Анотація

з предмету «Технічна діагностика»

 

Технічна діагностика – це одна з технічних дисциплін, що вивчає стан технічних обєкців , передчасне виявлення дефектів, а також засоби та методи виявлення і пошуку дефектів.

Основний предмет технічної діагностики — організація ефективної перевірки справності та надійності, правильності функціонування технічних об'єктів (деталей, елементів, вузлів, блоків, заготовок, пристроїв, виробів, агрегатів, систем, а також процесів передачі, обробки і зберігання матерії, енергії і інформації), тобто організація процесів діагностування технічного стану об'єктів при їх виготовленні і експлуатації, у тому числі в час, до і після вживання за призначенням, при профілактиці, ремонті і зберіганні. Діагностування — один з важливих заходів забезпечення і підтримки надійності технічних об’єктів

Діагностування здійснюється або людиною безпосередньо (наприклад, зовнішнім оглядом, «на слух»), або за допомогою апаратури. Об'єкт і засоби його діагностування в сукупності утворюють систему діагностування. Результатом є висновок про технічний стан об'єкту — технічний діагноз, наприклад: «радіоприймач справний», «верстат непрацездатний», «в телевізорі відмовив частотний детектор». Розрізняють системи тестового і функціонального діагностування.

Системи першого вигляду застосовують при виготовленні об'єкту, під час його ремонту і профілактики і при зберіганні, а також перед вживанням і після нього, коли необхідні перевірка справності об'єкту або його працездатності і пошук дефектів. В цьому випадку на об'єкт діагностування подаються спеціально організовувані тестові дії. Системи другого вигляду застосовують при використанні об'єкту за призначенням, коли необхідні перевірка правильності функціонування і пошук дефектів, що порушують останнє. При цьому на об'єкт поступають лише передбачені його алгоритмом функціонування (робітники) дії.

 Розробка і створення систем діагностування включають: вивчення об'єкту, його можливих дефектів і їх ознак; складання математичних моделей (формалізованого опису) справного (працездатного) об'єкту і того ж об'єкту в несправних станах; побудова алгоритмів діагностування; відладку і випробування системи.

Залежно від технічних засобів і діагностичних параметрів, які використовують при проведенні діагностування, можна навести наступний перелік:

вібраційні методи діагностування;

акустичні методи діагностування;

теплові методи;

Специфічні методи для кожної з галузей техніки (наприклад, за вмістом заліза в машинній оливі можна судити про ступінь зносу деталей механізму, за тиском оливи в автомобільному двигуні можна оцінити ступінь зносу вкладишів колінчастого вала і т. д.)