ТЕМА 3. Смакові товари. Стандартизація, сертифікація та експертиза якості чаю

 

Поняття про смакові товари

До групи смакових товарів відносять різноманітні харчові продукти, в основному рослинного походження, й продукти їхньої переробки (за винятком кухонної солі, мінеральних вод і синтетичних ароматизаторів), які покращують смакові й ароматичні властивості їжі й сприяють повнішому її засвоєнню. Ця група товарів вживається людиною для стимулювання засвоєння основних компонентів їжі: білків, жирів і вуглеводів.

При вживанні смакових товарів за рахунок фізіологічно активних речовин, що містяться в них, поліпшується апетит, підсилюється виділення травних соків, поліпшуються процеси перетравлювання й засвоєння їжі. Смакові товари (чай, кава, прянощі й приправи, напої) відомі людству давно й застосовуються для приготування страв з різноманітними смаковими особливостями.

Класичні смакові товари (прянощі, приправи, чай, кава, ароматичні речовини) мають дуже низьку енергетичну цінність (калорійність) через незначний вміст у їхньому складі жирів, білків і вуглеводів, але вони активно впливають на процеси травлення завдяки вмісту ефірних масел, глікозидів, алкалоїдів і органічних кислот. Частина товарів цієї групи (плодово-ягідні сиропи, екстракти, вина, лікеро-горілчані вироби) мають не тільки смакову, але й харчову, енергетичну цінность, тому що містять вуглеводи, спирт, органічні кислоти, вітаміни й вітаміноподібні речовини, зольні елементи.

Однак підвищений попит на цю групу товарів часто призводить до масової фальсифікації окремих з них. Загальна схема досліджень для проведення експертизи смакових товарів передбачає три етапи:

Підготовчий етап. Для проведення експертизи якості на підготовчому етапі визначають перелік необхідної нормативно-технічної документації. Далі встановлюють асортимент досліджуваної продукції.

Основний етап. Вибір номенклатури показників якості для цього товару. Вибір обов’язкових екологічних показників (на основі проаналізованої нормативно-технічної документації). Відбір проб та зразків досліджуваних матеріалів. Вибір засобів та умов проведення. Дослідження матеріалів. Оцінка отриманих результатів.

Заключний (констатовий етап). Обґрунтування результатів. Оформлення відповідних документів. Надання рекомендацій.

 

Встановлення нормативно-технічної документації

Нормативна база містить такі документи:

ДСТУ 2208-93 Чайна промисловість. Терміни та визначення.

ДСТУ ISO 3720:2007 Чай чорний. Терміни та визначення основних понять і основні вимоги (ISO 3720:1986).

ДСТУ 7174:2010 Чай чорний байховий фасований. Технічні умови

ДСТУ ISO 1839-2009 Чай. Метод відбирання проб

ДСТУ ISO 1572-80 Чай. Готування подрібненої проби з відомим вмістом сухої речовини

ДСТУ ISO 1575-87 Чай. Визначання загального вмісту золи

ДСТУ ISO 1576-88 Чай. Визначання вмісту золи, розчинної і нерозчинної у воді

ДСТУ ISO 1573- 2009 Чай .Метод визначення втрати маси при температурі

t 103°C

ДСТУ ISO 7513:2007 Чай швидкорозчинний гранульований. Визначення вмісту вологи (втрата маси за температури 103°С) (ISO 7513:1990).

 

Встановлення асортименту

Склад чаю: різні органічні й неорганічні речовини; дубильні, азотисті й мінеральні речовини, кофеїн, ефірні олії, вуглеводи, вітаміни, ферменти, органічні кислоти та ін. Гілочки чайних рослин показані на рис. 2.7 а.

 

Рис. 2.7. Вирощування чаю: а) – гілочки чайних кущів; б) – плантації чаю в Китаї; в) – плантації чаю у Шрі-Ланці

 

Класифікація чаю за технологією приготування: чай байховий (розсипний), пресований і екстрагований. Байховий чай за кольорами буває чорний (рис. 2.8 г), зелений (рис. 2.8 а), жовтий (рис. 2.8 в) і червоний (оолонг). Чорний і зелений чаї, залежно від виду чаїнок, підрозділяють на великий, дрібний і гранульований.

Технологія виготовлення зеленого байхового чаю: сировини ні зав’ялюванню, ні ферментації не піддають, а обробляють гарячою парою (для руйнування ферментів). Жовтий чай поєднує кращі властивості чорного й зеленого байхового чаю. Для одержання жовтих чаїв використовується найбільш високоякісна сировина – молоді листки, переважно бруньки чайного листка. Червоний чай (оолонг) виробляють тільки в Китаї (рис. 2.8 б). Відмінна особливість – забарвлення розпареного листка: червоний по краях і зеленкуватий у центрі.

Пресований чай ділять на цегельний (зелений), плитковий (чорний та зелений) і таблеткований (чорний та зелений). Чай у пакетах (разового використання) виготовляють із чорного байхового чаю, фасуючи його по 3 г у пакетики зі спеціального паперу. На рис. 2.8 показані різні види чаю.

Екстрагований чай – концентровані рідкі або сухі екстракти чорного або зеленого чаю. Екстрагований чай виготовляють у вигляді концентрату чорного натурального чаю й швидкорозчинного. Замінником чаю є чайні напої. Одержують шляхом купажування подрібненої лікарської сировини й дикоростучих плодів та ягід.

 

Рис. 2.8. Види байхового чаю: а) – зелений; б) – червоний; в) – білий;

г) – чорний

 

Згідно з нормативно-технічною документацією, розрізняють фабричні та торговельні сорти чаю. Торговельні сорти чаю представлені в таблиці 2.3

 

Таблиця 2.3

Торговельні сорти чаю

Вид чаю	Тип чаю	Торговельні сорти
Байховий	Чорний	Букет, вищий, перший, другий, третій
	Чорний ароматизований	Перший
	Зелений	Букет,   вищий,   перший, другий, третій
	Зелений ароматизований Жовтий Червоний	Перший - -
Пресований: Плитковий	Чорний	Вищий, перший, другий, третій
Цегляний Таблетований	Зелений Зелений Чорний	Третій - Вищий, перший, другий, третій
Екстрагований швидкорозчинний	Чорний  (сухий  і  у вигляді екстракту) Зелений (сухий  і  у вигляді екстракту)	- -

 

Фабричні сорти – чаї первинної переробки відрізняються між собою наявністю бруньки (яка після ферментації набуває золотистого кольору і називається золотим типсом), якістю скручування, зовнішнім виглядом, розміром чаїнок.

Залежно від якості листка фабричні сорти поділяються на дві групи (листкові і ламані) й вісім видів.

Листкові чаї – листковий перший (Л-1), листковий другий (Л-2), листковий третій (Л-3).

Ламані за типом листка поділяються на дрібний перший (М-1), дрібний другий (М-2), дрібний третій (М-3). Під час нарізування утворюються висівки і потертість.

Чай Л-1 формується з ніжних чаїнок, отриманих з бруньки і першого листка. Цей чай повинен бути рівним, складатися з тонких, гарно скручених довгих чаїнок, мати золотистий типс.

Чай Л-2 з другого листка. Має довгі чаїнки, грубший вигляд, може бути і дещо дрібним. Золотистого типсу мало.

Чай Л-3 – з третього листка. Містить грубі товсті чаїнки. Золотистого типсу немає.

М-1 – найніжніший вид ламаних чаїв. Він має бути рівним, складатися з тонких, гарно скручених маленьких чаїнок із золотистим типсом. Потерть і висівки не допускаються.

М-2 – менш ніжний чай. Не містить золотистого типсу.       

М-3 складається з уламків грубшого листка.

Висівки – дрібні уламки чаю, які утворюються під час нарізування.

Крихта – пилоподібні часточки, які утворюються під час сортування різних чаїв.

Особливим видом є гранульований чай, або СТС. Для його одержання використовують сировину невисокої якості. За технологією цей чай наближається до дрібного, але відрізняється формою чаїнок, якої чай набуває у спеціальних машинах типу СТС.

Листкові чаї мають ніжніший аромат і приємний смак, але поступаються ламаним чаям за інтенсивністю забарвлення настою.

У міжнародній торгівлі чай за родом листка має такі назви:

- листковий перший (Л-1) – Orange Pekoe (О. Р.); королівський.

- листковий другий (Л-2) – Pekoe (Р); містить грубі нижні листки.

- листковий третій (Л-3) – Pekoe Souchong (Р. S.).

- дрібний перший (М-1) – Вгоkеп Огапgе Реkое (В. О. Р); складається із зламаних, не дуже скручених листків. Напій відрізняється високою міцністю.

- дрібний другий (М-2) – Вгоkеп Реkое (В. Р);

- дрібний третій (М-3) – Вгоkеп Реkое Sondhoug (В. Р. S);

- висівки (вис.) –Favings  (Fngs);      

- потерть (кр.) – Dust (D), чайний пил, використовується для виготовлення чаю в пакетиках.

F – Flowery – квітковий чай, чай з листя, що росте поряд з бруньками, які додають сильного аромату.

T – чай містить бруньки, які не розпустилися, має ніжний смак.

G – Golden – суміш листя найкращих сортів.

Крім того, важливо знати країну походження чаю.

Індія. Виробляється 3 знамениті сорти чаю:

Ассам – Assam tea logo (“земля носорогів”). Щорічно чаю Ассам виробляється 425 тис. т, не дуже дорогий.

Дарджилінг – Darjeeling tea logo. Дарджилінг має унікальнй мускатний аромат і вишуканий букет, найвищі ціни.

Нілгірі – Nilgiri tea logo (“сині гори”). Нілгірі вирощується в Південній Індії, на висоті 2500 м над рівнем моря, бадьорий.

Шрі-Ланка. Цейлонський чай за сортами поділяється на 3 категорії. Кожна категорія визначається висотою, на якій вирощується чай: Low Grown (на висоті 600 м), Medium Grown (600 – 1200 м), High Grown (понад 1200 м).

Китай. Китайські чаї у більшості зелені, є також чорні, синьо-зелені, білі, червоні, жовті.

Кенія. Кенійські чайні кущі досягають розмірів дерев. Збір врожаю проводять протягом цілого року. Має специфічні властивості (додає напою терпкості, заварений напій має яскравий колір бурштину). Високої вартості, постачається в англомовні країни (США, Великобританія, Ірландія).

Грузія. З грузинськихі чаїв найбільш вдалим є сорт “Букет Грузії”, на смак напій бархатистий, терпкий, проте вибагливий при заварюванні (потрібні чітке дотримання правил заварювання і підвищення норми на кожне заварювання).

Японія. Японські чаї можуть бути тільки зеленими, заварюються в маленьких чайничках тільки гарячою водою (85º).

Сорти чаю:

“Ryokucha” – основний широко розповсюджений сорт чаю, який виробляється пропареним способом, в перекладі означає “зелений чай”;

“Sencha” – дуже відомий, виробляється пропареним способом, не ферментований, листя нарізане, при заварюванні має гіркий смак;

Guokuro – дорожчий, ніж Sencha, перед дозріванням листя прикривають бамбуковими дошками.

Kabusecha подібний до попереднього, але листя прикривають на менший термін.

Maccha вирощують закритим способом, листя пропарюють, видаляють прожилки, листки сушать і перетирають в порошок ручним способом.

Bancha меншої вартості, чай низької якості і недорогий, виготовлений з листя, яке зібране влітку і восени замість весни. Листя старіше і менш ніжне.

Hojіcha – прожарений чай, складається з листя Senchi i Banchi. Листя коричневе. Чай має міцні смак і аромат, вважається, що має лікувальні властивості.

Genmaicha виробляється за технологією, подібною до попередньої, але до нього додається смажений рис.

Kugicha вироблений з листя і гілочок чайного куща, містить менше кофеїну, ніж попередні чаї.

Показники якості для нефасованого зеленого чаю.

Таблиця 2.4

Органолептичні показники чаю зеленого нефасованого

 

За фізико-хімічними показниками чай зелений нефасований має відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.5

 

 

Таблиця 2.5

Фізико- хімічні показники чаю зеленого нефасованого

Назва показника	Норма для чаю сорта
	«Букет»	вищий	перший	другий
Масова частка вологи,%, не- більше ніж	7,0	7,0	7,0	7,0
Масова частка водорозчиннх екстрактивних речовин,%, не- менше	35	35	33	31
Масова частка металомагнітних домішок,%, не більше: в крупно листовому та дрібному	0,0005
в гранульованому	0,0007

Масова частка дріб´язку в крупно листовому та дрібному чаї – не більше 4%, в гранульованому- не більше 5 %. Масова частка загальної золи у нефасованому чаї має бути від 4% до 8%, масова частка розчинної у воді  золи не менше ніж 40 % від загальної золи.

 

Дослідження матеріалів. Засоби та методи

Органолептично в чаї визначають зовнішній вигляд (уборку), колір настою, смак і аромат, колір розвареного листка

Вологість розфасованого чорного байхового чаю не має переви­щувати 8,0%. Перевищення норми вологості чаю призводить до зниження його якості, сприяє пліснявінню.

Вміст екстрактивних речовин. До екстрактивних речовин чаю належать: танін, кофеїн, розчинні у воді мінеральні, азотисті, ароматичні, пектинові речовини, цукри, вітаміни й деякі інші компоненти. Усі вони переходять у настій чаю і значно обумовлюють його колір, смакові та ароматичні переваги.

Масова частка дріб'язку. НТД обмежує вміст дріб'язку в байхових листкових і дрібних чаях. Оцінка якості за цим показником базується на відсіві від чаю дрібних часточок розміром менше 0,4 мм і визначенні їхнього процентного вмісту.

Залежно від сорту, походження, виду чай може мати різні значення та вираження показників якості, тому відповідно також розрізняють:

- експертизу виду чаю;

- експертизу походження чаю;

- експертизу сорту чаю.

Органолептично вивчають зовнішній вигляд, потім заварюють наважку чаю і визначають колір настою, його аромат і смак. Аромат чаю краще відчувається у парах розварки. Колір розвареного листка визначають після викладання на кришку чайника.

Зовнішній вигляд (уборка) залежить від якості сировини, дотримання технологічних режимів, правильного сортування. Під час оцінки цього показника у байховому чаї перевіряють колір, рівність, однорідність, розмір скручених чаїнок, наявність пилу, волосків деревини, грубих червоних черешків, наявність типсів (у чорному чаї), нескручених пластинок листка.

Ідентифікація байхового чаю. Цей чай, залежно від ступеня ферментації чайного листа, поділяється на зелений, жовтий, червоний, чорний. Якісний байховий листовий чай має такі відмінності від інших видів:

-        чаїнки мають округлу форму, легко відділяються одна від одної, при висипанні на рівну поверхню формують гірку з кутом нахилу 45º  і не менше. Збільшення кута показує на погану скрученість листа або на підвищену вологість;

-        при заварюванні чаїнки розкручуються і збільшують загальну поверхню листа;

Турецький байховий має нарізані пластинки листа, тому при заварюванні звичайним способом має:

-        малоекстрактивний настій;

-        не містить огрубілих пагінців;

-        упакований в картонну або жерстяну тару.

Ідентифікація пресованого чаю. Якісний пресований чай має такі відмінності:

-        спресований брекет чорного байхового чаю має чотирикутну форму, гладку поверхню, без тріщин, краї не обламані;

-        спресоване в плитку нескручене листя зеленого чаю певної маси не розсипається на рівній поверхні;

-        в зеленому плитковому чаї є пагінці разом з листям, колір темно-зелений; поверхня гладка, краї рівні, посередині брикету має бути поперечний рівчачок;

-        таблетковий чай при висипанні на рівну поверхню створює гірку.

Ідентифікація гранульованого чаю. Цей чай характеризується такими ознаками:

-        чаїнки мають правильну округлену форму, легко відділяються одна від одної, при висипанні на поверхню утворюють гірку під кутом 45º і менше. Збільшення кута свідчить про підвищену вологість або погану грануляцію листа;

-        при заварюванні чаїнки розпадаються на складові; повністю відсутні пагінці чайної рослини.

Ідентифікація ароматизованого чаю. Має яскраво виражений аромат, відмінний від чайного за рахунок терпеноїдних і сексквітерпеноїдних сполук натуральної сировини або простих і складних ефірів при штучній ароматизації. Може містити частинки квітів або плодів.

Ідентифікація екстрагованого чаю. Він має бути рідиною або порошком, що не містить чайної рослини. Мають характерний чайний або з додаванням натуральних чи штучних ароматизаторів аромат. Упакований в герметичну тару зі скла або алюмінію.

Підготовка настою і оцінка його якості.

Підготовка до аналізу. Із середньої проби відбирають наважку масою 100 г, а з неї – 3 г чаю, переносять її в спеціальний фарфоровий чайник, заливають 125 мл крутого окропу і закривають кришкою. Через 5 хв. для чорного і 7 хв. для зеленого чаю настій з чайника зливають у спеціальну фарфорову чашку, слідкуючи, щоб до чашки потрапили останні найгустіші краплі настою.

Аналіз чаю проводять через 1 – 1,5 хв. після зливання настою в чашку.

Проведення аналізу:

1) інтенсивність кольору, відтінок і прозорість (чистоту) настою визначають візуально;

2) аромат визначають у парах розварки чаю, при цьому виявляють сторонні, не притаманні чаю запахи і дефекти;

3) визначають смак чаю, відмічаючи повноту, ступінь виразності і його ніжність, а також сторонні присмаки, не притаманні чаю.

Колір настою чаю буває: слабким, інтенсивним, мутним. Настій має бути прозорим, чистим, мідно-червоних відтінків. Коричневий колір настою або мутний настій дає переферментований чай. Темний колір настою вказує на затяжну ферментацію. Зелений колір настою характерний для неферментованого чаю. В оцінці інтенсивності настою слід враховувати, що дрібні чаї дають більш інтенсивний настій, ніж листкові сорти.

Колір розвареного листка має бути рівним, світло-коричневим, строкатий колір – при переробці неферментованої сировини.

Специфічний аромат чорного байхового чаю обумовлено вмістом у ньому ефірних олій, які здебільшого утворюються внаслідок окислювальних процесів під час ферментації. Аромат чаю має бути ніжним, тонким, квітковим, медовим і т. д.

Недоліки аромату чорного байхового чаю: кислий, жаристий, запах зелені, затхлий, димний і т. д.

Кислий запах виникає внаслідок переферментації сировини, а також при порушенні режимів сушіння або пошкодженні листка під час транспортування. Жаристість виникає через порушення процесів сушіння. Причина запаху зелені – неферментований чай, порушення процесів зав'ялювання, скручування, ферментації. Затхлий (запах сирості) виникає внаслідок старіння чаю через дію мікроорганізмів під час зберігання в умовах високої відносної вологості повітря або через пошкодження листка мікроорганізмами до переробки.

Смак чаю визначають водночас із ароматом настою. Провідна роль у формуванні смаку належить дубильним речовинам (чайному таніну). Дубильні речовини чаю – це поліфеноли органічних сполук, складний комплекс катехінів та їхніх похідних. Під час ферментації внаслідок окислення катехінів зникає гіркий смак і з’являється терпкість. Гарний за якістю чай повинен мати повний, з терпкістю смак (так зване "тіло" чаю). Чай, який не має смаку, вважається водянистим або порожнім. Порожній смак – результат надмірної ферментації. "Зелень" – це гіркуватий або без терпкості смак у поєднанні з зеленим ароматом, який виникає при недостатній ферментації.

Фізико-хімічні методи дослідження.

Вологість чаю визначають в електричній сушильній шафі способом сушіння двох наважок, по 3 г кожна, до постійної маси за температури (1202)°С протягом 1 год. У зважений бюкс беруть наважку чаю, висушують, потім охолоджують в ексикаторі і зважують.

Вологість (В) розраховують за загальноприйнятою формулою, %:

 

(2.2)

,

                                                                                         

 

де т₁, т₂ – маса наважки чаю разом із бюксом відповідно до висушування і після нього, г;

т – наважка чаю, г.

Визначення екстрактивних речовин у чаї. У чорному байховому чаї може міститися 30 – 40% екстрактивних речовин, у зеленому – 39 – 43%. Підвищеною екстрактивністю відзначається чай вищих сортів. Для визначення вмісту екстрактивних речовин у чаї беруть дві чисті сухі фарфорові чашки місткістю близько 30 мл кожна і точно зважують їх на аналітичних вагах. Далі в кожну з них наливають по 25 мл чайного екстракту і висушують спочатку на пісочній бані, а коли в чашці залишається небагато (до 1 мл) рідини, переносять до сушильної шафи і сушать при 100° С до постійної маси. Охолоджують в ексикаторі і зважують на аналітичних вагах. За різницею визначають масу екстракту.

Визначення масової частки дріб'язку. Оцінка якості за цим показником базується на відсіві від чаю дрібних часточок розміром менше за 0,4 мм і визначенні їхнього процентного вмісту.

Наважку чаю масою 100 г, відібрану від середньої проби, зважують на лабораторних вагах (ваги на 200 г, першого класу точності) з похибкою не більш за 0,1 г, переносять на сито діаметром 180 – 200 мм із сіткою №04 і просіюють 3 хв.

Масову частку дріб'язку, що пройшов крізь сито, розраховують за формулою, %:

 

,                                      (2.3)

 

де т₁, т₂ – відповідно маса дріб'язку та наважки чаю.

Ідентифікувати місце зростання чаю можна за такими показниками:

-        за листом – за допомогою мікроскопіювання. Китайський різновид чайної рослини росте в Китаї, Кенії, Грузії. Різновид відрізняється наявністю на нижній стороні листа 222 устичок на 1 см² і середнім розміром листа 6 – 8 см. Індійський різновид виростає в Індії і на острові Шрі-Ланка. Має 83 устички на 1мм² і середній розмір листа 20 – 25см. Японський різновид – 136 устичок на 1см² і розмір листа – 3 – 4см. Вирощується в Японії.

-        за кількісним складом катехінів, що визначається за допомогою тонкошарової хроматографії. Для цейлонського чаю характерний високий вміст речовини епікатехін. Його в два рази більше в цейлонському чаї, ніж у чаї, який вирощується в Грузії. В індійській чайній рослині відсутні катехін і галокатехін.

-        за кількісним складом цукрів – визначається за допомогою газорідинної хроматографії. Для індійського чаю характерний підвищений вміст дисахаридів.

 

Фальсифікація та методи її виявлення

Асортиментна фальсифікація досягається шляхом заміни чаю одного сорту іншим або рослинною сировиною схожого зовнішнього вигляду. До таких чаїв відносять: «Бесіда», «Майський чай», «Чайна корона».

Основні способи асортиментної фальсифікації та методи виявлення:

- підміна високоякісних найменувань чаю назвами зниженої якості чаю того ж регіону. Органолептичні методи: оцінка смаку, аромату і кольору настою. Звертають увагу на наявність грубих присмаків, прозорість і каламутність. Фізико-хімічними методами визначають вміст кофеїну і склад цукрів.

- підміна вищих сортів чаю низькими сортами того ж найменування, вирощеними в інших регіонах. Органолептичні: оцінка смаку, аромату і кольору настою. Звертають увагу на наявність порожнього смаку, аромату сіна. При додаванні лимона інтенсивність кольору сильно змінюється і не з’являється червоний відтінок. При розварюванні чаїнки мають нехарактерну форму, зустрічаються пагінці. Фізико-хімічними способами:

- визначають морфологічну будову листя і якісний склад цукрів;

- реалізація низькоякісної продукції під виглядом високоякісної.

Якісна фальсифікація досягається:

- шляхом введення добавок, не передбачених рецептурою, додаванням спитого чаю, введенням сторонніх речовин і компонентів;

- додавання до високоякісного чаю відходів чайного виробництва (пагінців, старого листя). При незначній фальсифікації виявити її досить складно. Можна виявити, коли частина домішок становить 20 – 25%. Визначається аналогічно до попереднього;

- часткова або повна заміна харчовими відходами (спитим чаєм). Легко відрізнити за низьким вмістом екстрактивних речовин. Виявляють органолептично – звертають увагу на пустий смак, відсутність терпкості, при додаванні лимона різко втрачається колір;

- заміна чайного листя на листя інших рослин або додавання листя дуба, вишні, тополі. Листя інших рослин не піддається скручуванню. При заварюванні з’являються зелені відтінки. Чай має запах сіна.

Фізико-хімічними методами виявляють різке зниження вмісту кофеїну.

- для збільшення інтенсивності настою додають смажений цукор, соду, висушений буряк. Підфарбовування смаженим цукром виявляють  додаванням до сухого чаю холодної води. Фарбовані речовини не переходять у холодну воду, а цукор перейде. При введенні в чай соди він має інтенсивний колір, проте дуже слабкий запах і аромат. Фізико-хімічними методами визначають кислотність середовища.

Кількісна фальсифікація – це зниження ваги або об’єму. Інформаційна – спотворення інформації про товар. Може бути неправильно вказано країну походження, фірму-виробника. При встановленні інформаційної фальсифікації:

-        чай виробляють зі справжньої сировини тільки ті країни, які його вирощують: Індія, Шрі-Ланка. Якщо чай вироблений в країні, яка його не вирощує, то це або реекспорт і вартість дуже висока, або підробка;

-        враховується, що якість упакування не завжди відповідає якості товару.

Вимоги до маркування: чай виробництва Китаю експортує з Китаю тільки одна компанія – Китайська національна імпортно-експортна корпорація чаю і місцевих продуктів. Далі вказується, з якої провінції Китаю експортований чай, далі напис – «Продукт Народної Республіки Китай». Не буває на чаях напису «Made in China». Якщо чай вироблений для внутрішнього ринку, то написи будуть лише китайською мовою.

Чай виробництва Індії. На етикетці може бути напис «Made in India», орієнтуватись потрібно за фірмами постачальниками: Davenport, A: Toch, CTC. Вони експортують 70% чаю. Написи не «Made in India» на етикетках, а написи Індійський чай «A:Toch», «Davenport», «CTC». Якщо індійський чай розфасований на території країн СНД, то це купажований чай, тобто змішаний з грузинським або азербайджанським.

Цейлонський чай. Справжній запаковується лише на Шрі-Ланці. Експортується в Україну двома фірмами: Ділма, Анабей. На упакуванні міститься напис: «Упаковано на Шрі-Ланці».

До інформаційної фальсифікації також відносять: підробку сертифікатів якості, підробку штрихкодів, підробку митних документів.

 

Контрольні запитання

1.   Як класифікують чай за технологією виготовлення, за походженням, яка прийнята торгівельна класифікація?

2.   Поясніть норми та порядок відбору проб для чаю.

3.   Назвіть основні показники якості чаю.

4.   Поясніть особливості дослідження різних видів чаю.