі мащення перевіряють герметичність у з’єднаннях піддона картера, фільтрів, трубопроводів і сальників колінчатого валу, рівень масла в магістралі, якість масла, його температуру і в’язкість, правильність показань щиткового приладу, ступінь забрудненості масляної центрифуги.
Герметичність перевіряють оглядом, правильність показань приладу – шляхом підключення манометра паралельно
щиткового приладу.
Ступінь забрудненості ротора центрифуги визначають
наступним чином. Роботу центрифуги також оцінюють за часом до повної зупинки після зупинки двигуна.
Порядок
проверки масляной центрифуги следующий: при номинальной частоте вращения
коленчатого вала двигателя резко выключают подачу топлива, после остановки
дизеля прослушивают шум от вращения ротора до момента полного его затухания.
Ротор исправной центрифуги должен вращаться не менее 35 с, что определяют по
секундной стрелке часов.
Отсутствие или малая продолжительность шума указывает на загрязнение или
неисправность центрифуги, для их устранения центрифугу разбирают.
Для
предварительной оценки состояния подшипников коленчатого вала дизеля
приспособлением КИ-4940 проверяют давление масла. Гибкий рукав приспособления
подключают к штуцеру рабочего манометра трактора. Запускают и прогревают дизель
до температуры охлаждающей жидкости 85...90° С, после чего проверяют давление
масла в масляной магистрали сначала при номинальной, а затем при минимально
устойчивой частоте вращения коленчатого вала дизеля на холостом ходу.
Полученные данные сравнивают с данными таблицы. Если давление масла меньше
допустимого значения, то при стуках проверяют зазоры в сопряжениях кривошипно-шатунного
механизма.
Забрудненість масла визначають на спектрографічній установці, а його в’язкість – за допомогою віскозиметра, принцип дії якого заснований
на порівнянні швидкості переміщення в
маслах сталевих кульок або бульбашок повітря.
Основні несправності системи мащення
Зовнішні ознаки |
Структурні зміни |
Діагностичні дії |
Потемніння
масла в картері двигуна |
Забруднення фільтра, спрацювання масла |
перевірити фільтр, при необхідності
замінити |
підтікання масла в з’єднанні піддона
з картером двигуна, клапанних
кришок та головки |
Порушення герметичності прокладки клапанних
кришок |
підтягнути гвинти кріплення або замінити прокладку |
Підтікання
масла через сальники переднього та заднього кінця колінчастого валу |
порушення герметичності |
замінити сальники |
Недостатній тиск масла на холостому ходу |
1) заїдання або засмічення редукційного клапана масляного насоса 2)
зношення шестерень масляного насоса 3)
великий зазор між вкладишами та колінчастим валом
або розподільчим валом та
втулками 4)
масло невідповідної в’язкості |
перевірити тиск масла за допомогою
манометра |
Надмірний тиск масла |
1.
Заїдання редукційного клапана 2.
висока жорсткість пружини редукційного клапана 3.
Масло невідповідної в’язкості |
перевірити тиск масла за допомогою
манометра |
Підвищена витрата масла |
1)
підтікання
масла 2)
засмічена
система вентиляції картера 3)
зношення поршневих кілець або циліндрів 4)
закоксовування отворів маслоз’ємних
кілець 5)
зношення сальників клапанів 6)
зношення спряження направляча-клапан |
|
Основні несправності системи охолодження
Ознаками несправностей є підтікання охолоджувальної рідини, перегрівання або надмірне охолодження двигуна.
Причинами підтікання рідини є пошкодження шлангів та їх з’єднань, сальника водяного
насоса, тріщини та вихід з
ладу прокладок. Перегрівання двигуна
має місце при недостатній кількості охолоджувальної рідини в системі, при утворенні накипу, забрудненні радіатора, пробуксовуванні ременя вентилятора та його обриванні, несправності
термостата, поломці водяного насоса або ж при заїданні жалюзі радіатора у відкритому положенні, відсутність утеплювальних чохлів в зимній час.
Герметичність системи охолодження
можливо перевіряти за допомогою приладу К-437,яким також перевіряють
стан парового та повітряного клапана.
Прилад встановлюється на горловину радіатора
замість знятої пробки і створюється в системі надлишковий тиск 0,06...0,07 МПа.
Потім запускають двигун і встановлюють мінімальну частоту обертання. На працюючому двигуні стрілка манометра не повинна коливатися,
тобто тиск в системі повинен бути постійним.
Потім перевіряють роботу парового та повітряного
клапана. Паровий клапан повинен відкриватися
при тиску 0,1 МПа, для двигуна
ЗИЛ-130, а при 0,045...0,055 МПа для двигуна ЗМЗ-53,
а повітряний при падінні тиску на 0,01...0,013 МПа.
Рівень охолоджувальної рідини перевіряється візуально за міткою на розширювальному бачку
на холодному або теплому двигуні
на холостих оборотах або
без запускання двигуна. В зимовий час рекомендується
перевіряти густину охолоджувальної рідини (тосола)
за допомогою ареометра. ГОСТ 28084-89 “Жидкости
охлаждающие низкозамерзающие. Общие технические условия” нормирует плотность
антифризов в диапазоне 1065-1085 кг/мкуб.
У
термостата перевіряють температуру відкриття основного клапана та хід
клапана. Найпростіша перевірка
термостата здійснюється на двигуні.
Після запуску холодного двигуна
нижній патрубок радіатора
повинен нагріватися лише
коли температура охолоджувальної рідини
сягне 70-85 º.
Більш точну перевірку термостата можливо здійснювати на стенді. Для цього термостат очищується від накипу, встановлюється у бак з технічним гліцерином. Шток
клапана упирається в ножку індикатора
вимірювального пристрою. Гліцерин
нагрівають до температури, що за пасортними даними відповідає температурі відкривання
термостата, далі нагрівання
виконують, фіксуючи при цьому вимірювання ходу клапана.
Початок відкриття клапана вважається
при ході його штоку
Довге прогріванні холодного двигуна свідчить про нещільну посадку
клапану термостату. В цьому випадку
його слід очистити або замінити.
При використанні вентиляторів з електроприводами причиною перегрівання
двигуна може бути несправність електродвигуна,
термореле, вихід з ладу запобіжника,
поганий контакт електропроводів.
Для виявлення причини неспрацьовування
вентилятора слід від’єднати
провода від термореле та замкнути
їх між собою. Якщо вентилятор працює, то слід перевірити термореле. Для цього його поміщують
в ємність з рідиною (вода,
тосол, гліцерин) та поступово
підвищуючи температуру рідини
фіксують момент замикання контактів реле. При невідповідності
слід реле слід замінити.
При використанні пасового приводу
вентилятора слід контролювати
на тяжіння пасів. Для перевірки натяжіння пасів використовується прилад КИ-8920. Для перевірки прилад встановлюють на середині гілки пасу
перпендикулярно до його поверхні.
Під дією прикладеного від руки навантаження шток, долаючи опір пружини, переміщується
на відстань, величина якої
прямо пропорційна прикладеному
зусиллю.
Ефективність дії радіатора перевіряють
за перепадом температур у верхньому та нижньому бачку, який повинен складати 8...12 ºС. Засмічення
трубок радіатора та утворення
накипу викликають відхилення від цих значень.
Неисправность |
Причина |
Способ
устранения |
Повышенная температура двигателя, указатель
температуры находится в красном диапазоне шкалы |
Недостаточно охлаждающей жидкости в контуре |
Расширительный бачок или радиатор должен быть заполнен до предписанной
отметки. Проверить герметичность системы охлаждения |
|
Не открывается термостат |
Проверить - нагревается ли шланг охлаждающей жидкости у радиатора. Если
нет, снять и проверить термостат. Если необходимо - заменить |
|
Дефект водяного насоса |
Снять и проверить водяной насос |
|
Дефект датчика указателя температуры |
Проверить датчик |
|
Дефект указателя температуры |
Отдать указатель в проверку |
|
Дефект крышки радиатора |
Проверить систему охлаждения, провести испытание крышки под давлением |
|
Недостаточное натяжение клинового ремня водяного насоса |
Проверить и отрегулировать натяжение клинового ремня |
|
Загрязнение ребер радиатора |
Снять радиатор и продуть сжатым воздухом со стороны двигателя |
|
Внутренние отложения или коррозия в радиаторе |
Заменить радиатор |
|
Дефект вязкостной муфты вентилятора |
Проверить муфту вентилятора: Запустить двигатель на повышенных оборотах.
При достижении температуры охлаждающей жидкости 90-95?С должно быть слышно,
как повысились обороты вентилятора. |