ТЕМА 6. ЗАСОБИ НАВЧАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ОСВІТІ

 

6.1. Поняття про засоби навчання, класифікація їх в економічній освіті

6.2. Технічні засоби навчання. Умови застосування їх у викладанні економічних дисциплін

6.3. Використання інформаційних систем і технологій у вивченні економічних дисциплін

6.4. Робота з підручником з економіки. Підручник як комплексний засіб вивчення економіки

 

6.1. Поняття про засоби навчання, класифікація їх в економічній освіті

 

Невід’ємною складовою і одним із чинників ефективності навчального процесу є засоби навчання. До них відносяться всі матеріалізовані знаряддя, які забезпечують цілеспрямовану взаємодію викладача і студентів.

Навчальний процес обов’язково передбачає використання дидактичних засобів навчання, які дозволяють його інтенсифікувати, застосувати основні принципи дидактики, активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати цілі занять.

Дидактичні засоби навчання полегшують роботу і студентів, і викладачів. Набуває розповсюдження друкування, розмноження і роздача студентам текстів лекцій, підбору вправ, задач, переліку основних економічних категорій, схем, таблиць із статистичними даними та ін. Засоби навчання входять до системи разом із цілями, змістом, методами та організаційними формами. В професійній економічній підготовці основними засобами навчання є підручники та посібники (традиційні, програмовані, модульні, електронні), збірники задач, інструкційні карти, структурно-логічні системи, тестові завдання, наочні посібники, наочні засоби, засоби для демонстрації наочності, технічні засоби навчання.

Навчання економічним дисциплінам відрізняється специфікою дидактичних засобів, які застосовуються у порівнянні з вивченням, наприклад, технічних дисциплін. де широко використовуються матеріальні засоби (обладнання, інструменти, пристрої, макети) і передбачено лабораторний практикум, який потребує відповідних засобів навчання. В навчанні економічним дисциплінам використовуються зображальні засоби.

Програми економічних дисциплін разом із рекомендованою літературою містять необхідний перелік засобів для забезпечення вивчення дисципліни (комп’ютерні програми, навчальні та контролюючі тести, статистичні збірники та ін.), а також матеріально-технічне забезпечення (комп’ютерні класи, аудіовізуальні засоби). Це дає можливість вивчати методику їх використання і підготовку необхідного методичного матеріалу за змістом відповідної дисципліни.

Метою використання засобів навчання є організація ефективного сприймання навчальної інформації із залученням усіх інформаційних систем і каналів.

Виділяють візуальну, аудіальну, кінетичну та змішану(логічну) системи. Провідною є та, через яку отримують найбільше інформації.

Людина сприймає інформацію через різні канали: слуховий (доповіді, бесіди, обговорення), зоровий (схеми, діаграми, плакати, тести), моторний (задачі, завдання, виконання конкретних предметних дій).

Наочні дидактичні засоби дозволяють реалізовувати один із принципів навчання – наочність, активізувати пізнавальну діяльність, полегшити засвоєння нових знань, використати можливості зорової пам’яті. Підбираючи їх для демонстрації, слід дотримуватись певних умов:

– враховувати особливості предмета, який вивчається і спеціальності студентів;

– використовувати цілеспрямовано для розкриття змісту теми згідно вимог програми дисципліни;

– поновлювати періодично та своєчасно;

– оптимально поєднувати з іншими дидактичними засобами навчання;

– задовольняти навчально-економічні і естетичні потреби;

– сприяти підвищенню якості навчання.

Існує кілька класифікацій засобів навчання, які використовуються в економічній освіті. Так, за видами навчальних дій і за призначенням наочності поділяються на:

– інформаційні (настановчі), які забезпечують наочність навчання. До них відносяться плакати, макети, підручники, роздаткові матеріали (таблиці, схеми, графіки, формули). Допомагають зорієнтуватись в навчальному матеріалі, забезпечити ефективність сприйняття складних явищ і процесів, прискорюють оброблення інформації;

– операційні – сприяють реалізації пізнавальної діяльності (задачники, методичні рекомендації, опорні конспекти, збірник вправ, типові завдання, тести), дають змогу ефективно виконати навчальні вправи в аудиторний і поза аудиторний час, обробити інформацію, закріпити і систематизувати знання, формувати практичні навички;

– контрольні – забезпечують здійснення контрольних заходів за допомогою тестів, збірників задач і завдань. Містять широке коло завдань різних типів і рівнів складності, виконання яких дає змогу реалізувати навчальні цілі. Це розвиває аналітичне мислення, вчить підтверджувати теоретичні положення цифрами або узагальнювати цифрові дані, розкриваючи ту чи іншу соціально-економічну тенденцію. Забезпечують систематичність і об’єктивність контролю, надають можливість для самоконтролю.

Узагальнюючи питання про наочні дидактичні засоби, необхідно відмітити, що при їх використанні викладач повинен звертатись до методу пояснення, активації уваги студентів, які на питання і завдання викладача можуть коротко переказати зміст наочного посібника за даною темою, порівняти, обґрунтувати причину, виявити тенденцію, знайти відповідь на питання, зробити висновки, поставити питання.

Використання засобів наочності не повинне обмежуватись їх ілюстрацією. Прийоми демонстрації можуть бути різноманітними: роздатковий матеріал, плакати, використання дошки і крейди, екрану і проекційного пристрою. Щоб навчити студентів правильно читати таблиці та інші інформаційні наочні посібники, аналізувати і робити висновки, викладач в якості домашнього завдання пропонує звернути увагу на конкретні таблиці у відповідному розділі підручника і відповідати на ряд запитань, які він формулює.

 

6.2. Технічні засоби навчання. Умови застосування їх у викладанні економічних дисциплін

 

Важлива умова ефективного навчання у вищих навчальних закладах – це наявність навчально-матеріальної бази, яка відповідає цілям теоретичної і практичної підготовки студентів та їх наступної самостійної роботи. Особлива роль належить технічним засобам навчання різного призначення. Вони інтенсифікують процес навчання, забезпечуючи його найбільшу наочність, підвищують результативність праці викладача, дозволяють при необхідності індивідуалізувати пізнавальну діяльність студентів.

Використання нових інформаційних (мультимедійних) технічних засобів дозволяє використовувати серії слайдів. Переваги цієї групи інформаційних навчально-наочних посібників в тому, що вони скорочують час, який затрачається викладачем для зображення на дошці і одночасне копіювання студентами при конспектуванні. Крім того, наявність комп’ютерів і сучасної копіювальної техніки дозволяють з меншими затратами праці готувати та поновлювати наочний роздатковий матеріал, можливості якого ширші, ніж у плакатів і зображень на дошці.

Використання комп’ютерної техніки спрощує демонстрацію наочності.

Майбутній викладач, отримавши в вузі практичні навики роботи на персональних комп’ютерах, повинен освоїти технічні особливості та методику застосування ПК в навчальному процесі на прикладі конкретних тем економічних дисциплін. Це відповідає задачі комп’ютеризації навчального процесу у вузах.

Для технічних засобів навчання існує наступна кваліфікація:

1). за впливом на органи чуттів студентів: звукові, зорові (візуальні) та комбіновані (аудіовізуальні);

2). за навчальними цілями: контроль знань, вправи і самопідготовка;

3) за принципом побудови – від механічних до електронних;

4) за способом керування – вручну, автоматично;

5) за способом використання – індивідуальні та групові.

З першої групи технічних засобів при вивченні економічних дисциплін в основному використовують візуальні, наприклад проектори для зображення на екрані формул розрахунку, схем, графіків, визначення понять, які вивчаються, як правило, наперед підготовлених викладачем і показуваних в процесі викладу нового матеріалу або його закріплення.

Із другої групи технічних засобів, які виокремлюють за ознакою навчальних цілей, в навчанні економічних дисциплін слід відмітити обчислювальну техніку (програмне забезпечення) як засіб виконання вправ та інших завдань практичного характеру. Обчислювальна техніка – необхідна умова проведення практичних занять отримання вмінь та навиків, контрольних робіт, домашніх завдань, курсових робіт з економіки галузі та інших дисциплін економічної підготовки. Зростає значення різних засобів програмованого навчання та його змістового та методичного забезпечення. Одні із засобів дозволяють отримувати вміння та навички в умовах самостійної роботи, інші діють у відповідній дидактичній схемі програмованого навчання.

Прогресивний розвиток навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання, підвищення їх дидактичних можливостей та зміцнення матеріально-технічної бази потребують комплексного і оптимального використання їх у викладанні економічних дисциплін. У цьому зв’язку викладачам необхідно знати можливості основних видів засобів і посібників для досягнення цілей навчання; володіти раціональними способами їх використання у навчальному процесі, конкретних навчальних ситуаціях, різних елементах заняття; вміти відбирати і застосовувати готові наочні посібники; вміти розробляти навчальні матеріали для різних технічних засобів з економічної дисципліни, яка викладається; вчасно обновляти інформацію; кваліфіковано організовувати та проводити заняття із застосуванням навчальних наочних засобів навчання. Оптимізація їх використання, передусім означає, що вони не можуть замінити викладача, але знижують надмірну інтенсивність його праці, полегшують і пришвидшують обробку інформації, полегшують сприйняття студентами складних соціально-економічних процесів і явищ, сприяють міцності засвоєння знань, вмінь та навичок.

Оптимізація використання засобів навчання – це основний фактор їх ефективності. Але саме використання потребує вивчення технічних і дидактичних можливостей, умов раціонального застосування із врахуванням специфіки економічних дисциплін за такими напрямами функціонального призначення в навчальному процесі:

– покращення засвоєння економічної інформації, складних явищ, процесів, взаємозв’язків в поєднанні абстрактного і конкретного, теоретичного і практичного матеріалу;

– закріплення знань і вироблення вмінь й навиків у вправах;

– вдосконалення контролю знань (об’єктивність, регулярність, скорочення часу перевірки результатів їх засвоєння).

 

6.3. Використання інформаційних систем і технологій у вивченні економічних дисциплін

 

Проблема доступу до інформації особливо гостро відчувається у сфері науково-інноваційної діяльності, так як вона здійснюється на передових напрямках науки і техніки. Відсутня інформаційна культура та інфраструктура, здатна на сучасному рівні забезпечити отримання, обробку, зберігання, передачу та оновлення інформації. Спостерігається відсталість інформаційних технологій в науково-інноваційній сфері України. На сьогоднішній день жодна соціально-економічна система не здатна функціонувати при відсутності потужного інформаційного фундаменту. В умовах постіндустріального суспільства на перше місце виходять проблеми інформаційного забезпечення. Без використання інформаційних технологій, аналізу інформації не приймається жодне управлінське рішення.

Якісно новим етапом в організації та використанні науково-інноваційної інформації є перехід до нових комп’ютерних технологій, що вже сьогодні помітно позначився на інформаційному забезпеченні науковців. Змінюється методологія інформаційної діяльності, значно прискорився процес інформаційного обміну, розширюються можливості користувачів інформаційними ресурсами. Найбільш значні перспективи в цьому плані пов’язані з використанням Інтернету, який відкриває широкий доступ до інформаційного простору. Обсяг економічної інформації зростає у квадратичній залежності від збільшення числа підприємств і кількості виробленої продукції.

Слід зауважити, що всі інформаційні технології в процесі свого існування пройшли п’ять основних етапів:

1 етап (до другої половини XIX ст.). «Ручна» інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися в ручний спосіб або через пошту листів, пакетів, депеш. Основною метою було представлення інформації в потрібній формі.

2 етап (з кінця XIX ст.). «Механічна» технологія, інструментарій якої складали: пишуча машинка, телефон, диктофон та пошта, що оснащена більш довершеними засобами доставки. Основною метою було представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.

3 етап (40–60 рр. XX ст.). «Електрична» технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні пишучі машинки, ксерокси, портативні диктофони. Акценти в інформаційній технології починають зміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.

4 етап (з початку 70-х рр.). «Електронна» технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ та інформаційно-обчислювальні системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр технології зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя.

5 етап (з середини 80-х рр.). «Комп’ютерна» («нова») технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації обчислювальних систем і широке використання телекомунікації. У зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу істотних змін зазнають і технічні засоби побутового, культурного та іншого призначень. Починають широко використовуватися в різних областях глобальні і локальні комп’ютерні мережі.

В цілому нами розглянуті технології через те, що подальші інформаційні мережі та системи базуються на все новіших технологіях. Наприклад, в процесі людського існування звичайне ведення повідомлень на печерах перетворилося на спілкування в соціальних мережах. Саме це і є тією інформаційною технологією, яка в майбутньому буде розвиватися та удосконалюватися.

Інформаційні системи й технології набувають дедалі більшого поширення в економічній освіті. Оскільки сучасна професійна діяльність економіста неможлива без застосування новітніх досягнень комп’ютерної техніки, то й професійна підготовка майбутніх фахівців потребує відповідного підходу

Накопичений у багатьох навчальних закладах, зокрема в КНЕУ, досвід вивчення економічних дисциплін, дає змогу зробити деякі узагальнення:

1. Комп’ютерні технології навчання (КТН) пов’язані з усіма етапами освітнього процесу та є важливим фактором якості навчання.

Застосування КТН безпосередньо залежить від умов навчального закладу й підпорядковується його дидактичним цілям. Ефективність використання КТН прямо обумовлена конкретними завданнями вивчення циклу дисциплін або професійної підготовки майбутнього економіста в цілому.

2. Як і будь-які інші засоби навчання, КТН можуть бути використані на всіх етапах навчального процесу: для здійснення мотиваційно-настановчої функції («що, як і для чого вчити?»), для викладу й пояснення нової інформації, для закріплення й узагальнення вивченого, виконання вправ і завдань, різних видів самостійної аудиторної та поза аудиторної роботи, усіх елементів контролю й самоконтролю, для навчальних проектів з використанням інформації із усіх доступних джерел.

Комп’ютерні технології скорочують час студента на одержання інформації; надають широкий спектр літературних джерел, довідкових даних, нормативно-правових; використання електронної пошти дозволяє спілкуватися з викладачем, одержувати інформативні матеріали; приймати участь у вебінарах, Інтернет-конференціях.

 

5.4. Робота з підручником з економіки. Підручник як комплексний засіб вивчення економіки

 

Підручник є основним засобом реалізації змісту освіти, обсяг якого передбачений програмою. Він є також одним з основних джерел знань для роботи в аудиторний і поза аудиторний час, тому від якості підручника значно залежить успішність процесу навчання.

Серед основних вимог до сучасних підручників з економіки виділяють такі:

1)   повна відповідність матеріалу навчальній програмі;

2) адекватність глибини і складності змісту віковим особливостям студентів (учнів);

3) підпорядкованість змісту навчального матеріалу цілям навчання, формуванню й розвитку відповідних умінь;

4) чітке відображення основних знань, найважливіших досягнень економічної науки та практики;

5) скорочення обсягів складного або другорядного матеріалу;

6) доступний виклад матеріалу, що сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета.

Наявність достатньої кількості компонентів змісту (тексти основний і додатковий, історичні довідки, статистичні матеріали, текстові таблиці, словник основних понять, схеми, інші зображення навчальної інформації), які розкривають економічну тему з допомогою різних підходів і забезпечують усі рівні її сприйняття.

Відповідний методичний апарат – рекомендації «як працювати з підручником», завдання для актуалізації опорних знань, для закріплення та поглибленого вивчення теми, вправи й завдання різних рівнів складності тощо.

Типова структура навчального матеріалу, послідовність викладу, що відображає логіку економічної науки.

Як відомо, ефективність вивчення предмета значно залежить від того, наскільки добре студенти (учні) вміють опрацьовувати матеріали підручника.

Уміння працювати з підручником належить до найважливіших загально-навчальних умінь студента (учня): вони забезпечують засвоєння програмних знань і є основою для самонавчання в поза аудиторний час.

Цілеспрямована робота з підручником сприяє формуванню вмінь раціонально працювати з інформацією, сприяє підвищенню самостійності, створює умови для органічного зв’язку аудиторної та домашньої роботи, приводить до зниження навчального навантаження.

У практиці масового навчання ефективними є такі види роботи з підручником:

1) коментоване читання;

2) складання плану тексту;

3) складання конспекту – схеми теми;

4) просте переказування змісту, виділення головного;

5) самостійний відбір доказів і прикладів;

6) структурування змісту питання або теми у вигляді таблиці;

7) виконання завдань для актуалізації опорних знань, для закріплення й узагальнення вивченого;

8) аналіз малюнків, фотографій, схем;

9) самостійна робота з завданнями;

10) виділення логічних частин тексту, їхніх назв, визначення головної думки текстової частини;

11) робота з додатками до підручника (наприклад, зорієнтуватися, знайти той, що відповідає темі, вибрати показники тощо).

Специфіка змісту навчальної економічної теми полягає в тому, що її неможливо засвоїти без опори на історичні та статистичні матеріали, конкретні приклади й випадки проявів явищ і закономірностей. Тому робота з підручником охоплює всі його компоненти – від текстових пояснень до статистичних додатків і словників.

 

Питання для самоконтролю:

1. Засоби навчання – це…

2. Як поділяються технічні засоби за видами навчальних дій?

3. Який із принципів навчання дозволяє реалізовувати наочні дидактичні засоби?

4. Назвіть умови, яких потрібно дотримуватись при підборі наочних дидактичних засобів.

5. Групи наочних засобів.

6. Інструкційна карта – це…

7. Параметри інструкційної карти.

8. Класифікація технічних засобів навчання.

9. Оптимізація використання засобів навчання – це…

10. Чим обумовлена ефективність використання комп’ютерних технологій навчання?

11. Назвіть основні вимоги до сучасних підручників з економіки.

12. Види роботи з підручником.